Директор школи Вовчанівський Володимир Васильович (з 1979 по 1988 р.) заслуговує на пошанування тому, що саме з його призначенням на керівну посаду у Деренківецьку середню школу і його переїздом із с. Сахнівки, де він разом із дружиною Г. О. Вовчанівською працювали в Сахнівській СШ під керівництвом знаного педагога-новатора Олександра Антоновича Захаренка, розпочалася цікава творча робота з розбудови нашої школи. Новий директор запровадив у навчально-виховну роботу ті методи й прийоми, яким навчився у О. А. Захаренка. У школі розпочали спільно з педагогічним, учнівським, батьківським колективами та громадою села будівництво добудови школи народним методом, активно включилися у збір матеріалів для створення шкільного музею історії села Деренковець, власноруч виготовляли металеві решітки (вчитель трудового навчання Баб’як Б. О.) для армування бетонної суміші для бордюрів з наступним переплануванням території школи, побудували фонтан "Дружба", альпінарій, створили військовий (Поклад І. В.) та дитячий (Тур В. М.) майданчики. Подвір’я школи за кілька років стало затишним, квітучим, окультуреним, привабливим. Паралельно із цією роботою педагоги розпочали створювати навчальні кабінети, які згодом стали справжніми лабораторіями для запровадження нових форм і методів у навчально-виховному процесі.
Рівень знань випускників досягнув високих показників, а з 1979 р. школа щорічно почала вручати випускникам золоті, срібні та бронзові медалі: 1979 р. – 5 медалістів; 1980 р. – 3 медалісти; 1981 р. – 2 медалісти; 1982 р. – 3 медалісти; 1983 р. – 3 медалісти; 1984 р. – 3 медалісти; 1985 р. – 3 медалісти; 1986 р. – 4 медалісти; 1987 р. – 3 медалісти; 1988 р. – 1 медаліст; 1989 р. – 3 медалісти; 1990 р. – 2 медалісти; 1991 р. – 2 медалісти; 1992 р. – 7 медалістів; 1993 р. – 2 медалісти; 1994 р. – 2 медалісти; 1995 р. – 3 медалісти; 1996 р. – 3 медалісти; 1997 р. – 2 медалісти; 1998 р. – 4 медалісти; 1999 р. – 2 медалісти; 2000 р. – 8 медалістів; 2001 р. – 2 медалісти; 2002 р. – 2 медалісти; 2004 р. – 1 медаліст; 2007 р. – 3 медалісти; 2009 р. – 3 медалісти.
У 1988 році Вовчанівський В. В. передав естафету керівництва школою директору Яценку С. М. (з 1988 по 1990 р.). Він спільно з колективом продовжив розбудову школи «радості, краси, добротворення». Саме так на той час називали Деренківецьку СШ у районі, області. Реалізація гуманної педагогіки О. А. Захаренка дала вагомі здобутки.
При директорові Григоренку О. М. (з 1991 по 1996 р.) відкрито музей історії села Деренковець (1994 р.), завершено будівництво добудови (1995 р.). У завершенні будівельних робіт надавали допомогу місцевий колгосп ім. Т. Г. Шевченка (голова Дем’ян В. Ю.) та районний відділ освіти (завідувач Кочегура В. П.). На той час навчально-виховну роботу в школі та методичну роботу в районі здійснювали вчителі-методисти Атаманчук Г. О. (керівник районним методоб’єднанням вчителів іноземної мови (з 1992 по 1997 р.)); Яценко Т. М. (керівник методоб’єднання вчителів хімії); Вовчанівська Г. О. (керівник районної школи «Майстер-клас» з проблеми проведення уроків мовленнєвого розвитку (з 1994 по 2016 р.)); вихователь-методист Тонковид Галина Іванівна (районна школа «Умілі руки й фантазія» (з 1991 по 1995 р.)). За високі показники у навчально-виховній та громадській роботі Вовчанівська Г. О. була удостоєна звання «Заслужений вчитель України» (1993 р.), а Вовчанівський В. В. у 1991 р. зайняв перше місце в районному конкурсі «Учитель року», і вже в наступному 1992 році став переможцем обласного конкурсу «Учитель року – 1992». Модель виховної системи «Калинове гроно» автора Вовчанівської Г. О. зайняла І місце в області.
У 1996 р. школу очолила Іванчук (Півень) Г. С. Вона сприяла розбудові національної школи, примножувала здобутки педколективу у реалізації програми виховної системи «Калинове гроно». Були запроваджені новітні форми виховної роботи: лінійки духовності, звіти класів-секцій, продовжувалася робота з реалізації програми добротворення, яка була провідною у діяльності первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка «Калинове гроно». У 1998 р. відзначено 100-річчя Деренківецької СШ.
З 2003 по 2010 р. директором був Павленко В. М. З ініціативи голови ради первинного осередку «Калинове гроно» Г. О. Вовчанівської та за підтримки директора школи Павленка В. М. і начальника відділу освіти Корсунь-Шевченківського району Кочегури В. П. у школі були створені й презентовані центри виховної роботи: І. Центр «Виховуємо громадянина України» (фойє школи); ІІ. Центр символіки, у склад якого входили відділи: а) «Національна символіка»; б) «Народна символіка», яка утвердилась у назвах класів-секцій («Кобзар», «Рушничок», «Чорнобривці», «Вишиванка», «Калинонька», «Барвінок», «Козачата», «Любисток», «Мальви», «Криниченька», «Лелечата», «Дзвіночок»); ІІІ. Зала Подяки ім. О. А. Захаренка.
З 2010 по 2017 р. школу очолювала її випускниця (1994 р.) Яценко О. В. З ініціативи Г. О. Вовчанівської, за підтримки директора школи Яценко О. В., начальника управління освітою району Кочегури В. П. було доповнено Залу символів такими відділами: 1. «Т. Г. Шевченко – Людина-символ.» – тут експонуються портрети Т. Г. Шевченка, вишиті і подаровані школі у різні роки батьками випускників; 2. «Любіть Україну свою!» – експозиція портретів митців Корсунщини, які стали лауреатами щорічної районної премії ім. Т. Г. Шевченка за вклад у розвиток освіти й культури району; портрети випускників Деренківецької школи, які здобули перемогу у районному конкурсі «Барви рідної мови» та обласному – «Тарасові джерела». З ініціативи Яценко О. В. було створено мистецький центр пам’яті вчителя В. М. Тура «Митці Надросянського краю». Тут розміщено експозицію картин Тура В. М. та Шевченка А. Т. За сприяння випускника 1984 р., бізнесмена Саєнка В. В. було переоформлено шкільну їдальню, оформлено актову залу, замінені вікна та двері у Залі Подяки.
У 2017 р. на конкурсній основі директором школи був призначений Гладкий О. П.