І все-таки вона крутиться…
Галілео Галілей, італійський астроном, фізик
З яких великих космічних об’єктів складається Сонячна система?
Наведіть приклади сезонних явищ у природному середовищі.
Чому бувають пори року? Чому день змінює ніч? Скільки триває доба?
📖 Відкрийте підручник на С. 22-23. Прочитайте.
Установлюємо закономірності природи.
Розгляньте малюнок 1. Назвіть два важливих наслідки форми і руху Землі, які він ілюструє.
Мал. 1. Зміна дня і ночі
🎥 Перегляньте відео.
Установлюємо закономірності природи.
Розгляньте малюнок 2 у групі. Укажіть та презентуйте наслідки осьового обертання Землі у вибраний вами спосіб.
Мал. 2. Зміна часу на Землі
Результатом осьового обертання Землі є те, що в різних місцях планети час доби в один і той же момент не однаковий. Це пов’язано з нерівномірним освітленням земної кулі сонячними променями. Обертання планети вимагає створення часових поясів. Їх є 24, один на кожну годину обертання Землі.
Працюємо з інформацією.
Використавши ресурс «Світова мапа часу», доберіть приклади міст у різних регіонах світу (по одному прикладу), укажіть час у кожному місті та зробіть висновок про час доби в ньому. Порівняйте час у них з київським.
Ви вже знаєте, що Земля, як і інші планети Сонячної системи, рухається навколо Сонця своєю орбітою.
Орбіта (від лат. коло) – траєкторія руху небесного тіла в космічному просторі навколо іншого тіла.
Земля здійснює один повний оберт навколо Сонця за рік – 365 діб і 6 год. Проте ми в календарі не враховуємо ці 6 год, а лише 365 діб. Тому за чотири роки 6 год складаються у ще одну добу. І кожен четвертий рік у лютому нараховується не 28, а 29 діб. Це високосний рік. У ньому 366 діб.
Працюємо з інформацією.
Знайдіть інформацію, які роки у ХХІ столітті були високосними.
Унаслідок того, що Земля рухається навколо Сонця і її вісь має нахил до площини орбіти, на нашій планеті відбувається зміна пір року. Такий рух Землі навколо Сонця ми можемо простежити за допомогою телурія. Так, протягом року наша планета займає чотири положення, за якими визначають пори року. На малюнку 3 зображено положення Землі відносно Сонця в різні пори року.
Мал. 3. Рух Землі навколо Сонця
📖 Відкрийте підручник на С. 25. Прочитайте.
🎥 Перегляньте відео.
Установлюємо закономірності природи.
Чим вирізняються дні: 23 вересня, 21 грудня, 20 березня та 21 червня? Яка тривалість дня і ночі в ці дні?
Спостерігаємо, досліджуємо, моделюємо, вимірюємо .
За допомогою телурія (мал. 5) установіть положення глобуса так, щоб вУкраїні в цей час була осінь.
Мал. 5. Телурій – астрономічний механізм, що використовується для демонстрації руху Землі навколо Сонця і пов'язаних з цим рухом явищ.
Робота в групах.
Підберіть матеріал та створіть презентацію (інформаційний лист) на тему «Сезонні явища в природі».
Які зміни відбуваються в природі
внаслідок обертання Землі
Осьове обертання Землі викликає зміни в надходженні сонячної енергії у вигляді світла й тепла на земну поверхню протягом доби. З цим пов’язані зміни в природі. Наприклад, квітки деяких рослин розкриваються (мал. 6, 1) і закриваються (мал. 6, 2) у певний час доби.
Мал. 6. Добовий ритм квітки кульбаби
Тварини також пристосовуються до зміни дня і ночі. Наприклад, вони здобувають їжу в різний час доби; ластівки та жайворонки активні вдень, а сови та кажани полюють уночі; мурахи на ніч закривають входи в мурашник.
🎥 Перегляньте відео «Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища».
Установлюємо закономірності природи.
Наведіть приклади змін у природі протягом доби. Як добове обертання Землі впливає на життєдіяльність людини? Наведіть приклади сезонних змін у природі.
Наведіть приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання й орбітального руху Землі.
Порівняйте наслідки добового та річного руху Землі.
Як впливає зміна дня і ночі на спосіб життя тварин? Наведіть приклади.
Що було б, якби не було рухів Землі?
Назвіть три моменти, які у вас вийшли добре в процесі уроку, запропонуйте одну дію, яка покращить роботу на наступному уроці.
🌐 Клуб знавців-географів.
Перший глобус придумав у ІІ ст. до н. е. давньогрецький філософ Кратес Малоський.
Вважають, що він першим винайшов модель Землі й була вона у вигляді кулі. Але, ні сама модель, ні будь-які згадки про неї не збереглися. Є лише слова очевидців цієї моделі глобуса. Вони стверджували, що Земля була зображена на кулі у вигляді єдиної суші, яку поділяли річки, звані в той час океанами.
Оскільки більше ніяких доказів настільки раннього існування глобуса немає, то першою його моделлю все ж таки є модель Мартіна Бехайма.