Автобіографія
Мені 13 минало
Вся в спорті завжди була я
Біг, волейбол, метання м’ячика
Всі види спорту
Лише футбол стихія не моя
Ну що ж почнемо
Закінчила я школу непогано
До інституту поступила я
На фізкультурний, трагедія для мами
Але стихія все таки моя!!!
Навчалася 2 роки - добре
Як тут створилася сім’я
Дитина, пелюшки забула про майбутнє
І вся занурилась в сімейнеє життя
Пройшли роки,згадавши про майбутнє,
Про мрії,інститут,до спорту повернулась я
Закінчила навчання, родилась доня
Чого ще треба для щасливого життя?
І ось я знову в школі, як учитель
Згадавши – що спорт це все таки моє життя!!!
Випусники
Ви наші рідні ті, маленькі дітки
Які недавно ще були такі малі
Але сьогодні ви уже дорослі
Сьогодні ,ви випусники!
Так, уже не буде мам ти дома?
Що є їсти? Де сумка, одяг , де мої носки?
А буде мам знайомся, це моя знайома
Із нею я збираюсь , по життю іти.
А як ще хочеться , щоб ви були маленькі
Щоб доглядати за тобою ,як тоді
Щоб ви завжди були із нами
Щоб поряд з вами по життю іти.
Тож молимось за вас ми Богу
За добру долю ,за світлії думки
За щастя,за здоров'я ,поможи їм Боже
Ви наші рідні, наші випусники!
Опубліковано в газеті "Гуцульський край.
Написаний для своїх п'ятокласників.
5клас
Сьогодні ви, як в перший раз
у п'ятий клас прийшли до нас.
Багато вчителів і море вражень,
нога у ногу ,ми будем разом.
Всі вчителі зустрінуть вас
з відкритим серцем ми до вас.
Тож будьте чемні і кмітливі,
завжди веселі і щасливі!!!
*****
Коли не знаючи причин.
Не вияснивши усіх питань
не треба ставити тавро,
що ми прибічники світлин.
Як важко комусь ,щось довести
Коли за спинами тріщать,
Коли не скажуть в очі те,
Що ти захочеш в них спитать.
Я завжди буду лиш за те,
За справедливість ,за добро
Щоб в маси лилось ,лиш одне
І все в житті завжди було.
Нічні думки
Настала ніч,усе затихло
Лише у вікнах світить світло,
Лиш по даху дощ крапотить,
А на стовпах світло горить.
Затихло в хаті, діти сплять
А в нас думки кудись летять
Летять туди,де нас нема
А на душі ,якась зима.
Від того холодно стає,
Що Укаїна не встає,
А падає на саме дно
Тому, спитаюся за що?
За що боролись наші рідні?
За що розкинуті по світі?
За те, щоб влада спала тихо!
І розкрадала все на лихо!
Тому і спати недає
Так бач і ранок настає,
Вже встало сонце, час прощатись,
Бо нам вже треба всім вставати!!!
Ти в мене опора, яка тікає з під ніг
Ти в мене життя ,яке тане як лід
Ти як та кладка, яку будувало життя
Ти як те життя,яке проходить щодня.
Тож не ламай ті дошки,
на яких я стою.
Не ламай те життя ,
по якому я йду.
Проклади ту дорогу до мого життя
Поверни те бажання, яке минає щодня.
Тож стань тією кладкою,
по якій я пройдусь .
Засвіти тим промінчиком
у моє вікно.
Поверни те життя, яке в нас було.