Чек - лист медіаграмотного вчителя

Ви – критичні

Гучні заголовки? Приваблива реклама? Новинна стрічка, що не відпускає кілька годин? І не дивно. Інтернет побудований за принципом: «знайдемо спокусу для кожного». Цим користуються новинні ресурси, комерційні компанії та навіть месенджери. Сьогодні кожен вихід у мережу схожий на бій, де всі змагаються за нашу увагу, клік та вподобання. І тільки критичні освітяни та школярі здатні кинути цьому виклик:

• перевіряйте потенційно фейкові новини;

• не кваптеся переходити за рекламними оголошеннями;

• замислюйтеся над правдивістю емоційних дописів;

• не ведіться на особисті повідомлення з терміновим закликом до дії (переслати гроші на картку, розіслати десятьом друзям тощо);

• розвивайте власні когнітивні «фільтри» (чутливість до нелогічності тощо).

Обережність – ваше друге ім’я

Уявімо на мить повну відмову від користування соцмережами. Що це означатиме для освітян та молоді? Імовірно, вчитель втратить необхідні соціальні зв’язки та пропустить важливі новини. У ХХІ столітті ми всі є частиною онлайн-простору, це необхідність. Утім, від того, як ми поводимося в інтернеті залежить наша безпека. 

Ось кілька порад:

• установіть антивірусні програми, у тому числі на смартфони;

• регулярно оновлюйте програмне забезпечення пристроїв;

• не переходьте за невідомими посиланнями;

• не завантажуйте програми та документи, у безпеці яких ви не впевнені;

• вимкніть геолокацію (налаштування телефону, Гугл Мапи, Фейсбук, Інстаграм та інше);

• не додавайте у друзі незнайомих людей або створіть окремий список приятелів, серед яких поширюйте особисті фото, новини тощо;

• видаліть додатки, для яких ви відкрили особисту інформацію у Фейсбуці та інших соцмережах (у налаштуваннях безпеки).

Ваш стакан наполовину повний

Інтернет-павутиння диктує свої закони, але користувачі не позбавлені важелів впливу. Яскравий приклад – контекстна реклама Гугл. Із одного боку мережа збирає інформацію про нас, а з іншого – лише ту інформацію, яку ми самі їй надаємо. Від того, які теми нас цікавлять, та що ми шукаємо в Інтернеті, залежить реклама. Той самий принцип бачимо у стрічці соцмереж – наші вподобання «піднімають» подібні дописи. Це може піти на користь і викладачу, і школяреві! 

То як задати вектор новинної стрічки?

1. Перегляньте дописи, сторінки та спільноти, які ви лайкаєте. Чи дійсно вони подобаються вам? Чи не коментуєте ви дописи за інерцією? Якщо подруга запросила вподобати сторінку, яка вам не імпонує, чи зробите ви це? 

2. Більше позитиву! Побачили миле кошеня і це підняло вам настрій зранку? Мерщій вподобайте допис та обов’язково прокоментуйте. Імовірно, що соцмережа «зрозуміє» вас та в майбутньому запропонує подібні дописи.

3. Користуйте функцією «показувати дописи першочергово» на Фейсбуці. 

Ви піклуєтеся про себе

Нас усюди оточують пристрої – і у цьому небезпека. Ми завжди тримаємо у руках девайс, пірнаючи у нього буквально з головою. А скільки непотрібної інформації ми поглинаємо щохвилини!

Правила медіаграмотності, що допоможуть зберегти фізичне та психологічне здоров’я:

1. Регулярно практикуйте вправи для очей.

2. Періодично вставайте з-за столу та виконуйте фізичні вправи. Чудово підійдуть вправи для покращення мозкової діяльності!

3. Установіть додатки, що моніторять та аналізують години вашого перебування в Інтернеті.

4. Пам’ятайте, що ви не зобов’язані відповідати одразу на повідомлення. Особливо коли відпочиваєте!

5. Не відповідайте на образливі коментарі та неконструктивну критику, якщо не хочете і не маєте сил.

6. Якщо ваша новинна стрічка повниться професійним контентом – перегляньте години користування платформою. Наприклад, можна видалити додаток із телефону або створити окремий профіль для професійних цілей.

7. Умикайте «нічний режим» на пристроях та мінімізуйте їхнє використання перед сном.