ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ!
Траєкторія професійного розвитку педагогічного працівника — персональний шлях реалізації професійного потенціалу педагогічного працівника, що ґрунтується на його вільному виборі закладу освіти, установи, організації, іншого суб’єкта освітньої діяльності, видів, форм, темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття освіти дорослих.
Індивідуальний освітній маршрут педагога - диференційована освітня програма, яка забезпечує педагогу позиції суб'єкта вибору, розробки та реалізації особистої програми розвитку професійної компетентності при здійсненні науково-методичного супроводу його професійного розвитку.
Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (Закон України "Про освіту").
Алгоритм індивідуального освітнього маршруту
Крок 1. Самооцінювання.
Крок 2. Визначення професійних завдань, які необхідно розв’язати.
Крок 3. З’ясування знань і умінь, необхідних для розв’язання поставлених завдань.
Крок 4. Визначення дій для реалізації розв’язання професійних завдань.
Крок 5. Формулювання очікуваних результатів.
Основні принципи побудови індивідуального маршруту педагога:
індивідуалізація — цільова частина науково-методичної теми обумовлена освітніми потребами здобувачів освіти та фаховими потребами педагога;
розвиток — на підставі результатів діагностики визначення проблеми і завдань, які має розв’язати педагог, аби набути відповідних компетенцій і оптимізувати роботу з групою;
діяльність — намічаємо дії, що дадуть змогу педагогу досягти очікуваних результатів. Оформити їх можна у вигляді дорожньої карти.
Структура і основні напрями професійно-педагогічного самовдосконалення педагога:
розвиток професійної компетентності, забезпечує успішність професійної діяльності; опанування практикою самоменеджменту, дозволяє управляти найважливішим ресурсом – власним часом;
розвиток власної сфери спілкування й взаємодії з іншими людьми, дозволяє ефективно спілкуватися, будувати та розвивати міжособистісні (формальні та неформальні) стосунки, працювати в команді;
розвиток власного інтелектуального й загальнокультурного потенціалу, забезпечує поповнення власного ресурсу (оскільки специфіка педагогічної діяльності – віддавати знання, уміння, емоції), задовольняти духовні потреби здобувачів освіти.