Новини

27 жовтня – День української писемності та мови

День пам’яті Преподобного Нестора-Літописця

Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ.

Українську мову називають солов’їною: мелодійне українське слово чарує всіх, хто його слухає або читає. Досягається це насамперед милозвучністю.

Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися викорінити, народ завжди зберігав і обстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі завжди зберігали й популяризували рідну мову.

Із 1997 року щорічно в Україні святкують День української писемності та мови. У зв’язку з реформою церковного календаря ПЦУ 2023 року подію було перенесено з 9 листопада на 27 жовтня (Указ Президента України від 28.07.2023 № 455/2023). Перенесення відзначення події пов’язано з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена в день пам’яті Преподобного Нестора- Літописця, який уклав першу редакцію середньовічного літопису «Повість минулих літ».

Особливо важливим це свято є нині – у дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Спілкування українською мовою в повсякденному житті засвідчує нашу громадянську ідентичність, захищає інформаційний простір, укріплює зв’язок поколінь. Мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності.

16 жовтня – Всесвітній день хліба (World Bread Day)

Свято хліба засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Саме 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем розвитку сільського господарства та його виробництва.

Мета цього свята – підвищення обізнаності про значення хліба в житті людей; відзначення праці пекарів і кондитерів, які виготовляють цей важливий продукт.

Люди різних національностей завжди дбайливо, із пошаною ставилися до хліба як до свого годувальника, головної ознаки достатку та благополуччя в родині. Для хліба завжди було найпочесніше місце на столі, він був і залишається символом життя.

Історія хліба налічує кілька тисячоліть. Згідно з науковими дослідженнями, перші хлібні вироби виникли близько 8 тисяч років тому. Зовні вони виглядали як коржі, готувалися з крупи й води та випікалися на розпеченому камінні.

Вважається, що перший дріжджовий хліб навчилися робити в Єгипті. Причому в старовину білий хліб в основному вживали люди з вищого стану, а чорний і сірий (через колір) вважався їжею бідноти. Лише у ХХ столітті люди дізналися про користь і поживність житнього та зернового хліба, тому він став користуватися більшою популярністю.

В Україні завжди з благоговінням ставилися до випікання хліба. Цей процес вважався таїнством: перед замісом тіста господиня обов’язково молилася, підходила до процесу його вимішування в гарному настрої, наспівуючи душевні пісні. І весь цей час у будинку було заборонено голосно розмовляти, лаятися, грюкати дверима. Навіть і сьогодні молодих зустрічають на порозі будинку батьки з хлібом і сіллю, а відправляючи рідних у далеку дорогу, завжди дають їм із собою окраєць хліба.

Традиційно 10 жовтня відзначають всесвітній день психічного здоров’я. Цьогоріч у фокусі — психічне здоров’я в часи катастроф та надзвичайних ситуацій.

​​Для українських учителів і дітей ця тема звучить особливо близько. Ми живемо у реальності, де поряд із навчанням і роботою — тривога, невизначеність, новини...

Саме тому школа сьогодні стає не лише місцем знань, а й простором безпеки, підтримки та відновлення.