ГІДРОСФЕРА

Природна вода – головний геохімічний агент перерозподілу хімічних елементів. Вона бере участь у розкладанні й осадженні мінералів шляхом розчинення, гідролізу,гідратації, седиментації та ін.

Хімічний склад води залежить від її походження , а також розчинності та складу дренованих порід. Геохімічна діяльність води визначається такими її якостями: компонентний іонний склад, мінералізація, окислюваність, жорсткість, агресивність та ін.

Важливими компонентами вод є розчинні гази, особливо О₂, СО₂, Н₂. Значна частина розчинних мінеральних речовин знаходиться у вигляді іонів, серед яких переважають Са²⁺, Mg²⁺,Na⁺, HCO₃^-, SO₄^-, Cl^-( шестикомпонентний склад) і які складають більше 90% вмісту. Причому у більшості випадків Са²⁺> Mg²⁺>Na⁺ і HCO₃^-> SO₄^-> Cl^-.

Мікроелементи в природних водах також зустрічаються, але в дуже малих концентраціях. Це катіони важких металів (Cu^2+, Ag⁺, Au⁺, Pb²⁺, Fe²⁺, Ni²⁺, Co²⁺ та ін.) – як правило, не більше 10^-5 – 10^-7 г/л; типові аніони (Br^-, I^-, F^-, B^3-); радіоактивні елементи. Основна причина низьких концентрацій мікроелементів у воді – мала міграційна здатність.

Крім іонів, розчинні речовини( включаючи мікроелементи) можуть бути присутні у вигляді завислих речовин, колоїдів, у формі комплексних сполук, які утворюються з гуміновими та іншими кислотами, у вигляді недисоційованих та напівдисоційованих молекул. Амфотерні комплексоутворюючі – Cr, Mo, V, Mn/

У воді знаходяться біогенні речовини – це мінеральні форми азоту, фософру, кремнію та заліза.

Геохімічна діяльність води залежить і від її загальної мінералізації, яка розраховується в мг/л або проміле – ‰.

Загальна мінералізація – це сума розчинних мінеральних речовин у літрі води. Вона коливається в межах 0,02 – 400 г/л. (В океанічній практиці замість мінералізації використовують термін «солоність» ,яку виражють в ‰, якщо вона більше 1000 мг/л. Середня солоність світового океану - 35‰)

Класифікація вод за ступенем мінералізації в г/л:

• Ультрапрісні – до 0,2

• Прісні – 0,2-1,0

• Солонуваті – 10-3,0

• Солоні – 3,0-35

• Розсоли - >35

Закономірності їх географічного поширення такі: ультрапрісними бувають атомсферні опади, поверхневі води тундри, тайги, вологих тропічних лісів; прісні води характерні для південної та середньої айги, широколистяних лісів, лісостепу, степів, саван; солонуваті, солоні води і розсоли – для аридних ліндшафтів.

Оцінка вод за граничною нормою мінералізації: хороша(до 1 г/л), задовільна(1-2 г/л), допустима до пиття(2-2,5г/л), гранична(2,5-3г/л).

Як правило, мінералізація питної води не повинна перевищувати 1 г/л. Прісні води найкращі для пиття, ультрапрісні сприятгливі, але вимивають солі з організму. Солонуваті придатні для водопостачання, а для пиття – в окремих випадках. Солоні п’ють лише верблюди в пустелях, а при мінералізації 10-50 г/л і більще – не п’ють.

Окислюваність води – це кількіст кисню, яка витрачається на окислення органічних речовин(в 1 літрі води). Відрізняють перманганатну та біхроматну окислюваність, залежно від метода визначення. Окислюваність вод коливається від долей мг до десятків мг атомарного кисню в 1 л, у залежності від ступеня їх забрудненості органічною речовиною.

Жорсткість води – сума іонів кальцію та магнію. За величиною загальної жорсткості розразняють такі категорії вод в мг-екв/л:

1. дуже м’які - <1,5;

2. м’які -1,5-3,0;

3. помірно жорсткі – 3,0-6,0;

4. жорсткі – 60,-9,0;

5. дуже жорсткі - >9,0.

Агресивність води – властивість розчиняти гірські породи, будівельні матеріали. Розрізняють такі види агресивності: вуглекислотна(CO₂), вилуговуюча(HCO₃^-), загальнокислотна(рН), сульфатна(SO₄^-), магнезіальна(Мg).

Цікаві фрази про воду відомих людей