2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

МЕТА:

формування цілісної особистості, усебічно розвиненої, здатної до критичного мислення; патріота з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення; інноватора, здатного змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя

ЗАВДАННЯ:

· формування в молодого покоління високої патріотичної свідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливе ставлення до його культури;

· формування моральної активності особистості, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, терпимості до іншого, миролюбності, готовності допомогти іншим, обов’язковості, ввічливості, делікатності, тактовності; вміння працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення; протистояти виявам несправедливості, жорстокості;

· формування усвідомлення природи в житті людини, почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них, здатності гармонійно співіснувати з природою; екологічної безпеки, критичної оцінки споживацько-утилітарного ставлення до природи, вміння протистояти негативним проявам;

· виховання особистості, яка має систему елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері;

· виховання усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвиненої потреби в трудовій активності, формування навичок здорового способу життя;

· формування вміння цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил, вміння протистояти негативним проявам у суспільстві, бути компетентним у питаннях захисту власного здоров’я.

Структура виховної роботи

Класний керівник у сучасній школі.

1. Історія виникнення та розвиток інституту класного керівника.
2. Роль, місце, функції класного керівника у системі виховання учнів.
3. Зміст, завдання, методи та форми роботи класного керівника.
4. Планування роботи класного керівника.
5. Основні напрямки діяльності класного керівника
6. Місце класного керівника в системі виховання учнів

1. Історія виникнення та розвиток інституту класного керівника

У Положенні про середню загальноосвітню школу україни зазначається : “ Повсякденне керівництво навчально – виховним процесом у класі здійснюється класним керівником, який призначається адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у даному класі.
Класний керівник:
Здійснює виховання в учнів культури поведінки, формує високі моральні якості; забезпечує єдність педагогічних вимог з боку сім”ї і школи; організує в разі необхідності допомогу учням ( навчальну, матеріальну, моральну); проводить заходи, які передбачають зміцнення здоров”я учнів; організує суспільно корисну працю учнів, веде документацію класу; будує свої взаємини з учнями і їх батьками на демократичних началах, співробітництві, сприяє розвитку самоврядування учнів.

  

2.Роль, місце, функції класного керівника у системі виховання учнів.

Функції класного керівника
- діагностична( вивчення учнів класу, умов виховання дітей в сім”ї тощо),
-організаторська ( організовує виховну, просвітницьку роботу серед учнів та їх батьків тощо)
-виховна( володіє методикою впливу на вихованців тощо).
-координаційна ( підтримує зв”язок із педагогами – предметниками, що здійснюють навчальний процес в класі тощо,
-стимулююча.

3.Зміст, завдання, методи та форми роботи класного керівника.

4.Планування роботи класного керівника

План роботи класного керівника – це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку класного колективу і кожного вихованця зокрема.
Складання плану вимагає: а)врахування актуальних питань в галузі народної освіти і виховання, плану роботи школи; б) цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори на інтереси учнів; в) поєднання словесних і наочних, практичних форм і методів виховання; г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості; д)врахування ювілейних і суспільно – політичних дат, подій в житті України;є) єдність педагогічного керівництва і самостійності учнів.
Зміст плану роботи класного керівника визначається змістом роботи з учнями, їх батьками і громадськістю.
Класний керівник працює над своїм професійним рівнем. З цією метою в школі створено і діють методичні об”єднання класних керівників та кожен з педагогів займається самовдосконаленням. Так як методична робота в школі спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим вчителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у колективі духу творчості, прагнення до пошуку методів навчання і виховання,активної співпраці з батьками. Проте важливою є форма індивідуальної самоосвіти( вдосконалення педагогічних вмінь як професійне самовиховання та як особистості ( ціннісні орієнтири, намагання задовільнити людські потреби тощо).

5. Основні напрямки діяльності класного керівника

1. Програма «здоров’я» передбачає самоосвіту класного керівника в цій галузі, вивчення вікових, психологічних особливостей дітей, спільну роботу із шкільним лікарем, психологом, логопедом. Класний керівник разом з батьками виробляє оптимальний режим для даного учня, планує роботу інших вчителів з проблем перевантаження, створення комфортних умов. Оволодіває методами релаксації. Стежить за режимом харчування й вирішує питання про організацію додаткового харчування для хворих та ослаблених дітей.
II. Програма «Навчання» передбачає організацію диференційованого та індивідуального підходу до сильних, середніх слабких учнів. Класний керівник контролює відвідуваність, у разі погіршення успішності своєчасно організовує консультацію тих учителів-предметників, на уроках яких виникли труднощі. Підтримує постійний зв'язок з учителями, батьками. Стежить за дозуванням домашніх завдань, рівномірністю проведення контрольних робіт, заліків. Ставить питання про переведення учнів до класу корекції.
III. Програма «Спілкування» охоплює ту сферу, в якій дитина найчастіше потребує захисту. Класний керівник зобов’язаний не допускати випадків, коли дітей у класі не помічають, дражнять, обзивають, не приймають до спільних ігор. Тому класний керівник має ввійти у коло спілкування дітей, зрозуміти становище кожного учня в ньому, навчитися коригувати стосунки між дітьми, показати всьому колективу позитивні риси кожної дитини, дати їй можливість проявити себе.
IV. «Робота з важкими» - програма, спрямована на коригування негативних рис в особистості школяра. Тут за мету береться не тільки боротьба з правопорушниками, а профілактична робота з дітьми цієї категорії. Класний керівник має добре оволодіти методикою й технікою вивчення особистості учня та його виховного середовища.
V. Програма «Робота з сім ями» спрямована на тактовне коригування негативних впливів родини. Залучення батьків до класних і загальношкільних заходів, вивчення стану родинного виховання, узагальнення досвіду естетичного вихованні в сім'ї. Надання допомоги батькам у навчанні й вихованні дітей, а також роз'яснення цілей і завдань НВК.
VI. Програма «Дозвілля». У її межах класний керівник виявляє індивідуальні інтереси дітей, допомагає їм у виборі позакласних об'єднань (гуртків, секцій тощо), розширює світогляд учнів. Ця програма пов'язана із загальношкільною виховною роботою, що є продовженням виховного процесу, і у нас має яскраву
естетичну спрямованість. Визначення програм діяльності з вивчення традицій національної пісенної культури, побуту важливе завдання класного керівника нашої школи. Підсумками цієї роботи є огляди хорових колективів, конкурси скрипалів, баяністів, інструменталістів, оркестру народних інструментів. Традиційним стало «Посвячення в музиканти». Надзвичайно цікаво проходять вечори «На балу у Терпсіхори», «Музична азбука». Та й музичні лекторії відзначаються вишуканістю, їх проводять професіонали. Адже класні керівники працюють разом з педагогами-музикантами. У кожному класі є не тільки класний керівник, а й своя «музична мама», тобто музичний педагог, що відповідає за кожну паралель. Класні керівники вважають, що така співдружність допомагає в роботі: всі класні та шкільні заходи стали цікавішими, яскравішими, мають чудовий музичний супровід.
Це важливо, бо в школі відбувається досить багато різноманітних заходів і свят. Це - «День знань», «Новий рік», «Золота осінь», «Різдво», «Свято Букваря», фольклорні свята, «Масляна», «Посиденьки», родинні вечори відпочинку, «Зустріч друзів», різні огляди тощо.
Одне із завдань навчально-виховного комплексу - створити умови, щоб кожен учень мав змогу займатися в тому позакласному об'єднанні, яке його цікавить.
Навчально-виховний процес, робота позакласних об'єднань тісно пов'язані з позакласною й позашкільною виховною роботою, роботою класних керівників. Вони взаємно доповнюються і збагачуються.
Планування виховної роботи - одне з найважливіших умов здійснення підходу до виховання. Перспективне, чітке та оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи й дозволяє виокремити найсуттєвіші напрямки, сконцентруватися на головному.
Основним документом класного керівника є план виховної роботи. Він відображає зміст, форми та методи виховної роботи. При плануванні класному керівникові слід враховувати:
1. Аналіз за минулий рік.
2. Цілі та завдання виховання.
3. Рівень розвитку та вихованості учнів.
4. Можливості школи.
5. Досвід і підготовленість класного керівника.
План виховної роботи має відповідати низці вимог:
1. Цілі виховання. План - це не просто перелік. Кожен захід обов'язково має продовжувати наступний.
2. Реальні потреби колективу.
3. Перспективність.
4. Узгодженість із загальношкільним планом.
5. Врахування об'єктивних і суб’єктивних можливостей.
6. Конкретність.
7. Комплексний підхід до планування:
(єдність морального, трудового, правового, фізичного, естетичного виховання).
Планування має бути гнучким, щоб разі потреби щось додати чи змінити.
Планування виховної роботи має базуватися на положеннях Концепції освіта Міжнародної декларації прав дитини Статуті школи, рекомендаціях Міносвіти
Використовуючи тести, можна визначити конкретні виховні завдання класу.
Структура плану виховної роботи
1. Короткий аналіз виховної роботі за минулий рік.
2. Цілі та завдання на новий навчальний рік.
3. Характеристика класу (з урахуванням даних про рівень вихованості учнів)
4. Основні виховні справи з організації та розвитку класного колективу.
5. Цілі цих справ.
6. Форми проведення.
7. Характеристика даних справ (слід зазначити рівень розвитку колективу).
8. Індивідуальна робота з дітьми ( розділі передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнів ді підготовки й проведення важливих справ)
9. Індивідуальна робота з батьками (у розділі передбачається участь батьків у конкретних справах і допомога, яку вони надають).
Схема плану виховної роботи:
- Основні справи класу, школи.
- Мета справи.
- Форма проведення.
- Аналіз справи.
- Індивідуальна робота з учнями.
- Індивідуальна робота з батьками
Посадова інструкція класного керівника включає:
1. Загальні положення.
2. Основні обов'язки.
3. Документацію.
4. Права.
5. Відповідальність.
6. Вимоги до працівника.
Відповідно до розділу «Документація):
класний керівник, крім плану виховної роботи, має зошит роботи класного керівника та карту індивідуального розвитку учня.
У зошит роботи класного керівник? записуються всі дані про учнів, заняття Е позаурочний час, дані про здоров'я й харчування, про чергування у класі й школі про роботу з батьками (збори, лекторії індивідуальна допомога тощо), про роботу з учителями, що працюють у класі.

6. Місце класного керівника в системі виховання учнів

Ознайомлення з ситуацією в суспільному та шкільному житті, з основними підходами до визначення цілей і завдань навчання школярів дає можливість розглянути місце класного керівника в системі виховання. Але для цього треба відповісти на запитання:
«Які чинники впливають на формування підлітка?»
Загальновідомо, що соціалізація особистості ( її освіченість у найширшому значенні) відбувається під впливом як стихійних сил соціального середовища, так і цілеспрямованих з боку спеціально створених державних і суспільних інститутів. Схематично ці сфери впливу можна зобразити так.

Залежно від віку дитини одні чинники стають більш вагомими, інші відсуваються на задній план, треті мають постійний фоновий вплив. Наприклад, домашнє середовище має вирішальне значення в розвитку дитини в дошкільному віці. Будучи могутнім фактором виховання в молодшому шкільному віці, сім'я в психологічному сприйнятті дитини з часом поступається місцем перед школою. Провідною, як стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого авторитету під час формування ціннісних орієнтацій набуває думка вчителя.
Починаючи з молодшого підліткового віку, соціальна ситуація розвитку дітей характеризується разючою зміною орієнтирів. З цього часу підлітка надзвичайно хвилює, ідо про нього думають товариші, як вони оцінюють події, що відбуваються в світі. Хлопчики і дівчатка в цьому віці особливо пильно придивляються до однолітків, порівнюють себе з ними, намагаються відповісти на життєво важливі запитання: «Який я?», «Чи не гірший за інших?» Дуже важливо для підлітка - виправдати сподівання друзів та ні в якому разі не бути гіршим за них. Думка «я в усьому поступаюся друзям» сприймається як трагедія. Звідси виникає потреба самоствердження, самореалізації, яка за несприятливих умов набуває гострих, конфліктних, інколи антисоціальних форм. Тому одне з найважливіших педагогічних завдань у роботі з дітьми «складного віку», яке успішно реалізують досвідчені педагоги, - організувати найрізноманітнішу діяльність, де б кожен зміг виявити свої найкращі нахили, заслужити повагу товаришів. При цьому не треба забувати, яке значення для підлітка має суспільно-корисна та суспільне оцінювана діяльність.
Хоча підліток і переймається думкою проте, як його сприймає товариське середовище (товариші з класу чи друзі-сусіди), варто все ж враховувати, що не будь-яка група однолітків є для нього вагомою. Він прагне увійти до так званої референтної групи, норми стосунків якої для нього особливо важливі й сприймаються ним із задоволенням. Проте часто буває, що гурт, до якого так прагне дівчинка чи хлопчик, не відповідає взаємністю або навіть уникає їх. У такій ситуації педагогічною допомогою може бути: в першому випадку - зміна ціннісної орієнтації референтної групи (якщо вона дає негативний соціальний досвід); в другому (якщо група з педагогічних позицій оцінюється позитивно) - підвищення авторитету учня, який прагне стати членом цієї групи.
Починаючи з 7-го класу (11-12 років), в психології та поведінці школярів з’являються нові тенденції, світ їхніх можливостей та інтересів розширюється і вони прагнуть вийти за межі класу, шукають себе поза найближчого оточення друзів і звичної діяльності. Дітей цього віку ми найчастіше зустрічаємо в спортивних секціях, гуртках і клубах позашкільних закладів. Відбувається активне випробовування сил. Діти переходять з одного гуртка в інший, із секції в секцію, поки не зважаться на певний вибір (або, як це часто трапляється, нічого не вибирають, і для них пріоритетною залишається лише сфера вільного спілкування).
13-14-річні підлітки досить виразно уявляють перспективу власного майбутнього життя. У них активно формується уявлення про власне «Я», виникає проблема морального вибору способів поведінки в навчальній роботі та в боротьбі за любов і повагу інших людей. При цьому в саморозвитку важливого значення набувають не стільки літературні герої, скільки цінності молодіжної субкультури, схиляння перед зірками кіно, поп-музики. Зразками для створення духовних пріоритетів і суспільних ідеалів стають старші за віком і класом учні (старшокласники). У цьому зв'язку вирішальне значення для виховання старших підлітків має формування духовно-моральної атмосфери життя старшої школи. Ця атмосфера передається як діяльно, безпосередньо комунікативним способом, так і опосередковано - через сприйняття морально-психологічного клімату стосунків старшокласників між собою, з учителями та молодшими учнями.
Протягом підліткового віку діти неоднаково сприймають учителя (а отже, і його позиції). Беззастережний авторитет, який мав учитель у школяра молодших класів, у підлітковому віці піддається критиці. Слово вчителя перевіряється його ставленням до справи, моральні тенденції - вчинками й стосунками з колегами та учнями, здатністю жити чесно, розв’язувати повсякденні проблеми справедливо. Класний керівник отримає авторитет, якщо зможе стати старшим товаришем і зуміє ввійти в референтне середовище учнів.
Кіно, телебачення, газети і журнали, музика, література супроводжують дитину протягом усіх шкільних років, але ефективність їх впливу, як показують спеціальні дослідження, відбувається через ті оцінки, через той вибір, який здійснюють значимі для школяра люди:
батьки, вчителі, товариші. Тому вплив засобів масової інформації, відео- та магнітопродукції можна регулювати опосередковано. Сім'я та шкільні педагоги з першого до ..останнього дня навчання дитини постійно впливають на її розвиток. Але цей вплив буде успішним за умови, якщо точно відповідатиме змінам у соціальному розвитку школяра, якщо спиратиметься на авторитети соціального середовища дитини.
В сучасних умовах суспільного розвитку, національного відродження України все більш, зростає роль школи у формуванні особистості, здатної забезпечити прогрес нації
Розглядаючи з позиції загальноосвітньої школи проблему національного виховання, доцільно підкреслити, що одна із головних фігур у виконанні поставлених завдань - класний керівник - безпосередній наставник, вихователь, консультант учнівської молодів Він в тісному співробітництві, співтворчості з учнями, батьками, керівниками гуртків і секцій, вихователями груп продовженого дня, вчителями-предметниками, громадськістю організовує і спрямовує навчально-виховний процес у класі.
В своїй практичній діяльності класний керівник керується законом України "Про освіту", в якому чітко сформульовані . обов'язки педагогічних працівників, зокрема: вчитель забезпечує умови для засвоєння програм; утверджує принципи загальнолюдської моралі, правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості та інших доброчинностей. виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних духовностей, історичних цінностей України, походження державного і соціального устрою, цивілізацій, відмінних від власних, дбайливе ставлення . до навколишнього світу; готує до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; дотримується педагогічної етики, моралі, поважає гідність дитини; захищає підростаюче поколінні від будь-яких форм фізичного" або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, інших шкідливих звичок; постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру
Як бачимо, вплив педагога на учнів складає ту виховну силу, яку не можна замінити ніякими статутами і програмами, ніякою організацією навчальних закладів. Цілком справедливо стверджував К Д Ушинський, що особистість вихователя означає все у вихованні Тільки особистість може діяти на розвиток, тільки характером можна сформувати характер Отже. в кожному наставнику важливі: характер, моральність, переконання
Виконуючи головні завдання школи, класний керівник, як особистість, має відповідати певним критеріям, зокрема а) суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає високий рівень суспільної та національної свідомості, самосвідомості, переконаність; усвідомлення громадянського обов’язку. політичну культуру та культуру міжнаціонального спілкування, високий рівень моральної вихованості; соціальну активність і відповідальність; навички суспільно-гуманістичної роботи, вміння творчо працювати, використовувати і цінувати колективний досвід, прислухатись до думки колег, критично оцінювати досягнуте; вміння працювати на основі співдіяльності, співтворчості, співробітництва; прояв громадської активності на благо суверенної України; б) професійно-педагогічна
спрямованість, змістом якої е: уявлення про соціальну роль педагогічної професії; інтерес до дитини як суб'єкта діяльності вміння розуміти її потреби і особливості, складність неоднозначність внутрішнього світу, педагогічна спостережливість; педагогічний такт; в) високий рівень педагогічної майстерності, яка передбачає знання основ предмету, завдань і категорії педагогіки; закономірності вікового, анатомо-фізіологічного та психічного розвитку, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання; знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців; наявність умінь і навичок організації виховуючої діяльності школярів - виявляти рівень вихованості; проектувати розвиток особистості в колективі, планувати, відбирати, узагальнювати навчально-виховний матеріал; володіти прийомами, засобами педагогічної техніки;
встановлювати педагогічно доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, наслідки роботи.
Отже, основними вимогами до особистості класного керівника є
суспільно-гуманістична спрямованість
педагогічна майстерність
ерудиція і культурний кругозір
моральний авторитет
педагогічний такт
любов і повага до дітей
педагогічний оптимізм
організаторські вміння
творчий підхід
безперервне підвищення кваліфікації
Сьогодні, коли вплив некерованої сфери на учнів інколи виявляється сильнішим за організовані педагогом заходи, сутність роботи класного керівника не можна розглядати по-старому.
У зв'язку із зростанням джерел виховного впливу на школярів, класному керівнику доцільно тримати в полі зору всю життєдіяльність вихованців, аналізувати, оцінювати потік інформації і спрямовувати їх діяльність в позитивне русло, будуючи свої відносини на принципах співробітництва, співтворчості, проявляючи максимум довір'я та поваги до особистості.
В сучасній школі виникає така ситуація, коли класний керівник повинен за короткий відрізок часу виконати великий обсяг роботи. В ньому і проявляється необхідність інтенсифікації. цілісного процесу виховання Отже, слід підняти свою роботу на якісно новий рівень, по-новому усвідомити роль класного керівника. Виховний процес з учнями проходить на уроках, заняттях гуртків, секцій, факультативів, різноманітних об'єднаннях за інтересами, екскурсіях в природу і т.д, класному керівнику необхідно знайти нові засоби педагогічного управління, підняти в своїй діяльності на більш високий рівень узагальненості. Як показує аналіз практики, виховні заходи часто бувають випадковими за мотивами і тематикою, не охоплюють всіх сторін та проблем дитячого життя, не враховують справжніх їх психічних станів Вони створюють ніби видимість благополуччя, відволікають класного керівника від аналітико-узагальнюючої роботи, аналізу якості виховного процесу.
В чому ж сутність нових підходів до розуміння змісту роботи класного керівника в умовах цілісного виховного процесу, організації виховуючої діяльності школярів.?
З точки зору класного керівника, цілісний процес виховання може бути розділений на дві однаково важливі частини
перша, об'єктивна сторона змістовної організації всього дитячого життя; друга, суб'єктивна сторона психічних "станів, переживань, формування поглядів, особистісних рис та індивідуальних здібностей.
Класний керівник лише частково організовує життя і діяльність вихованців Тут значну роль відіграють батьки, керівники гуртків, секцій, факультативів, позашкільні установи та ін. Але класний керівник разом з ними відповідає за зміст виховного процесу, за участь в цьому школярів, їх життєву позицію, за забезпечення повної відповідності характеру цілісного виховного процесу меті національного виховання. Педагог має бути добре інформований, усвідомлений про участь вихованців в різних видах діяльності, взаємовідносинах їх у групах, про характер і зміст спілкування, потреби, інтереси, стимули і мотиви поведінки Одержуючи і обробляючи інформацію, класний керівник контролює хід цілісного процесу виховання кожного вихованця, аналізує характер впливу на нього, обробляє дані відповідно до наслідків виховання основним критеріям вихованості, вносить педагогічні корективи в рух життя учнівського колективу.
Вихідна методологічна позиція класного керівника - у формуванні дитини, підлітка, юнака, дівчини як індивідуальності, коли педагог прагне перетворити зовнішні соціально-цінні спонукання у внутрішні стимули поведінки особистості школяра, коли вона самостійно прагне до досягнення мети, проявляючи цілеспрямованість, волю Одним словом, виховна ефективність виникає тоді, коли цілісний педагогічний процес з врахуванням вікових особливостей переміщується із сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання на кожному етапі вікового розвитку особистості переростає у самовиховання Звичайно, перший і найбільш відчутним наслідок виховання, на думку В.О.Сухомлинського, і тому, щоб людина стала думати про саму себе, замислитися над запитанням: що в мені гарне, а що погане? Процес самовиховання надзвичайно складний. Розглянемо його структуру на таблиці
Таблиця. Процес самовиховання:
- Самостійне планування діяльності із засвоєння знань, умінь і навичок, способів поведінки.
- Розв'язання проблемних ситуацій навчально-виховного процесу.
- Самоорганізація діяльності: раціональний розподіл етапів діяльності, часу, зусиль в ході діяльності.
- Самоконтроль в діяльності аналіз кінцевих наслідків діяльності, співставлення їх з визначеною метою, виявлення розходжень та їх причин і проектування нових перспектив і завдань.
Такий розгляд суті педагогічне» діяльності класного керівника дозволяє сформулювати основні його функції:
- Організаторська - плануванні і координація всієї виховної роботи з класом (спільно з учнями організовує процес національного виховання; надає допомогу учнівській організації класу; встановлює зв'язки із загальношкільним колективом, батьками, громадськістю, домагається єдності педагогічних вимог до учнів; веде документацію в класі; сприяє розвитку самоврядування в колективі);
- Аналітико-узагальнююча - на основі вивчення і врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного учня класний керівник сприяє всебічному його розвитку;
- Коордннаційно-інформаційна, яка передбачає забезпечення узгодженості в роботі чотирьох провідних колективів (учнівського, вчительського, батьківського, трудового; де працюють батьки);
- Психо-гігієнічна, змістом якої є встановлення довірливого контакту з вихованцями, необхідність зняття, психічних напружень в учнівському колективі;
- Стимулюючо-гальмуюча, яка забезпечує можливість в залежності від спрямованості учнівської діяльності активізувати чи гальмувати її.
На перший погляд, вони не нові. Але принципова їх новизна в тому, щоб відійти від гасел, лозунговості, а підійти до реалізації завдань національного виховання без фізичних і психічних перенавантажень вихованців, щоб зберегти їх емоційне благополуччя, оптимістичне ставлення до життя.
Нині, спираючись на все цінне, що витримало випробування часом, класний керівник визначає зміст та пріоритетні напрями своєї діяльності, базуючись на положенні - учні мають педагогічно правильно виховуватись, їх діяльність - змістовна і особистісно значуща .
Зміст роботи класного керівника:
Вивчення учнів
Робота по створенню і розвитку учнівською колективу
Спільна діяльність і дитячими та молодіжними організаціями
Зв'язок з культосвітніми і позашкільними установами
Робота з батьками, громадськістю
Зв'язок із шкільним психологом
Організація виховуючої діяльності:
Пізнавальної
Трудової
Художньо-естетичної
Суспільно-гуманістичної
фізкультурно-оздоровчої
Організаторської
Цілісно-орієнтаційної.
Індивідуальна робота
Планування роботи
Форми роботи
Засоби і прийоми виховного впливу

Методичні рекомендації щодо проведення хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у закладах загальної середньої освіти

Для вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 143/2022 від 16 березня 2022 року “Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”.

Документом встановлено започаткувати проведення щоденно о 9 годині 00 хвилин загальнонаціональної хвилини мовчання, яку оголошувати у всіх засобах масової інформації незалежно від форми власності.

Проведення хвилини мовчання передбачено, у тому числі, у закладах освіти. У інструктивно-методичних рекомендаціях МОН щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у школах у 2022-2023 н.р. (лист МОН № 1/9530-22 від 19 серпня 2022 року) зазначено: “Щоденно о 9 годині у закладах освіти має відбуватися загальнонаціональна хвилина мовчання за земляками, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України”. Також у документі визначено мету проведення цієї та інших патріотичних акцій:

· почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну державу, і, як наслідок, готовності до посильної участі у справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності, долучення до волонтерського руху, допомога армії;

· глибока пошана до загиблих героїв і вшанування їх світлої пам’яті;

· повага до Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту нашої Вітчизни і вдячності їм;

· емпатія до людей, скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні, тих, хто втратив житло або був змушений його покинути;

· стійкість до впливів пропаганди країни-агресора.

За рік роботи кожен заклад освіти напрацював свої варіанти долучення до загальнонаціональної хвилини мовчання. Це залежить від багатьох факторів: форми та формату навчання (онлайн / офлайн), кількості учнів, технічних можливостей тощо. Врешті-решт, події одного дня здатні змінити формат проведення, тому, розуміючи, що не може бути універсальних порад, розраховуємо на критичне мислення кожного конкретного педагога та рекомендуємо наступне:

· по можливості доєднатися до загальнонаціонального телемарафону (з досвіду багатьох закладів України) із стислим коментарем на кшталт: “9 година ранку. Доєднаємося до загальнонаціональної хвилини мовчання за земляками, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України”;

· якщо хвилину мовчання супроводжує візуалізація (презентація чи відеоряд), радимо уникати зображень пошкоджених будинків, бойових дій, поранених людей або когось з близького оточення учнів (близьких чи родичів), щоб не викликати психологічних станів стресу, розпачу, пригнічення тощо. Якщо урок проводиться офлайн, то візуалізація не обов’язкова (хіба що свічка на екрані);

· максимально продумати інтеграцію акції в урок, особливо перехід до змісту уроку. Можливо доречним буде сказати 1-2 речення (про Перемогу та майбутнє України, рідного міста/села), для молодших школярів використати невеликий відеоряд, образами якого можуть бути символи України, які мають бути максимально позитивними (калина, соняхи, гарні краєвиди, у т.ч. загальновідомі чи локальні). Продовження розмови можливе, але за потреби, наприклад, необхідної підтримки конкретного учня/учениці, ситуативно;

· радимо не проводити загальношкільну “лінійку” – місця масового скупчення людей можуть підвищити тривожність дітей, особливо тих, хто пережив травматичні події;

· учням, котрі вперше долучаються до акції, треба пояснити її сенс зрозумілою для віку мовою – їм важливо знати, чому проводиться хвилина мовчання, як це пов’язано з подіями в країні. Поясніть це коротко і спокійно;

· варто пам’ятати, що будь-яка дитина, як і дорослий, боїться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя, може переживати страх, тому у будь-якій розмові про події, що відбулися, або про майбутнє необхідно нагадати дітям, що зараз ситуація більш стабільна, більш безпечна, що поруч є дорослі турботливі люди, які знають, що робити.

Віримо в ПЕРЕМОГУ!

Слава Україні! Слава Героям!

Нормативно-правове та методичне забезпечення виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі

1. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.

2. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року.

3. Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року.

4. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, прийнята на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей, яка відбулася в Організації Об’єднаних Націй в м. Нью-Йорку 30 вересня 1990 року.

5. Конституція (Основний Закон) України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

6. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затверджена колегією Міністерства освіти і науки України 28 лютого 1996 року.

7. Проект Концепції виховання громадянина України // Позакласний час.плюс. – 2006. – № 3. – С. 15-31.

8. Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України. // Директор школи. – 2005. – № 38. – с. 23-32.

9. «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ.

10. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, наказ Міністерства освіти і науки України від 25 лютого 2004 року № 151/14.

11. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2004 року № 605.

12. Додаток № 4 до рішення Колегії МОН від 17.08.2000 «Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» (Освіта Україні. – 2000. -№ 33 (16 серпня)).

13. «Про посилення уваги до використання державної символіки у дошкільних. загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах» Методичний лист Міністерства освіти і науки України від 25.02.2004 року № 1/9-86.

14. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ. Міністерство освіти і науки Українивід 03.07.2002 р. № 1/9 – 318

15. Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальноосвітньої середньої освіти, Міністерство освіти і науки України від 30.08.2002 року № 1/9-392.// Директор школи. – 2003. – № 3-4.

16. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. від 16 вересня 2006 р. № 434.

17. Про затвердження Змін до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти». Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 року № 489.

18. Про затвердження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2007 року № 1133.

Закони України
19. «Про освіту» від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).
20. «Про загальну середню освіту» від 12.05.1999 р. № 651-ХІV.
21. «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ.

Укази Президента України
22. «Про затвердження Національної доктрини розвитку освіти» від 17.04.2002 р. № 347/2002.
23. «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» від 15.03.2002 р. № 258/2002.
24.«Про Національну програму правової освіти населення» від 18.10.2001 р. № 992/2001.
25. «Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей» від 12.11.1999 р. № 1460/99.
26. «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей» від 20.12.2000 р. № 1396/2000.

Постанови Кабінету Міністрів України

27. «Про затвердження Державної програми «Онкологія» на 2002 – 2006 рр.» від 29.03.2002 р. № 392.
28. «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» від 14.06.2000 р. № 946.
29. «Про Програму «Українська родина» від 14.03.2001 р. № 243.
30. «Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства» від 15.09.1999 р. № 1697.
31. «Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми» від 25.09.1999 р. № 1768.
32. Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності // Педагогічна газета. – 2000 р. - № 6(72) (червень).
33. Концепція державної сімейної політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 17.09.1999 р. № 1063-ХІV.

Література
34. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія» , 2003.
35. Доценко Т. Крок за кроком до дитячого самоврядування: Методичний посібник для координаторів та лідерів дитячого самоврядування. – Кіровоград, 2003.
36. Дем’янюк Т.Д., Лашта В.І., Мельничук Л.С., Байрамова М.Г. Інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами району: Навчально-методичний посібник. – Рівне: Волинські обереги, 2005 – 250 с.
37. Коберник О.М. Управління виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі: Монографія. – К.: Наук. світ, 2003. – 230 с.
38. Кацинська Л. Виховний процес в сучасній школі. Рівне, 1997.
39. Орієнтовний зміст виховання в національній школі. – Київ, 1996. – 132 с.
40. Практична педагогіка виховання: Посібник з теорії та методики виховання/ за ред. Красовицького. – Київ-Іванофранківськ.: «ПЛАЙ» , 2000.
41. Сорока Г.І. Організація виховної роботи: планування, аналіз, методичне забезпечення. – Х.: Вид. група «Основа» , 2005. – 128 с.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної характеристики класного керівника, затвердженої _________________________. Під час складання Інструкції враховано також рекомендації щодо організації служби охорони праці в загальноосвітньому закладі Міністерства освіти України, затверджені наказом Міністерства освіти.

1.2. Класний керівник призначається на посаду за згодою працівника і звільняється з неї директором школи, його обов’язки не можуть бути припинені до закінчення навчального року (крім виняткових випадків) .
1.3. Класний керівник повинен мати вищу чи середню спеціальну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи) , здійснює педагогічну діяльність , фізичний та психічний стан його здоров’я повинен дозволяти виконувати ці обов’язки.

1.4. Класний керівник підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з навчально - виховної (виховної) роботи.

1.5. У своїй діяльності класний керівник керується Конституцією і законодавством України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнівської молоді; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

Класний керівник дотримується Конвенції про права дитини.

2. ФУНКЦІЇ

Основними напрямами діяльності класного керівника є:

2.1. Створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і формування особистості учнів.

2.2. Формування колективу класу.

3. ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ

Класний керівник виконує такі посадові обов’язки:

3.1. Працює з учнями закріпленого за ним класу.

3.2. Вивчає особистість кожного учня в класі, його нахили, інтереси.

3.3. Створює сприятливі мікро середовище і морально-психологічний клімат для кожного в класі.

3.4. Сприяє розвитку в учнів навичок спілкування, допомагає учням вирішувати проблеми, які виникають у спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками.

3.5. Спрямовує самовиховання і саморозвиток особистості учня, вносить необхідні корективи в систему його виховання.

3.6. Надає допомогу учням у навчальній діяльності, з’ясовує причини успішності, забезпечує їх усунення.
3.7. Сприяє здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків, клубів, секцій, об’єднань, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання.

3.8. Організовує життя колективу класу відповідно до вікових особливостей та інтересів учнів і вимог суспільства.
3.9. Спільно з органами учнівського самоврядування веде активну пропаганду здорового способу життя; проводить фізкультурно-масові, спортивні та інші заходи, які сприяють зміцненню здоров’я учнів у класі.

3.10. Веде у встановленому порядку документацію класу, контролює заповнення учнями щоденників і виставлення в них оцінок.

3.11. Підтримує постійний контракт з батьками учнів (особами, які їх замінюють).

3.12. Планує виховну роботу в класі.

3.13. Забезпечує дотримання правил безпеки життєдіяльності під час здійснення навчального процесу та проведення виховних заходів.

3.14. Оперативно інформує адміністрацію школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги.

3.15. Вносить пропозиції щодо покращення і оздоровлення умов здійснення навчального процесу, а також доводить до відома завідувача кабінету, дирекції школи інформацію про всі недоліки в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їхнє здоров’я.
3.16. Здійснює інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під час виховних заходів з обов’язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів.

3.17. Організовує вивчення учнями правил охорони праці, правил вуличного руху, поведінки в побуті, на воді тощо.

3.18. Бере участь у роботі педагогічної ради школи.

3.19. Проходить періодичні медичні обстеження.

3.20. Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у діяльності методичних об’єднань та інших формах методичної роботи.

3.21. Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога.

3.22. Створює умови для розвитку обдарованих дітей.

3.23. Веде роботу по профілактиці правопорушень серед учнів класу.

4. ПРАВА

Класний керівник має право на:

4.1. Участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи.

4.2. Захист професійної честі й гідності.

4.3. Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання відповідних пояснень.

4.4. Захист своїх інтересів самостійно і/чи чи тез представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

4.5. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.

4.6. Вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників.
4.7. Регулярне підвищення своєї кваліфікації.

4.8. Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію.

4.9. Надання учням під час занять і перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку.

4.10. Внесення пропозицій до адміністрації, педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів та їх соціальний захист.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

5.1. Класний керівник несе відповідальність за життя і здоров’я учнів класу під час заходів які він проводить, а також за дотримання їхніх прав і свобод відповідно до законодавства України.
5.2.За невиконання чи незалежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов’язків, визначених цією інструкцією, класний керівник несе дисциплінарну відповідальність у порядку, передбаченому трудовим законодавством.
5.3.За застосування в тому числі одноразове, методів виховання, пов’язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня, а також споєння іншого аморального вчинку класний керівник може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України “Про освіту”.

5.4. За навмисно завдані школі чи учасникам навчального процесу у зв’язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов’язків збитки класний керівник несе матеріальну відповідальність у порядку, визначеному трудовим чи цивільним законодавством.

6. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (ЗВ’ЯЗКИ ЗА ПОСАДОЮ)

Класний керівник:

6.1. Працює за графіком складеним і затвердженим директором школи.

6.2. Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальну чверть. План роботи затверджується заступником директора школи з виховної роботи.

6.3. Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт про свою діяльність після закінчення навчальної чверті.

6.4. Отримує від директора школи і його заступників інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.

6.5. Працює в тісній взаємодії з учителями, батьками учнів (особами, що їх замінюють); систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетенції, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи.

Методичні рекомендації

щодо організації виховного процесу в закладах освіти

у 2025/2026 навчальному році

Виховання в контексті війни надає новий імпульс духовному

оздоровленню молоді, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке

передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової

культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на

визнанні пріоритету прав особистості. Воно має стимулювати розвиток

суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства права,

соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту людей.

Виклики щодо збереження цілісності й державності України, військова

загроза, завдання консолідації суспільства, реформування системи освіти

визначають нагальність підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього

середовища, а також до виховання базових соціальних цінностей суспільства,

соціально-значущих якостей особистості, її компетентності й готовності до

вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму.

Методичні рекомендації, які подаються нижче, покликані підтримати заступників

директорів з навчально-виховної роботи, голів методичних комісій класних керівників,

вихователів та керівників навчальних груп в плануванні, організації та реалізації

освітньо-виховного процесу у 2025/2026 навчальному році з урахуванням сучасних

викликів, нормативної бази, дидактичних підходів і компетентнісного потенціалу

виховання молоді.

Освітньо-виховний процес в закладах професійної (професійно-технічної)

освіти у 2025/2026 навчальному році організовується відповідно до чинного

законодавства України і ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:

визнання унікальності й талановитості кожної особистості та заборона будь-

яких форм дискримінації;

розвиток вільної особистості через підтримку самостійності, підприємливості й

ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного

фізичного та психоемоційного розвитку дитини; забезпечення добробуту й

безпеки завдяки створенню атмосфери довіри, взаємоповаги і взаємодопомоги у

шкільному освітньому середовищі; заклад освіти має бути безпечним місцем, де

запобігають насильству й булінгу (цькуванню), надають потрібну допомогу;

утвердження людської гідності та доброчесності, зокрема академічної, через

виховання чесності, відваги, наполегливості, милосердя, доброти,

2

справедливості, поваги до прав людини;

плекання любові до рідного краю, української культури, дбайливе ставлення до

довкілля;

формування активної громадянської позиції, відповідального ставлення до

Української держави, історії українського народу, державної мови.

Законом України "Про повну загальну середню освіту" (стаття 15)

визначено, що виховний процес у закладах освіти є невід'ємною складовою

освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях,

культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського

(вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права,

дотримання прав і свобод людини громадянина тощо.

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Національно-патріотичне виховання

Законом України "Про основні засади державної політики у сфері

утвердження української національної та громадянської ідентичності"

визначено, що метою державної політики у сфері утвердження української

національної та громадянської ідентичності є досягнення єдності в

українському суспільстві шляхом подолання суперечностей соціокультурного,

мовного, регіонального характеру на основі європейського та євроатлантичного

курсу, забезпечення дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини

і громадянина.

Національно-патріотичне виховання дітей має мати випереджувальний

характер, ґрунтуватися на духовно-моральних засадах, відповідати віковим і

сенситивним періодам розвитку й особистісним характеристикам дітей. В

умовах війни найбільш актуальними складовими національно-патріотичного

виховання є:

 громадянсько-патріотичне;

 духовно-моральне;

 військово-патріотичне;

 екологічне.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20 - Text

Патріотичне виховання здобувачів освіти залишається пріоритетним

напрямом в національній системі освіти. Актуальність патріотичного та

духовного виховання юного покоління зумовлюються також і процесом

формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.

Стратегією національно-патріотичного виховання, затвердженою Указом

Президента України від 18 травня 2019 р. No 286, визначено основні складові

3

національно-патріотичного виховання: громадсько-патріотичне, військово-

патріотичне та духовно-моральне виховання.

З метою посилення національно-патріотичного виховання здобувачів

освіти пропонуємо провести відповідні тематичні просвітницькі заходи (далі –

заходи) у закладах освіти. Заходи передбачають увічнення пам’яті воїнів,

загиблих захищаючи Батьківщину; формування розуміння кожним

громадянином своєї ролі і місця в служінні Україні, особистої відповідальності

за для виконання військового обов’язку в рядах Збройних Сил України;

виховання гордості за Україну: формування глибокої пошани і шанування

символів, символіки і історичних святинь України.

Актуальними заходами є Уроки мужності, зустрічі з учасниками російсько-

Української війни, волонтерами, відвідування військовослужбовців, які

отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання

листів у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому».

Пропонуємо у музеях при навчальних закладах створити постійно діючі

стенди, що відображають події збройної боротьби Українського народу за

територіальну цілісність нашої країни, участь випускників закладів освіти,

односельців в антитерористичній операції та повномасштабній війні. При

відзначенні національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника та

захисниці України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня

Соборності України, Дня повномасштабного вторгнення російських військ на

територію України тощо, пропонується організовувати та провести науково-

практичні конференції, семінари, круглі столи; військово-спортивні змагання,

фестивалі-конкурси патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого

мистецтва; відвідувати музеї бойової слави; вшановувати сучасних героїв-

захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність та незалежність

Українського народу. Пропонуємо провести конференцію на теми Україна –

європейська держава, «Героїзм українців у творчості українських

письменників» тощо. Пріоритетна роль в заходах надається активним методам,

які базуються на демократичній взаємодії, спрямовані на самостійне

відшукання істини і сприяють формуванню самокритичності, творчості та

ініціативи. Такими методами є: ситуаційно-рольові та імітаційні ігри,

соціально-проєктна діяльність, інтелектуальні аукціони, соціально-

психологічні тренінги, проблемні соціальні та політичні ситуації, ситуації

успіху, аналіз конфліктів і стилів поведінки, використання засобів комунікації,

демократичний діалог, колективні творчі справи, використання інформаційних

технологій тощо. Змістовим наповненням проєктної діяльності можуть стати

інформаційний проєкт «Чернівецька область: погляд з висоти 85 річчя

утворення»; соціальний проєкт «Зроби іграшку – підтримай воїна»; творчий

проєкт «Я – українець! Я – патріот!»; проєкт милосердя «Родина і Україна»;

волонтерський проєкт «Будуймо храм Добра» тощо.

4

Заходи мають бути спрямовані на формування у здобувачів

освіти

почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної

активності та відповідальності, готовності у майбутньому до виконання

обов'язків із захисту незалежності та територіальної цілісності держави,

усвідомлення громадянського обов’язку із розвитку успішної країни та

забезпечення власного добробуту в ній, сповідування європейських

цінностей.

Під час проведення заходів рекомендуємо залучати до обговорення

загальних питань з патріотичного виховання молоді ветеранів війни,

волонтерів, лідерів та активістів громадських організацій.

Метою проведення заходу для підліткового та юнацького віку є виховання

у дусі патріотичного обов’язку, поваги до військової служби т а чинного

законодавства й засад демократичної, правової держави, готовності до захисту

Вітчизни. Заходи повинні мати спрямованість на формування оборонної

свідомості, підвищення соціальної активності для участі у громадсько-

політичному житті країни, мотивації молоді до набуття необхідних

компетентностей у сфері безпеки й оборони.

Варто наголосити на понятті територіальної цілісності держави, згідно з яким

територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав.

Доцільним є використання інтерактивних технологій: перегляд відеоматеріалів,

віртуальних екскурсій та виставок; організація створення серії мотивувальних

відеороликів, участь в акціях, флешмобах, конкурсах тощо. Це зробить урок

більш цікавим та ефективним, допоможе кращому сприйняттю та засвоєнню

учнями нових знань.

Рекомендуємо використовувати матеріали, що підготовлені Українським

інститутом національної пам’яті такі як:

І нформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в

боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

(uinp.gov.ua);

Слушно буде включити до планів виховної роботи заходів, які будуть

присвячені 85-й річниці застування Чернівецької області, яка відзначалася 7

серпня 2025 року. Територія Чернівецької області – це матеріальна основа

буковинського фрагменту української національної ідентичності. І в цьому сенсі

її утворення у воєнному 1940 році можна поставити в один ряд з остаточним

виокремленням Буковини в окремий коронний край – герцогство Буковина у

складі Австрійської імперії у 1861 р. Тоді край отримав самоврядність з усіма її

атрибутами: крайовим сеймом, столицею, місцевими законами та

істеблішментом.

Особливістю нашої області є те, що вона утворена з територій, які у період

національного відродження у Східній Європі, належали до двох – Австрійської

5

(Австро-Угорської) та російської імперій, що належали до різних геополітичних

плит. У цьому сенсі, наша область є мікромоделлю України, що теж тривалий

час була розділеною.

Ще однією яскраво вираженою особливістю нашої області є її

полікультурність.

У своїй історії Чернівецька область розділила усю подальшу долю України і

разом з нею, виборовши незалежність у 1991 році, тепер захищає її від

російського імперіалізму...

Матеріали освітнього проєкту «Діалоги про війну», що містить

три відеорозмови учениці із ветеранами сучасної російсько-української

війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?»

та «Що таке сучасна російсько-українська війна?» за покликанням:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/osvitniy-

proyekt-dialogy-pro-viynu;

підбірка роликів «Революція Гідності. Сучасна війна»:

Документальний фільм «Вогнехреща» - YouTube;

серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які

загинули за Україну», цикл «Нескорені»;

матеріали рубрики «Повномасштабне вторгнення Росії в Україну:

історичний контекст» за посиланням: Російсько-українська війна

(uinp.gov.ua). Радимо висвітлювати проведені заходи на інтернет-ресурсах:

офіційних сайтах закладів освіти, в соціальних мережах тощо. Відповідне

інформаційне забезпечення сприятиме посиленню національно-патріотичного

виховання здобувачів освіти, приверненню уваги міжнародної спільноти до

подій в Україні, популяризації історії українського народу та української

національної культури.

У важкі для всієї України часи, через військове вторгнення Росії, здобувачі

освіти можуть бути корисними залучившись до благодійної діяльності та

волонтерства.

Волонтерство має багато напрямів, і кожен учень, хто відчуває потребу

допомагати, може обрати цікаву або близьку йому сферу діяльності.

Онлайн-волонтерство, або е-волонтерство. Ця діяльність реалізується

вільно і свідомо на користь інших людей із єдиною умовою - вона має

реалізуватися за допомогою інтернету. Наприклад, адміністративні завдання

(модерація, координація), збирання пожертв, креативні завдання (створення

вебсторінок, дизайн, редагування), реклама, інформаційне розповсюдження,

долучення до українського кібервійська: приєднання до чатботів у Telegram, за

допомогою яких можна блокувати канали розповсюдження дезінформації,

розвінчувати міфи та фейки; віртуальне партизанство - надсилання скарг на

прокремлівських агітаторів до адміністраторів соцмереж і чатів.

Доброчинна діяльність формує в учнів почуття відповідальності за

6

доручену справу й тих людей, які потребують допомоги та підтримки, надає

значущості їхній участі, допомагає на конкретних справах переконатися у

власній спроможності розв’язувати проблеми своєї громади та згуртовувати

небайдужих громадян і громадянок навколо їх розв’язання, знаходити

ефективне партнерство.

Виховна ефективність праці зростає за умови, коли учні самі є її

організаторами, а не лише виконавцями. Тому педагогам варто залучати

школярів до пошуків об'єктів праці, її планування та організації колективу на її

виконання. Це сприяє зацікавленості учнів у своєчасності та якості виконання

трудових завдань; формуванню ініціативності, самостійності і

відповідальності.

Виховна цінність суспільно корисної праці в тому, що школярі вчаться

безкорисливо робити добрі справи, усвідомлюють необхідність поєднання

суспільних та особистих інтересів.

Виховання здорового способу життя.

Питання безпеки закладів освіти та забезпечення рівних, належних і

безпечних умов здобуття освіти та організації безпечного освітнього

середовища є особливо актуальним у зв’язку з військовою агресією Російської

Федерації проти України.

З метою створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти,

організації безпечного освітнього середовища, зокрема в умовах

військової агресії Російської Федерації проти України 07 квітня 2023 року на

засіданні уряду ухвалено Концепцію безпеки закладів освіти

(розпорядження КМУ від 7 квітня 2023 р. No 301-р.

URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-kontseptsii-bezpeky- zakladiv-

osvity-i070423-301

Реалізація Концепції підвищить ефективність превентивних заходів щодо

запобігання та попередження вчиненню правопорушень в освітньому

середовищі та створить безпечні умови навчання та викладання, комфортну

міжособистісну взаємодію, що сприятиме емоційному благополуччю

учасників освітнього процесу, відсутності будь-яких проявів насильства,

забезпечивши при цьому достатньо можливостей для їх запобігання, а також

дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної

безпеки кожного учасника освітнього процесу.

Звертаємо увагу на Типову програму унеможливлення насильства та

жорстокого поводження з дітьми (далі Типова програма), затверджену

постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 No 658, яка спрямована

на забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-

якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у

закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної

культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих

7

та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є

суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі - суб’єкти роботи

з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та жорстокого

поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки

(або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у

суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення оперативного їх

розгляду та реагування на них.

У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в

Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про

запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-

правових актах.

Завданнями Типової програми є:

запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та

жорстокого поводження з дітьми;

формування у працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю

відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого

поводження з дітьми;

поширення культури нульової толерантності до насильства та жорстокого

поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;

забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу органу

Національної поліції та служби у справах дітей про випадки вчинення

насильства та жорстокого поводження з дітьми.

З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з

дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено

впровадження таких основних заходів:

1) превентивні заходи:

затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та

жорстокому поводженню з дітьми;

затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок

насильства щодо дитини згідно з додатком 1;

затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки)

згідно з додатком 2 або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про

випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб за

рішенням суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з

додатком 3;

інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини,

працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань унеможливлення

насильства та жорстокого поводження з дітьми;

8

проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з

дітьми в діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, вжиття заходів,

необхідних для їх усунення або мінімізації;

врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під час

прийому на роботу працівників суб’єктів роботи з дітьми та молоддю;

2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого

поводження з дітьми:

організація доступних та безпечних способів повідомлення про випадки

насильства та жорстокого поводження з дитиною;

оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг, повідомлень)

про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи

з дітьми та молоддю (далі - повідомлення);

3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення

насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація тренінгів, інших навчальних заходів для працівників суб’єкта

роботи з дітьми та молоддю та інших фахівців, які контактують з дітьми;

організація інформаційних сесій для дітей (пояснення прав дитини,

способів захисту, контактів для звернення);

залучення батьків, інших законних представників дитини (проведення

батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);

4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних

аспектів);

збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків,

персоналу);

аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та

батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів,

брошур із контактами служб допомоги, контактних

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів освіти є забезпечення

безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від

російської воєнної агресії. Нова реальність диктує нові правила життя. Одне

з найважливіших завдань – оволодіння необхідними знаннями, потрібними для

подальшої безпечної життєдіяльності. Учні мають знати правилам безпеки, які

допоможуть зберегти життя. Зокрема, які заборони та обмеження діють під час

воєнного стану; що таке «тривожна валіза», як її зібрати, що туди покласти; як

діяти під час повітряних тривог (що робити, якщо сигнал застав удома / на

вулиці / в магазині тощо); як поводитися під час обстрілів; як надавати першу

домедичну допомогу.

Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено

правила поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів «Загрози та

9

небезпеки від вибухонебезпечних предметів». Вбачаємо за доцільне проведення

із учасниками освітнього процесу просвітницьких заходів щодо питань мінної

небезпеки і вибухонебезпечних предметів.

URL: Презентація PowerPoint (dsns.gov.ua)

Формування та застосування учнями компетентностей, необхідних

для здорового та безпечного життя, сприятиме досягненню глобальних

цілей сталого розвитку, проголошених ООН (резолюція Генеральної

Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року No 70/1) і підтриманих Україною

відповідно до Указу Президента України від 30.09.2019 No722 «Про Цілі

сталого розвитку України на період до 2030 року».

URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text

Подолання негативних явищ (булінг, домашнє насильство, кримінальні

правопорушення).

Булінг (цькування) є однією із поширених форм насильства у дитячому

середовищі. Особливої уваги потребують проблеми запобігання насильства та

жорстокого поводження з дітьми в сучасному суспільстві, які зумовлені не

тільки збільшенням фактів психічного, фізичного, сексуального насилля, а і

небажанням соціуму відкрито розглядати це питання.

Частина 1 статті 16 «Конвенції про права дитини» передбачає, що жодна

дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в

здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла,

таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text

Право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28 і

52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий

катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його

гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що

кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та

захист гідності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 No 2759-IX

передбачено, що керівник закладу освіти в межах наданих йому

повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього

середовища, вільного від насильства та мобінгу (цькування).

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20 - Text

Нагадуємо, що наказом Міністерства освіти і науки України від

28.12.19 No 1646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого

2020 за No 11/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінгу

(цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.

10

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 - Text

У разі, якщо права дитини порушені органами державної влади чи

органами місцевого самоврядування, необхідно звернутися до

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на гарячу лінію:

0800-50-17-20 або електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua.Виховна

робота має бути спрямована на формування ціннісного ставлення і

судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі й толерантні

стосунки з учасниками освітнього процесу.

Законом України «Про освіту» термін «булінг» визначено як

«моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі або будь-які інші

дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм

інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення». Варто

зазначити, що найчастіше до булінгу вдаються в закладах освіти.

Відповідальність за булінг передбачена статтею 1734 Кодексу України

про адміністративні правопорушення, яка при цьому застосовується не

тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

З війною проблема булінгу не лише не викорінилася, а онлайн- цькування в

закладах освіти набуває нових форм і проявів, зокрема, булінг із застосуванням

засобів електронних комунікацій. Тривожна тенденція прояву поведінкової

агресії та дій з цькування учасників освітнього процесу у процесі онлайн

-навчання, їх усвідомленого наміру на заподіяння шкоди психічному або

фізичному здоров’ю потерпілого, незважаючи на виклики воєнного часу і зміну

чинників безпекової ситуації в країні.

«Кібербулінг» чи «онлайн-булінг» стосується випадків вчинення

цькування в освітньому середовищі саме в Інтернет-просторі з використанням

мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, інших пристроїв і засобів, через

які здійснюється доступ до електронних комунікаційних мереж.

З метою профілактики булінгу (цькування) та кібербулінгу у закладах

освіти рекомендуємо проводити просвітницьку роботу з батьками та

законними представниками здобувачів освіти з питань профілактики

насильства, булінгу, формування толерантної поведінки та вирішення

конфліктних ситуацій мирним шляхом.

З даної проблематики на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки

України (Корисні посилання щодо теми антибулінгу | Міністерство освіти і

науки України (mon.gov.ua) та Державної наукової установи «Інститут

модернізації змісту освіти» (Корисні посилання – Інститут модернізації змісту

освіти (imzo.gov.ua)) розміщена спеціальна рубрика: «Корисні посилання

щодо теми антибулінгу».

Домашнє насильство під час війни – це поширене явище, яке стає ще

більш небезпечним, ніж у мирний час. Попри повномасштабну війну,

розпочату РФ на території України, проблема домашнього насильства не стає

11

менш важливою. Війна, як і будь-яка екстремальна ситуація, лише загострює

проблеми людей, які були й до цього. Зокрема, це стосується насильства в

сім’ях. Низький рівень доходів, безробіття, втрата місця проживання – все це

призводить до непорозумінь та негараздів у сім’ї та може переростати у

насилля.

З метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків,

запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх

учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти шляхом

запровадження змін у структурно-організаційному та змістовно-

процесуальному аспекті розпорядженням КМУ No 1163-р від 20.12.2022 року

схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030

року та затверджено Операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#Text

Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде

мовчати. Рекомендуємо розмістити на сайтах закладів освіти та донести в

доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, куди

звертатися у випадках домашнього насильства:

до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт

насильства;

на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні,

психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали

від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно

дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної

допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;

до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього

насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або

116-123 (короткий номер з мобільного).

Нагадуємо, що держава гарантує кожному громадянину право на

отримання безоплатної правової допомоги за номером Єдиного контакт-

центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі

стаціонарних та мобільних телефонів).

Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката

(складання заяв, представництво в суді).

За правовою консультацією також можна звернутися, написавши

повідомлення у месенджер Facebook-сторінки системи БПД, у публічний чат

Telegram-чат «Правова допомога протидії насильству», де постраждалі від

домашнього насильства та свідки можуть отримати консультацію юристів

щодо захисту своїх прав; у приватний чат системи БПД у Telegram або Viber, а

також через мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога».

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії

домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від

12

домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів,

ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом

Міністерства освіти і науки від 02.10.2018 No1047 затверджено Методичні

рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього

насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та

службами. URL: https://imzo.gov.ua/2018/10/03/nakaz- mon-vid-02-10-2018-

1047-pro-zatverdzhennia-metodychnykh-rekomendatsiy- shchodo-vyiavlennia-

reahuvannia-na-vypadky-domashn-oho-nasyl-stva-i- vzaiemodii-pedahohichnykh-

pratsivnykiv-iz-inshymy-orhana/.

Пропонуємо педагогічним працівникам скористатися матеріалами з

питань запобігання та протидії домашньому насильству, який розміщений на

офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

URL:https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazd

Uw/view

Запобігання та профілактика кримінальних правопорушень.

Під час війни, коли усі категорії населення держави зазнають негативного

впливу воєнних дій, великою небезпекою є потрапляння неповнолітніх у

маргінальне середовище, у середовище схильне до девіантної поведінки.

Нестійка психіка дитини не завжди зможе відрізнити піклування від насильства,

наприклад, сексуального чи психологічного. Важливим є не лише

попередження правопорушень неповнолітніми особами, а й дотримання їхніх

прав і можливість максимально безпечно розвиватися у суспільстві,

недопущення зростання рівня злочинності серед неповнолітніх під час війни і

облік тих, хто потрапив під негативний вплив осіб з неправомірною поведінкою

на територіях де ведуться бойові дії.

Сьогодні стан і тенденції злочинності неповнолітніх свідчать про нагальну

потребу організації консолідованих і цілеспрямованих дій суспільства та

держави щодо попередження такої злочинності, запобігання її розвитку та

зростанню. Має бути сформовано чітку взаємодію всіх зацікавлених органів і

служб на місцевому рівні. Педагогами потрібно вести тісну співпрацю з

представниками органів ювенальної превенції, волонтерами, центрами

проживання тимчасово переміщених осіб для виявлення дітей, схильних до

неправомірної поведінки, або таких, що потребують особливої соціально-

психологічної адаптації. Важливою є суспільна солідарність і взаємодія усіх

громадян.

Варто проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну

роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які

мають ознаки агресивної поведінки; проводити інформаційно-просвітницьку

роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до

протиправної поведінки.

Нагадуємо, що листом Міністерства освіти і науки України «Про

13

здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного

стану в Україні» від 13.05.22 року No 1/5119-22 зосереджено увагу на тому, що

одним із важливих пріоритетів в діяльності закладів освіти є профілактика

шкідливих звичок та протиправної поведінки здобувачів освіти.

URL: Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах

воєнного стану в Україні | Міністерство освіти і науки України (mon.gov.ua)

На сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» розміщений перелік

програм, а саме: профілактичних та/або корекційних програм для дітей у

контакті із законом; навчальних програм для спеціалістів в галузі профілактики

правопорушень серед дітей та роботи з дітьми у контакті із законом. URL:

https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna- robota/korysni-

posylannya/

Пропонуємо перелік навчальних програм, підручників та навчально-

методичних посібників з основ психології та соціальної педагогіки, які були

схвалені для використання комісією з психології та педагогіки Науково-

методичної ради МОН України. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-

serednya-osvita/navchalni-programi-pidruchniki-ta-navchalno-metodichni-

posibniki-rekomendovani-mon

Також пропонуємо перелік просвітницько-профілактичних програм:

освітня програма «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички

медіації», профілактична програма «Школа і поліція», інформаційно-освітня

протиалкогольна програма «Сімейна розмова», «Програма 15»

профілактика ВІЛ-інфекції та підтримка психосоціального здоров’я в Україні,

просвітницько-профілактична програма «Сприяння просвітницькій роботі

«рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»,

програма «Розвиток стресостійкості» за програмою «Безпечний простір»,

програма «Навчи дитину захищатись»: інтерактивні бесіди «Кіко та Рука»,

навчальна програма «Дорослішай на здоров’я», програма профілактики

конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді «Будуємо майбутнє

разом», програма виховної роботи з учнями щодо питань протидії торгівлі

людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадська позиція» тощо.

На сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» розміщено Перелік

програм щодо запобігання правопорушенням серед дітей за посиланнями:

URL: https://docs.google.com/document/d/1jjQzAxFTFXdzVBaYu5OxcpqMz9

gxhmtz_IsEJDisfnM/edit https://docs.google.com/document/d/1zi31pjwMLqRSj

oXpe5vFCkPdl8Sqsf2JbSYeOITyfgk/edit, який постійно оновлюється та

доповнюється.

Під час війни першочергове бажання - полегшити страждання людей.

Інтереси довкілля відходять на другий план. Проте війна сильно впливає на

природні ресурси, у тому числі й тварин. Непоправні втрати від війни

вимірюються не тільки людськими життями, але й життями тварин. На жаль,

14

необізнаність здобувачів освіти щодо правил поведінки з тваринами (як

домашніми, так і безпритульними) також призводить до негативних наслідків

(знущання над тваринами, зараження небезпечними хворобами, травмування та

каліцтво дітей).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про захист тварин від

жорстокого поводження» i ратифікованої в Україні Європейської конвенції

про захист домашніх тварин та з метою покращення психологічного стану

дітей під час війни, зняття емоційної напруги, виховання гуманного ставлення

до тварин пропонуємо проведення різних видів виховної роботи у закладах

освіти на тему «Гуманне та відповідальне ставлення до тварини»: урок

доброти, конкурси, акції, флешмоби тощо.

Проведення освітньо-виховних заходів присвячених тваринам є

актуальними та потрібними в наш час. Такі заходи є не лише антистресовими

для школярів, але й дарують відчуття єдності у площині добра, ознайомлюють

учнів із сучасними підходами догляду за домашніми тваринами, гуманними

методами розв’язання проблеми безпритульних тварин та виховують одні з

головних людських якостей – добро, відповідальність, гуманність та

альтруїзм. Саме ті якості, яві відрізняють цивілізоване суспільство від

суспільства невігластва та дикунства.

Пропонуємо розроблені та апробовані благодійною організацією

«Благодійний фонд «Щаслива лапа» («Happy paw») тематичні методичні

матеріали (конспекти виховних занять, вікторини, квести, онлайн ігри,

пізнавальні відеоматеріали, аудіоказки) викладені у вільному доступі.

Зокрема, методичний посібник «Гуманне та відповідальне ставлення до

тварин» схвалений для використання у закладах загальної середньої освіти

Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської

молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки

України (лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту

освіти» Міністерства освіти і науки України No22.1/12-Г-454 від 02 липня

2018 року). URL: Методичні матеріали | Happy Paw

Злагоджена та спільна пропедевтична робота навчальних закладів, служб

у справах дітей, департаментів освіти та науки, правоохоронних органів,

центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо попередження

правопорушень та злочинів, готовність прийти на допомогу дитині, підлітку є

запорукою збереження морального здоров’я нашого суспільства.

Інформаційно-просвітницька робота

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості

здобувачів освіти має здійснюватися на прикладах героїчної боротьби

Українського народу за самовизначення і творення власної держави від княжої

доби до російсько-української війни. Концепцією передбачено проведення

таких заходів у закладах освіти:

15

1. Проведення виховних годин у формі:

 зустрічей з волонтерами, учасниками антитерористичної операції,

операції об'єднаних сил та російсько-української війни;

 інсценізацій українських народних та сучасних казок;

 майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для

бійців Збройних Сил України та об'єднаних сил;

 лекцій-бесід, у тому числі із залученням представників громадських

об'єднань, щодо необхідності дотримання у повсякденному житті

демократичних принципів.

2. Реалізація виховних проєктів:

 «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо»;

 «Моя маленька батьківщина» (презентація виставки творчих робіт дітей

та батьків за творами українських дитячих письменників).

3. Застосування в урочний та позаурочний час українських народних

рухливих ігор з дітьми різних вікових категорій.

4. Залучення здобувачів освіти до участі у заходах Всеукраїнського рівня:

 фізкультурно-патріотичного фестивалю для учнів «Козацький гарт».

5. Сприяння екскурсійній діяльності здобувачів освіти в різноманітних

формах, зокрема:

 поїздки-обміни учнівських груп;

 відвідування визначних історичних місць;

 ознайомлення з пам'ятками української історії та культури різних

регіонів України.

6. Активізація практики волонтерської роботи здобувачів освіти.

7. Проведення тематичних інформаційних годин спілкування, годин-

роздумів, бесід тощо.

8. Написання листів, виготовлення оберегів тощо для учасників бойових

дій.

9. Проведення виставок малюнків, плакатів, газет, фоторепортажів,

творчих робіт тощо на патріотичну тематику.

10. Проведення конкурсів проєктів, авторських творів (поезії та прози,

малюнків та плакатів, фото- та відеоматеріалів) тощо.

Також передбачено проведення тижнів правової освіти, спеціальних

уроків, конкурсів і фестивалів з відзначення Дня української писемності та

мови, Всеукраїнського місячника шкільної бібліотеки «Виховуємо

громадянина - патріота України».

Вивчення та популяризації кращих педагогічних практик.

З метою вивчення та популяризації кращого педагогічного досвіду на

офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту

освіти» створено банк даних досвіду виховної роботи, який постійно

оновлюється. Радимо закладам освіти України під час проведення виховних

16

заходів використовувати представлені матеріали:

https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/bank-dosvidu-

vihovnoyi-roboti/.

Для належної організації роботи звертаємо увагу на:

нормативно-правову базу з питань виховноїроботи, яка знаходиться

на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти

URL:https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-

robota/normativna-baza-pozashkilnoyi-osviti-ta-vihovnoyi-roboti/;

перелік рукописів, які схвалені для використання у закладах загальної

середньої освіти науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та

учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства

освіти і науки України.

URL: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-

robota-shvaleni-rukopisi/;

Під час підготовки до нового 2025/2026 навчального року рекомендуємо

використовувати такі документи:

1. Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з

дітьми, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2025

No 658;

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 року No 632-

р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії

розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській

школі на 2024 рік»

3. Лист МОН України від 13.05.2022 No1/15119-22 «Про здійснення

превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в

Україні».

4. Лист МОН No1/13007-24 від 22.07.2024 «Про методичні рекомендації щодо

соціалізації та інтеграції дітей внутрішньо переміщених осіб у громадах»

5. Лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій No 03-1870/162-2

від 14.06.2022 року «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах

освіти»

6. Розпорядження КМУ від 07.04.2023 No 301-р «Про схвалення Концепції

безпеки закладів освіти».

Відзначення пам’ятних та ювілейних дат.

У планах роботи закладів освіти необхідно передбачити проведення

тематичних годин спілкування, зустрічей, бесід, лекцій, семінарів, тематичних

виставок, засідань круглих столів, науково-практичних конференцій,

літературних вечорів, поетичних годин тощо щодо відзначення важливих

пам’ятних дат у 2025/2026 навчальному році.

17

ВЕРЕСЕНЬ 2025

1 – День знань

2 – День народження національної валюти України – гривні (1996)

4 – над будинком Верховної Ради України у 1991 році був піднятий жовто-

блакитний прапор

5 – Міжнародний день благодійності

6 – 135 років від дня народження українського педагога, діяча українського

скаутського руху "Пласт" Северина Михайловича Левицького (1890-1962)

7 – День воєнної розвідки України

8 – Міжнародний день грамотності

13 – День українського кіно (друга субота вересня)

– День фізичної культури і спорту (друга субота вересня)

14 – День танкових військ (друга неділя вересня)

– Міжнародний день пам’яті жертв фашизму/нацизму (друга неділя вересня)

15 – Міжнародний день демократії

16 – Міжнародний день охорони озонового шару

17– День працівників цивільного захисту України (День рятівника)

– День усиновлення

18 – Міжнародний день читання електронних книг

21 – Міжнародний день миру

26 – Європейський день мов

27 – Всесвітній день туризму

29 – День пам’яті жертв Бабиного Яру

30 – Всеукраїнський день бібліотек

ЖОВТЕНЬ 2025

1 – День Захисників і Захисниць України

– День українського козацтва

– Покров Пресвятої Богородиці

– День ветерана

– Міжнародний день людей похилого віку

– Міжнародний день музики

18

2 – Міжнародний день ненасильства

4 – Всесвітній тиждень космосу (4 –10 жовтня)

– Всесвітній день тварин

5 – Всесвітній день учителя

– День працівників освіти та День працівників освіти України (перша неділя

жовтня)

– День територіальної оборони та День територіальної оборони України

(перша неділя жовтня)

9 – Всесвітній день пошти

10 – Міжнародний день дівчаток

12 – День художника (друга неділя жовтня)

16 – Всесвітній день хліба

22 – 90 років від дня народження українського поета, перекладача, Героя

України, лауреата Шевченківської премії Бориса Ілліча Олійника (1935-2017)

24 – День Організації Об’єднаних Націй

– Всесвітній день інформації про розвиток

27 – День української писемності і мови

– Всесвітній день аудіовізуальної спадщини

– Міжнародний день шкільних бібліотек (четвертий понеділок жовтня)

28 – День визволення України від нацистських загарбників

31 – Міжнародний день Чорного моря

ЛИСТОПАД 2025

1 – День заснування Європейського Союзу

3 – День ракетних військ і артилерії Збройних Сил України

– День інженерних військ

6 – Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни і

збройних конфліктів

9 – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

– Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму

16 – Міжнародний день толерантності

18 – День сержанта Збройних Сил України

20 – Всесвітній день дитини

19

21 – День Гідності та Свободи

– День десантно-штурмових військ Збройних Сил України

22 – День пам’яті жертв Голодоморів (четверта субота листопада)

26 – Всесвітній день інформації

30 – День радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України

ГРУДЕНЬ 2025

3 – Міжнародний день людей з інвалідністю

5 – Міжнародний день волонтера

6 – День Збройних Сил України

– День Святого Миколая

10 – Міжнародний день захисту прав людини

12 – День сухопутних військ Збройних Сил України

14 – День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС

25 – Різдво Христове

28 – Міжнародний день кіно

СІЧЕНЬ 2026

22 – День Соборності

27 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

29 – День пам’яті Героїв Крут

ЛЮТИЙ 2026

10 – День безпечного інтернету

11 – Міжнародний день жінок і дівчаток в науці

20 – День Героїв Небесної Сотні

24 – початок війни росії проти України

25 – перший офіційний Державний герб України

БЕРЕЗЕНЬ 2026

9 – День народження Тараса Шевченка

14 – День українського добровольця

КВІТЕНЬ 2026

7 – Всесвітній день здоров’я

18 – День довкілля

26 – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний

день пам’яті про чорнобильську катастрофу)

ТРАВЕНЬ 2026

4 – Міжнародний день пожежників

20

8 – День пам’яті та примирення в Україні; День пам’яті та перемоги над нацизмом у

Другій 10 – День матері в Україні

15 – Міжнародний день сім’ї

17 – День пам’яті жертв політичних репресій

21 травня – День вишиванки

Список використаних джерел та літератури

1. Офіційний портал Верховної Ради України. Закон України «Про освіту» від

05.09.2017 No 2145-VIII.

2. Офіційний портал Верховної Ради України. Закон України «Про повну загальну

середню освіту», редакція від 27.05.2022 No2208-IХ.

3. Офіційний портал Верховної Ради України. Указ Президента України від

25.05.2020 No195/2020 «Національна стратегія розбудови безпечного і здорового

освітнього середовища у Новій українській школі».

4. Міністерство освіти і науки України. Концепція національно- патріотичного

виховання в системі освіти України. URL:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogo- vihovannya-

v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnist-nakazu-

ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641

(дата звернення: 13.06.2025).

5. Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

(постанова КМУ від 04.06.2025 No 658) (дата звернення: 13.08.2025).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2025-%D0%BF/print

6. Банкметодик інструментарію «Антибулінг». URL:

https://iiKoi.goy.iia/iia/osyita/zagalna-sereclnya-osyita/proticliya-bulingu

(дата звернення: 14.06.2025).

7. Безпека дитини в інтернеті. URL: https://stop-sexting.in.ua

(дата звернення: 18.06.2025).

8. Офіційний сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

URL:

https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/

view (дата звернення: 14.06.2025).

9. Офіційний портал Верховної Ради України. Закон України від 20.09.2011 No3739-

VI «Про протидію торгівлі людьми».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text (дата звернення: 14.06.2025).

10. Регіональна програма утвердження української національної та громадянської

ідентичності в Чернівецькій області на 2025 рік. URL:

https://bukoda.gov.ua/ npas/pro-zatverdzhennia-rehionalnoi-prohramy-

utverdzhennia-ukrainskoi-natsionalnoi-ta- hromadianskoi-identychnosti-v-

chernivetskii-oblasti-na-2025-rik (дата звернення: 14.06.2025).

21

11. Лист МОН України від 13.05.2022 No1/15119-22 «Про здійснення превентивних

заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні».

Методист НМЦ ПТО Наталія ГОЛУБЯК

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ВЕДЕННЯ ЖУРНАЛУ

ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

Журнал повинен бути заведений для кожної групи гуртка, окремо на весь навчальний рік.

У журнал заносяться плани відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти України, і обліковується зміст роботи гуртка, ведеться облік відвідування учнів та подаються відомості про членів гуртка.

Журнал веде особисто керівник гуртка. Всі записи потрібно вести чітко, чорнилом чи кульковою ручкою. Забороняється викреслювати прізвища членів гуртка, які вибули; проти прізвища учня, що вибув, пишеться «вибув».

Плани роботи гуртка на перше і друге півріччя навчального року і на період літніх канікул складаються керівником гуртка на основі програми гуртка або згідно з положенням відповідної установи та затверджуються керівником цієї установи.

На кожне заняття керівник гуртка складає окремий план, записує тему, зміст і методи роботи.

Звіт за навчальний рік складається керівником гуртка станом на 1 червня, окремий звіт за роботу гуртка влітку – на 1 вересня.

У розділі «Облік роботи гуртка» після кожного заняття записується тема і зміст заняття, його тривалість,

У розділі «Масова і суспільно-корисна робота» записуються проведені масові заходи гуртка, участь його в загальних заходах установи, виконана суспільно корисна робота, тощо.

У розділі «Список закінчених робіт гуртка» записуються роботи, що їх виготовлено гуртківцями і які зберігаються в дитячій позашкільній установі, школі, дитячому будинку, на виставках і т.д.

Адміністрація позашкільної установи зобов'язана систематично перевіряти роботу гуртка, виконання плану його роботи та правильність ведення журналу керівником гуртка.

Журнал підписують керівник установи і керівник гуртка. Журнал зберігається в канцелярії школи, позашкільної установи.

Аналіз виховного заходу

Дата                                                                 Клас                                                                                                 

Хто проводить (класний керівник, учитель)                                                                                                          

Тема заходу                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

Мета проведення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Мета відвідування заходу                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

№ п/п

Етапи

Критерії діяльності

Оцінювання діяльності

Зауваження,

рекомендації

Так

Частково

Ні

І.1.

Загальні відомості:

Вид діяльності: входить в систему.

2.

Психологічне обґрунтування вибору даного виду виховного заходу і змісту діяльності учасників виховного заходу:

-          відповідність заходу загальним виховним задачам;

-          віковим особливостям учнів.

ІІ.1.

Підготовка заходу

Методика підготовки заходу: планування,

розробка.

2.

Залучення учнів до підготовки.

3.

Розуміння необхідності і значущості заходу.

4.

Наявність плану виховного заходу.

ІІІ. 1.

Хід заходу

Раціональність, логічність структури.

2.

Змістовність та організованість проходження заходу.

3.

Вплив на інтелектуальну й емоційно-моральну сферу  учнів. Їх розумова діяльність.

4.

Творчий характер роботи вчителя, учнів.

5.

Вплив заходу на формування суспільної і громадянської думки.

6.

Активність учнів у проведенні заходу.

7.

Ефективність і доцільність використання наочності та ТЗН.

8.

Участь та вплив виховного заходу на учнів з дивіантною поведінкою.

9.

Роль і місце вчителя (класного керівника) на даному заході:

-          володіння методикою проведення виховного заходу;

-          врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

-          врахування рівня розвитку класного колективу;

-          взаємостосунки вчителя і учнів.

10.

Відповідність заходу до плану роботи класного керівника (вчителя).

ІV

Загальна оцінка виховного заходу

Результативність заходу. Чи досягнуті очікувані результати виховного заходу.

Висновки (досягнення мети заходу, реалізація пізнавальних, розвивальних, виховних можливостей заходу)

Рекомендації