Виховна робота

«Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь»

В.О.Сухомлинський

 «Недостатньо лише  отримати знання, треба й ще їх уміти застосувати»

Йоганн Вольфганг Гете

  Думки різних людей, різних часів, а говорять про одне й і те ж, а саме:

•    про вміння жити разом;

•    вміння вчитися;

•    вміння діяти;

•    вміння жити взагалі.

Це і є «чотири стовпи» в освіті, які визначають основні напрями компетентнісного підходу до навчання та виховання.

Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховувати людину,здатну створити своє власне життя,здатну до самовизначення. Учні, які раніше озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися та вдосконалюватися  інтелектуально, морально і фізично. А це, фактично, і є виконання Закону України «Про Освіту», де говориться: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».         

      Сучасна школа повинна намагатися якомога більше готувати випускника школи для сучасного життя та діяльності.  Життєві компетентності повинні давати можливість випускнику сміливо зустрітися  з дійсністю, зайняти своє місце в житті, бути успішним.

Тому наша мета виховання:

·         створення цілісної моделі виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей;

·         формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, успішно само реалізованої у соціумі як громадянин, патріот, сім'янин, професіонал .

Виховна система Дружбинського ЗЗСО складається із багатьох компонентів

1) індивідуально-груповий (адміністрація, учні, класні керівники, вчителі-предметники, батьки, психолог, соціальний педагог тощо), важливою частиною якого є учні: з одного боку, вони – повноправні суб’єкти свого розвитку, життєдіяльності шкільного колективу, створення виховної системи, а з іншого боку – об’єкти продумано-сфокусованого і мимовільного впливу в процесі спільної діяльності, що культивується в шкільному колективі;

2) функціонально-діяльнісний  виконує роль головного чинника, котрий забезпечує впорядкованість і цілісність виховної системи; містить у собі сукупність педагогічних технологій, які використовуються у навчально-виховному процесі, виховні функції, керування і самоврядування виховної системи;

3) комунікативний показує, наскільки швидко розвиваються міжособистісні стосунки, формуються індивідуальні і групові ціннісні орієнтації в умовах певного внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування та розвитку шкільного колективу та його учнів, яке нерозривно пов’язане з визначенням місця і ролі класу у виховному процесі школи;

4) діагностико-результативний включає в себе такі елементи: критерії, показники і результативність виховної роботи; форми, методи і прийоми вивчення, аналізу й оцінки функціонування виховної системи;

5) ціннісно-орієнтований (мета, принципи виховання) є основою функціонування і розвитку виховної системи школи; спрямований на реалізацію основних завдань у виховній роботі і має своє відображення у планах виховної роботи школи та класів з охопленням всіх напрямків виховання:  патріотичне, правове, моральне, художньо-естетичне, трудове, фізичне, екологічне, превентивне та включають у себе календарні, традиційні шкільні свята, заходи, конкурси, районні заходи щодо втілення національних програм.

Пріоритетними завданнями розвитку виховної системи школи є:

-         створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуації успіху), розвитку його  творчої особистості та активного включення в діяльність та соціум;

-         формування у учнів української ідентичності та дбайливого ставлення до культурної та історичної спадщини країни, сприяння розвитку національної, козацької культури, культури національних меншин;

-         організація виховного процесу в класних коллективах та робота з батьками на засадах педагогіки життєтворчості через проектні технології;

-         оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

-         реалізація завдань громадянського виховання засобами включення учнів у природозахисну, екологічну, волонтерську, проектну діяльність;

-         подальший розвиток спорту, туризму, органів учнівського самоврядування, інтелектуального руху в школі.

-         психологічне забезпечення виховного процесу;

-         співпраця із органами учнівського врядування, дитячими громадськими об 'єднаннями, позашкільними закладами освіти

Основні принципи виховання

Відповідно до основних  орієнтирів  виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх  навчальних закладів України  визначено основні  принци виховання, на яких будується виховна система школи:

·          єдність національного і загальнолюдського – формування свідомості, любові до рідної землі і свого народу; оволодіння українською мовою, використання всіх багатств і засобів у мовній практиці, прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини тощо, традицій і звичаїв народів, що населяють Україну, оволодіння  надбаннями світової культури;

·          природовідповідальність у вихованні – врахування у процесі виховання багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх психологічних, національних і релігійних особливостей;

·          культуровідповідність виховання – органічний зв’язок з історією народу, його мовою, культурами та прогресивними родинно прибутковими і релігійними традиціями, народним мистецтвом, традиціями і культурами інших народів світу, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь, зв’язок виховання з життям;

·          активність, самодіяльність і творча ініціатива учнівської молоді, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів, утвердження життєвого оптимізму, розвиток навичок позитивного мислення;

·          демократизація виховання, розвиток різноманітних форм співробітництва і встановлення довіри між вихователями, повага до суверенітету особистості дитини, розуміння її запитів та інтересів;

·          гуманізація виховання – пріоритет завдань самореалізації особистості вихованця, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної;

·          безперервність і наступність виховання – досягнення цілісності і наступності у вихованні; перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини; нероздільність знання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання, формування особистості;

·          єдність навчання і виховання – розвиток і формування особистості, опанування нею національною і світовою культурою здійснюється як єдиний процес, що передбачає набуття знань, вироблення ставлень та цінностей, які в кінцевому рахунку обумовлюють світогляд та ідеали людини;

·          диференціація та індивідуалізація виховного процесу – врахування у виховній роботі рівня фізичного, психічного, духовного та інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного;

·          гармонія родинного і суспільного виховання – організація педагогічного всеобучу батьків, об’єднання і координація зусиль усіх суспільних інструкцій.

Виховна робота ( зміст, виховні технології, методи та форми ) спрямовані на формування ціннісних ставлень ( за програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»):

ціннісне ставлення до себе

-        Формування основ духовно-морального та фізичного розвитку особистості;

-        Усвідомлення основних засад «Я – концепції» особистості;

-        Сформованість основних засад «Я-концепції» особистості;

-        Сформованість життєвих компетенцій, активної життєвої позиції

ціннісне ставлення до особистості до сім’ї, родини, людей

-        Сформованість основ національних та загальнолюдських цінностей;

-        Усвідомлення цінностей соціального спілкування;

-        Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей;

-        Сформованість соціально-комунікативних компетенцій

ціннісне ставлення до праці

-        Сформованість понять та уявлень про важливість праці в житті людини;

-        Сформованість потреби в праці;

-        Сформованість поняття професійного самовизначення;

-        Сформованість готовності до творчої праці

ціннісне ставлення до природи

-        Сформованість понять та уявлень про довкілля;

-        Усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв’язок стану довкілля та здоров’я людей;

-        Сформованість почуття особистої причетності до збереження природних багатств;

-        Сформованість екологічної культури особистості

ціннісне ставлення до культури , мистецтва

-        Сформованість естетичних почуттів, уявлень і знань про прекрасне в житті і мистецтві;

-        Сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності;

-        Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості;

-        Сформованість естетичної культури особистості, художньо-естетичних цінностей, створених світовою культурою, цінностей інформаційної культури

ціннісне ставлення до суспільства і держави

-        Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу;

-        Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини;

-        Сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу;

-        Сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України

Однією з умов успішного функціонування виховної системи в школі є  діяльність органів учнівського самоврядування. Оскільки, наш час потребує лідерів нової формації - людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, у школі створено учнівське об’єднання "Веселка " Це добровільне об’єднання учнів 5-11 класів, метою якого є формування в учнів почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму.

Основною метою   учнівського об’єднання є захист прав та інтересів своїх членів, створення умов для розвитку здібностей підростаючого покоління.

Завдання  та діяльність   спрямовані на згуртування дітей для виконання добрих і корисних справ, розвиток творчих здібностей.