Запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми

ПОРЯДОК  

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в навчальному закладі

  Загальні питання 

         1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». 

         2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню). 

         3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи. 

         4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації. 

         5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: 

         Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. 

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

         - систематичність (повторюваність) діяння;

         - наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

         - дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню) 

         1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу. 

         2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява). 

         3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу. 

         4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності –  керівник закладу або його заступник. 

         5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування). 

         6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу. 

         7. Датою подання заяв є дата їх прийняття. 

         8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

         1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.

         2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.

         3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.

         4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

 Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) 

         1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб. 

         2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін. 

         3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання. 

         4. Комісія створюється наказом керівника закладу. 

         5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи. 

         6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами. 

         7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей. 

         8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого. 

         9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

         10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Терміни подання та розгляду Заяв

         1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву. 

         2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом  1 робочого дня з дати подання Заяви. 

         3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3  робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування. 

         4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату,  але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.

Поради «Як розпізнати булінг»

         Що таке булінг? Булінг - дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно неповнолітньої особи внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (стаття 1 Закону “Про освіту”).

         Види булінгу:

фізичний (штурхани, бійки тощо)

економічний (крадіжки, пошкодження речей тощо)

психологічний (ігнорування, образи, ізоляція, шантаж, маніпуляція);

сексульний (образи сексуального характеру, погрози та відповідні жарти)

кібербулінг (приниження з використанням гаджетів та інтернету)

         Причин, чому діти стають булерами (кривдниками) багато, про це ми докладно розповімо під час нашого тижневого флешмобу. Ніхто не народжується агрессором, це набута поведінка.

         КЛЮЧОВА ОЗНАКА БУЛІНГУ - ПОСТІЙНІСТЬ ЗНУЩАНЬ

         Тобто одноразове негативне глузування, одноразова бійка тощо, не є булінгом. Але якщо знущання має систематичний характер, то це вже можна кваліфікувати як буллінг.

         Залежно від ситуації, існує дві або три сторони-учасниці булінгу: кривдник (булер), потерпілий (жертва) та спостерігачі (не обов'язкова сторона).

         Булінг може мати наступні наслідки: психічна та та/або фізична шкода, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

         Кожна дитина має право на безпеку і на відчуття себе у безпеці. Особливо цього потребують діти, які постраждали або страждають від булінгу, а також діти, які стали його свідками. Як не дивно це може видатися, але потребують допомоги і самі булери (кривдники).

                                                                             ОЗНАКИ БУЛІНГУ

         Постраждалі діти відчувають пригнічення, можуть мати низьку самооцінку, проблеми зі здоров’ям, погані оцінки, суїцидальні думки, які можуть мати довготривалий ефект.

         Свідки булінгу можуть відчувати страх, неспроможність діяти, почуття провини за бездіяльність, або навіть спокусу долучитися до булінгу.

         Булери (ті, хто переслідує інших дітей) також потребують підтримки. Не всі кривдники мають очевидні проблеми з поведінкою. Деякі з них дуже добре соціалізовані, чудово спілкуються з вчителями та іншими дорослими, тому інколи важко повірити, що саме вони цькують інших дітей.

         Як визначити булінг?

Існує чимало способів діагностувати булінг, які може застосувати вчитель, соціальний педагог чи шкільний психолог.

                                                        Ознаки булінгу у постраждалої дитини

Якщо перелічені нижче ознаки повторюються регулярно, то дитина, ймовірно, є мішенню традиційного булінгу:

• Приходить додому з пошкодженими чи загубленими частинами одягу, книжок чи інших предметів, які їй належать

• Має неочікувані поранення, синці, подряпини

• Має мало друзів, або зовсім їх не має

• Здається, що боїться збиратися і йти до школи, і повертатися, сідати в автобус, брати участь в організованих формах активності однолітків (гуртки, спортивні секції тощо)

• Обирає довгий нелогічний шлях, коли повертається зі школи додому

• Втрачає інтерес до домашніх завдань, або починає їх робити набагато гірше, ніж зазвичай

• Виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, немає настрою, коли приходить додому

• Часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди

• Тривожно спить, і їй часто сняться погані сни

• Втрачає апетит

• Проявляє тривогу і низьку самооцінку.

Сайт stopbullying.com.ua, розроблений за підтримки ЮНІСЕФ, зазначає наступні ознаки, які мають постійний та регулярний прояв:

• регулярно поламані іграшки які вона бере до школи. Можливо її примушують приносити іграшки до школи;

• періодично брудний та регулярно наповнений сміттям рюкзак або шкільна сумка

• образи в соціальних мережах, хоча виявити їх важко

• розірвані зошити та підручники

• жувальна гумка у волоссі

• одяг зіпсований фарбою або іншою рідиною

• поламані особисті речі: окуляри, пенал тощо

• відео зі знущанням над жертвою

• шкільний одяг або форма періодично у крейді

• фізичні знущання.

              ОЗНАКИ, КОЛИ ДИТИНА Є КРИВДНИКОМ У БУЛІНГУ

Певні ознаки

Які ж ознаки можуть свідчити, про те. що дитина виступає агресором? Що має змусити насторожитися?

• Дитина любить самостверджуватися і керувати, маніпулює іншими дітьми в грі.

• Дитина ділить світ на чорне і біле: одні люди у нього дуже милі, а інші злі і тому заслуговують поганого ставлення.

• Дитина надто перебірлива в тому, з ким він згоден спілкуватися.

• Дитина легко зривається на негативні судження або дії щодо інших людей, в тому числі й через дрібниці.

• Нестабільні відносини з друзями. Наприклад, дівчатка часто дружать парами і не можуть порозумітися, якщо їх виявляється троє.

• Вам здається, що дитині подобається обзиватися, ображати, висміювати або бити інших дітей.

• Ви підозрюєте, що дитина не за віком агресивна, зухвала, примхлива і вперта.

Перераховані ознаки не є беззаперечним доказом наявності булінгу, але є тривожними симптомами, які мають привертати увагу батьків. У будь-якому випадку не треба мовчати і сподіватися, що воно саме якось вирішиться. Батьки мають займати активну позицію і, якщо бачать тривожні ознаки, звертатися до педагогів, психологів, можливо – до правоохоронних органів.

Телефони довіри

§  Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

§  Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

  §  Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

§  Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

§  Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

§  Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

  §  Національна поліція України 102.