Спеціальне малювання

Тема: Техніка акварельного живопису.

Тема уроку: Акварель, її властивості. Папір для акварелі.

Акварельні фарби та їх особливості

Акварельні фарби – це фарби, які є водорозчинними.

З чого роблять акварельні фарби?

Акварельні фарби замішують на основі природного гуміарабіку або декстрину – це такі смоли рослинного походження, а як пластифікатори використовують мед, гліцерин або цукор. Тому і пишуть на упаковках “Акварель медова”. Незважаючи на таку нешкідливість складу, пробувати акварельні фарби не варто: до складу входять і деякі антисептики, зокрема, фенол. При попаданні в організм він може стати причиною серйозного отруєння. Акварельні фарби родом з Китаю, як папір.

Ви можете вибрати акварельні фарби Київ та самотужки почати вчитися малювати. Тоді Вам варто знати про особливості акварельних фарб.

Особливості акварельних фарб

Головна особливість акварелі (aqua по-латинському означає вода) – це прозорість її фарб. Унікальність цієї живописної техніки в тому, що вона може повністю обходиться без білил. Замість них залишається білий колір паперу, який просвічується крізь прозорі фарби, а потрібний колір виходить при змішуванні фарб на палітрі або при накладенні їх одна на одну прямо на папері. Звідси і складність цієї техніки – на відміну від гуаші, акварель практично не терпить переробок. Невдало написане місце новим перекриттям можна тільки затемнити, але зробити світлішим вже не можна. Зазвичай такі переробки замість кольору дають бруд. Тому перед тим, як зробити перший мазок пензлем, художник повинен подумки уявляти собі весь подальший хід роботи.

Секрет особливої краси і легкості акварельної техніки криється в її вологості. Перед роботою, фарби обов’язково змочують. Набряклі від води фарби, пензлем наносять на папір, при цьому фарба ніби сама розтікається по поверхні паперу, а кисть тільки допомагає їй розподілитися в потрібному напрямку. Дуже неприємний результат виходить, коли невмілий художник починає мазати напівсухим пензлем по сухому паперу.

Для великих просторів – чисте небо або спокійна гладь води найкраще підходить широка, плавна заливка, а осушеним пензлем тільки підбирають надлишки фарби. Малюнок під акварель робиться дуже легкий, контурний.

Техніки малювання аквареллю

Багатошарова заливка. Перша загальна прокладка фарбами робиться дуже легко, набагато слабше і прозоріше, ніж в натурі. Поступово тонким нашаруванням кольору на попередні просохлі шари досягається потрібна глибина тону.

Працюють по сухому паперу в один шар, причому потрібний колір кладеться на білий папір відразу в повну силу.

Техніка по-сирому. В один шар працюють по вологому папері, при цьому мазки злегка розпливаються, а потім зливаються, позбавляючи чітких кордонів. Це непроста техніка, – щоб вірно відчувати і розподіляти фарбу потрібен великий особистий досвід.

Практично, дуже часто ці три методи можуть бути використані в одній роботі.

Які кисті вибрати для акварельних фарб?

Для роботи в техніці акварелі потрібні м’які товсті кисті, які в мокрому вигляді, при струшуванні дають гострий кінець. Таким пензлем можна зробити широку заливку, провести як товсту смугу так і тонку лінію. Найкраще для цього підходять круглі колонкові і білячі кисті. Для початку достатньо мати одну білячу кисть №10-12 і одну тонку, колонкову №2 для опрацювання дрібних деталей.

Який папір вибрати для акварельних фарб?

Кращий папір для акварелі – крупнозернистий ватман, придатні також всі сорти креслярського паперу. Не годиться папір з гладкою, глянсовою поверхнею – фарба погано з’єднується з її поверхнею.

Виняток становить техніка монотипії, де під тиском фарба дає на поверхні надзвичайно гарні ефекти, які особливо вдало проявляються саме на глянцевому папері.

Тема: Техніка акварельного живопису

Тема уроку: Хроматичне коло. Ознайомлення з матеріалами та приладдям для живопису.

Акваре́ль (фр. aquarelle — водяниста; італ. acquarello) — техніка живопису, що використовує спеціальні акварельні фарби, які при розчиненні у воді утворюють прозору суспензію тонкого пігменту, що дозволяє створювати ефект легкості і прозорості у колірних переходах. Акварель поєднує особливості живопису (багатство тону, побудова форми і простору кольором) і графіки (активна роль паперу в побудові зображення, відсутність специфічної рельєфності мазка, характерної для живописної поверхні).

Акваре́ль або Акваре́льні фа́рби — фарби, що складаються з тонко розтертого пігменту, змішаного з розчином рослинного прозорого клею — гуміарабіку або декстрину, які є водорозчинними. Завдяки цьому клею акварель можна розчиняти у воді для нанесення тонких прозорих шарів, що міцно прилипають до паперу. Акварельні фарби містять також пластифікатор у вигляді гліцерину та інвертованого цукру, що робить їх пластичними. Гліцерин утримує вологу, не дає фарбам пересихати і ставати крихкими. У акварельні фарби вводиться і поверхнево-активна речовина — бичача жовч, що дозволяє легко розносити фарбу по паперу, тому що жовч перешкоджає скочуванню фарб у краплі. Є фарби з додатками меду. Для запобігання руйнування фарб цвіллю в них вводиться антисептик — фенол.

Фарби за кольорами поділяються на дві групи — теплі та холодні. До теплих належать жовті, помаранчеві, червоні, коричневі, тобто, всі фарби, які в основі своїй містять ту чи іншу кількість червоного чи жовтого кольору. До групи холодних — блакитні, сині, зелені, фіолетові, якщо в них переважають холоднувато-сині відтінки. Зелені, фіолетові, сірі та чорні кольори можуть бути як холодними, так і теплими, в залежності від особливостей кольору і впливу оточення. Кольори синій, жовтий, червоний — основні, решта, отримані шляхом змішування, — вважаються похідними — теплими або холодними в залежності від складу фарб. Навіть такі нейтральні кольори, як сірий і чорний, містять безліч відтінків, які часом важко визначити за якістю кольору. Якщо взяти групу теплих кольорів, наприклад червоних, і порівняти між собою за теплохолодністю, то помітно, що і в цій групі по відношенню один до одного є кольори холодніші і тепліші.

Техніка акварельного живопису вимагає великої майстерності, оскільки прозорість фарб не дозволяє переписування зображення. Аквареллю малюють на зернистому, акварельному папері використовуючи паперову палітру, пензлі з хутра вивірки, поні. Акварельна техніка — практично єдина, що не використовує білил. Роль білої фарби виконує сам папір. Це не виключає використання акварелі в складних, змішаних техніках, коли акварель використовують разом з художнім вугіллям, малюнком графітовими олівцями тощо.

Техніка використання акварельних фарб достатньо проста — потребує чистої води, щільного паперу, а фарби швидко сохнуть. Малювання акварельними фарбами потребує навичок, старанності, уміння добре використовувати переваги акварельної техніки. Навіть у фахових майстрів порушення техніки і старанності в використанні акварелі призводить до неохайного, неприємного вигляду кінцевого результату.

Основою для акварелі є, як правило, папір, який часто попередньо змочують водою для досягнення особливої розмитої форми мазка. Для цього є особливі рамки (стіратор), на які натягується лист. Таким чином, під час рисування папір можна змочувати знизу, або папір кладуть на мокру фланель. Можливий і простіший спосіб: попередньо зволожений лист акварельного паперу, який досить добре вбирає вологу, кладуть на скло, при цьому, залежно від того, як довго відпрацьовується конкретна ділянка малюнка, вибирають кут нахилу скла, але частіше за все скло лежить горизонтально. Згідно з власними манірними можливостями, можна допускати, щоб вода на аркуші паперу виступала у вигляді калюжі або глибоко вбиралася і створювала лише окрему вологу ділянку. Фарба в таких випадках грає по-різному, чим створює бажаний ефект. Власне кажучи, саме в цьому полягає сучасне розуміння акварельної техніки.

Тема: Малювання простих стрижок.

Тема уроку: Зображення класичних чоловічих та жіночих стрижок.

Завдання: Намалювати на форматі А4 малюнок схеми стрижок . Виконану роботу підписати та відправити в програму Padlet https://padlet.com/kozak200587/szjaajaxq9oq6m4l

Тема: Малювання волосся. Лабораторно - практична робота.

Завдання: Намалювати на форматі А4 малюнок . Можна власний малюнок, не обов'язково, як на відео уроці. Виконану роботу підписати та відправити в програму Padlet https://padlet.com/kozak200587/szjaajaxq9oq6m4l

Тема: "Основні пропорції голови та обличчя"

Тема уроку: "Замальовка голови та обличчя людини"

^{Виявляючи пропорції особи і голови, необхідно пам'ятати, що лише виконуючи малюнки з натури, роблячи накидання і зарисовки! можна повною мірою вивчити людську особу, його міміку і вираження в певний момент, а також виявити індивідуальний характер людини}

^{Голову людини узагальнено можна представити у вигляді яйцеоб­разной| або яйцевидної форми, нижня частка — вужча в порівнянні з верхньою. У цих спільних межах можливі индивидуаль­ные| відхилення (голова вузька і витягнута, кулястою або гру­шевидной| форми і т. д.). Лицьова частка голови уплощена|, з боків декілька сплюснута. Стики цієї двох плоскості доводяться на скроневу, скуласту кісті і под­бородок|.}

^{Виявляючи пропорції особи і голови, необхідно пам'ятати, що лише виконуючи малюнки з натури, роблячи накидання і зарисовки! можна повною мірою вивчити людську особу, його міміку і вираження в певний момент, а також виявити індивідуальний характер людини}

^{Голову людини узагальнено можна представити у вигляді яйцеоб­разной| або яйцевидної форми, нижня частка — вужча в порівнянні з верхньою. У цих спільних межах можливі индивидуаль­ные| відхилення (голова вузька і витягнута, кулястою або гру­шевидной| форми і т. д.). Лицьова частка голови уплощена|, з боків декілька сплюснута. Стики цієї двох плоскості доводяться на скроневу, скуласту кісті і под­бородок|.}

^{Малюнок голови ведуть послідовно і поетапно (мал. 37, а). Перший етап — компоновка зображення на аркуші паперу. Аркуш, який знаходиться перед нами, не плоска поверхня, а деяке умовне «вікно в простір». Змальовує тривимірність голови на плоскості аркуша, потрібно пам'ятати, що малюнок не має бути ні дуже маленьким, ні збільшеним в 1,5...2 разу, його краї не повинні упиратися в край аркуша. Знизу і зверху в аркуші оставляется| відстань, причому зверху декілька менше, оскільки голова будується з шиєю і плечовим поясом і не має внизу закінченого вигляду. Якщо погляд направлений в один бік, то на аркуші залишають деяку відстань з цього боку.}

^{Наступний етап — конструктивна побудова форми голови. Для визначення характеристики форми необхідно навчитися передавати правильно пропорції. Малюючи голову людини по пропорційній схемі, потрібно пам'ятати, що характер людини виявляється якраз у відступі від цих пропорцій в ту або іншу сторону. Ці відступи невеликі, в декілька міліметрів, але зміна одних розмірів спричиняє за собою зміни і інших. Тому, перш ніж малювати яку-небудь форму, необхідно уважно її вивчити.}

^{З визначенням пропорцій тісно пов'язано визначення форми го­ловы| в просторі — її нахил або поворот. Якщо, наприклад, ніс знаходиться нижчим за вушні раковини, значить, голова опущена вниз; якщо ніс вищий, значить, голова закинена вгору.}

^{На малюнку намічають всі допоміжні лінії побудови, а на них основні частини лиця — ніс, очі, вуха, рот — і малюють їх спрощено. Коли визначені пропорції і виявлений характер голови, можна намітити світлотіньові градації, стежачи постійно за зв'язком всіх часток і цілою формою голови . Олівець спочатку беруть не дуже м'який, залишаючи можливість для поступового уточнення малюнка.}

^{Опрацьовуючи кожну деталь голови, необхідно стежити за розподілом темних і світлих (освітлених) плям півтонами і рефлексами. Ближню до нас форму (носа, скули) виділяють контрастніше, а на її перегині роблять найтемнішу пляму. Вирушаюча форма світліша, там прокладаються півтони і рефлекси.}

^{Для узагальнення малюнка голови мольберт з малюнком відставляють на деяку відстань, щоб бачити все в цілому. Після цього можна додатково відвести в півтони частку голови і уточнити ближні до нас деталі особи}

Завдання: Замалювати схематичне зображення голови людини в анфас та профіль. Підписані малюнки відправити мені в особистих повідомленнях Viber або в програмі Padlet .

https://padlet.com/kozak200587/szjaajaxq9oq6m4l

Тема: Малювання геометричних тіл.

Тема уроку: Лабораторно-практична робота. Малюнок предметів з проробленням форми.

Малювання геометричних тіл для початківців -важливий етап, який необхідно пройти. Дане заняття нескладне і не займає багато часу, але навички обов'язково знадобляться в подальшій творчості при зображенні різних предметів і об'єктів. Малювання простих геометричних фігур, зокрема конуса, куба, призми, кулі, піраміди і так далі, є необхідним етапом для живописців. Який би предмет ви не вирішили зобразити, без цих простих фігур вам ніяк не обійтися. В основі будь-якого предмета побуту, який найлегше намалювати, лежать саме вони. Придбавши ці навички, ви без зусиль зможете намалювати будь-архітектурна будова, засіб пересування і інші об'єкти. Спробуємо навчитися малювати кожну з фігур.

Зображення циліндра Дуже часто, при створеннітого чи іншого малюнка, нам необхідно, образно кажучи, помістити об'єкт в циліндр. Для цього потрібно знати правила його побудови і вміння використовувати їх в роботі. Щоб отримати креслення з цього геометричного тіла, потрібно, для початку, провести вісь. Щодо її будуть намічатися основні елементи у вигляді овалів. Як можна побачити на нижче представленому малюнку, зображення овалів, що мають великий діаметр, малюється завжди по відношенню до осі зображуваної фігури під прямим кутом. Після того, як були визначені розміри підстав, довжина самого тіла, акуратними лініями потрібно намалювати кола і провести до них додаткові лінії. Дані начерки потрібно робити легкими штрихами, злегка помітними оці. На нашому малюнку ви можете побачити два варіанти креслень циліндрів, один з яких лежить, а другий розташований в вертикальному положенні.

Завдання: Намалювати циліндр за зразком. Підписаний малюнок відправити в програму Padlet (силку додаю) https://padlet.com/kozak200587/szjaajaxq9oq6m4l