Перша тема. Дати письмову аргументовану відповідь на питання про те, кому воля досталася дорожчою ціною: Остапові чи Соломії?
Друга тема. Що захоплює в постаті О. Довженка? (Усно). Письмово - скласти план до оповідання "Ніч перед боєм".
завдання з української літератури виконати до 20 березня до 19.00 ) на сайті join.naurok.ua код доступу 415855
Діти! Відповідаючи на тестові завдання, вказуйте своє прізвище й ім’я так, щоб я могла зрозуміти, який учень їх виконував, а також не виконуйте одне й те ж завдання по декілька разів, сподіваючись на кращий результат.
8-А, Б класи. Українська література.
Тема 1. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути»
Прочитавши текст, виконати завдання:
1. «Подаруй твору назву». Дібрати до повісті можливі заголовки і визначені варіанти оформити за допомогою прийому «Доміно».
2. . «У народі кажуть…»
Записати із запропонованих прислів’їв, приказок ті, які відповідають ідейному змісту оповідання. Власний вибір стисло вмотивуйте.
Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його важко вчити.
За науку — цілуй батька і матір у руку.
Умів дитину народити, зумій і навчити.
Учи дітей не страшкою, а ласкою.
Молоде на всі сторони гнеться.
Посієш вчинок, виросте звичка.
Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.
3. «Мої асоціації»
Створити інформаційний кущ до уявного портрету чотирьох головних героїв твору, виокремивши в ньому ті позиції, які об’єднують цих персонажів.
Домашнє завдання активне
Завдання необхідно виконати до 27 березня 19:00 ред.
Повідомте учням
Код доступу 833816
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
ДЗ на 8 квітня Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Роль батьків у вихованні дітей
Роль сім’ї у вихованні дітей — велика відповідальність. Батьки є першими, хто зміцнює і загартовує організм дитини, розвиває її мову і мислення, волю і почуття, формує її інтерес, прагнення, смаки, здібності, прищеплює любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. У яких умовах виховуються, зростають, розвиваються, навчаються герої твору? Яка ж роль батьків у цьому процесі?
Родина Стефка Вуса. 2.1.1. Соціальний статус: напівсирота, зростає без мами.
2.1.3. Батько: кричить на сина, не приділяє йому належної уваги (через що син став у нього красти цигарки, палити, не ходити до школи). Траплялося, голова сім’ї приходив додому в нетверезому стані «і то сварився, то раптом починав жалісно каятися перед дітьми» не приділяв уваги розвитку дітей, навіть на забезпечення елементарним — продуктами харчування. Одягом. Виявляє байдужість до того, до яких умовах живуть — «прозябають» діти.
Не дбає про зовнішність сина (Стефко «виглядав нечесаним і занедбаним»); не цікавить батька і те, де його хлопець проводить дозвілля, чи відвідує школу.
Не є авторитетом для сина, дбає лише про задоволення власних потреб — випити, запалити.
Мав «широчезні, круті плечі».
Не створює належних умов для проживання в квартирі («незатишна і забарложена»)
«Прийшов, заволоко? Де тинявся?» — батько до сина. Просить Стефка сходити і купити цигарок; зневажливо ставиться до того, що Настка читає.
«Не мав Стефко до батька доброго серця, бо й від батька ніколи не було ані ласки, ані якої лакоминки, ані поради. І навіть, коли батько повертався з роботи втомлений і зовсім тверезий, не шукала його долоня ані Настиної гладенько зачесаної голови, ані Стефкової пелехатої».
2.1.4. Настка — сестра Стефка. Дівчина вимушена виконувати важку роботу по дому. Замінить брату матір. Вона під час непорозумінь між батьком і Стефком намагалась їх мирити. Через важкі умови життя Настка іде до інтернату.
2.2. Родина Славка Беркути. 2.2.1. Мама Марина.
Цікавиться проблемами дитини (про що думали?); учить сина пізнавати світ, орієнтуватися під час подорожі, любити рідний край.
«Мама майже одного зі мною зросту, зовсім як школярка зі своїм маленьким жовтим портфелем».
Вона — працівник друкарні, жінка грамотна, творча.
«Мамині статті йому (сину) подобалися, вони починалися несподівано і цікаво, як уроки Антона Дмитровича з географії,
2.2.2. Батько — льотчик-випробувач.
Привчає сина майструвати літаки, оскільки сам є авіатором.
Справедливий, чесний, відповідально ставиться до виконання своїх професійних обов’язків, критикує зневажливість.
У батька сильні руки, до сина він ставиться як до дорослого; учить Славка «максимального навантаження» — важливої справи.
Сім’я. У родині піклуються про здоров’я дитини. Батьки задоволені, що дитина захоплюються спелеологією.
Славко пишається своїми обізнаними, грамотними, справедливими, добрими батьками; поважає їх, вони для нього — авторитет.
.3. Родина Юлька Ващука. 2.3.1. Батько.
Намагається прищепити хлопцю чемність до родини, яка приїхала до сім’ї Ващуків; змушує лицемірити сина перед гостею.
Проектував будинки нового Львова, прищеплює любов сина до рідного міста; обережно тисне на Юлька, якщо той не виявляє бажання грати на роялі.
Його критикує син за написану невеличку книжку про Львів, у тій книжці — говорилося в газеті — було безліч думок, яких тато не сам дійшов. Скористався «чужим…, списав думки і факти зі старих журналів». Через це хлопець не хотів зватися Юльком Ващуком.
2.3.2. Мати.
Контролює прогулянку сина, не дозволяє грати з дітьми на подвір’ї: «Не ходи, то не для тебе компанія, не твоє коло… Ти зовсім інший, синку».
Оберігала в дитинстві Юлька від Стефкових кулаків.
Була «у біленькому фартушку, такому білому, що Юлько завжди дивувався — як можна мати такий білий фартушок, пораючись на кухні!» — виховує в сина охайність, обережність, виваженість.
Завжди цікавиться настроєм сина, переймається його турботами, завдяки її квартира завжди була чистою, прибраною; уміє смачно готувати, намагається догодити сину.
Захоплюється малюнками Юлька, контролює навчання дитини.
«Гарна моя мама, дуже гарна. Я колись намалюю її портрет, слово честі», «…ти в мене така гарна», «…не дасть ніде порошині впасти».
Сім’я. Батьки докладають зусиль для того, щоб розвивався духовно і естетично — був залучений до малювання, гри на роялі.
▼ Повчають того, що дорослих потрібно слухати; залучають Юлька до активного читання світової класики, але мати нав’язує свою думку про вибір друзів дитині.
2.4. Родина Лілі Теслюк. 2.4.1. Батьки.
Дбають про розвиток дочки (знає англійську мову так само добре, як українську, виступає по телевізору, знімалася в кіно, учиться в балетній студії театру).
Обрали демократичний стиль виховання дитини, але якщо потрібно, мати може і підвищити голос на Лілі.
Привчають бути хазяйкою (Лілі миє вікна).
Радіють успіхам дочки актриси, пишаються її театральними здобутками.
ЗАВДАННЯ: Письмово: «У сім’ї якого героя твору я хотів би виховуватися і жити? Чому?»
10 квітня
Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Проблема особистості сучасному світі
Антон Дмитрович, учитель географії
Виокремлюється з-поміж інших педагогічних працівників своїми неординарними поглядами
Проводить уроки на природі
Не погоджується з думкою про те, що Славко — хуліган
Уміє побачити здібності кожного учня, намагається їх розвинути
Лілі Теслюк Розумна, талановита, добра
Любить бути в центрі уваги
Приносить користь іншим
Прагне бути на вигляд кращою з-поміж однокласників
Полюбляє хизуватися своїми успіхами
Намагається передати досконалі знання англійської мови іншим
Прагне допомогти Славкові
Не тримає зла на Беркуту, який виявив неуважність до неї
Балерина на сцені — вияв одного з її яскравих талантів
Завжди має власну позицію — своє «Я»
Стефко Вус Любить природу
Попри жорстокість, зберіг часточку доброти-намагається врятувати поранену сороку
Не виявляє байдужість до того, що планується побиття Славка
Позбавлений повноцінного батьківського спілкування, піклування та уваги
Вихованець вулиці
Спочатку погоджується знайти для Юлька тих, хто б помстився Славку
Світ для хлопця — несправедливий і жорстокий
Підтримує дружні стосунки з Андрієм Лопухом і його компанією
Не знаходить порозуміння з батьком
Не відвідує школу, залишившись на другий рік навчатися
Юлько Ващук
Випробування хлопця-постати перед світом і віднайти себе на його просторах
Має неабиякий хист до малювання
Самотній — відсутність повноцінного спілкування з дорослими
Уміє грати на роялі, обізнаний у музичному мистецтві
Відмінник у навчанні
Читає зарубіжну класику
Ображає поранену сороку
Принижує інших
Підмовляє місцевих хуліганів побити Славка
У міліції називається іменем Беркути
Саме так з розумних і обдарованих виростають геніальні злочинці, які мстять суспільству за свої нерозділені думки і радощі.
Славко Беркута Не хоче ображати будь-кого
Сміливий, добрий, щирий
У його серці немає місця підлості
Завдяки сильній волі й духу міг протистояти хворобі, позбавитися інвалідності
Борець, нічого не дістається легко
Безперервно пізнає себе і світ
Удосконалює свої вміння, постійно пробує щось нове
Захоплюється спелеологією
Тренується на шпагах
Любить щось майструвати
Захищає природу
ПИСЬМОВО. Відтворіть асоціативний портрет до ключового поняття «особистість».
О — обізнана;
с — …….;
о — …..;
б — …….;
и —
с — ……..;
т — …..;
і — …….;
с — ……;
т — ……;
ь —
15 квітня РМ. . Роздум про роль впливу оточення на виховання дитини за твором Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути»
Виховання — в щасті прикраса, а в нещасті — притулок. Аристотель
1. Поміркуйте та дайте усні відповіді:
▼ Про яку людину говорять, що вона вихована, дотримується етичних норм поведінки?
▼ За яких обставин кожний осмислює гідність своїх учинків, їхню правомірність і доцільність?
▼ Що змушує особистість по-іншому подивитися на світ, у якому вона перебуває?
Спробуємо обмінятися думками щодо визначення впливу оточення на вихованість дитини на прикладі головних героїв твору — Лілі Теслюк, Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса.
▼ З якою метою людину виховують?
▼ Прочитайте смислове значення слів «виховання», «оточення», «середовище»? (Виховання — це складний і багатогранний процес формування особистості, створення оптимальних умов для її фізичного, психологічного та соціального розвитку. Оточення — це норми, закони, правила, традиції, які впливають на людину. Середовище — це сукупність умов існування людини та суспільства; економічні, політичні, соціальні, духовні, територіальні умови, що впливають на становлення особистості.)
2. «Поміркуй. Обґрунтуй».
▼ Наскільки важливою є здатність людини долати життєві труднощі?
▼ Як вона спроможна самоствердитися і самореалізуватися?
▼ У чому полягає призначення людини на землі?
▼ Як це розуміють головні герої твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути»?
▼ Що є основною причиною деградації і непорозуміння будь-кого з навколишнім світом?
▼ Умотивуйте, чи можна вважати, що кожна людина по-своєму обдарована, талановита.
ПИСЬМОВО . «Психологічна скриня школяра».
▼ Що відчував кожен головний герой, перебуваючи на суді?
(Славко — приниженість, …….
Лілі — схвильованість, ………
Юлько — докір сумління, ……
3. «Стисло про серйозне».
Невихованість
▼ Про кого говорять, що він невихований?
▼ За яких умов людина може позбавитися шкідливих вчинків, наприклад, Стефко?
▼ Чи можна виправдати того, хто внаслідок безконтрольності, необдуманості скоїв злочин?
ПИСЬМОВО
▼ Що, на ваш погляд, є невихованістю? (тілесні ушкодження,……(доповнити не менш ніж 6 пунктами)
2. «Думка вголос»
Виховання — важливий чинник для майбутнього зростання дитини як громадянина держави, позитивне оточення — тло, у якому здійснюється формування морально стійкої особистості.
Дистанційне навчання. Завдання
ПИСЬМОВО . «Психологічна скриня школяра».
▼ Що відчував кожен головний герой, перебуваючи на суді?
(Славко — приниженість, …….
Лілі — схвильованість, ………
Юлько — докір сумління, ……
ПИСЬМОВО
▼ Що, на ваш погляд, є невихованістю? (тілесні ушкодження,……(доповнити не менш ніж 6 пунктами)
▼ Домашнє завдання активне
▼ Завдання необхідно виконати до 17 квітня 15:00 ред.
▼ Повідомте учням
▼ Код доступу 604998
▼ Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
▼
Або надішліть посилання учням:
▼
▼
▼ Н.Бічуя "Шпага Славка Беркути" ред.
17 квітня Контрольна робота
Домашнє завдання активне
Завдання необхідно виконати до 21 квітня 21:00 ред.
Повідомте учням
Код доступу 229325
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
Або надішліть посилання учням:
Контрольна робота. Українська література. 8 клас. "М.Коцюбинський, О. Довженко. Н. Бічуя"" ред.
22 квітня
В. Дрозд «Білий кінь Шептало». Проблема свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії, людини в суспільстві, її знеособлення
Володимир Дрозд увійшов у нашу літературу без далеких підступів, якось несподівано.
Одна з характерних рис, що вирізняє прозаїка з-поміж інших, — це те, що він майже ніколи не повторюється, майже кожен його твір позначено новими пошуками. Йдеться не лише про пошуки нових форм вираження, а насамперед про прагнення відкривати сучасникові незаймане з народного життя. Письменник, шукаючи форм зв’язку з життям, із сьогоденням, сам стає ближче до тих людей, образи яких змальовує.
2. Життя і творчість В. Дрозда (25 липня 1939 року — 23 жовтня 2003 року)
Поет народився в с. Петрушині на Чернігівщині в родині хліборобів. «Дитинство моє було сумне», — згадує ранні свої роки (була в ньому війна і рано померла мама). Юність — це праця газетяра і багато книжок. Заочно закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Потому працював редактором у видавництві, був і головним редактором — очолював журнал «Київ». Як прозаїк В. Дрозд заявив про себе на початку 60-х років збіркою оповідань «Люблю сині зорі» (1962). Це був двадцятирічний юнак, автор першої книжки новел і оповідань. Друга збірка друком не вийшла — вона не сподобалась офіційним рецензентам. «Грізний оклик» мало й оповідання «Білий кінь Шептало», вперше надруковане 1965 р., 1967 р. з’явилося його продовження — «Кінь Шептало на молочарні». Нині ці твори перекладені десятками мов світу… І вони найконденсованіше, в оригінальній алегоричній формі представляють стан людини не лише в тогочасному радянському суспільстві, а й порушують важливу проблему особистості в будь-якому суспільстві, проблему її внутрішнього роздвоєння. У чималому доробку прозаїка вирізняються химерна повість «Ирій», романи «Катастрофа», «Самотній вовк», інші. В. Дрозд був членом спілки письменників.
За словами Володимира Григоровича, його «завжди цікавило, що сказати, а не як сказати», «стиль, форма — похідне, а головне для нього в літературному творі «не література, а душа». Власне, людська душа, стан душі сучасної людини, саме трагедія деформації, роздвоєння душі радянського українця, найчастіше, як сам автор, інтелігента в першому поколінні, хворобливого розщеплення її умовах хворого суспільства, а також її екологія, порятунок душі і є основним предметом дослідження, головним героєм прози В. Дрозда.
Володимир Григорович — Лауреат премії імені А. Головка, Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, міжнародної премії Фундації Антоновичів (США).
Завдання для дистанційного навчання
Прочитати текст, скласти (ПИСЬМОВО) словесний портрет «Шептало — герой знеособлений» у вигляді інформаційного куща, добираючи необхідний власний мовний матеріал і доречні цитати.
Зразок:
Знеособленість Шептала
думає не так, як інші;
іншого кольору, поміж темного;
не любив перебувати у табуні;
умів тонко відчувати прагнення конюха;
гордий, але виявляв прихильність;
волелюбний;
(Додати ще хоча б пунктів 5)
24 квітня
В. Дрозд «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала
Я інакший, ніж вони, нас з тобою таких тільки двоє. В. Дрозд
«Білий кінь Шептало» — одне з ранніх оповідань В. Дрозда, написане в ті роки, коли після епохи жорстокої цензури література як один з видів мистецтва в перше розвивається в умовах практично повної свободи. В основі твору — алегоричні образи, які допомагають зрозуміти, хто є хто, осмислити певні життєві ситуації.
В. Дрозд — творець алегоричного образу
«Продемонструй обізнаність». Подумайте над питаннями
▼ Як ви вважаєте, чому В. Дрозд для відтворення алегоричного образу в оповіданні обрав саме коня та ще й білого?
▼ Як у творі гармонує або протиставляється білий колір і темна гамма?
▼ Чому Шептало втрачає власне «Я»? Чи це вияв слабкості, покори, деградації?
▼ Висловіть припущення стосовно того, чи можна вважати відтворенням В. Дроздом в алегоричному образі коня суперечливу особу періоду «застою».
▼ Чим пояснити бажання героя до всього звикати, оскільки «супроти вітру не пробіжиш, то краще, розумніше прикидатися скореним, а вільним бути лише в душі»?
«Потрібно бути обізнаним». «Символічне значення образу білого коня».
▼ Учені університету Уппсалу з’ясували, що забарвлення білих коней — результат генетичної мутації в міру дорослішання тварини. «Люди почали приручати коней через те, що їх приваблювали тварини білого кольору, тому й почали свідомо розводити коней такої породи. Уважають, що існує зв’язок між зовнішнім видом тварини і її темпераментом. Так науковці стверджують, що білі коні «флегматичні й зніжені».
▼ У ритуалі давніх слов’ян білий кінь — це емблема. Він уважався священним і уособлював світанок. Жрець утримував білого коня, на якому було заборонено верхи їздити. Вислів «На білому коні в’їхати» свідчить про перемогу, тріумфальний успіх людини.
· Трактування образу коня в Біблії. Ця тварина уособлює розуміння духовного Слова Божого. Білий кінь — трактування розуміння Святого Письма і означає розумоосяжні предмети.
Поміркуйте, . яке відтворення образу коня В. Дроздом відповідає представленим міні-характеристикам білого коня?
ОТЖЕ, ви повинні зрозуміти:
Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу.
На прикладі Шептала В. Дрозд зображує людину у стані внутрішнього роздвоєння.
Білий колір героя є своєрідним натяком на вислів «біла ворона»
Шептало — уособлення людської душі, її вагань та поневірянь: прагнення волі чи підкорення силі обставин.
Людина думає, що розумніше до часу прикинутися скореною, лишившись у душі вільною, аніж бути скореною насправді.
Твір В. Дрозда незвичайний, він вражає своєю глибиною і не залишає байдужим.
Оповідання митця — допомога під час розв’язання певних життєвих проблем.
Завдання для дистанційного навчання
Домашнє завдання активнее
Завдання необхідно виконати до 29 квітня 20:00 ред.Повідомте учням
Код доступу 286334Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання join.naurok.ua
Або надішліть посилання учням:
В. Дрозд " Білий кінь Шептало " ред.
29 квітня Ю. Винничук «Місце для дракона» - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі» закони» Фантазія та брехня — нероздільні. …згадую те, що описав, і вірю в те, що я вигадав. Ю. Винничук
З-поміж багатьох талановитих митців художнього літературного слова є Ю. Винничук — автор численних творів української новітньої літератури, обізнаний філолог, редактор, перекладач, журналіст. Твори письменника — це завжди інтригуюча оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій. Автор дивує читача тим, що кожен новий його твір не схожий на жоден попередній. До таких неперевершених шедеврів письменника належить його повість «Місце для дракона».
Народження, батьки Юрій Винничук народився 18 березня 1952 р. в місті Станіславів (сучасний Івано-Франківськ) в сім’ї лікаря (батько) і інженера-економіста (мати). Батько в минулому військовий УПА.
Здобуття освіти, професійна діяльність Освіту здобув у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника, філологічний факультет (1969–1973 роки), учитель української мови і літератури. 1974 року переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. 1987–1991 роках працював режисером Львівського естрадного театру «Не журись!», писав сценарії та пісенні тексти. 1991–1994 рр. — був редактором відділу містики та сенсацій газети «Post — Поступ», 1995–1998 рр. — головним редактором газети «Гульвіса», 1998–1999 рр. — працював редактором відділу газети «Поступ», у якій з 1998 року вів щотижневу колонку під псевдонімом Юзьо Обсервату. З 1997 року є членом Асоціації українських письменників.
Популярність творів Твори Ю. Винничука перекладали в Англії, Аргентині, Білорусі, Німеччині, Польщі, Канаді, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За його казками знято два мультфільми. Письменник є автором перекладів з кельтської, англійської та численних слов’янських мов. Переможець конкурсу «Бі-Бі-Сі» на кращу українську книгу 2005 за роман «Весняні ігри в осінніх садах», вдруге його нагородили цією самою премією за роман «Танго смерті» (2012 рік).
Твори митця характеризуються жвавим сюжетом, вишуканістю мови, при цьому автор грає з читачем, провокує його.
Роль бібліотеки у формуванні світогляду, кругозору життя «Мені пощастило. В Івано-Франківську ми жили на маленькій тихій вулиці на околиці — це вже майже село — навпроти будиночку була бібліотека. Я ходив туди кожні два дні корпатися. Тато був зубний лікар, його всі знали, тому до мене ставилися особливо — пускали до тих книжкових відділів, куди відвідувачів зазвичай не пускають. Я був записаний до різних бібліотек — і серед них — бібліотека видань іноземними мовами. Цікаві були польські, чеські, словацькі видання — там можна було прочитати надзвичайні речі. Саме тому я вивчив іноземні мови, спеціально ж ніколи слов’янських мов не вчив, але вперто читав, про значення якихось слів лише здогадувався».
Літературні смаки «З письменників мені подобається Грабал, Борхес, Кортасар, Касарес, Боулз, Лаурі, Бард, Міллер… Тобто ті, хто епатував публіку чи бавився у відверто фантазійні речі.
Якщо якийсь твір здатний повчати, формувати, спрямовувати — то він перебуває поза межами справжнього мистецтва.
Наукову фантастику я не люблю — мені подобається казкова фантастика, з дитинства люблю казки. Маю величезне зібрання казок із усього світу різними мовами. Сам, зрештою, пишу твори, які належать до магічного реалізму. Виняток становлять лише автобіографічні чи краєзнавчі книги».
Передумови написання повісті Як уже відомо, Ю. Винничук з дитинства захоплювався фантастичним, казковим. Саме зміст творів такого жанру спонукає читача легко сприймати у вигаданому світі життєвих реалій, порозмислити над тим, у чому полягає призначення кожної людини в житті, за що і як потрібно боротися, які наслідки можуть відбуватися під час будь-якого протистояння.
Автор намагається продемонструвати казку, яка є своєрідним віддзеркаленням сучасної дійсності, де відбувається змагання між сильним і слабким, заможним і бідним, обдарованим і бездарним, щасливим і страждаючим…
Жанр: повість-казка. Це твір жанру мішаної форми.
Казка — це вид художньої форми, що походить від народних переказів порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів.
Повість — це епічний жанр, у якому розповідається про події з життя одного-двох головних дійових осіб. Для повісті характерні ознаки: тривалий час дій; чотири-шість дійових осіб; докладність розповіді про події та персонажів; широкі детальні описи; прозова форма.
Особливості повісті-казки — на прикладі вигаданих ситуацій пропонує читачу вчитися відрізняти погане від доброго, оцінювати вчинки персонажів; створює вигадані світи, але при цьому дає можливість дитині знайомитися зі світом реальним, його представниками та особливостями.
Завдання для дистанційного навчання: прочитати повість-казку «Місце для дракона».
6 травня Ю. ВИННИЧУК «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА». ПАРАДОКС: ДРАКОН ГРИЦЬКО — ПОЕТ І ХРИСТИЯНИН
1. Слово про неймовірні події, що відбуваються у творі Ю. Винничука «Місце для дракона»
У книзі Юрія Павловича все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери, замість людських останків, милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору — щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Гриць, вірить у Бога, пише вірші. Так це ж парадокс…
2. Рубрика «Це варто знати»
Що означає слово парадокс?
Парадокс (від грецьк. рaradox — «незвичайний», «дивний») — думка, вислів, що різко розходяться з чим-небудь загальноприйнятим, з якись науковим положенням, а також думка, що суперечить тверезому глуздові.
Суперечність, що виникла за збереження логічної правильності ходу міркувань.
Домашнє завдання активне Завдання необхідно виконати до 8 травня 19:00 ред.
Повідомте учням Код доступу 437181
Попросіть учнів використати цей код,відкривши посилання join.naurok.ua
Або надішліть посилання учням:
Ю. Винничук "Місце для дракона" ред.
7 травня Ю. ВИННИЧУК «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА». ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ: РОЗДУМИ ПРО ДОБРО І ЗЛО, ВІРНІСТЬ І ЗРАДУ, ДОЦІЛЬНІСТЬ САМОПОЖЕРТВИ
Добро і зло, зрада і вірність у Ю. Винничука помінялися місцями — люди стали драконами, а Грицько-дракон — більше людиною.
Словникова грамотність
Прочитати тлумачення слів, які є важливими для сприйняття ідейного змісту твору
Ю. Винничука «Місце для дракона»
Добро — це позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.
Зло — щось погане, недобре, антонім до слова «добро».
Зрада — втрата довіри, недотримання договірних зобов’язань, огидний вчинок.
Вірність — чеснота, це опора, надія, відсутність сумнівів у своєму виборі, визначеність; благо, яким потрібно дорожити, цінувати, берегти.
Самопожертва — це особистісна пожертва, людина жертвує собою, своїми особистими інтересами заради єдиної мети, заради благополуччя інших, зречення від самого себе, заради чогось або когось.
«Добро» у творі.
Пустельник навчив дракона читати, розуміти всесвіт
Ставлення Грицька до природи
Вірування змія в Господа
Догляд дракона за хворим учителем
Гасло Настасії «Мені остогидла брехня»
«Якщо зла не буде, звідки добро пізнаєш?»
«…я не вмію бути страшним, не вмію чинити зло»
«Чинити добро набагато важче»
«Зло…».
Збір князем податків з народу після рішення про одруження доньки
Прагнення владики вбити дракона задля власної вигоди
Зневажливе ставлення воєводи до учасників турніру
Пияцтво князя
Сам поєдинок
Самотність князя
Огидна смерть князя
«Вірність».
Воєвода — князеві;
Дракон — Пустельнику;
Джура — пану Лавріну;
Князь — обрядам своїх предків.
«Зрада».
Матеріальний інстинкт воєводи під час визначення того лицаря, який мав у поєдинку вбити змія.
«Самопожертва → патріотизм»
«Ну як я можу допомогти цьому чоловікові? Ціною власного життя? Патріотичні почуття… Князь, звичайно, славний чоловік, але вмирати лише через нього якось не хочеться… От заради мого вчителя я б… І на муки…не те що…»
«Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!»
«Пізно! Я вже вріс в цю землю і мушу вмерти на ній і за неї!»
«Коли людина іде на смерть за вітчизну, то ім’я її потім прославлять у віках. А ти був драконом і ним зостанешся».
«Яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям!»
«Карай мене, Господи, я весь перед тобою, непослушне твоє сотворіння, зневажило твою волю».
Завдання для дистанційного навчання : дати відповідь на питання:
Чим пояснити думку князя про те, що «поки був дракон, він мав сенс жити»?
13 травня В. Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»
Заочна літературна екскурсія «Цікавинки з життя і творчості В. Чемериса».
*Валентин Лукич Чемерис народився 08.06.1936 року в селі Заїченці Семенівського району Полтавської області.
*Після закінчення середньї школи працював на ряді підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет, дніпропетровському видавництві «Промінь».
*1971 року закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті О. М. Горького.
*Був головою Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації президента України головним консультантом з питань літератури.
*1996–2001 рр. — секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої ради. Багато років працював у редакції газети «Літературна Україна».
*Заслужений працівник культури України.
*Нагороджений орденами рівноапостольного князя Володимира Великого (І, ІІ, ІІІ, ІІ ступенів), святого архістратига Михаїла, Св. Кирила й Мефодія, Андрія Первозваного, Почесною грамотою і медаллю Кабміну України та іншими відзнаками.
*Друкується з 1959 року. Перша збірка творів датована 1962 роком.
*Свій творчий шлях В. Чемерис розпочав як сатирик-гуморист. Видав 18 великих збірок — гуморески, пародії, веселі повісті; автор багатьох романів, творів для дітей. Виступає також як публіцист. Автор 28 книг.
*Твори письменника друкували багатьма мовами народів Радянського Союзу, виходили за рубежем. (Болгарія, Німеччина).
Про твір
Жанр: гумористична повість.
Проблематика:
дружба й перше кохання
вірність і перший поцілунок
дуель і перше побачення
дитинство й доросле життя
шанобливе ставлення до народних звичаїв, обрядів, традицій.
Завдання для дистанційного навчання: Прочитати уривки з повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», вміщені в підручнику, скласти сенкан до образу «Гумористична повість».
Нагадую правила сенкану:
1 рядок – тема (у вас це гумористична повість).
2 рядок – 2 прикметники (про тему, тобто про гумористичну повість).
3 рядок – 3 дієслова (про неї, тему.)
4 рядок – речення з 4 слів, звичайно, про гумористичну повість.
5 рядок – 1 слово (синонім до першого).
27 травня
УРОК-ПІДСУМОК. ТВОРИ, ВИВЧЕНІ УПРОДОВЖ РОКУ, ТА ЯКІ ВИКЛИКАЛИ НАЙБІЛЬШЕ РОЗДУМІВ, СУПЕРЕЧОК, ЗАЦІКАВЛЕННЯ
Перевірте себе, як ви засвоїли навчальний матеріал, давши відповідь на наступні питання:
1. Автор твору «Білий кінь Шептало»: А Н. Бічуя; Б В. Дрозд; В А. Мойсієнко; Г О. Довженко.
2. Твір, у якому порушена проблема влади грошей над людиною: А М. Коцюбинський «Дорогою ціною»; Б Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути»; В В. Герасим’юк «Чоловічий танець»; Г І. Карпенко-Карий «Сто тисяч».
3. Про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками розповідається у творі: А Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»; Б Г. Кирпи «Коли до вас темної ночі»;
В Лесі Українки «Давня казка»; Г «Зажурилась Україна».
4. Герой твору, який водночас є поетом і християнином: А Грицько (Ю. Винничук «Місце для дракона»); Б Гриць («Ой не ходи, Грицю»); В Остап Мандрика (М. Коцюбин-ський «Дорогою ціною»); Г Бертольдо (Леся Українка «Давня казка»).
5. За жанровою спрямованістю «Давня казка» Лесі Українки є: А оповіданням; Б пое-мою; В віршем; Г новелою.
6. Твір, що є взірцем інтимної лірики: А І. Малкович «З янголом на плечі»; Б В. Підпа-лий «…Бачиш, між трав зелених»; В В. Голобородько «Теплі слова»; Г В. Сосюра «Васильки».
7. Проблема волі людини та можливостей її здобуття порушена у творі: А «Маруся Богуславка»; Б І. Павлюка «Дівчинка»; В М. Коцюбинського «Дорогою ціною»; Г В. Підпалого «Зимовий етюд».
8. До пісень про боротьбу проти соціального та національного гніту належить: А «За Сибіром сонце сходить»; Б «Зажурилась Україна»; В «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»;
Г «Ой, Морозе, Морозенку».
9. Легендарною поетесою з Полтави вважають: А Марусю Богуславку; Б Лесю Українку; В Марусю Чурай; Г Ніну Бічую.
10. Твір, що за жанровою спрямованістю не є повістю: А Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути»; Б І. Карпенко-Карий «Сто тисяч»; В М. Коцюбинський «Дорогою ціною»;
Г В. Чемерис «Вітька + Галя, або повість про перше кохання».
11. Пригодницький, романтичний сюжет має твір: А Лесі Українки «Давня весна»;
Б М. Коцюбинського «Дорогою ціною»; В Т. Шевченка «Думи мої, думи»;
Г В. Підпалого «Зимовий етюд».
12. До сучасних виконавців народних дум належить: А В. Нечепа; Б Г. Гончаренко;
В О. Вересай; Г М. Кравченко.
13. Укажіть автора твору «Віють вітри, віють буйні»: А Леся Українка; Б І. Карпенко-Карий; В Маруся Чурай; Г Т. Шевченко.
14. Гумористичним твором про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі вважають: А Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути»; Б В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»; В пісню М. Чурай «Ой, не ходи, Грицю…»; Г Ю. Винничука «Місце для дракона».
15. Укажіть пісню, у якій розповідається про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками: А «За Сибіром сонце сходить»; Б «Зажурилась Україна»;
В М. Чурай «Засвіт встали козаченьки»; Г «Чи не той то Хміль».
16. Укажіть образ твору, який є алегоричним: А Кінь Шептало (В. Дрозд «Білий кінь Шептало»); Б Кармалюк («За Сибіром сонце сходить»); В Лев (Г. Кирпа «Коли до вас темної ночі…»); Г Платон Півторак (О. Довженко «Ніч перед боєм»).
17. Укажіть героя твору, який був схожим на Миколу-угодника: А Поет (Леся Українка «Давня казка»); Б Пустельник (Ю. Винничук «Місце для дракона»); В Савка (О. Довженко «Ніч перед боєм»); Г Остап Мандрика (М. Коцюбинський «Дорогою ціною»).
18. Проблема, порушена у творі М. Коцюбинського «Дорогою ціною»: А волі людини та можливостей її здобуття; Б єдності людини з рідною землею; В роль митця в суспільстві; Г морального вибору людини.
19. Тема гармонійного єднання людини з природою яскраво зображена в поезії:
А Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»; Б Лесі Українки «Давня весна»; В В. Сосюри «Любіть Україну»; Г І. Малковича «З янголом на плечі».
20. Укажіть письменника, який є видатним українським кінорежисером: А Ю. Винничук; Б В. Дрозд; В О. Довженко; Г В. Сосюра.
21. Класичним взірцем українського «театру корифеїв» є твір: А М. Коцюбинського «Дорогою ціною»; Б І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»; В В. Дрозда «Білий кінь Шептало»;
Г Лесі Українки «Давня казка».
22. Символічним у творі М. Коцюбинського «Дорогою ціною можна вважати образ:
А Дунаю; Б вітру; В хмари; Г пожежі у плавнях.
23. Про першу перемогу українського війська над польською шляхтою під Жовтими Водами у травні 1648 року розповідається у творі: А Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»; Б «Та, ой, як крикнув те козак Сірко»; В О. Довженка «Ніч перед боєм»;
Г «Чи не той то Хміль».