Благодійність – добровільна безкорисна пожертва фізичних і юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. В Україні явище благодійності існувало ще в часи Київської Русі. Воно базувалося на засадах християнської моралі. Навіть одна добра справа здатна змінити суспільство, країну та світ на краще.
Розмах і розміри добродійності Мазепи справляють враження навіть на нас, а його сучасники ним захоплювалися. За часів гетьманства Мазепи в Україні спостерігався розквіт українського барокко. Гетьман витратив протягом життя на благі справи майже мільярд гривень. Іван Степанович Мазепа – найвидатніший в українській історії приклад патріота-мецената.
Петро Сагайдачний - меценат і покровитель освіти та культури. За сприяння Сагайдачного було засновано школу при Київському братстві, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію.
Терещенки – відомі українські підприємці та меценати. Це були одні з найбагатших та найвпливовіших українців свого часу. Вони були одні із перших, які почали вкладати кошти у розвиток професійної освіти. Загалом на доброчинність було пожервовано близько 5 мільйонів рублів, з них більше половини -Києву.
Євген Чикаленко - багатий агроном та землевласник, у першу чергу був щедрим меценатом української культури та преси. Маючи певні статки, не шкодував власних коштів на видання творів своїх великих сучасників – Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка. Це йому належить фраза «Спробуйте любити Україну до глибини своєї кишені».
Родина Симиренків - унікальна родина підприємців-цукроварників, учених-меценатів, кілька поколінь якої протягом двох століть творили сторінки української історії. Симиренки зробили неоціненний внесок у вітчизняну науку, промисловість, садівництво. Вони будували школи і церкви, підтримували українську книговидавничу справу.
Брати Яхненки — родина багатих українських промисловців-цукрозаводчиків, походила з заможних селян-кріпаків з міста Сміли Черкаської області. Яхненки не лише відомі цукрозаводчики, а й меценати. Під час голоду 1830-го року вони забезпечували борошном приблизно 10 тисяч селян.
«…Любіть Суми так, як я їх любив» - ці слова, про мальовниче місто над Пслом, у своєму заповіті написав відомий український діяч, меценат, найбільший підприємець ХІХ сторіччя та «батько» Сум – Іван Герасимович Харитоненко.
Коли матір Терезу запитали, чи були в неї вихідні або свята, вона відповіла: «У мене щодня – свято!» Ця дивовижна жінка майже все життя присвятила допомозі хворим і безпритульним.
Принцеса Уельська прославилася своєю підтримкою благодійних проєктів. Вона проводила кампанії проти замінування земель та допомогала жертвам СНІДу. Любила життя і намагалася бути собою. Вона запам'яталася усім як "Королева наших сердець".