Embedded Files
Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти не може бути менше ніж 150 годин на п'ять років, а обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного, позашкільного закладу освіти – менше ніж 120 годин на п'ять років.
Починаючи з 2020 року, МОН рекомендує атестаційним комісіям:
1) встановлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме:
30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
2) встановлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти не менше ніж:
24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
Щорічний обсяг (кількість годин) підвищення кваліфікації визначається педагогічним працівником та має бути відображений у відповідному плані підвищення кваліфікації, а в рік проходження атестації має бути не меншим зазначених вище обсягів. При цьому, облік годин підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за накопичувальною системою. Якщо обсяг підвищення кваліфікації визначається в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, то 1 кредит дорівнює 30 годинам.
01007dzu-09d3.pdfСамоосвіта або інформальна освіта передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, що пов'язана з професійною, громадською або іншою діяльністю.
Для самоосвіти освітян належать: тренінги та майстеркласи, вебінари та семінари, навчальні курси, фахова література та обмін досвідом із колегами.
Підвищення кваліфікації передбачає набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійній діяльності або галузі знань.
Самоосвіту також варто розглядати у контексті підвищення кваліфікації, адже вони не просто пов’язані, насправді ці два поняття просто не існують окремо один від одного. Крім того, саме самоосвіта та саморозвиток потрібні не лише педагогам, а й їхнім учням. Адже все це – заради виховання успішних людей, заради кращого майбутнього. А саморозвиток учителя неабияк надихне на те саме учнів!
Для того, аби ідеально розбиратися в усіх нюансах та обрати найкращий шлях для саморозвитку, пропонуємо педагогічним працівникам ознайомитися з наступними документами, що стосуються підвищення кваліфікації:
1. Закон України «Про освіту» (2017).
Зверніть увагу!
Стаття 54. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб'єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Стаття 59. Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, вебінарах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці тощо).
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020).
Зверніть увагу!
Стаття 40. Педрада розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, професійної майстерності, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогів, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Окрім того, педрада приймає рішення щодо визначення результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або проводять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.
Стаття 48 та 49. Важливі деталі щодо атестації та сертифікації педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Стаття 51. Кожен педагогічний працівник зобов'язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Зверніть увагу!
Пункт 6. Педагогічні і науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.
Пункт 7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі - суб’єкти підвищення кваліфікації).
Пункт 9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.
Пункт 13. За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічним та науково-педагогічним працівникам видається документ про підвищення кваліфікації, технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.
Пункт 16. Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин обов'язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами (МОН № 1/9-141 від04.03.2020 р.)
Керівник, заступники керівника, керівник філії, відділення, циклової, методичної комісії закладу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.
Пункт 24. У суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження.
Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної (вченої) ради відповідного закладу освіти. (КВЕД 85.59 - саме він дозволяє здійснювати діяльність з підвищення кваліфікації)
Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників закладів освіти встановлюється педагогічними (вченими) радами відповідних закладів освіти.
4. Зміни до Постанови №800 від 27.12.2019. Ця постанова закріплює те, що вчитель може сам обирати де і як саме йому підвищувати кваліфікацію.
Page updated
Google Sites
Report abuse