Embedded Files
Як допомогти відволіктись дитині та чим її розважити у бомбосховищі.
Вірші та пісні. До війни в дитсадках та школах з дітьми вивчали пісеньки та вірші. Попросіть дитину згадати слова та розповісти їх. Так зможе відволіктися не лише дитина, а й дорослі, які уважно будуть слухати малечу.
Руханка. Малеча дуже активна, і їй важко сидіти без справи. Тож зробіть з дитиною руханку. Знайдіть вільне місце, де дитина може нахилитися, розвести ручками, покрутитися, пострибати. Робіть такі руханки регулярно, щоб дитина скеровувала на неї свою енергію.
Візьміть іграшки. Серед речей, які потрібно брати в сховище, слід взяти ще й деякі іграшки, які не займають багато місця. Якщо є улюблена іграшка дитини, то варто також її взяти, адже так дитині може бути спокійніше.
Якщо є можливість, то варто взяти папір, щоб навчитися робити орігамі, або кінетичний пісок та пластилін, щоб робити різні фігури.
Настільні ігри. Якщо у вас є настільна гра, яка не займає багато місця, то можна взяти її. Зазвичай, дуже допомагає “вбити час” гра по типу “Монополії”. Ця гра може бути цікавою не лише для дитини, а й для дорослих.
Набір для малювання. Коли дитина не хоче гратися з іншими дітьми у сховищі, та соромиться інших людей, то їй допоможе олівець та папірець. Попросіть дитину намалювати щось гарне.
Тренуйте увагу. В місці, де є багато людей, з дитиною можна пограти в ігри, які тренують увагу. Наприклад, пошукайте з дитиною у скількох людей є зелений елемент одягу та за кожен давайте бали. Або, скільки в підвалі хлопчиків чи дівчаток. Або хто перший знайде їстівну та неїстівну річ.
Тренуйте реакцію. Для цих ігор знадобиться група дітей чи дорослих.
Гра “Підніми палець”. Сядьте в коло з дитиною та на поверхню посередині покладіть кисті рук. Всі по черзі підіймають та опускають кожен палець. Пальцем рухати потрібно так, що інші пальці не відривалися від столу. А для складності, пальцем можна постукувати. Хто підняв більше одного пальця, той програв.
Гра “Літає — не літає”. Дорослий має називати дітям різні слова: предмет або істоту, яка літає. Діти ж мають швидко назвати, літає чи не літає. Так само можна зіграти в аналог цієї гри “Живе — не живе”.
Гра “Долоньки”. Потрібно сісти один навпроти одного обличчям. Потім потрібно підняти ручки в гору, плеснути долоньками один одного, покласти долоньки на стіл, накрити долоньками один одного, поаплодувати один одному. І так повторюємо. Хто збився, той програв
Навчання. Щоб дитина не забувала шкільну програму в сховищі, можна відвідувати онлайн-зустрічі для дітей. Однак цей варіант підійде лише якщо у вас є доступ до інтернету в сховищі. На цьому сайті Нової Української Школи публікують інформацію про онлайн заняття з різних шкільних предметів або конкретних тем. Серед звичайних занять дітям також проводять арт-терапевтичні заняття, читають казки та вчать писати їх.
Психолог і координатор гарячої лінії психологічної підтримки благодійного фонду Запорука Лілія Сіроха розповіла, як заспокоїти налякану дитину під час перебування в укритті.
Готуємося заздалегідь. У спокійній обстановці промовляємо з дитиною алгоритм дій. Куди йдемо, коли почуємо сирену, що беремо, що робимо. Збираємо разом рюкзачок з водичкою, чимось смачненьким, улюбленою іграшкою, олівцями і пледом, з якого можна зробити кокон або халабуду і сховатися там.
Рухатися. Механізм стресу тілесний. Тому, коли дуже тривожно, танцюємо, дихаємо, стрибаємо, присідаємо, граємо в «крокодила» (за допомогою пантоміми намагаємося вгадати слово).
Грати. Наприклад, в театр тіней. Погане освітлення в бомбосховищі – те, що потрібно для цього. Гра – найпростіший спосіб трансформувати напругу. Тому в рюкзачок можна покласти ще й ліхтарик.
Сміятися. Для цього починаємо разом складати казку — кожен говорить речення, продовжуючи фразу попередньої людини. Завжди виходить весело.
Співати. У бомбосховищі це можна робити нарешті голосно, від душі. Починайте, а інші до вас не забаряться приєднатися. Відчуття згуртованості вкрай добре впливає і на дорослих, і на дітей.
Не акцентуємо увагу, якщо хтось у бомбосховищі плаче. Якщо дитина цікавиться, спокійно пояснюємо, що іноді навіть дорослим буває сумно і хочеться поплакати.
Обіймати. Багатьом це потрібно в першу чергу. Але обов’язково запитуємо, чи можна обійняти або доторкнутися, тому що іноді в ситуації стресу люди стають гіперчутливими. Для них такі речі можуть бути дискомфортними зараз.
Тримаємо себе в руках. Не підвищуємо голос на дитину і не видираємо у неї з рук планшет або телефон, якщо вона чимось там зацікавилася. Якщо це допомагає їй відволіктися, це вже добре.
Пам’ятаємо: дитина – це особистість. Дорослим важливо показувати повагу до неї, до її тілесності, особистого простору, почуттів і думок. Якщо дитина чогось не хоче, не треба його змушувати і наполягати.
Нагадуємо, що благодійний фонд Запорука запустив безкоштовну гарячу лінію психологічної підтримки для українців в умовах війни.
Page updated
Google Sites
Report abuse