Поширення досвіду
Формування мовленнєвої компетенції на уроках німецької мови
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
Організація мовленнєвої ситуації та її реалізація на заняттях німецької мови зумовлені вимогами до розвитку освіти на сучасному етапі, зокрема до викладення іноземних мов у загальноосвітніх школах.
Одним із актуальних завдань, що вирішуються нині в Україні, є її інтеграція у світовий культурний і економічний простір, зокрема інтеграція національної освіти у світову систему освіти. Виконання цього завдання вимагає кардинальних змін у системі навчання учнів іноземних мов. На це спрямовує роботу вчителів Закон України «Про загальну освіту» і положення нової програми викладання іноземних мов.
Дедалі актуальнішими стають нові методи навчання, які активізують творчу діяльність школярів, мають зв'язок з практикою і не тільки сприяють міцному засвоєнню правил, понять, ідей але допомагають бачити їх практичне застосування, осмислити необхідність їх вивчення, дають змогу учням користуватися іноземною мовою для досягнення комунікативних цілей.
Навчання в школі є організованим продовженням взаємодії дитини з навколишнім середовищем. Воно представлене тут навчальними предметами, кожен з яких є «згустком» певного соціального досвіду.
Проте, якщо порівняти процес життєдіяльності дитини в дошкільному і шкільному віці, неважко помітити істотну різницю. Переступивши поріг класу, дитина втрачає право на ініціативу. Їй кажуть сісти за парту, сидіти тихо, уважно слухати і запам’ятовувати те, що говоритиме вчитель. Віднині своєю діяльністю учень не керуватиме. Вчитель повністю бере ініціативу в свої руки. Самостійний вплив учня на зовнішнє середовище, його ініціатива при цьому відсувається на задній план і певною мірою, пригнічується. Доречним тут будуть слова В. Сухомлинського, що « однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що навчаючи дітей, працює переважно вчитель». Таке явище є типовим і для уроків іноземної мови.
Праця учня, який роками сидить за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні радості від успіху праці.
Навчання учнів іноземної мови в школі слід орієнтувати на оволодіння учнями мовною комунікативною діяльністю для здійснення спілкування іноземною мовою, на практичні потреби спілкування з носіями мови. Умови для спілкування можуть виникнути уже в процесі вивчення шкільної програми( наприклад, під час відвідування школи іноземною делегацією, перебування учнів за кордоном, зустрічей з ровесниками).
Отже викладання повинно проводитися під кутом зору можливості участі в реальній комунікації. Проте, ще до появи потреби у реальному спілкуванні навчання в школі має забезпечувати можливість усного спілкування між учнями. Спілкуючись, учень зможе впливати на середовище, Виявляти ініціативу, своє відношення до фактів і явищ, Схвалювати чи осуджувати. І тоді роль вчителя стає керуючою і спрямовуючою, а учень буде змушений творчо застосовувати вміння й навички з іноземної мови у нових ситуаціях.
Органічним компонентом спілкування і ключовим моментом у навчанні іншомовної діяльності є мовленнєва ситуація.
Мовленнєве спілкування завжди зумовлене потребою, що випливає з діяльності людини. Щоденно людина потрапляє у безліч різних обставин, які потребують її втручання, прийняття рішень. Таким чином, мовленнєва ситуація, як і всі ситуації, у які потрапляє людина, випливає з її діяльності. Людина не говорить заради говоріння, вона за допомогою мови задовольняє свої матеріальні і духовні потреби. З огляду на це вчитель іноземної мови мусить передбачити в своїй роботі використання мовленнєвих ситуацій, які на відміну від реальних заздалегідь проектуються вчителем, а потім пред’являються на уроці.
Об’єкт, що вивчається : потенціальні можливості учнів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, гімназії у процесі навчання німецької мови як другої іноземної.
Мета дослідження: оволодіння діяльністю іноземного мовленнєвого спілкування в межах засвоєного навчального матеріалу як моделі процесу реальної комунікації.
Завдання:
спонукати учнів до активної комунікативної діяльності;
розкривати потенціальні можливості кожного учня;
формувати творчі вміння та навички;
вчити учнiв постiйно вдосконалювати вмiння та навички аудiювання, читання, усної мови, письма;
створювати атмосферу доброзичливостi, розкутості, сприяти подоланню психологiчного бар'еру для мовленневого спiлкування.
Теоретична база дocвiдy:
Теоретичною базою досвiду е положення та рекомендації провідних
психологів i методистiв викладання iноземних мов М. Ляховицького, В.
Бухбiндера, Є. Пасова, Н. Скляренко, Л. Горбач, тижневик для вчителiв німецької мови "Deutsch", творчi доробки вчителiв німецької мови.
Новизна дocвiдy:
розроблено моделi органiзацiї мовленнєвих ситуацiй на уроках;
вci учнi в достатнiй мipi оволодiвають навчальним матерiалом;
кращi учнi щороку беруть участь у районних олiмпiадах з німецької мови;
сприяє самоутвердженню кожної особистостi, вселяє вipy у свої
можливості.
Практичне значення досвіду:
стимулюється розумова, творча мовленнєва активність учнів;
бiльш повним i чiтким стає запам'ятовування i засвоєння лексики;
пiдвищується рiвень мислительної дiяльностi учнiв;
досягнення учнями позитивного кінцевого результату навчання, формування в них позитивного ставлення до результатiв своєї працi;
результати досвiду доцiльно впроваджувати в практику роботи вчителiв, тим самим вдосконалюючи сучасний урок і виконуючи вимоги програми викладання німецької мови.
Основний змiст досвiдy:
Формування та вдосконалення умiнь i навичок вiдбувається у процесi
виконання різних комунікативних вправ;
вчителем використовується рiзноманiтнi прийоми i методи навчання, нетрадицiйнi форм и навчання: уроки рольових іrp, симуляція, нерозгорнутi ситуацiї:, лiнгвистичнi iгри, тощо. Це дозволяе створити сприятливу атмосферу в класi i пiдвищує мовленнєву активнiсть учнiв, забезпечує розкуте спiлкування;
учнi засвоюють програмовий мовний матерiал як засiб оформлення або розумiння висловлювань у типових ситуацiях навчально - трудової, побутової та культорної сфер спiлкування.
Висновки:
В результатi впровадження даного досвіду шдтримується інтepec до вивчення німецької мови, забезпечується результат в навчаннi, домiнуючим в навчаннi стає спiлкування в уснiй та писемнiй мові.
Перспектива дocвідy:
розвиваються вмiння учнiв самостiйно здобувати та використовувати знання, вибирати ефективнi стратегії для розв' язання комунiкативних завдань;
не спадає інтepec до вивчення німецької мови;
учні успішно виступають на олімпіадах, складають вступні екзамени у вузи, навчаються на факультетах німецької мови в Лiнгвiстичному унiверситетi, Технiчному унiверситетi, Педагогiчному Унiверситетi iм. Драгоманова.
У навчальному процесi моделюється реально - життєва функцiя мови. Дуже часто вчитель не знає, з чого почати роботу по створенню мовленнєвої ситуації: на уроцi. Проста логiка пiдказує, що без партнерiв, предмета розмови i потреби спiлкування, мовленнєвого контакту не вiдбудеться. Вiдправною точкою в органiзацiї мовленнєвої ситуацii: є з одного боку, врахування навчально - виховних потреб, а з другого, - оцiнка фактичних можливостей i зацiкавлень учнiв, їх вiкових особливостей. Якщо учнi працюватимуть в парах, доцiльно добирати пари, враховуючи спiльнiсть інтepeciв учнiв. По можливостi треба розсадити учнiв так, щоб їм було зручно спiлкуватися: напроти один одного, за круглим столом, тощо. Слiд також пам'ятати, що постiйними супутниками мовлення є екстралінгвістичні компоненти спілкування - тести, міміка,
iнтонацiя, наголос, модуляцiя голосу. Iнформацiя може передаватися поглядом,
кивком голови чи помахом руки, а часом навіть мовчанням.
Мовленнєва ситуацiя - це ефективний засiб як діалогічного так і монологiчного мовлення. Ситуацiя ставить учнiв в умови близькi до умов реального спiлкування. Це пiдвищує інтepec до вивчення мови, бо учнi переконуються, що вони можуть реалiзувати свої мовнi можливостi. В мовленнєвих ситуацiях можна активiзувати весь лексико-граматичний матерiал, а це в свою чергу сприяє кращому засвоєнню матерiалу. Добираючи предмет розмови, вчитель значною мiрою вирiшує також i виховнi завдання. Тому будьякий сюжет, предмет, картина, комбiнацiя предметiв не повиннi бути сiрими, "прiсними", а мають мiстити в собi чiтко вираженi виховнi можливостi,
спонукати учня до вираження свого ставлення до якогось узагальнення, до висновку.
Вчитель iноземної мови має в своєму розпорядженнi широкi i рiзноманiтнi можливостi для створення i органiзацiї мовленнєвих ситуацiй, i кожен вчитель має свiй власний арсенал прийомiв, який залежить вiд iндивiдуальних особливостей вчителя i учнiв.
Найбiльш поширеними i цiкавими формами i прийомами як для учнiв так i для вчителя можуть бути:
реплікові вправи
умовнi бесiди
симуляцiї
рольові ігри
дискусiї
нерозгорнутi ситуацiї
iнтерв'ю
прес-конференцiї
асоціативні ігри, тощо.
Якi б прийоми не застосовувалися для формування і розвитку
самостійного іншомовного мовлення учнів, слід завжди пам’ятати, що розвиток
творчого та ініціативного мовлення залежить не тільки і навіть не стіьки від
об'єму лексичного запасу учнiв (хоча цей фактор безперечно гpaє важливу роль) скiльки вiд моментів психологiчних i дидактичних. Можна висловлювати свої думки, свої емоції, своє вiдношення до оточуючої дiйсності ї на вiдносно невеликому мовному матеріалу, і можна мовчати, володiючи певним об'ємом лексики, "соромлячись" говорити.
Отже, зупинимось на окремих прийомах стимулювання спонтанного мовлення учнiв i створення мовленнєвих ситуацiй на заняттях німецької мови.
Реплікові вправи
Як і традиційні питально-відповідні, так і порівняно нові реп лікові вправи слід розглядати як ефективний прийом роботи на ранніх етапах навчання комунікативного мовлення. Ці вправи передбачають такі форми роботи, в яких мовна реакція на речення-стимул не регламентується формальним розпорядженням. Учні самі на основі раніше засвоєних мовних форм продукують висловлювання-репліки. Розрізняють такі розряди реплікових вправ:
твердження – запитання ( репліка передає здивування, сумнів, перепитування, уточнення, припущення, бажання дістати додаткові відомості і т. д.);
твердження – твердження ( репліка передає підтвердження, згоду, роздуми, запевнення, поправку, обіцянку);
твердження – заперечення ( репліка передає спростування, незгоду, заперечення, протест, сперечання);
заохочення – розповідь ( репліка містить запитання або заохочення).
Приклади по кожному розряду реплікових вправ.
Уточніть деталі
Ich fahre aufs Lande. _ Wann?
_ Wie lange wirst du dort?
_ Wirst du aufs Lande am Wochenende?
Висловіть здивування
Wann stehst du in die Schule? _ Um wie viel Uhr stehst du auf?
_ Wohnst du nicht weit von der Schule?
Складіть з поданих реплік діалоги:
Gespräch1
. Es liegt nicht weit von meinem Haus in der Taras Schewtschenko.Straße
. Ich studiere im Gymnasium.
. Wo liegt dein Gymnasium?
. Und du? Arbeitest oder studierst du?
. Was machst du so?
. Hallo!
. Ich studiere auch.
. Hallo! Es freut mich dich zu sehen!
Gespräch2
. Ja, ich habe einen Bruder und eine Schwester.
. Diane und Mark.
. Mein Vorname ist Alex. Wie alt bist du?
. Ich bin 13 Jahre alt. Ich bin Schülerin und du?
. Ich heiße Maria und du?
. Ich lerne im Gymnasium.
. Hast du Geschwister?
. Wie heißen sie?
Симуляції
Симуляції також можуть сприяти створенню мовленнєвих ситуацій на уроках іноземної мови.
Наприклад, учень ( за завданням вчителя) симулює зубний біль. Група цікавиться проблемою однокласника, дає поради, співчуває тощо.
Sch.1: Bist du krank?
Sch.2: Was ist los?
Sch.3: Was tut dir weh?
Sch.4: Hast du auch Fieber?
Sch.5: Gehe zum Arzt!
Іншими прикладами симуляції можуть бути: учень робить вигляд, ніби у нього не пише ручка, що він не може знайти щоденник, що пропала лінійка і т. д
Рольові ігри
Одним з найефективніших шляхів підвищення результативності навчання іноземних мов є рольові ігри (Rollenspiele), які дають змогу реалізувати основний методичний принцип – комунікативне спрямування навчання. Рольові ігри сприяють мотивації вивчення іноземної мови, допомагають врахувати психологічно-вікові особливості дітей, їхні інтереси, сферу діяльності, відображають особистий досвід учнів, а головне-моделюють ситуацію реального спілкування.
Зупинимося на основних факторах, які забезпечують реалізацію практичних навчальних завдань:
доцільність та функціональність гри;
мовна спрямованість,
ведення гри тільки іноземною мовою;
нескладність завдань гри;
Залучення всіх учнів до ігрової діяльності;
логічне доручення до контексту уроку;
визначення переможців.
Наприклад, під час повторення теми «Погода» (Das Wetter) проводжу таку рольову гру:
Zu uns heute ist heute ein Reporter aus Deutschland gekommen. Er möchte intervieren. Wer will heute Reporte sein? Der Reporter muss sich vorstellen und die Fragen über das Wetter in der Ukraine stellen.
Оскільки ця тема вже повторюється, учні добре і швидко відповідають на запитання.
Або: Du bist der bekannte deutsche Fußballspieler. Du bist mit deiner Mannschaft nach Kyjiw gekommen. Du bist guter Laune und möchtest mehr über diese alte schöne Stadt erfahren.
Після вивчення теми: « Мої шкільні друзі» доцільно провести таку рольову гру: Du bist der Gruppenäälteste in der Klasse. Erzähle über deine Mitschüler: ihre Hobbys, Lieblingsfächer, und Leistungen beim Lernen.
На закріплення теми «Einkaufen» доцільно розіграти таку рольову гру. Наприклад, ви вперше в чужому місті. Вам потрібні продукти харчування, ви запитуєте незнайомця де їх можна купити.
Muster: Würden Sie mir sagen, wo ich Brot kaufe?
Sie können es in der Bäckerei kaufen.
Danke schön.
Die Konditorei – Torten, Kuchen
Sahne, Käse – das Lebensmittelgeschäft
Schinken, Wurst – die Fleischerei
Дискусії
Порівняно з багатьма іншими видами і формами роботи по створенню мовленнєвих ситуацій, які використовуються в класі при навчанні іноземної мови, ступінь наближення мовних дій до реальних умов комунікації є найвищим, оскільки мовний стимул у навчальній дискусії завжди лишається природнім. Дискусія пройде тим успішніше, чим легші розумові завдання постануть перед учнем, чим вищим буде рівень автоматизації мовних навичок, чим більше в учнів досвіду ведення дискусійних бесід. Чим цікавіше поставлене питання, проблема, тим легше розпочати розмову, тим довше можна її підтримувати.
Вході підготовки до дискусії вчителеві потрібно добре продумати запитання, за допомогою яких він зможе розкрити проблематику дискусії і дати їй потрібний напрямок.
Fragen zur Diskussion:
Bücherlesen, Computer
. Spielen die Bücher eine große Rolle im Leben des Menschen?
. Interessieren sich viele Jugendliche für Bücherlesen in deiner Klasse?
. Interessierst du dich für die Bücher?
. Kann der Computer das Bücherlesen völlig ersetzen?
. Wie sind die Vor-und Nachteile des Computers?
Rauchen
. Warum und wann beginnen die Jugendlichen zu rauchen?
. Ist es leicht, mit dem Rauchen aufzuhören?
. Wie reagieren die Eltern auf diese schlechte Gewohnheit ihrer Kinder? Versuchen sie denn ihrem Kind das Rauchen zu verbieten?
. Wie betrachtet man dieses Problem bei euch zu Hause?
. Wie meint ihr vom Mädchen, das raucht?
Alkohol, Drogen
.Wo bekommen die Jugendlichen seine ersten Erfahrungen mit dem Alkohol, Drogen?
. Welchen Einfluss haben Alkohol und Drogen auf die Gesundheit des jungen Menschen?
. Was haltet ihr davon, dass einige Eltern ihre Kinder mal etwas probieren lassen?
. Welche schlechten Folgen haben Alkohol und Drogen auf die Gesundheit de Jugendlichen?
Das ist ein interessantes Diskussionsthema: Was ist die Zeit? Es gibt einen Spruch: „Zeit ist Geld“. Dieser Spruch ist aber nicht richtig, denn Zeit ist mehr als Geld. Zeit ist Leben. Manche Menschen vergeuden aber ihre Zeit, sie vergeuden ihr Leben. Prüfe dich, ob zu den Menschen gehörst, die ihre Zeit und ihr Leben vergeudest? Prüfe dich, ob du deine Zeit auch in den Ferien nicht vergeudest. Was heißt aber „Zeit vergeuden“, „Zeit schützen“?
Sport, Tourismus, Reisen
Ist der Sport im Leben des Menschen sehr wichtig?
Warum loht es sich, im Sommer viel zu reisen, Wanderungen zu machen, Sommersportarten zu treiben?
Ist der Spruch von J. W. Goethe „ Wenn einer eine Reise tut, dann kann er was erzählen“, richtig?
Warum sind viele Deutsche reiselustig?
Вчитель резюмує хід дискусії, висловлює свою думку з окремих питань, коментує ті моменти, які були недостатньо висвітлені у виступах учнів, тактовно, доброзичливо вказує на допущені помилки.
Навчальна дискусія - цікавий і ефективний прийом організації мовленнєвої діяльності учнів, більш доступний учням VIII-ХI класів.
Сучасні підручники Сотникової С. ( видавництва «Ранок» м. Харків) містять немало дискусійних вправ, які можуть взяти на озброєння вчителі німецької мови. Дискусію можна проводити за малюнком, за прослуханим текстом, за прислів’ям, загадкою, за поставленим запитанням.
Для розвитку інтуїції, фантазії, мовної компетенції застосовують інтерв’ю-ігри( Interview - Spielen). Наприклад: інтерв’ю на тему « Моє улюблене заняття»:
. Tanzt du gern?
. Wo tanzt du? (in einer Tanzschule, zu Hause, in der Disko, auf Partys…)
. Wie oft tanzt du? (von Zeit zu Zeit, oft, zweimal pro Woche, täglich…)
. Mit wem tanzt du gern?
. Welche Tänze gefallen dir?
. Warum tanzt du? (denn, wollen, fit sein, gute Laune sein haben, bekannt sein, Stars ähnlich sein…). Або інтерв’ю на тему « Die Natur. Der Wald»:
Was machen die Leute im Wald am liebsten?
Was findest du im Wald am schönsten?
Was ist der Wald für die Tiere?
Was stört die Tiere am meisten?
Was gibt der Wald den Menschen?
Was ist für den Wald am schlimmsten?
Wie kannst du dem Wald am besten helfen?
Підготовчим етапом до усного чи письмового мовлення є асоціативні ігри (Assoziation spiele):
«Словниковий їжачок» («Wort igel») устромлює на свої голки або лише певні частини мови, або, незалежно від частин мови, слова, які асоціюються з головним словом (темою).
«Словникове сонце» (« Wortsonne») дає учням змогу згадати лексику, утворити всі можливі словосполучення, скласти речення (і, якщо достатній рівень знань учнів – невеликі повідомлення або ситуації).
Ordne die Verben den Wörtern in der Sonne zu.
Manchmal passen auch zwei Verben: gehen, baden, fahren, liegen, besuchen, hören, legen, lernen, lesen, kochen, tanzen, segeln, spielen, surfen, wandern, schwimmen, züchten, machen.
«Словниковий павук» («Wortspinne») передбачає ширше охоплення лексики в логічній послідовності аж до складання невеликого повідомлення.
Для збагачення словникового запасу учнів, повторення вивченої лексики та зацікавлення учнів у самостійному вивченні нової лексики використовують різноманітні словникові ігри ( Wortspiele): Rate das Wort! Wer weiß mehr Wörter zum Thema? Bilde die Sätze mit einem Buchstaben! Bilde neue Wörter! Sammle die Silben in Wörtern! Ein Wort in einer Reihe passt nicht. Suche Wortpaare. Was passt zusammen? Das Wort ist zu finden. „Wörtersee“, „Das Alphabet - Spiel“, „Wörterdomino“, „ Wörtersuchen“ u. a.
Перелічені вправи і прийоми створення і організації мовленнєвих ситуацій на уроках німецької мови далеко не вичерпують можливості вчителя в цьому напрямку. Результат буде там, де така робота проводиться цілеспрямовано, продумано і регулярно. Проте, слід відмітити ще один аспект цієї роботи – це підтримка учнів ( ситуативна, мовна, ситуативно-мовна). Без неї спілкування може не відбутися.
Розсадивши учнів належним чином, підібравши предмет розмови, сформулювати мету спілкування, вчитель не гарантує, що розмова відбудеться. В класі сидять різні учні, в тому числі й такі, яким запропоноване завдання виявиться не під силу. А мета вчителя полягає в тому, щоб кожен учень взяв участь у навчальному мовленні. Лишається, отже, забезпечити найголовнішу умову – достатній рівень мовних можливостей учнів. З цією метою учням слід запропонувати підтримку висловлювання у вигляді індивідуальних карток, шляхом демонстрування на екран за допомогою мультимедійної установки, або у формі запису на дошці.
Ситуативна підтримка передбачає, що конкретно, і в якій послідовності треба сказати. Вона здебільшого пропонується рідною мовою. Таке уточнення є особливо доцільним на початковому етапі навчання, а також для слабших учнів. А от сильнішому вона може заважати, бо штучно обмежує його самостійність. Ситуативна підтримка може мати різні форми:
короткий переказ того, що треба сказати;
план висловлювання:
А. Висловте ваше бажання піти в кіно
В. Відмовтеся ( аргументуйте свою відмову)
А. Уточніть свою думку і спробуйте переконати свого товариша.
В. Висловте задоволення. Назвіть місце зустрічі.
В. Уточніть, хто купить квиток.
3) ключові слова і словосполучення.
Мовна підтримка дається слабшим учням, щоб допомогти їм у доборі мовних засобів. Це можуть бути:
повний текст висловлювання ( прочитай і скажи)
текст із незакінчених речень
ключові слова, вирази, за допомогою яких вчитель підстраховує учнів
зразок висловлювання, за яким учні будують своє висловлювання.
Ситуативно-мовна підтримка має одночасно функцію і ситуативної, і мовної підтримки. Це може бути план або накази.
В процесі подальшої роботи, коли учні вже оволоділи новими формами, або словами, такі опори можуть заважати самостійності мовлення. В такому разі функції підтримки треба згортати.
Згадані компоненти складають єдиний механізм навчально-мовленнєвої ситуації. Якщо вони запропоновані правильно, то вчитель може розраховувати на те, що висловлювання відбудеться.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Навчити учнів спілкуватися іноземною мовою – це тривалий і складний процес. Його результати залежать не лише від фахової і методичної підготовки вчителя, але й від бажання учня спілкуватися, від його інтересу до предмету «іноземна мова», до предмету розмови, до мовної підготовки, ініціативи учня, творчого використання ним набутих мовних знань. Якщо в роботі вчителя іноземної мови всі ці фактори будуть передбачені, то навчальне спілкування відбудеться і згодом зможе бути перенесене в реальні умови.
Відомий драматург В. Розов в свій час казав: « Роль педагога – відкривати двері, а не проштовхувати в них.» Створюючи на заняттях ситуації спілкування, наближені до реальних, вчитель поступово відкриває перед учнями перспективи іншомовного спілкування, вселяє віру учня в його можливості, здібності, розвиває його творчий потенціал, ініціативу, доводить, що іноземна мова – це дійсно важливий засіб, і, нарешті , вчить виразно, чітко й логічно передавати думки, емоції, оцінювати факти і явища, вчить, як повинні спілкуватися люди в різних ситуаціях.
Не треба форсувати мовлення учнів. Деякі діти неохоче ставляться до говоріння. Вони охоче говорять хором з рештою групи, але відмовляються говорити самі. Але якщо підібрати цікаві й хвилюючі учнів завдання, то через певний час більшість із них почне говорити.
Не треба вимагати відповіді повними реченнями, адже самі носії мови не завжди відповідають повними реченнями і якщо учні можуть спілкуватися, вживаючи короткі речення, окремі слова, нехай вони це роблять. Атмосфера в класі має бути довірлива і радісна, не треба «чіплятися» до кожної помилки, а навпаки відмічати зусилля учнів використовувати мову. І, якщо навіть найслабші учні скажуть в ситуації хоча б декілька слів, - це вже результат і вчителю не слід про це забувати, і потрібно підтримати, заохотити, похвалити учнів, дати їм шанс відчути успіх навіть при обмеженому лексичному запасі.
Як відомо творчість не терпить насилля. Оптимальним середовищем, яке сприяє виявленню творчих можливостей, їх розвитку як у дітей, так і в дорослих, є демократична, відкрита, емоційно насичена, позитивна атмосфера творчої співпраці, взаєморозуміння, доброзичливості, прийняття інколи з (обговоренням) пропозицій учнів, довіра і віра в розумові особистісні можливості учнів.
Література
Закон України « Про загальну середню освіту» К., « Генеза», 1996
Програма з німецької мови для загальноосвітніх навчальних закладів ( 2-12 класи) К., « Шкільний світ», 2001
Журавель О. «Використання інноваційних технологій на уроці німецької мови // Deutsch. – 2005. - №13. – с. 19-24
Зимняя И.А. «Психология обучения иностранным языкам в школе» М., «Просвещение», 1994
Коваленко О. «Формування компетентнісного підходу до вивчення іноземних мов» // Deutsch. -2008. - №22. – с.1-7
Панова Л.С. «Обучение иностранному языку в школе» К., «Радянська школа», 1989
Пассов Е.И. «Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению» М., 1985
Савченко Л.П. « Особливості викладання німецької мови як другої іноземної у загальноосвітніх навчальних закладах» // Deutsch.- 2005. - №7. – с.1-5
Суворова Г. « План-конспект уроку, 10 клас з теми «Freundschaft, Partnerschaft, Kontakte» // Deutsch. – 2009. - №26. –с. 1-3
Янів Р. « Навчати та виховувати в активному спілкуванні» // Deutsch. – 2006. -№14. – с.6-8
Niebisch Daniela «Schritte 2 international», Hueber Verlag, 2006
Додаток 1
ФРАГМЕНТ
МЕТА: вчити учнів адекватно реагувати на почуті твердження
Мовна зарядка. Вчитель пропонує учням прослухати твердження і прореагувати відповідно до ситуації реплікою. Кількість тверджень на розсуд вчителя. Сильніші учні можуть крім реплік додати повні речення. Це залежить від мети, яку ставить перед собою вчитель – чи то опрацювати стверджувальні і заперечні речення.
ТВЕРДЖЕННЯ МОЖЛИВІ РЕПЛІКИ
1. Über den Geschmack lässt sich nicht streiten. Stimmt.
2. Deine Mutter arbeitet als Lehrerin. Du hast recht.
3. Der erste Schultag war festlich. Super.
4. Du hast zwei Schwester und einen Bruder. Das stimmt nicht.
5. Drei plus zwei ist fünf. Richtig.
6. Wir spielen Fußball mit dem Schläger. Falsch.
7. Der Vater fährt mit dem Auto gut. Genau.
8. Kleider machen Leute. Ja.
9. Die Apfelsinen sind eckig. Nein.
10. Du gehst heute in den Sportsaal mit. Ja, gerne.
11. Auf dem Markt gibt es viele Obst und Gemüse. Vielleicht.
12. Ihr habt auch grünen Jasmintee. Nein, leider nicht.
13. Heute gehen wir ins Kino. Abgemacht.
14. Unsere Mitschüler hören klassische Musik. Klasse.
15. Sport macht die Leute stark und gesund. Einverstanden.
16. Deine echte Freunde tanzen Hip-Hop. Toll.
17. Anna liest historische Romane gern. Prima.
18. Im nächsten Sommer reisen wir zum Bodensee. Das ist fantastisch.
19. Wir besuchen Museen, besichtigen Sehenswürdig-
keiten und fotografieren. Das macht Spaß.
20. Du sollst zu Hause bis Abend bleiben. Das ist langweilig.