Детонатор ⎯ це пристрій, що містить чутливу вибухову речовину, призначений для утворення вибухової хвилі для ініціювання вибуху заряду міни чи боєприпасу.
Це найбільш чутлива та небезпечна частина будь-яких боєприпасів. Деякі з боєприпасів можуть мати не один детонатор.
Під час проведення бойових дій детонатори можуть перебувати окремо від боєприпасів як під час транспортування та збереження, так і у випадках відокремлення від боєприпасів під час обстрілів та неспрацювання частини з них.
Небезпека такого виду загроз полягає ще в тому, що зовні детонатори (запали, підривники) часто мають вигляд абсолютно безпечних предметів, можуть нагадувати знайомі нам речі на кшталт болтів, авторучок тощо. Кольорові та нержавіючі метали, з яких вони зроблені, додають їм ще більшої привабливості та викликають бажання підняти й роздивитися їх. Особливо схильні до цього підлітки, маючи природню жагу дослідити все нове та незвідане. А це, як правило, закінчується ампутацією пальців або частини руки, пошкодженням обличчя та очей, втратою зору. Трапляються і летальні випадки.
ЗАБОРОНЕНО:
Підходити, піднімати, підбивати ногою, торкатися чужих незнайомих предметів.
Допускати інших.
Будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо).
Користуватися поруч з незнайомими підозрілими предметами джерелами відкритого вогню, палити.
Користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо).
Намагатися якимось чином позначити (промаркувати) підозрілий предмет у безпосередній близькості до нього.
ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:
Не панікувати!
Відійти на безпечну відстань.
І тут вже, у безпечному місці, залишити якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо).
Обов’язково повідомити (телефонувати тільки на безпечній відстані!) спеціальні служби за телефонами:
- 101 – ДСНС;
- 102 – Поліція.
- місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати).