Стрес на фоні

Розлучення та перебування в співзалежних, невротичних, аб'юзивних стосунках є одними з найгостріших психологічних викликів у житті. Це непросто, адже в таких ситуаціях стрес досягає екстремального рівня, а його наслідки можуть не просто позначатися на емоційному, фізичному та соціальному благополуччі, а і руйнувати життя.

Стрес — це природна реакція організму на загрозу, що може бути як фізичною, так і психологічною. У випадку розлучення та аб'юзивних стосунків стрес пов'язаний із постійною емоційною напругою та тривогою, коли людина відчуває себе в небезпеці або втрачає важливу для неї підтримку. Такий стрес є хронічним, тобто довготривалим, і може мати важкі наслідки для психіки та фізичного здоров’я. 

Стрес буває двох основних видів: еустрес і дистрес. Хоча обидва види виникають у відповідь на ситуації, які вимагають мобілізації ресурсів організму, вони мають різний вплив на психологічне та фізичне здоров’я.

Еустрес

Еустрес — це "позитивний" стрес, який стимулює, мотивує і допомагає адаптуватися до нових ситуацій. Він часто супроводжується відчуттям піднесення, захоплення і припливом енергії. Еустрес зазвичай виникає під час цікавих викликів, які людина вважає підйомними та вірить, що може з ними впоратися. Це може бути:

• Очікування важливої події, як-от весілля чи підвищення на роботі.

• Нові завдання, які допомагають розвиватися і досягати своїх цілей.

• Захопливі активності, наприклад, заняття спортом або творчістю.

Еустрес активує організм, але без негативного впливу на здоров'я, і сприяє зростанню продуктивності, креативності й упевненості в собі.

Дистрес

Дистрес — це "негативний" стрес, який сприймається, як надмірно важке навантаження. Дистрес викликає відчуття тривоги, страху, виснаження і може значно погіршувати самопочуття. У цьому стані людина відчуває, що не має достатньо ресурсів, щоб подолати ситуацію. Дистрес може бути спричинений:

• Конфліктами в особистих стосунках.

• Розривом стосунків.

• Тривалими фінансовими проблемами.

• Важкими захворюваннями або травмами.

• Ситуаціями втрати або загрози життю і благополуччю.

Дистрес має шкідливий вплив на фізичне і психічне здоров’я, оскільки організм довго перебуває в стані напруги, що може призводити до хронічних захворювань, депресії, виснаження, зниження імунітету та інших проблем.

Як еустрес, так і дистрес — важливі складові життєвого досвіду, проте їх вплив різний. Еустрес допомагає рухатися вперед і справлятися з новими викликами, тоді як дистрес сигналізує про потребу в допомозі або змінах, щоб знизити надмірну напругу.

Під час стресу організм запускає потужну фізіологічну відповідь, орієнтовану на виживання, яку ми називаємо "реакцією на стрес" або "бийся або тікай". Ця реакція координується симпатичною нервовою системою і залучає гормони, зокрема адреналін і кортизол, що готують тіло до швидких дій.

Перший крок у цьому процесі відбувається в мозку. Коли людина сприймає потенційну загрозу, її мозок — а саме мигдалина, що відповідає за обробку емоцій — надсилає сигнал до гіпоталамуса. Гіпоталамус координує активацію автономної нервової системи і активує симпатичну нервову систему, яка швидко передає сигнали до різних органів і залоз. В результаті надниркові залози виділяють адреналін та норадреналін.

Адреналін, що вивільняється майже миттєво, спричиняє цілий ряд фізіологічних змін. Він підвищує частоту серцевих скорочень, розширює дихальні шляхи, збільшує приплив крові до м'язів, щоб надати їм енергію для можливого руху, та покращує кровопостачання мозку, аби загострити увагу та швидкість реакцій. Одночасно адреналін пригнічує процеси, які не є критично важливими в цей момент, наприклад, травлення і репродуктивні функції.

Через кілька хвилин після початкової реакції, якщо стрес триває, у гру вступає кортизол — гормон, що забезпечує тривалішу стресову реакцію. Кортизол забезпечує стабільний рівень енергії, підтримуючи високий рівень глюкози в крові, що дає енергію, тим самим, допомагаючи організму впоратися з тривалим навантаженням.

Водночас кортизол, на відміну від адреналіну, має здатність впливати на імунну систему, знижуючи її активність, щоб уникнути надмірної запальної реакції, що може виникнути через стрес. Це, хоч і є корисною реакцією в короткостроковій перспективі, в разі хронічного стресу може призвести до ослаблення імунного захисту і підвищити ризик інфекцій та інших захворювань.

Таким чином, реакція на стрес, забезпечена симпатичною системою та гормонами адреналіном і кортизолом, є комплексною і важливою для виживання. Вона мобілізує тіло для негайного реагування і допомагає витримати тривалі стресові ситуації.

Але! Стрес при співзалежних, невротичних, аб'юзивних стосунків та через розлучення може тривати роками. Тому, організм зазнає значного навантаження, що може призводити до виснаження.

• Підвищення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску: серце починає битися швидше, щоб краще наситити органи киснем, готуючи тіло до дії.

• Напруження м'язів: особливо в області шиї, спини і плечей, що може призводити до відчуття скутості і болю.

• Головний біль: часто виникає через підвищене м'язове напруження або судинні реакції на стрес.

• Шлунково-кишкові проблеми: такі як біль у животі, нудота, зміни апетиту, діарея або запори.

• Проблеми зі сном: безсоння, труднощі із засинанням або, навпаки, надмірна сонливість.

• Швидка втомлюваність: відчуття втоми навіть після незначної активності.

• Підвищене потовиділення: зокрема на долонях і під пахвами.

• Тривога та страх: виникає почуття постійного занепокоєння або навіть панічні атаки.

• Дратівливість та гнів: стрес може призводити до підвищеної збудливості, навіть з незначних причин.

• Знижена мотивація і втрата інтересу: бажання уникати звичних активностей, апатія.

• Часті зміни настрою: почуття емоційної нестабільності, відчуття перевантаженості, раптові сльози.

• Депресія та почуття безнадійності: сильний і тривалий стрес може призводити до почуття пригніченості та безвихіддя.

• Труднощі з концентрацією уваги та прийняттям рішень: зниження здатності зосереджуватися і впевнено діяти.

• Забудькуватість: труднощі з пригадуванням деталей та утриманням інформації.

• Песимістичні думки: негативне сприйняття майбутнього та власних можливостей.

• Ухиляння від соціальної взаємодії: бажання уникати спілкування та ізолюватися.

• Зміни в харчовій поведінці: переїдання або, навпаки, втрата апетиту.

• Зловживання алкоголем, наркотиками, нікотином: як спосіб уникнення негативних емоцій.

• Тремор або нервові рухи: наприклад, кусання нігтів, посмикування ніг.

• Зміни у звичках: наприклад, часті прогули, порушення дисципліни або зміна робочого графіка.

• Емоційне виснаження: Постійна тривога, відчуття втоми та виснаження через емоційне навантаження. Людина може відчувати себе спустошеною, навіть після сну, і не мати сил на виконання щоденних завдань. Це може призвести до депресії, безнадії і втрати інтересу до життя.

• Погіршення фізичного здоров’я: Хронічний стрес активує симпатичну нервову систему, що може спричиняти підвищений артеріальний тиск, порушення серцевого ритму, головні болі, проблеми з травленням (наприклад, виразка шлунка). В довготривалій перспективі стрес може вплинути на імунну систему, збільшуючи вразливість до хвороб.

• Порушення сну: Стрес може викликати безсоння або навпаки — надмірну сонливість. Людина може прокидатися серед ночі через тривожні думки або не спати через фізичне напруження, що також ускладнює відновлення сил. Відсутність нормального сну може призвести до ще більшого стресу та посилення негативних фізіологічних ефектів.

• Погіршення стосунків: Вплив стресу на стосунки з партнерами, родиною або друзями може бути руйнівним. Постійна тривога, нервозність і емоційна відсутність можуть призвести до конфліктів, відчуження або навіть розривів. Людина, яка переживає стрес, може бути менш здатною до емпатії та взаємної підтримки, що погіршує якість стосунків.

• Зниження самооцінки: Хронічний стрес може викликати почуття невартісності, сорому або провини. Людина може відчувати, що не здатна впоратися зі своїми проблемами або що вона не заслуговує на краще. Це часто супроводжується почуттям безнадії та зниженням мотивації для змін.

• Зміни у зовнішності: Тривалий стрес сприяє підвищеному виділенню гормонів стресу (кортизол, адреналін), що може змінити зовнішній вигляд. Поява акне, потемніння шкіри, випадіння волосся, погіршення еластичності шкіри, збільшення ваги, прискорене старіння тіла...

• Проблеми з прийняттям рішень: Стрес може серйозно вплинути на здатність приймати чіткі та обґрунтовані рішення. Людина, що переживає стрес, часто відчуває себе нерішучою або обмеженою в своїх можливостях, що ускладнює вибір правильного шляху чи рішення у важливих ситуаціях.

• Залежність від емоційних підтримок: Люди, які переживають хронічний стрес, можуть звертатися до залежностей (їжа, алкоголь, наркотики, шопінг) як способу зняти напругу або знайти тимчасову полегшу. Це стає формою відсторонення від реальних проблем і може лише посилити стрес у довгостроковій перспективі.

• Порушення соціальної активності: Постійна втома та стрес можуть призвести до того, що людина починає уникати соціальних ситуацій. Відсутність енергії для спілкування або відчуття відчуження може зменшити кількість контактів з друзями або колегами, що веде до ізоляції і ще більшого стресу.

• Труднощі у виконанні повсякденних завдань: Людина, що знаходиться під впливом хронічного стресу, може мати труднощі з організацією свого часу та виконанням звичних обов'язків. Це може бути як у роботі, так і вдома — погіршення концентрації, організаційних здібностей і проблеми з мотивацією часто виникають у результаті стресових ситуацій.