БАЙКИ ЛЮБОТИНСЬКІ

байки люботинські

створені Мною Українською Мовою на основі байок Езопа з переосмисленням тексту, поданого в одному з видань Російською Мовою, що було в бібліотеці Мого Батька Анатолія Гамгія

Таку обкладинку із дошки, що колись була частиною вулика, Я підготувала для цикла "Байки Люботинські".

На самій обкладинці зверху Я вирізала контури УКРАЇНИ з тими кордонами, з якими ця держава вийшла із складу СРСР в 1991 році від Різдва Христова.

І Я намалювала білі квіти вишні на ній на ознаку процвітання і добробуту усього Людства у віках.ॐ

Люботин є містом в Україні поблизу Харкова, де Мій Дідусь Антон Калітін побудував Дім. Я підготувала рукопис цього циклу і в 2022 році Я подарувала його Гиївському Відділенню Люботинської Бібліотеки.

Перша сторінка рукопису містить посвяту Моєму Старшому Рідному Брату Руслану, як людині, яка уособлює загальний образ усіх, хто намагався позбавити Мене натхнення Жити з усмішною в Серці.

А на останній сторінці є слова з теплим побажанням нести енергію Любові Людям завідуючій цього Люботинського відділення на той час Світлані Олександрівні Мельник

Оригінал російською:

192 Курица и ласточка

Курица нашла змеиные яйца, бережно их высидела, и они треснули. Увидела это ласточка и сказала ей: «Глупая! Зачем вырастила ты таких детёнышей, которые чуть подрастут, тебя же загубят первую!»

Так никакие благодеяния не могут укротить дурной нрав.

…..

Насіння мокре загниває взимку,

А те, що й складено, не завжди їстівне.

Раз курка віднайшла яєць, але зміїних,

І висидіти їх було дурне.

І хто у чомусь навіть і не тямить,

Благодіяння прикладає не дарма.

Лиш благодійності не краплі там нема,

Де звірству звірством накладають плями.

21:55-21:59

17.09.2021

Оригінал російською:

419 (I, 8) Мышь в кузнице

Под смех робочих мышь несла из кузницы

Другую мышь, от голода исдохшую,

И так сказала: «Следовало плакать бы,

Что даже мышь вы прокормить не можете».

Басни Эзопа из Сборника ямбических четверостиший

Коли, роздмухавши камін, пирують гості,

Не привід це, щоб вихлятись міг

Той, хто лише, ступивши на поріг,

Пишається умінням грати в кості.

І у заліза витримка залізна –

Не плавиться й не гнеться без вогню.

Ковальству вчитись й миші не запізно.

Так раз сіренька родичку свою,
Що в кузні з голоду померла од нестачі,

Несла і скаржилась уголос ковалям,

Що в них і звички всі такі ледачі,

Що й миші з’їсти нічого, де там

Розжитись мудрості в таких невдах змогла би.

Та ковалі лише сміялись із нахаби.

22:04-22:13

17.09.2021

Оригінал російською: 420 (I, 22) Страус

В большом сраженье меж зверьми и птицами

Ливийский страус, попадая в плен к врагам,

Зверям назвался зверем, птицам – птицею,

И показал тем – ноги, этим – голову.

Басни Эзопа из Сборника ямбических четверостиший

Це дивина, як ніс на очі схожий.

Чи можна ж носом бачити здаля -

Як вітер стих, то що ж розчути можна?

А що є доказом пташиності? Й кроля

Можливо в птахи записати з горя…

Як швидко бігає, хіба ж він не летить?

Та ніг не має страусиних й моря,

Як той пінгвін, ніяк перепливти

Не може кроль, така бо він тварина.

Та чи розумна, як і інший звір,

Як не дотюкав би, що клюв пташиний

Не запорука мудрості. Цей твір

Про те, як страус обдурив в звіринці

Демонструванням ніг своїх, що ніби теж він лев,

А щоб не з’їли грифи, доброчинність

Він проявив, рівняючись лицем.

22:17-22:32

17.09.2021

Google Sites

Report abuse