Дієта
– Бачив куме Ви учора в лікарню ходили.
Може щось в Вас зі здоров’ям, чи не захворіли?
– Ой біда, лиш Вам я скажу, куме по секрету,
Лікарі сказали срочно сідать на дієту.
– Що то в біса за дієта? І це ж треба ж вміти,
Якось її загнуздати, щоб на ній сидіти.
– Та ні куме, от наприклад п’ємо з Вами чарку.
Потім я беру ковбаску, вареники, шкварку.
А якщо Ви на дієті Вам не можна їсти.
От, що значить це таке, на дієту сісти.
****************************************************
Попередив
П’яний на стовпі прочитав об’яву:
«Терміново продаю мотоцикл Яву.
Є коляска, запчастини, все в гарному стані.
Продам дешево, живу я напроти бані».
П’яний адресу знайшов в три години ночі
Двері хазяїн відкрив, викарячив очі.
А той каже: – «Маю до Вас делікатну справу.
Тільки сьогодні прочитав на стовпі об’яву.
В мене теж є мотоцикл, але поламався,
То на біса мені другий мотоцикл здався?
Щоб Ви мене не чекали мушу Вам сказати,
Що я Ваш цей мотоцикл не буду купляти».
* * * * *
Ще не вмерли на Вкраїні ні Слава ні Оля,
Бо вродила на городі у них бараболя.
Але буде це недовго, згинуть й ці засранці.
Будуть лише панувати народні обранці.
І охочим й неохочим всім дадуть роботу.
Будуть вони працювати без всякого КзОТу.
Згинуть мєлкі підприємці як на воді булька.
Буде їм замість цукерки льодяна сосулька.
Будем скоро панувати перейдем в світ новий.
І для цього вже готовий кодекс податковий.
А сьогодні всім продати останню сорочку,
Щоби гроші положити у казенну бочку.
Скоро будем про освіту закони приймати.
Підуть в школу гарні діти, як не здохне мати.
І багато ще ідей треба воплотити.
Щоби краще стало нам на Вкраїні жити.
* * * * *
Про баранів
Раз зустрілись три барани у лісі густому,
Щоб попить якоїсь бражки, поїсти солому
І сказав їм баран старший чудову промову,
Що в отих двох барнів відібрало мову.
– Досить, сказав баран старший, – цапу керувати,
По городах закордонних з козою гуляти.
Так давайте ж проженімо смердючого цапа,
А поставимо мене барана кацапа.
– Ні, сказали барани, – робить так негоже
Ми також два барани бекать хочем тоже.
– Досить, крикнув баран старший,–
сперечатись годі,
Кожен баран буде бекать у своїм городі.
Добро цапа ми поділим, все що хто попросить:
Дам я косу бульбашу нехай сіно косить,
А тобі баран хохол здорову лопату,
А собі лише візьму я цапову хату.
Гроші цапа я не дам бо їх дуже мало,
Ти бульбаш жери картоплю, а ти хохол сало.
Розбрелися барани без всякої згоди.
Розламали всі обори стоптали городи.
Позбирались барани з усієї всюди,
Стали їх боятись звірі, і птахи, і люди.
Бо вони лиш вміють бекать, совісті не мають
І баранячі закони для усіх приймають.
Потоптавши все добро, бараняча свита
Вмія бекать та бодатись, дісталась корита.
Але трапився тут казус: потрібно ділитись!
Барани і між собою тепер стали битись.
Тепер лише навкруги баранячі рожі
Ходять з гарними рогами барани вельможі.
Барани всіма керують і мови навчають,
Є й окремі барани – на сцені співають.
Тепер модна дуже стала бараняча мова.
Замість м’яса в ковбасі сіно та полова.
І навчатись не потрібно, це сумнівна штука,
Бо бараняча панує сьогодні наука.
Якщо хочеш краще жити усе хочеш мати
Тоді треба вміти бекать і бараном стати.
А якщо ти не баран й ним не хочеш бути,
То прийдеться увесь вік на них спину гнути.
Якщо далі баранам більшу волю дати,
То вже точно всім прийдеться скоро поздихати.
Баранам місце в горах чи на полонині,
А ще краще у хліві там де живуть свині.
Залишається одне думати й гадати
Якби тим всім баранам роги обламати.
Нехай бекають собі в якійсь огорожі
Бо вже досить остогидли баранячі рожі.
* * * * *