Перша церковно-приходська школа в Гельмязові була побудована при Успенській церкві в 1760 році. Це звичайна селянська хата, яка стояла біля церкви і знаходилася на її утриманні. В школі навчалося 10-15 учнів і навчання проходило 1-2 місяці в рік, учителем працював священик і вивчали в основному Закон Божий.
У 1848 році Міністерство державного майна побудувало в Гельмязові двокласне училище, яке пізніше перейшло у відання повітового земства і називалося земським училищем, у якому навчалося 100-130 учнів, з яких щорічно закінчували курс навчання від 10 до 20 учнів, та було відкрито школу елементарної грамоти.
Гельмязівське училище вважалося одним з найкращих у повіті. У ньому працював Лук'ян Левицький, про якого писав Т.Г.Шевченко у творі "Блізнєци". Левицький був нагороджений першою грамотою Міністерства освіти за успіхи в роботі.
У 1895 році на кошти населення побудовано приміщення церковно-приходської школи недалеко від Троїцької церкви, а в 1900 році шкільне приміщення було побудоване і при Миколаївській церкві. В селі існувало 4 школи, в яких навчалося по 10-20 учнів. Це були двокласні школи з одним учителем, переважно священником.
1911 року в Гельмязові відкрилося вище початкове училище, в якому після закінчення земського двокласного училища учні продовжували навчання ще 4 роки. Училище працювало 6 років і було всього два випуски. Протягом війни і Жовтневої революції училище припинило існування. Один з учителів училища - Воропай Пилип Юхимович, командир партизанського загону в роки громадянської війни, загинув у боях у місті Золотоноша в 1918 році.
1921 року поряд з дев'ятирічною широке розповсюдження одержала семирічна школа, яка з 1923 року називалася в сільській місцевості «Школа сільської молоді».
Того ж року була відкрита і друга семирічна школа в центрі села на базі земської школи.
Нове життя освіти Гельмязова розпочалося в кінці 20-х на початку 30-х років ХХ ст. Працювали семирічка, школа сільської молоді, сільськогосподарська школа, 5 гуртків з ліквідації неписемності. З 1934 року семирічна школа № 1 перетворилася в середню, а в 1939 році семирічна школа № 2 також перетворилася в середню.
В 1935 році зробила перший випуск середня школа: 18 юнаків і дівчат. Випускник В.Ф.Лисенко через кілька років був удостоєний звання Героя Радянського Союзу за участь у війні СРСР з Фінляндією.
Багато вчителів були воїнами Радянської армії під час війни і назавжди залишились на її полях. В період окупації села фашистами приміщення школи №1 перетворили в тюрму, а школи №2 - на стайню. Відступаючи у вересні 1943 року, фашисти спалили обидві школи.
23 вересня 1943 року Гельмязів був звільнений від німецько-фашистських окупантів і вже 12 жовтня у пристосованих приміщеннях відновили роботу школи. Цього ж року був організований районний відділ народної освіти. В школах навчалося 920 учнів. Середня школа була однією з найбільших в районі та республіці. Навчання в школах до 1959 року було двозмінним.
В зв'язку з побудовою двоповерхового шкільного приміщення в 1958 році проведено реорганізацію шкіл: середня школа - в це побудоване приміщення, а в її приміщення переведена 7-річна школа.
В 1959 році організовано учнівську виробничу бригаду, введено підготовку трактористів-машиністів, які одержували поряд з атестатами і права трактористів-машиністів.
З 1960 року семирічна школа називається восьмирічною (її розмістили у відбудованому приміщенні згорілої СШ №1), а середня - загальноосвітньою із виробничим навчанням. Остання реорганізація восьмирічної школи відбулася в 1986 році, коли відбулося злиття двох шкіл в одну.
У 1967 році учнівська виробнича бригада виборола перше місце в області і школа занесена на республіканську дошку пошани. У 1969 році школа занесена на районну дошку пошани.
У 1971 році школа нагороджена грамотою виставкому України за успіхи в трудовому навчанні. 1973 року Грачова Тетяна, бригадир учнівської виробничої бригади, нагороджена медаллю «За трудову доблесть».
Нашу школу відвідали молодіжні делегації з Фінляндії (1975 р.), Анголи (1980 р.), В'єтнаму (1986р.).
У школах Гельмязова працювало 235 вчителів. З них, хто народився в Гельмязові - 83. Першим директором семирічної школи з 1918 по 1921 рік працював Гречанівський Іван Семенович.
З 1921 по 1929 рік - Аза Корній Іванович.
З 1929 по 1941 - Усевич Микола Леонтієвич
Однією з кращих шкіл бувшого Гельмязівського району була середня школа №2, директором якої з 1937 року працював Михайло Іванович Гацанюк.
Першим директором середньої школи після війни була призначена Варка Василівна Тищенко (з 1943 по 1945 рр.)
3 1953 по 1986 рік директором школи працював прекрасний наставник, мудрий керівник Ярош Дмитро Андрійович, нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора»
13 років очолював педагогічний колектив (1990 – 2003 рр.) Солтик Василь Володимирович, нагороджений медаллю «За доблесну працю».
З 2003 року директор школи – Денисенко Олександр Віталійович.
Після війни школу закінчили більше 6 тисяч учнів. З них нагороджені золотою медаллю з 1954 року - 114 учнів, срібною - 89 учнів. Серед випускників 1 Герой Радянського Союзу, 3 Герої Соціалістичної праці, 1 Кавалер орденів солдатської Слави трьох ступенів, 1 член-кореспондент Академії педагогічних наук України, 5 докторів наук, 14 кандидатів наук, наукові працівники, лікарі (серед них 2 заслужених лікарі), працівники прокуратури, більше 100 військових (серед них 3 генерали ), журналісти (серед них поетеса Тамара Коломієць), атомщики, учителі (серед них 2 заслужених учителі), працівники сільського господарства, будівельники.
Сьогодні у школі навчається 471 учень і працюють 45 учителів. Щороку в школі є переможці й призери районних олімпіад з математики, української мови та літератури, хімії, біології, правознавства, історії, географії, основ економіки та призери обласних олімпіад з української мови, математики, правознавства, переможці спортивних змагань в районі та області. Учнівські команди «Лідер», «КВК», «Юні пожежники», - учасники та призери обласних змагань. У 2005 році команда хлопців з допризовної підготовки виборола II місце в обласних змаганнях, у 2007, 2008,2009 роках - стала чемпіоном області.
У 2004/2005 навчальному році Гельмязівська ЗОШ І-ІІІ ст. здобула звання «Школа року-2005», у 2005/2006 навчальному році стала лауреатом конкурсу «100 кращих шкіл України» в номінації «Школа соціокультурний центр села». Того ж року школу закінчили 55 учнів. З них нагороджені золотими медалями - 5 учнів, срібною - 1 учень.
У березні 2005 року школу відвідали Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко і народний депутат України Іван Бокий
1 вересня 2015 року губернатор Черкащини Ткаченко Юрій Олегович відвідав святкову лінійку, присвячену Дню Знань та відкриття меморіальної дошки випускнику та вчителю школи, загиблому герою АТО Газі Вячеславу.