КАФЕДРА ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ та ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ НМУ імені О.О.Богомольця (місто Київ) - ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ. ДО 180-річчя НМУ імені О.О.Богомольця

КАФЕДРА ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ та ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ НМУ імені О.О.Богомольця (місто Київ)

ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ

ДО 180-річчя НМУ імені О.О.Богомольця

ПИРОГОВ

Микола Іванович

(1810 - 1881)

У становленні та формуванні топографічної анатомії та оперативної хірургії як самостійної дисципліни вирішальну роль відіграли праці М.І.Пирогова. Тому геніальний вчений, хірург і топографоанатом по праву вважається фундатором оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Микола Іванович Пирогов народився в Москві в 1810 році. Чотирнадцятирічним хлопчиком поступив на медичний факультет Московського університету. У 1828р., отримавши диплом, був направлений для підготовки до професорської діяльності до університету міста Тарту (Естонія). Тут блискуче захистив докторську дисертацію і у віці лише двадцяти шести років його було обрано професором Дерптського (нині Тартуський) університету. Через кілька років Пирогов М.І. був запрошений до Петербурга, де очолив кафедру хірургії в Медико-хірургічній Академії. Оскільки в обов’язки Пирогова М.І. входило навчання військових хірургів, він зайнявся дослідженням поширених в ті часи хірургічних методів. Багато з них були ним докорінно перероблені; крім того, Пирогов М.І. розробив низку цілком нових хірургічних прийомів. В пошуках дієвого методу навчання вирішив застосувати анатомічні дослідження на заморожених трупах. Сам Пирогов М.І. це називав «льодяною анатомією». Так народилася нова медична дисципліна – топографічна анатомія. Через кілька років такого вивчення анатомії, Пирогов М.І. видав перший анатомічний атлас під назвою «Топографічна анатомія, ілюстрована розрізами, проведеними через заморожене тіло людини в трьох напрямах», який став незамінним керівництвом для лікарів-хірургів. З цієї миті хірурги дістали можливість оперувати, завдаючи мінімальних травм хворому. Цей атлас і запропонована М.І. Пироговим методика стали основою всього подальшого розвитку оперативної хірургії.

М.І.Пирогов зробив значний внесок у розвиток теорії і практики воєнно-польової хірургії, брав участь у Кримській (1854-1855), франко-прусській (1870) і російсько-турецькій війнах (1877-1878). Оперуючи поранених, М.І.Пирогов вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку, почав оперувати поранених з ефірним знеболенням в польових умовах, дав початок ощадній тактиці лікування поранень кінцівок, позбавивши багатьох солдатів і офіцерів ампутації, розробив нові хірургічні операції (тримоментна конусо-колова ампутація плеча і стегна, кістково-пластичні ампутації, ощадні доступи до загальної і зовнішньої клубових артерій, до судин шиї, тощо) які не втратили свого значення і сьогодні.

М.І.Пирогов є одним із засновників медичного факультету Університету Св. Володимира (1841). З осені 1856 р. він працює на просвітницькій ниві – спочатку на посаді попечителя Одеського, а з 1858 по 1861р. – Київського навчального округу.

Після виходу у відставку М.І.Пирогов поселяється поблизу Вінниці в садибі Вишня, де продовжував вести активну наукову і практичну діяльність. Помер М.І.Пирогов 23 листопада 1881 р. у садибі Вишня. Після смерті його тіло було забальзамоване і зберігається дотепер у склепі-усипальниці невеликої церкви. У 1947 р. в садибі Вишня був відкритий меморіальний музей М.І.Пирогова.

Книги про М.І.ПИРОГОВА

Пирогов Н.И. Вопросы жизни. Дневник старого врача

Університет Святого Володимира (заснований у 1834 р.) (архітектор В.І.Беретті, 1837-1842 р.р.)

У хірургічній клініці Університету працював та викладав оперативну хірургію з топографічною анатомією перший декан медичного факультету, перший завідувач Кафедрою професор В.О. Караваєв (тепер - вулиця Володимирська, 60, місто Київ)

Будинок Анатомічного театру

(архітектор О.В.Беретті, 1851-1853 р.р.),

де до 1918 р. знаходилася кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії медичного факультету Університету Святого Володимира

(тепер - вулиця Богдана Хмельницького, 37, місто Київ)

Будинок Жіночого медичного інституту,

де з 1918 р. розміщується кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії

(тепер - вулиця Мечникова, 5, місто Київ)

Історія жіночої медичної освіти

КАРАВАЄВ

Володимир Опанасович

(1811-1892)

Доктор медицини (1838), засл. ординарний професор. Один з фундаторів мед. ф-ту в Університеті Св.Володимира та перший його декан (1843-1847).

Засновником та першим керівником кафедри оперативної хірургії з хірургічною анатомією, кенрівником хірургічної клініки був професор В.О.Караваєв, який викладав оперативну хірургію та хірургічну анатомію як окремий, єдиний предмет. 16 грудня 1850 року на Раді Університету він доповідав про курс оперативної хірургії та хірургічної анатомії й окремо - про хірургічну клініку. Самостійність оперативної хірургії та хірургічної (топографічної) анатомії підтверджувалася складеною В.О.Караваєвим навчальною програмою. Отже, перша програма з цього предмету складена у Києві в 1851 р. Оперативна хірургія та топографічна анатомія викладалися протягом двох років - на 3-м та 4-му курсах. Основним навчальним посібником довгі роки залишалися «Лекції з оперативної хірургії» професора В.О.Караваєва. Це був один з перших посібників з оперативної хірургії в Російській імперії та в світі. В 1885 р. В.О.Караваєв видав спеціальний посібник «Оперативна хірургія», в 1886 р. - «Атлас з оперативної хірургії».

Професор В.О.Караваєв першим на Україні виконав операцію з застосуванням ефірного наркозу (1847), першим у Росії здійснив пункцію перикарду (1840). Займався питаннями пластичної хірургії. Засновник хірургічної школи у Києві. Учні: В.О.Мілліот, В.К.Курдюмов, В.С.Козловський, О.Т.Богаєвський та ін. Почесний член Київського, Кавказського, Віленського, Каменец-Подільського товариств та Російського Хірургічного товариства. Почесний член Київського та Казанського університетів. Почесний громадянин м.Києва (1890).

ШИМАНОВСЬКИЙ

Юлій Карлович

(1829-1868)

У 1861 р. на посаду екстраординарного професора оперативної хірургії було запрошено Ю.К. фон Шимановського, вихованця Дерптського університету. Ю.К.Шимановському належить розробка оригінальних пластичних операцій на ліктьовому та колінному суглобах. Його модифікація операції ампутації стегна за Грітті-Стоксом актуальна й сьогодні. Він видав унікальний «Посібник з оперативної хірургії» у 3-х томах. Класичною працею Ю.К.Шимановського є монографія «Операції на поверхні людського тіла» (1865), в якій узагальнено європейський, вітчизняний і власний досвід реконструктивної хірургії. Він був прекрасним хірургом і очолював хірургічну клініку військового шпиталю. Удосконалив гіпсову пов’язку. Розробив ряд нових хірургічних інструментів (резекційну пилу, турнікет для зупинки кровотечі, распатори, долота та ін.). Автор більш ніж 60 праць, з них 15 монографій. Член петербурзьких, київських наукових товариств, а також медичних товариств Європи.

РІНЕК

Олександр Хрістіанович

(1837-1916)

Професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Університета Св. Володимира

У 1886 р. на кафедру оперативної хірургії з факультетської клінікою (курс оперативної хірургії з хірургічною анатомією викладали на кафедрі факультетської хірургії) був призначений професор О.Х.Рінек. Він був блискучим хірургом, який успішно оперував на органах черевної порожнини, нирках, молочних залозах. Одним з перших у Росії почав виконувати первинну резекцію кишки з відновленням її безперервності. Розробив метод радикального оперативного лікування гангрени кишки та кишкових нориць. Першим у Києві ввів у хірургічну практику антисептику. Оперував українську поетесу Лесю Українку. Безумовною заслугою О.Х.Рінека є створення київської хірургічної школи, її вихованцями стали такі відомі згодом хірурги, як М.Г.Черняхівський, В.І.Лисянський і К.М.Сапежко.

ДОБРОМИСЛОВ

Василь Дмитрович

(1869-1918)

Доктор медицини (1903), професор (1910), завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії (1910-1918).

У 1910 р. завідувачем кафедрою оперативної хірургії і топографічної анатомії обрано професора В.Д. Добромислова, учня професора Е.Г. Саліщева. Одним з перших у світі він детально розробив на трупах, а потім в експерименті на тваринах трансплевральний доступ до стравоходу та органам заднього середостіння, показав відносну безпеку хірургічного пневмотораксу і можливість оперувати на органах грудної порожнини. Він включив до програми викладання теорію і практику операцій на органах грудної та черевної порожнин.

МОРОЗОВ

Павло Іванович

(1846-1927)

Доктор медицини (1875), професор (1891), перший завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії (1885-1910 та 1918-1922).

У 1886 р. на кафедру оперативної хірургії з топографічною анатомією було обрано професора П.І.Морозова, який завідував кафедрою з 1886 по 1910 р. та з 1917 по 1922 роки. Крім педагогічної, П.І.Морозов вів і практичну роботу, керував двома хірургічними лікарнями Маріїнської общини Червоного Хреста в Києві. Є одним із засновників медичного відділення при Вищих жіночих курсах (1907). Очолював педагогічну раду Жіночого медичного університету (1916-1920).

Основний напрямок наукових досліджень – вивчення питань військово-польової хірургії. Він виховав плеяду талановитих хірургів і топографоанатомів, серед яких Р.Є.Качковський, В.Богуміл, Л.І.Куцевол-Артемовський, О.В.Вакер, П.В.Мазюкевіч, Г.С.Іваницький. Вагомим внеском у розвиток хірургії і топографічної анатомії стали його підручники «Основи оперативної хірургії і топографічної анатомії» і «Курс військово-польової хірургії».

ІВАНИЦЬКИЙ

Григорій Семенович

(1867-1942)

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії (1922–1928).

У 1922 р. завідувачем кафедри було обрано Г.С.Іваницького - блискучого теоретика та клініциста, який розробив нові способи оперативних втручань на кістках. Він також удосконалив оперативну техніку кісткових операцій. Г.С.Іваницький поєднував педагогічну діяльність з клінічною, він був консультантом Київського травматологічного інституту. Під його керівництвом на кафедрі працювали відомі хірурги та топографоанатоми: І.В.Студзінський, М.І.Вовкобой, К.Ф.Домашенко, І.М.Іщенко, П.Є.Шидловський. З цього часу фактично починається другий (після 1917 р.) період діяльності кафедри.

ПАВЛЕНКО

Віктор Олексійович

(1887-1937)

Професор, завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту (1929-1930).

Протягом одного року (1829-1930) кафедрою керував професор В.А.Павленко, учень В.М.Шовкуненка. Він розробив спосіб оперативного лікування заворотів шлунка, запропонував свій спосіб анестезії черевного сплетення, написав ряд цікавих праць, серед яких необхідно відзначити підручник «Хірургічна анатомія».

СТУДЗИНСЬКИЙ

Іван Вікентійович

(1887-1966)

Доктор медицини (1928), професор (1933), завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії (1930-1941).

З 1930р. до червня 1941р. кафедрою завідував професор І.В.Студзінський, учень В.Д.Добромислова, автор понад 150 праць, присвячених питанням клінічної медицини та топографічної анатомії нервів нижньої кінцівки. Пройшовши гарну школу клінічної хірургії, він постійно удосконалював хірургічну техніку і розробляв оперативні доступи до органів, керуючись топографоанатомічними постулатами. Займався хірургією периферичних нервів кінцівок, оперативним лікуванням гриж. Вивчав етіологію вродженої кривошиї.). Учні: П. П. Кулік, Г. В. Барбарук, М. А. Горелов.

Під час Другої Світової війни 1939-1945 років, перебуваючи в Челябінську, кафедра інтенсивно, в скорочені терміни, готувала хірургів, перш за все для армії. За три роки змінилися три завідувачі кафедрою.

НОВИЦЬКИЙ

Софроній Терентійович

(1892-1957)

Доктор медичних наук (1938), завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії КМІ (1945-1957).

Після реевакуації інституту з Челябінська кафедру в травні 1944 р. очолив професор С.Т.Новицький, який керував нею протягом 13 років. Він автор наукових робіт з травматології, онкології, загальної хірургії, хірургічної анатомії кровоносних судин, органів черевної порожнини та заочеревинного простору. Вивчав анатомію кульшового суглоба. Видав підручник «Десмургія».

КАЛЛІСТОВ

Іван Павлович

(1897-1963)

Доктор медичних наук (1946), професор, завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії КМІ (1957-1963).

Після С.Т.Новицького завідувачем кафедрою призначений професор І.П.Каллістов, видатний знавець топографічної анатомії та оперативної хірургії опорно-рухового апарату. Він займався також питаннями військової хірургії, аналізом професійних захворювань, проблемами спортивного травматизму, лікувальної фізкультури в післяопераційному періоді.

КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Костянтин Іванович

(1922 – 1997)

професор, академік Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, дійсний член Міжнародної академії інтегративної морфології, член Нью-Йоркської академії наук, лауреат премії Академії наук України імені О.О. Богомольця, кавалер ордена України “За заслуги”, доктор медичних наук, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії (1963-1994)

У 1963 р. кафедру очолив професор, академік Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, дійсний член Міжнародної академії інтегративної морфології, член Нью-Йоркської академії наук, лауреат премії Академії наук України імені О.О. Богомольця, кавалер ордена України “За заслуги”, доктор медичних наук К.І.Кульчицький. Вихованець Київського медичного інституту, автор 260 наукових праць, в тому числі 10 монографій і чотирьох підручників «Оперативна хірургія та топографічна анатомія». Основний напрям наукових розробок кафедри під керівництвом професора К.І.Кульчицького - хірургічна (клінічна) анатомія і експериментальна хірургія органів серцево-судинної і травної систем, біологічне моделювання патологічних станів у тварин (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, стеноз легеневого стовбура, коарктація аорти, портальна гіпертензія) та їх подальша хірургічна корекція. Під керівництвом академіка К.І. Кульчицького на кафедрі виросла ціла плеяда видатних науковців – член-кореспондент АПН України, професор І.І. Бобрик, завідувачі кафедр медичних університетів України, професори Т.В. Семенова (Донецьк), М.П. Ковальський (Київ), Ю.В. Балтайтіс (Київ), В.С. Шевченко (Полтава), В.І. Талько (Київ), О.І. Пойда (Київ) О.Б. Кобзар (Київ), професори Л.М. Бадаєва (Київ), Д.Л. Горбатюк (Київ), В.К. Теплий (Київ), М.Д. Кучер (Київ), , Д.В. Дудко (Київ), В.Є. Чешук. (Київ). Його учні проявили себе як суспільні діячі, організатори охорони здоров’я і провідні практики хірургії. Серед них кандидати медичних наук, народний депутат України В.П. Івасюк, Г.Д. Ковбасюк (Біла Церква), В.А. Жельман (Київ), Ю.В. Малиновський (Київ), М.Д. Бондаренко (Київ), Л.М. Баран (Київ), В.А. Бичек (Київ). Вихованці великого вченого досі працюють на кафедрі та в інших медичних вузах: доценти Т.Т. Хворостяна, І.Л. Первак, Н.Ю. Радомська, С.В. Дорошенко, М.В. Пархоменко, В.Б. Раскалей. Під керівництвом професора К.І. Кульчицького обдарована молодь з ентузіазмом опанувала різні напрямки експериментальних досліджень в хірургії. Аспірантуру кафедри пройшли іноземні фахівці – Дьюла Сабо (Угорщина), Джордж Джозеф Катеву (Сьерра-Леоне), Тойлі Ніяздурдиєв (Туркменія), Анна Міхневич (Польща), Абдель Азіз Халіль (Ліван), М. Ботарашвілі (Грузія), Абдурахман Ульд Ахмед (Марокко). Під керівництвом досвідченого завідувача кафедри виконано 41 кандидатську дисертацію і 12 докторських дисертацій.

Разом із академіком АМН СРСР С.С. Дебовим, К.І. Кульчицький брав участь у ребальзамації тіла видатного хірурга М.І. Пирогова та у відновленні Музею М.І. Пирогова у садибі Вишня міста Вінниці. За участь в ребальзамації тіла М.І. Пирогова та реконструкції музею-садиби “Вишня” К.І.Кульчицький удостоєний Державної премії України.

Колектив Кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії

КМІ імені О.О.Богомольця, 1986 рік

КОВАЛЬСЬКИЙ

Михайло Павлович

(1947 - 2012)

доктор медичних наук (1992), профессор (1995), завідувач кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ (1994-2012).

У 1994 р. завідувачем кафедрою обрано М.П. Ковальського, учня професора К. І. Кульчицького. Він автор та редактор шести підручників «Оперативна хірургія та топографічна анатомія», двадцяти патентів на винаходи, підготував 12 кандидатів та 2 докторів медичних наук.

М.П. Ковальський продовжив основний напрям наукових розробок свого вчителя професора К. І. Кульчицького. У співпраці з Інститутом серцево-судинної хірургії АМН України, Інститутом кардіології ім. М.Д.Стражеско працював над проблемою формування штучного шлуночка серця з тканин людини, профілактики рестенозів, керував єдиним в СРСР Студентським НДІ проблем серцево-судинної хірургії.

Колектив Кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ імені О.О.Богомольця, 26 квітня 2011 року

З червня 2012 року, після смерті Михайла Павловича Ковальского , обов'язки завідувача кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ ім. О.О.Богомольця виконував кандидат медичних наук, доцент, член-кореспондент Міжнародної педагогічної академії ЮНЕСКо О.Б.Кобзар.

ЧЕРНЯК

Віктор Анатолійович

доктор медичних наук (2008), профессор,

завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ (2014-2019).

У 2014 році завідуючим кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії був призначений професор В.А. Черняк, який до цього працював професором кафедри хірургії №4 НМУ. Працюючи на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії, професор В.А.Черняк поєднував теоретичну роботу з практикою. Хірург вищої категорії, автор 210 наукових праць, 29 патентів на винахід, 14 раціоналізаторських пропозиції. Під його керівництвом колектив кафедри вивчав питання електрозварювання живих тканин, судинної патології ділянки шиї. В 2017-2018 рр. був проведений ремонт корпусу, в якому кафедра розташована з 1918 року.

КОБЗАР

Олександр Борисович

В 2019 році завідуючим кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії колективом кафедри був обраний кандидат медичних наук, доцент, член-кореспондент Міжнародної педагогічної академії ЮНЕСКО О.Б.Кобзар.

Колектив кафедри

оперативної хірургії і топографічної анатомії 2020 р.

Google Sites

Report abuse