Поради

Роль гри у житті дитини

Гра для дитини – це спосіб входження у дорослий світ, отримання досвіду

людської діяльності, репетиція свого майбутнього життя. Дитині не потрібно десять разів повторювати правила поведінки в громадських місцях, на святі, за столом і т.д. Простіше – показати це на прикладі гри, дати дитині можливість попрактикувати, отримати досвід.

Участь в іграх викликає у дитини багато позитивних емоцій. Граючи, вона пізнає навколишній світ, розвивається - і розумово, і фізично, і психологічно.

Неабияке значення має участь дорослого у грі! Це не просто радість, а підтримка і допомога для дитини у її особистісному розвитку.

ВИДИ ІГОР

Природа створила дитячі ігри для всебічної підготовки до життя, тому вони мають генетичний зв'язок із усіма видами діяльності людини і є специфічною дитячою формою пізнання, праці, спілкування, мистецтва та спорту.

Звідси і назва ігор: пізнавальні, інтелектуальні, будівельні, музичні, художні, спортивні; ґра-праця, гра-спілкування, гра-драматизація тощо. 

Зазвичай розрізняють два основні типи ігор:

• ігри з фіксованими, відкритими правилами;

• ігри з прихованими правилами.

Рухливі ігри. Вони завжди вимагають від тих, хто грає, активних рухливих дій, що спрямовані на досягнення умовної мети, що зазначена в правилах.

Сюжетно-рольові ігри . Вони мають здебільшого колективний характер, тому що відбивають відносини у суспільстві. Поділяють їх на рольові, режисерські, ігри - драматизації.

Дидактичні ігри розрізняються за навчальним змістом, пізнавальною діяльністю дітей, ігровими діями та правилами, організацією та взаємовідносинами дітей, за роллю дорослого:

• ігри щодо сенсорного виховання;

• словесні ігри;

• ігри щодо ознайомлення з природою;

• ігри щодо формування математичних уявлень тощо.

Іноді ігри співвідносяться із матеріалом:

• ігри з дидактичними іграшками;

• настільно-друковані ігри;

Ігри-мандрівки подібні до чудес, казок та їх розвитку. Гра-мандрівка відображає реальні факти або події, але зазвичай розкриває все незвичайно: просте — через загадкове, складне — через переборне, необхідне — через цікаве. До складу гри - мандрівки іноді входять пісні, загадки, подарунки та багато іншого.

Ігри-доручення мають ті самі структурні елементи, що і ігри-мандрівки, але за змістом вони простіші, а за тривалістю — коротші. В їх основі знаходяться дії з предметами, іграшками, словесні доручення. Ігрове завдання та ігрові дії в них засновані на пропозиції щось зробити:

• «Допоможи Буратіно розставити знаки»;

• «Перевір у Незнайки домашнє завдання» тощо.

Ігри-пропозиції зазвичай починаються зі слів або питань: «Що було б...»; «Що б я зробив...»; «Ким би я хотів бути і чому?»; «Кого б обрав своїм другом?» тощо.

Іноді початком такої гри є картинка.

Ігри-загадки.

Основною ознакою загадки є хитромудрий опис, який необхідно розшифрувати (відгадати та довести). Опис цей лаконічно і нерідко оформлюється у вигляді питання або завершується ним. Особливістю загадок є логічне завдання. Ігри-бесіди (ігри-діалоги). В основі гри-бесіди знаходиться спілкування з дітьми, дітей з дорослим та дітей один з одним. Під час гри-бесіди вихователь часто діє не від себе, а від близького дітям персонажа і тим самим не тільки зберігає ігрове спілкування, але й посилює його радість, бажання повторити гру. 

Значення сюжетно – рольової гри у вихованні дітей

У народі кажуть:

«Де гра – там і радість»

Діти всіх народів світу мають спільну характерну рису – вроджений потяг до гри. Переоцінити її значення в житті дитини важко. А уявити дитинство без неї взагалі неможливо.

Хочеш бути здоровим – грайся,

Хочеш бути розумним – грайся,

Хочеш бути щасливим – грайся! – так стверджує народна мудрість.

Поради батькам щодо проведення сюжетно-рольових ігор:

• Проводьте з дітьми роботу по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі.

• Розвивайте в процесі гри у дітей мовлення, творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, вказівку.

• Створіть в будинку ігровий куточок, допомагайте підтримувати в ньому порядок.

• Дозволяйте використовувати для гри предмети домашнього вжитку.

• Під час гри з дитиною, будьте із нею на рівних.

• Віддавайтеся грі так само повноцінно і захоплено, як і дитина.

• Давайте дитині можливість проявляти самостійність та ініціативність.

• Під час гри слідкуйте за культурою мовлення та вживайте ввічливі слова.

• Не соромтеся бути учасником гри.

Пам'ятайте, що грати потрібно разом з дитиною, а не замість неї!

Конструкторсько – будівельні ігри

Конструкторсько – будівельні ігри - різновид творчих ігор, у яких діти відображають навколишній предметний світ, самостійно зводячи споруди і обігруючи їх.

Під час організації будівельно - конструктивних ігор створюйте будь-яке ігрове середовище з різноманітних будівельних матеріалів та предметів.

Дітей четвертого року життя залучайте:

- зводити різноманітні будови для обслуговування і реалізації ігрових задумів.

Дітей п’ятого року вчіть:

• споруджувати нові будівлі за зразком;

• творчо змінювати будівлі;

• обмірковувати задуми ігрових споруд, послідовність будівництва.

Дітей шостого року вчіть:

• спільно будувати, творчо розвивати сюжети ігор з будовами;

• створювати нові споруди за зразком, розміром, формою, кольором, призначенням;

• і розширюйте предметно-ігрове середовище власноруч, використовуйте його для реалізації ігрових задумів.

Дидактична гра

Особливим видом ігрової діяльності є дидактична гра. У дидактичній грі дитина не тільки отримує нові знання, але так само узагальнює і закріплює їх.

Дидактична гра — гра, спрямована на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Види дидактичних ігор:

1. Ігри з предметами. В іграх з предметами використовуються іграшки і реальні предмети. Граючи з ними, діти вчаться порівнювати, встановлювати подібність і відмінність предметів. Цінність цих ігор у тому, що з їх допомогою діти знайомляться з властивостями предметів і їх ознаками: кольором, величиною, формою, якістю.

2. Настільно-друковані ігри передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Настільно-друковані ігри - цікаве заняття для дітей. Вони різні за видами: парні картинки, лото, доміно.

3. Словесні ігри є найскладнішими, оскільки побудовані на словах і діях тих хто грає. У таких іграх діти вчаться, спираючись на наявні уявлення про предмети, поглиблювати знання про них, тому що в цих іграх потрібно використовувати набуті раніше знання в нових зв'язках, в нових обставинах.

Грючись із своєю дитиною пам’ятайте, що:

Захоплюючі дидактичні ігри створюють у дошкільнят інтерес до вирішення розумових завдань: успішний результат розумового зусилля, подолання труднощів, приносять їм задоволення. Все це робить дидактичну гру важливим засобом підготовки дітей до школи.

Як оформити ігровий куточок вдома

1. Місце для дитини повинне бути добре освітленим.

2. Стілець і стіл мають відповідати зросту дитини.

3. Необхідно виділити місце для зберігання іграшок: ( ящик розділений на два – три відділення).

4. 4. Іграшки купуйте відповідно віку, розвитку та інтересів дитини.

5. 5. Іграшки потрібно періодично замінювати.

6. 6. В ігровому куточку має бути не надмірна кількість іграшок.

7. 7. В куточку книги мають бути різноманітні книжки, які діти самостійно можуть розглядати.

Куток для дитини це мікроклімат, де вона отримує нові щоденні враження, формує свою майстерність, звички, набуває нових навичок, пізнає світ. Ну й звичайно ж, влаштувати такий куточок - це лише половина справи. Слід навчити дитину користуватися тим, що в ньому є.

ПАЛЬЧИКОВI IГРИ ДО СКАРБНИЧКИ БАТЬКIВ ТА МАЛЮКIВ

Пальчикові ігри - це чудовий та цікавий спосіб провести час з дитиною. Це можливість розвивати дрібну моторику, мовлення та пам'ять малюка. Пальчикові ігри допоможуть дитині концентрувати та утримувати деякий час увагу на одному занятті. Водночас ви зможете приємно і весело поспілкуватися, малюк навчиться прислухатися до вас та виконувати разом з вами послідовність рухів.

То ж, якщо Вам цікаво і Ви хочете розвивати свого малюка та рости і дізнаватись більше разом з ним, пропонуємо ряд пальчикових ігор:

Пальчикова гра «Мій рід»

Перший пальчик - наш дідусь, другий пальчик - то бабуся, третій пальчик - наш татусь, а четвертий - то матуся, а мізинчик - наш малюк він сховався тут. (Показуємо на пальчик та кажемо : "перший пальчик...", і продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик).

Пальчикова гра «Доброго ранку»

Доброго ранку, сонце привітне! Доброго ранку, небо блакитне! Доброго ранку, в небі пташки! Доброго ранку, тобі і мені!

(Пальцями правої руки по черзі "вітатися" з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками).

Пальчикова гра «Хрущ»

Я - малий, веселий хрущ. Мене знає кожен кущ. Маю я яскраві вуса. І нічого не боюся. (Стиснути кулачок. Вказівний палець і мізинець розвести в різні боки "вуса". Ворушити вусами).

Пальчикова гра « Червоні квіти »

Долоні з'єднати у формі тюльпана, пальці повільно розкриваються, потім здійснюються плавні погойдування кистями рук, далі пальці повільно закриваються, набуваючи форму квітки, здійснюються погойдування голівкою квітки.

У садочку діти, мов червоні квіти вранці прокидаються, пелюстки розкриваються, а пуп'янки голівоньки до сонця повертаються. У садочку діти, мов червоні квіти, надвечір засинають, пелюстки закривають. Голівоньками ясними легесенько хитають.

(Діти пальчиками виконують рухи начебто вони-квіточки, і все, про що йдеться у вірші, відбувається з ним

На захисті прав дитини

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, ідеальних батьків немає. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

- Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину.

Краще тримати цінн,і крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, а ніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно.

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги.

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпиимими до маленьких тахворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, аз мншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику.

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також щкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть здивувати батьків.

Діти часто не розуміють, чому їх покарано.

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.

Дозволяйте дітям зробити вибір: нехай самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокориз боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.