Електро́нна бібліоте́ка (англ. digital library) — розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і т.і.) завдяки глобальним мережам передачі даних в зручному, для кінцевого користувача, вигляді.
В публічних бібліотеках в основному працюють з документами, а не з інформацією. Тому така бібліотека не задовольняє в повній мірі вимогам інформаційного суспільства. Перелік і якість послуг, що надаються нею, відповідає інтересам лише незначної частини споживачів інформації. Але ця аудиторія читачів не належить до категорії осіб, котрі приймають рішення, які визначають шляхи розвитку суспільства.
Мета творення електронної бібліотеки полягає в наступному:
забезпечення користувачів роботою з документами з обмеженим доступом (рідкісних і рукописних книг, фотоальбомів, дисертацій, архівів, яких немає у більшості бібліотек);
забезпечення доступу до інформації, що існує лише в електронній формі;
надання користувачам більш якісних можливостей роботи з електронними документами великих обсягів;
інформаційне забезпечення користувачів повнотекстовими базами даних у режимі теледоступу.
Основні задачі електронної бібліотеки — інтеграція інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них.
Інтеграція інформаційних ресурсів — це їхнє об'єднання з метою використання різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і можливостей її обробляти. Об'єднання ресурсів може відбуватися як фізично, так і віртуально. Але при цьому таке об'єднання повинно забезпечувати користувачу сприйняття необхідної інформації як єдиного інформаційного простору: електронна бібліотека повинна забезпечити роботу з базами даних і високу ефективність інформаційних пошуків.
Ефективна навігація в електронній бібліотеці — це можливість користувача знаходити інформацію, яка його цікавить, в усьому доступному інформаційному просторі з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль.
Можливість введення чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації та інші операції. Але ці можливості повинні
поширюватися в основному на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них.
Наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу.
Можливість каталогізації об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворюють цей інформаційний простір.
Навігація у всьому доступному інформаційному просторі — наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об'єкти системи, і засобів роботи з нею;
Лексичний пошук — інформаційний пошук за вільною лексикою національної мови і мов, що використовують латинський алфавіт. Пошук за лексикою національної мови повинен проводитися з врахуванням його граматичних особливостей. При формуванні пошукових запитів має допускатися застосування логічних операторів І, ЧИ, й операторів контекстної відстані, що враховують порядок застосування операндів;
Символьний пошук — різновид лексичного пошуку, де як лексична одиниця виступає певна послідовність допустимих символів;
Атрибутний пошук — інформаційний пошук об'єктів за значеннями їхніх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситися «автор», «назва», «місце видання», «дата видання» і т. ін. Атрибутний пошук повинен допускати використання логічних операторів І, ЧИ, а також можливість пошуку за значеннями двох і більше характеристик одночасно. Результатом лексичного, символьного чи атрибутного пошуку є сукупність інформаційних об'єктів, значення характеристик яких задовольняють умовам пошукового запиту. Результати пошуку мають допускати сортування за значеннями будь-якого поля, визначеного як ключове;
Перегляд змісту інформаційного об'єкта і його структури: послідовний (сторінка за сторінкою) і вибірковий (перехід на будь-яку задану сторінку чи на будь-який елемент об'єкта). При цьому структура і текст твору повинні бути синхронізовані: будь-яка зміна в структурі повинна викликати відповідну зміну в тексті, і навпаки;
Маніпулювання зі структурою інформаційного об'єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору;
Підтримка апарату гіпертекстових і гіпермедійних зв'язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об'єкта чи деякого його елемента до іншого взаємозв'язаного з ним об'єкту чи елементу;
Протоколювання сеансу роботи користувача із системою з можливістю переходу в кожний з раніше існуючих станів системи;
Настроювання системи користувачем;
Установка закладок у тексті інформаційних об'єктів і можливість оперативного переходу на них;
Експорт інформації із системи з вказівкою на джерело.
Сканування видань відбувається за допомогою планетарних чи роботизованих сканерів, які зазвичай обладнані цифровими фотокамерами високої роздільної здатності. Результатом сканування може бути як растрове зображення так і файли в яких зображення суміщено з текстом, що дозволяє можливість текстового пошуку (технологія оптичного розпізнавання літер OCR) разом зі збереженим оригінальнім виглядом документу.