Коли ми говоримо про #COVID19, то певні слова та характер мовлення можуть мати негативне значення для певних людей та підживлювати стигматизуюче ставлення.

Поточний спалах вірусу спровокував появу соціальної стигми та дискримінаційної поведінки щодо людей певного етнічного походження, а також усіх, хто, як вважається, мав контакт з вірусом. Таке ставлення може негативно позначитися на тих, хто має захворювання, а також на тих, хто за ними доглядає, на сім'ї, друзях та громаді. Це стосується випадків інфікування як медиків, соціальних працівників, так і сімей з дітьми. Люди, які не мають захворювання, але поділяють інші характеристики з цією групою, також можуть страждати від стигми.

Зрозуміло, що серед громадськості виникають розгубленість, тривога та страх. На жаль, ці фактори також підживлюють шкідливі стереотипи через те, що:

1) це захворювання, яке є новим, і про яке ще не все відомо;

2) люди часто бояться невідомого;

і 3) люди легко пов'язують цей страх із «іншими».

Тому, щоб подолати або хоча б зменшити соціальну стигму серед населення, необхідно створити середовище, в якому хворобу та її вплив можна обговорювати та висвітлювати відкрито, чесно та ефективно. Зараз необхідно підкреслювати ефективність прийняття заходів для запобігання зараження новим коронавірусом, а також раннього скринінгу, тестування та лікування.

Зберігайте собі та поширюйте приклади того, що можна та не можна робити, говорячи про нову коронавірусну хворобу, від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).