9 класи

Тема: Практичне заняття "Традиції та побут української сімї"

27 травня


Домашнє завдання підготуйте повідомлення

Тема:Культура України в середині 19 на початку 20 ст

20 травня

перегляньте відео 

Домашнє завдання скласти таблицю розвиток культури

Тема: Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у другій половині 19 ст

13 травня


Перегляньте онлайн урок

Домашнє завдання параграф 

Тема: Формування соціалістичних течій

6 травня


Перегляньте відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=0edbnCUhFwQ

Перегляньте відео за посилланням

https://www.youtube.com/watch?v=GNqyV6_UtXo

Тема:Наддніпрянська Україна  1907-1914рр.

22 квітня

Перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=PIRr8_4L53o

Домашнє завдання параграф 26

Тема: Соціально-економічний розвиток українських земель

15 квітня

Домашнє завдання параграф 23

Тема: Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 60-80-ті ХІХ ст.


8 квітня

Домашнє завдання параграф 21

Тема: Наука і техніка

1 квітня

Тема: Китай


18 БЕРЕЗНЯ

Перегляньте відео за посиланням

11 березня

Домашнє завдання параграф 27

Тема уроку:

Японія

4 березня

Перегляньте відео за посиланням.

Домашнє завдання підготуйте повідомлення на тему Японія.

"Національне відродження кримських татар. Соціал-демократичний та земський рухи". 

26 січня

Перегляньте відео за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=jbOpai035LI

Національне відродження кримських татар. Зародження робітничого і соціал -демократичного рухів.



Домашнє завдання параграф 18




МІСТО І СЕЛО:

ЖИТТЯ У ПОРЕФОРМЕНУ ДОБу

19 січня



Населення Наддніпрянщини

в другій половині XIX ст.

Упродовж другої половини XIX ст. кількість населення дев’яти

губерній Наддніпрянщини збільшилася з 13,5 до 23,5 млн осіб.

Особливо швидкими темпами зростала кількість жителів Півдня і

Сходу України, де відбувався бурхливий розвиток промисловості (із

3,6 млн осіб у 1858 р. до 8,8 млн 1897 р.).

Міське населення Правобережжя та Лівобережжя за цей час

збільшилося у три рази, Півдня і Сходу — у п’ять разів.

Більшість населення Наддніпрянщини (22 млн осіб)

становили селяни. Промислових робітників наприкінці XIX ст.

налічувалося близько 360 тис. осіб.

За національним складом у населенні Наддніпрянщини переважали

українці. Найчисленнішими національними меншинами були

росіяни, білоруси, євреї, німці та молдавани. Найбільша частка

росіян була характерна для губерній Півдня і Сходу — 21—27 %.

Національний склад населення

Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

СЕЛЯНИ

Українське селянство

було тією частиною

населення, яка

поважала народну

культуру, вважала

своєю рідною мовою

українську.

За пореформеної

доби село в цілому

зберігало свій давній

вигляд.

РОЗШАРУВАННЯ СЕЛЯН

заможне селянство

господарі середнього достатку, або

середняки

бідні селяни, або бідняки

ДВОРЯНСТВО

У 1862—1914 рр. дворянське землеволодіння в

Наддніпрянській Україні зменшилося на 53 %.

Проте частина землевласників Правобережжя та Півдня

спромоглися перебудувати свої господарства відповідно до

нових умов. У маєтках-економіях створювалися великі товарні

виробництва з використанням вільнонайманої праці. На

початку 90-х рр. XIX ст. серед поміщицьких господарств

Наддніпрянщини маєтки-економії становили 40 %.

Найвідомішими серед них були земельні магнати Півдня:

Фальц-Фейни в Таврії, Аркаси на Херсонщині, Голуби на

Катеринославщині.

БУРЖУАЗІЯ

Реформи 60—70-х рр. XIX ст. сприяли появі

нових верств суспільства — буржуазії та

промислових робітників. Процес формування

буржуазії розпочався ще за дореформеної

доби.

Представники нової суспільної верстви були

здебільшого вихідцями з купців

або заможних селян.

Прикладом становлення українського

підприємництва була фірма «Брати Яхненки і

Симиренко». У пореформений період

вона стала лідером у цукровій

промисловості.

Серед найвідоміших українських

підприємців була сім'я Терещенків зі

старовинного козацького роду міста Глухова.

РОБІТНИКИ

Новою суспільною верствою пореформеної Наддніпрянщини

стали промислові робітники. Наприкінці XIX ст. їхня кількість

становила 330 тис. осіб. Це було лише 7 % наявної робочої сили,

хоча в цілому їхне число за пореформені роки зросло в чотири

рази.

На відміну від селян, промислові робітники не мали засобів

виробництва та мусили продавати свою робочу силу. У другій

половині XIX ст. вони були неоднорідною за складом верствою.

Велику кількість робітництва становили сезонні працівники,

зайняті в цукровій промисловості. У позасезонний час вони

поверталися до своїх сіл. Суто промисловими робітниками були

насамперед жителі промислових районів Півдня — шахтарі

Донбасу, металурги Кривого Рогу та інші


Про які зміни в містах Наддніпрянщини можна дізнатися за ілюстраціями?

Поліція — уособлення імперської влади

в Наддніпрянській Україні.

РОБОТА З ДОКУМЕНТОМ

Американський журналіст кінця XIX ст. Дж. Кеннан про обмеження для

громадян, які існували в Російській імперії

Якщо ви... бажаєте заснувати газету, ви повинні звернутися за

дозволом до Міністерства внутрішніх справ. Якщо ви бажаєте

заснувати недільну чи будь-яку іншу школу. ви повинні отримати

дозвіл Міністерства народної освіти. Якщо ви хочете влаштувати

концерт або виставу на потреби сирітського притулку, ви повинні

звернутися до найближчого представника Міністерства внутрішніх

справ, потім надати програму вистави на затвердження або

виправлення цензору. Якщо ви бажаєте відкрити аптеку, друкарню,

фотоательє або книжкову крамницю, ви повинні отримати дозвіл.

Як величезні повноваження поліції характеризували відносини між ними.

Питання для самоконтролю.

1. Якою була кількість населення Наддніпрянської України наприкінці XIX ст.?

2. Чиєю власністю в пореформеній Наддніпрянщині були ліси, пасовища, луки й

річки?

3. Хто належав до дрібної буржуазії Наддніпрянщини?

4. Якою була кількість промислових робітників Наддніпрянщини наприкінці XIX ст.?

5. Чим стали вкривати тротуари вулиць у містах Наддніпрянщини наприкінці XIX ст.

6. Коли й де у Наддніпрянській україні з'явився перший у східній Європі

електричний трамвай?

7. Які зміни відбулися в житті й суспільному становищі селян за пореформеної

доби?

8. Яким було становище дворянства? Чим воно відрізнялося від їх життя в

дореформену добу?

9. Із яких соціальних груп формувалася і яке становище в суспільстві посідала

буржуазія?

10. Охарактеризуйте умови життя і праці промислових робітників.

11. Які зміни в долі української жінки відбулися у пореформену добу?


Домашнє завдання

Параграф 15 

 Розвиток культури України кінця ХVІІІ- першої половини ХІХ ст.

Умови розвитку культури на українських землях наприкінці ХVІІІ - в І половині ХІХ ст. Початок становлення української модерної нації. Вплив імперської політики на розвиток культури, що сприяло прилученню українських митців до російської культури. Заходи влади по денаціоналізації суспільства. Зростання національного інтересу до української історії, культури. Зміни в економічному житті суспільства – процеси промислового перевороту. Культурний розвиток на Галичині та Закарпатті був пов’язаний з діяльністю греко-католицької церкви. Вплив передових західноєвропейських ідей. Освіта на українських землях наприкінці ХVІІІ - в І половині ХІХ ст. Заклади освіти в Україні наприкінці ХVІІІ - в І половині ХІХ ст. Початкова: Парафіяльні школи;Парафіяльні училища;Повітові школи. Середня:1. гімназії;2. професійні школи;3. пансіони. Вища: університети; ліцеї1817р. – закриття Києво-Могилянської академії 

Освіта на українських землях наприкінці ХVІІІ - в І половині ХІХ ст. Система загальної освіти в основному орієнтувалася на релігійне виховання дітей. До того ж русифікаторська політика царизму на українських землях, що особливо посилилася після польського повстання 1830 р., гальмувала розвиток національної школи. ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ:1805р. – Волинський ліцей у Кременці;1817р. - Рішельєвський ліцей в Одесі;1820р. – Гімназія вищих наук у Ніжині;1805р. - Харківський університет;1834р. – Київський університет. На західноукраїнських землях діяли:1784р. -Львівський університет;1817р. - Інститут Оссолінських «Оссоленіум» у Львові;1844р. - Львівська технічна академія 

РОЗВИТОК НАУКИ РОЗВИТОК НАУКИ У 1810 р. Василь Каразін висунув проект створення мережі метеорологічних станцій і використання їх спостережень. У с. Кручик на Харківщині він створив першу в Україні метеорологічну станцію. Відомим ученим-природознавцем був М. Максимович, який опублі- кував чимало наукових праць з ботаніки, серед яких відома двотомна книга «Основи ботаніки». Етнограф, філолог, історик 

ЛІТЕРАТУРАЛІТЕРАТУРА Розвиток літератури і мистецтва укінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. опирався на такі філософсько-художні течії як класицизм і романтизм. Класицизм – один з основних напрямків кінця ХVІІІ – І половини ХІХ ст., який опирався на кращі зразки класичного (античного) мистецтва. Романтизм – напрямок європейської літератури і мистецтва, в якому голвним чинником виступав пошук ідеалу, мрії, заглиблнення у власний внутрішній світ людини. Бурлеск – комічна поезія. Травесті – гумористична поезія, близька до пародії. Розвиток літератури на західноукраїнських землях започаткували члени «Руської трійці» - Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.  

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 10 ст. 81 – 96 ,                                            питання 12 ст.89

Розгортання національного відродження кримських татар. І. Гаспринський. Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні та всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі — тогочасному центрі освіти — татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотурки відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьб