Відгуки читачів

На цій сторінці зібрані відгуки читачів про роман «Сяюче коло або повернення реліквій».

Загальна оцінка читачів 

★★★★★ 

5,0 / 5 

на основі 4 оцінок 

Оцінка розраховується на основі відповідей читачів, залишених через форму на цьому сайті.

★★★★★ 5/5

«Сяюче коло або повернення реліквій» — це надзвичайно актуальний, динамічний та гостросюжетний історичний детектив, який тримає в напрузі від першої до останньої сторінки.

Книга читається швидко, кожен розділ захоплює. Автор створив історію, де реальні історичні події, таємниці українських реліквій, міжнародні розслідування та реалії сучасної війни злилися в єдиний захопливий сюжет.

Письменник Дмитро Богатюк майстерно демонструє: нинішня війна точиться не лише за території, а й за нашу історичну пам'ять, ідентичність і культурні скарби. Пошук повернення втрачених реліквій перетворюється на справжній інтелектуальний та небезпечний квест, де кожен крок наближає героїв до смертельної небезпеки, а кожен новий злочин відкриває ще більше запитань.

Отримала величезне задоволення від читання. Щиро раджу до читання.

Тетяна Шеремет
21 вересня 2026 року

★★★★★ 5/5

«Сяюче коло» стало неочікувано яскравим і справді гідним продовженням мого читацького марафону. Поки люди самі не прочитають, ніхто не знатиме, гарна це книга чи ні, але моя особиста думка — як для дебюту, цей детектив просто чудовий і написаний анітрохи не гірше, ніж твори визнаних майстрів української прози.

Він тримає інтригу до останнього рядка. Чому цей детектив чіпляє і залишає сильний післясмак? Бездоганне історико-релігійне тло. Пошук втрачених українських святинь — це справжній стрижень книги. Зі здивуванням відкрила для себе чимало нового, тому під час читання навіть звірялася з джерелами та Вікіпедією.

Мені було щиро цікаво перевірити факти, і я вражена — все вивірено настільки філігранно, що причепитися просто немає до чого! Гармонійне поєднання ліній. Автор надзвичайно майстерно переплів в один цілісний сюжет абсолютно різні пласти: динамічне детективне розслідування злочинів, карколомні події у США та глибоку історичну таємницю.

Кожен читач обов'язково знайде в цій книзі щось своє. Глибина роздумів та емоційний катарсис фіналу: книга цінна не лише інтригою розслідування. Вона наповнена глибокими, життєвими роздумами про нашу країну.

Мене до глибини душі вразила думка автора: «Україна — в обличчях своїх захисників, волонтерів, медиків, енергетиків, рятувальників і машиністів — боротиметься до кінця».

Випробування можуть бути нестерпними, втрати болючими, але ця земля недосконала, проте рідна й безцінна, належить лише тим, хто за неї стоїть.

А епілог — це окрема естетична насолода. Коли читаєш опис величного Софійського собору, його таємничих куточків та занурюєшся в дивовижну атмосферу фінальних сторінок, по тілу буквально біжать сироти. 

Образ «сяючого кола», який розкривається наприкінці, залишає неймовірне відчуття урочистості, відновленої історичної справедливості та великої надії на наш виборений справедливий мир.

Фінал розслідування настільки сильний, що історія просто зобов'язана мати продовження!

Людмила Шусть
22 вересня 2026 року

★★★★★ 5/5

У першу чергу хочу щиро подякувати Вам, пане Дмитре, за надісланий примірник книги. Для мене було великою честю — серед десятків тисяч родин Захисників України отримати від автора один із перших примірників роману, та ще й з особистим автографом.

Для мене сюжет роману «Сяюче коло або повернення реліквій» виявився особливо близьким не лише як художній твір, а й через його глибоку тему — збереження культурної, духовної та історичної пам’яті.

Діяльність нашої ГО «ЖІНКИ РОДУ» значною мірою зосереджена саме на тому, щоб зберігати й творити культурну спадщину нашого часу. Я пишу про це не для того, щоб розповісти про нашу діяльність чи похвалитися нею. Сюжет Вашого роману відгукнувся мені особливо глибоко. Він змушує замислитися над тим, що культурні й духовні цінності — це не щось другорядне, а частина пам’яті народу, його самоусвідомлення та зв’язку поколінь.

Історія людства зберігається у фрагментах речей, які на перший погляд можуть здаватися простими або такими, що не мають якоїсь користі: у старовинній іконі, яку хтось колись написав, у мощах відомої людини; у книзі, листі, фотографії чи іншому предметі, який пережив свого творця. Ці речі набувають цінності не лише через матеріальну рідкісність, а тому, що несуть у собі пам’ять про людей, віру, культуру та цілу епоху. Саме через такі речі суспільство зберігає свою історію і передає її наступним поколінням.

Мені дуже сподобалося читати цей роман! Я б навіть сказала — він написаний інтелігентною, чистою українською мовою, без суржику та зайвої лайки, і саме це створює особливу атмосферу читання. Текст читається легко, але водночас залишає після себе багато думок.

Надзвичайно вражає те, наскільки живо й детально описані сцени, логіка взаємозв’язків між героями та події, що розгортаються на різних континентах, але водночас виявляються міцно пов’язаними між собою. Особливо захоплює те, що за подіями в романі стоїть боротьба за артефакти, а людські життя стають найвищою ціною цієї боротьби.

У деяких моментах мені здавалося, що я не просто читаю роман, а бачу все на власні очі — настільки реалістично й майстерно автор переносить читача у світ своїх героїв.

На мою думку, цей роман варто прочитати ще й для того, щоб по-іншому подивитися на саму природу російсько-української війни. Вона точиться не лише за землю. Вона точиться за право українців залишатися собою — пам’ятати свою історію, берегти свою культуру, мову, віру, традиції та власне бачення майбутнього.

Дякую Вам за роман, за ті думки, які він залишає після прочитання. Для мене він став ще одним ствердженням того, що сьогодні ми маємо не лише вистояти, а й зберегти пам’ять про те, заради чого вистоюємо.

Ірина Таранова
29 вересня 2026 року

★★★★★ 5/5

Можливо, обкладинка, котра нагадувала останню книгу Дена Брауна, яку я нещодавно прочитала, можливо, інтригуюча назва «Сяюче коло або повернення реліквій» стали для мене інтуїтивною спонукою, що саме ця книга стане тим, що я люблю: захопливий сюжет, насичення історичними фактами через фабулу сюжетної лінії, правдивий опис реалій.

Однак насправді, читаючи сторінку за сторінкою і вже забуваючи про свої нагальні справи, я повністю поринула у світ дійсно захопливого детективного сюжету на основі реалій сучасної України в період початку повномасштабного вторгнення ворога, невіданого мені раніше пласта історичної спадщини України, тонкої романтичної лінії.

Автор настільки вдало передав характери та поведінкові патерни героїв, що інколи складалося враження моєї безпосередньої присутності разом із ними у різних куточках світу в цій захопливій історії повернення історичної реліквії моєї країни.

Насправді автор перевершив не тільки мої сподівання, але й у синтезі всіх компонентів художнього словесного твору перевершив авторів, котрі ще донедавна були моїми літературними фаворитами.

У цій книзі невидимою ниткою автор маніфестував істину, яка, по суті, є наріжним каменем сьогоднішнього буття кожного українця:

«Ми пам’ятаємо та не втратимо історичну пам’ять у всіх її проявах та вимірах, задля майбутнього, задля нашої ДЕРЖАВИ, яка БУЛА, Є і БУДЕ».

Олександра Овсянюк-Бердадіна
29 вересня 2026 року