Свята в січні 2021:
1 січня Новий рік
6 січня Святвечір
7 січня Різдво Христове
14 січня Старий Новий рік
19 січня Хрещення Господнє (Богоявління)
20 січня День Автономної Республіки Крим
22 січня День Соборності тa Свободи України
21 січня День обіймів
25 січня День студента (Тетянин день)
26 січня Всесвітній день митниці
26 січня День працівника контрольно-ревізійної служби України
27 січня Міжнародний день пам'яті жертв Холокоста
29 січня День пам'яті героїв Крут
29 січня День працівника пожежної охорони
31 січня Міжнародний день ювеліра
Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.
Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.
Цікаво, що термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Проте, тим часом українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні.
Етапи революції 1917–1921 років
березень 1917 – квітень 1918. Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;
29 квітня – 14 грудня 1918. Правління гетьмана Павла Скоропадського;
грудень 1918 – листопад 1921. Встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.
Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України. Нагадаємо всім землякам, що сила нації в єдності! Отже, до вашої уваги цікаві факти про цей день.
1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».
3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.
4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.
5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.
6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.
8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.
10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історії українського визвольного руху - бій під Крутами.
Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована 130 кілометрів на північний - схід від Києва, добровольчий студентський Курінь, що складався з 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили в нерівний бій, із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч...
Голокост — переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циганів нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб.
Голокост в Україні — систематичне винищення євреїв на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941–1944 роках.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.
Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.
Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.
Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.
Історія походження Дня Святого Валентина пов’язана з кількома легендами.
Відповідно до однієї з них, у 269 році римський імператор Клавдій II прагнув завоювати світ, але для здійснення цього задуму армії не вистачало воїнів. Правитель був упевнений в тому, що всьому виною сімейне життя, на яке солдати витрачають багато часу. Клавдій ІІ видав указ про заборону одруження під час військової служби. Всупереч указу молодий священик Валентин нібито таємно вінчав закоханих. Коли імператор дізнався про це, то засудив Валентина до смертної кари.
Коли Валентин сидів у в’язниці і чекав на виконання вироку, він нібито закохався у сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її. Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписався як «Твій Валентин». Саме з цим моментом пов’язують і появу Дня всіх закоханих, і звичай дарувати валентинки.
За непокору правителю священику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою. Через дві сотні років, у 496 році папа римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
Якщо вірити іншій легенді, то День Святого Валентина виник як пам’ять про римського патриція Валентина, який був таємним християнином і звертав у нову віру своїх слуг. Після того, як він провів обряд вінчання для двох із них, всі троє були затримані вартою. Як представник вищого класу, Валентин міг уникнути кари, але його слуги такого привілею не мали.
Бажаючи хоч якось підбадьорити приречених молодят, Валентин пише для них послання у вигляді червоних сердець, що символізують християнську любов. Ці листи бранцям повинна була передати сліпа дівчинка, але несподівано для всіх Валентин переконав варту відпустити слуг взамін на власне життя. За лічені хвилини до смерті Валентин передав незрячій дівчині свій останній лист, освячений добротою і вірою. Після цього дівчина прозріла і стала дуже гарною.
Достовірно ні про першого, ні про другого Валентина нічого не відомо. Кого саме з мучеників на ім'я Валентин було зараховано до лику святих, сказати точно вже неможливо. Однак легенди про Святого Валентина живуть в думках і серцях людей вже декілька століть, а свято всіх закоханих дарує моменти щастя і допомагає відкривати справжні почуття.
14 лютого - свято Закоханих, а з 2012 року - це також Міжнародний день дарування книг
Це добровільна ініціатива, яка була започаткована американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delitghtful Children's Book's, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дарування книг - надихнути людей по всього світу подарувати книгу бібліотеці, друзям або членам родини. Адже це крутий спосіб поділитися любов'ю та взяти участь у добрій справі!
20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
150 років від дня народження Лесі Українки - геніальної особистості, яка залишила в історії української літератури колосальний слід. Її біографію вивчають у кожному навчальному закладі, про неї говорять і пишуть. Здається що нам відомо про цю легендарну жінку все. Але, тим не менш, існують особливі факти з її життя, про які мало хто знає.
У шкільній програмі Лесю Українку часто презентують, як мужню письменницю та "доньку каменяра". Але якою її бачать сучасні підлітки? Адже в них можна знайти значно більше спільного, ніж може здатися зі шкільних підручників.
Декілька цікавих фактів про видатну українку:
Дитинство із татом у декреті.
Тато у декреті - це насправді досі рідкість для українських реалій. Проте для родини Олени Пчілки та Петра Косача це було нормою ще на при кінці XIX століття. Ще 150 років тому їх сім'я мала традиції та ролі, які зараз є звичними для європейських країн.
Адже коли в подружжя народилася Лариса (справжнє ім'я Лесі Українки) Олена Пчілка занедужала на анемію, тож молока для немовляти не вистачало . Тому вона поїхала лікуватися в Європу на півроку. А Петро Косач залишився вдома з двома маленькими дітьми. І щоб належно доглядати, він взяв відпустку на роботі і самостійно годував Лесю коров'ячим молоком, розведенням з водою.
Леся Українка навчалась дистанційно .
Усі діти подружжя Косачів отримували початктву освіту в дома. Для них письменниця та перекладачка Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури. Коли мати вчила когось із своїх дітей чогось ( рідної чи чужої мови), то ставила великі вимоги, а в одночас за різні дитячі пустощі і провини не карала. Тому педагогічні погляди Пчілки близькі за духом реформи НУШ із пріоритетом відповідальності, а не примусу. Після такої домашньої підготовки брати та сестри Лариси продовжували навчання в гімназіях. Проте Леся через хворобу з 10 років продовжувала надалі навчатись дома. Це був аналог дистанційної освіти в реаліях XIX століття: у Лесі були приватні вчителі з грецької і латини, а мама допомогла їй опанувати французьку та німецьку.
Письменниця захоплювалася культурою Давнього Сходу.
Сучасні підлітки практикують йогу та медитації, ходять на майстер класи .
Так само Леся Українка захоплювалася культурою Давнього Сходу, і робила це з притаманною їй глибиною та грунтовністю. У 19 років вона вирішила написати підручник з історії східних народів для дітей.
Вийшла заміж попри спротив матері.
Бунтарський дух Лесі Українки також поєднує її з сучасними підлітками. Адже іти проти усталених норм та поглядів батьків Леся не боялась. Вона ще у 1901 році зблизилася із Климетом Квіткою, правознавцем, етнографом та фольклористом. Він був на 9 років молодшим від поетеси і зовсім без статків. Сьогодні ми би назвали це стосунки цивільним шлюбом, який тривав 5 років, аж поки Леся та Климент обвінчалися у 1907 році. Тоді її мати Олена Пчілка була проти цього шлюбу, тому вінчання пройшло без свідків та гостей. Цікаво, що про вінчання Леся сповістила батьків листом. Подружжя навіть відмовилося від фінансової допомоги Косачів.
Труну з тілом поетеси несли 6 жінок.
Леся Українка померла у Сурамі ( селище Грузії) у 1913році. Поховання в Києві проходило під суворим наглядом кінної поліції.
Тоді влада боялась, що похорон може перетворитися на національний мітинг, тому заборонили прощальні промови та перечитали написи на поховальних вінках. Попри це провести поетесу в останню путь зібралися сотні киян. А перед самим Байковим кладовищем труну на плечах взялися нести 6 жінок - подруги письменниці та відомі українські діячки. За спогадами учасників поховання, натовп ще довго стояв біля могили поетки, виказуючи тим самим протест проти заборони промов.
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...
Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!
Книги для дітей та дорослих
Пропонуємо Вашій увазі цікаву книгу "Три засніжені історії" Володимира Вакуленка, вона потрапила до нашого фонду від ілюстраторки Марії Іванової.
Три чудові казки-новели для тих, хто любить вигадувати, розмірковувати та робити висновки. Казки розраховані для дітей шкільного віку від 7 років для самостійного читання і як характеризує свої казки сам автор: "Я хотів у своїх казках максимальної реалістичності - сучасних дітей зараз важко заглибити в те, що неправдоподібне і в нього важко вірити".
Як народжуються казки і як зустрітися з їх героями? Чи стикалися ви з людьми, схожими на пихату Ялинку або скромного героя Сніговика? Як хвороба і жадібність стають союзниками в боротьбі проти радісно-святкового дитинства та чи вдасться королю Ковіду захопити світ? І, головне, чим закінчиться жахлива кривава війна на сході України і чи прийде Святий Миколай з миром?
На ці питання ви знайдете відповіді, прочитавши цю книгу, - а заодно побуваєте в химерному світі, в якому більше, мабуть, не від казки, а від правди, тільки схована вона за таємничою завісою автоворової фантазії...
19 березня 2021 року святкує свій 91-й День народження українська поетеса, живий класик української літератури Ліна Костенко.
Ліна Костенко авторка понад 15 поетичних збірок, автор найвідоміших в Україні романів у віршах. Її вислови та рядки завжди влучні, вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти. Ці слова завжди заряджають енергією, надихають змінюватися та змінювати світ навколо себе.
Згадаємо найцікавіші факти з життя людини-епохи:
1. Через впертість та неабияку сміливість Ліну Костенко називають залізною жінкою. Вона завжди говорила та писала, що хотіла. Навіть коли її колеги боялись репресій та мовчали, вона відкрито критикувала владу. Таку незламність поетеса унаслідувала від бабусі.
2. Поетеса два рази виходила заміж. Перший раз – за поляка Єжи-Яна Пахльовського. У шлюбі народилася донька Оксана (поетеса Оксана Пахльовська). Вдруге – за директора Кіностудії імені О. Довженка Василя Цвіркунова. У цьому шлюбі народився син Василь.
3. Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України. За словами письменниці, їй не потрібні жодні нагороди.
4. За все життя Костенко написала лише один прозаїчний твір – роман "Записки українського самашедшого", який вийшов у грудні 2010 року. Роман отримав неоднозначні відгуки аудиторії.
5. Один твір письменниці екранізували. Це – кіносценарій "Перевірте свої годинники" 1963 року. У ньому розповідається про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли у 1964 році, але його так і не побачили глядачі. Його так переробили, що Костенко відмовилася від авторства.
Після презентації роману у 2010 році Ліна Костенко рідко з’являється на людях та не дає інтерв’ю, але продовжує творити і нерідко висловлюється про події в українському суспільстві. Поетеса нині проживає у Києві.
ТОП 5 фактів про визволення м. Вінниця
Вінницю від німецьких загарбників звільнили на 1003 день війни. 20 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту до 19 години заволоділи містом та ще кількома населеними пунктами.
Є документальні підтвердження того, що за добу до форсування Бугу 19 березня 1944 року німці почали підпалювати і підривати основні будинки в місті, які вони не планували використовувати для оборони.
У боях за місто 19-20 березня рактично весь німецький гарнізон був знищений, у зв’язку з тим, що Гітлер в березні 1944 року висунув таку концепцію міст-фортець. Міста, як ключові транспортні розв’язки, брали на себе дуже велике навантаження, ставали ключовими точками. І гарнізон повинен був відбиватися до останнього. З цілої танкової армії, в якій танків кілька сотень штук, навіть більше, вийшло всього 1-3 німецьких танка.
Частинами радянських військ, що визволяли м. Вінниця захоплено велика кількість трофеїв, в тому числі значну кількість продовольчих складів, запасів боєприпасів, до 10 тис. автомашин різних марок та систем.
Для Вінниці дата 19-20, скажімо, сакральна, тому що Вінниця була захоплена німцями саме 19-20, але липня. І звільнена 19-20, але березня.У 41 році Вінницю захоплювала 4 гірсько-піхотна дивізія німців, а так склалося, що вона ж відступала з Вінниці 1944 року
9 років тому з'явилося одне з найоригінальніших і водночас незвичних свят – Міжнародний день щастя. Традиційно його відзначають саме 20 березня.
Основна мета – нагадати всім, що варто радіти життю і бути вдячним за всі подарунки долі, навіть якщо іноді вона підкидає не надто приємні сюрпризи.
Його визначили не випадково – на 20 березня також припадає день весняного рівнодення, коли ніч практично зрівняється зі світлою частиною доби. Автори ідеї хотіли показати: на щастя абсолютно всі мають рівні права, як і на те, аби щодня зустрічати сонце. Запроваджений Міжнародний день щастя резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 28 червня 2012 року.
Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо всім і кожному бути щасливим! Нагадуємо, що навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас. Щастя і радість - це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше! Будьте щасливі, зі святом!
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.
Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах. А перший, хто порівняв щоки юної дівчини з трояндою, був поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.
У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
"Книжки читай - успіху досягай"
Незважаючи на непросту ситуацію із пандемією наприкінці березня у бібліотеках України традиційно відзначається Тиждень дитячого читання – урочисте свято книги та читання, зустрічі з письменниками, феєрверк різноманітних книжкових розваг. Усе на цьому святковому тижні спрямоване на те, щоб дитина і книга знайшли одне одного.
Тиждень дитячого читання-2021 в бібліотеках України проходитиме під гаслом «Книжки читай - успіху досягай». Присвячуємо його Книзі, приділивши увагу письменникам і книжкам-ювілярам.
Наша бібліотека не залишиться осторонь цієї події, тож пропонуємо разом поринути у світ книг.
До Всеукраїнського тижня дитячого читання, який проходить під гаслом "Книжки читай - успіху досягай!".
Пропонуємо Вашій увазі презентацію книжок-ювілярів українських та зарубіжних письменників "Ювілейний книгоград". У кожної книги, як і в людини є День народження, щоправда у книги це не день, а рік її першого видання, коли вона вперше потрапила до рук читача, якій зміг поринути у її світ.
Подарунок, який ми можемо зробити цим книгам - це прочитати їх.
Перейшовши за посиланням Ви зможете познайомитися краще як із книгою, так і з її автором, а за допомогою умовних позначок можете читати книгу, дивитись відео або ж слухати книжку.
Тож #читаймо
Сьогодні ми хочемо представити Вам книгу та мультсеріал «Книга-мандрівка. Україна».
«Книга-мандрівка. Україна» – це 1200 непересічних фактів про Україну та українців. Автори відшукали не лише найдивовижніше, але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця. Ця книга створена з відкриттів, і ми сподіваємося, що з нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Це видання – не лише для дорослих, але й для родинного читання з дітьми, для українців і всіх, хто хоче дізнатися більше про нашу країну.
Мультсеріал – перший український проєкт, заснований на реальних подіях та нереальних пригодах. Серіал створений на основі бестселера «Книга-мандрівка. Україна» від креативної агенції Green Penguin Media та має 5 сезонів. Продюсери Ірина Тараненко та Юлія Курова.
Як українцю розгадати писемність стародавньої цивілізації майя, не виходячи з кабінету? Чому ніколи не варто викликати на дуель Нобелівського лауреата? Хто допоміг Миколі Гоголю створити перше українське фентезі? Як харків’янка змінила світ балетної моди та ще й «Оскар» отримала?
Якого українського письменника читав Наполеон, а якого першим номінували на Нобелівську премію? Як полтавець допоміг NASA висадитися на Місяць, а одесит врятував людство, здолавши холеру? Ким був перший український блогер з ХІІ століття і куди їздили українські далекобійники до автомобільного періоду?
Відповіді на ці питання та ще багато інших ви зможете знайти просто прочитавши книгу або ж переглянувши мультсеріал «Книга-мандрівка. Україна»
Приємного перегляду