ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики, що характеризує досягнутий рівень у розвитку суспільства на кожному конкретному етапі. Відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» Ф.к. — це «складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості». Сама мета гармонійного (всебічного) розвитку особистості є продуктом історії розвитку людства. При виконанні майже всіх виробничих дій необхідні тривала і напружена увага, висока рухливість організму, точні та швидкі реакції — все це можливо тільки при хорошому стані здоров’я, гармонійному фізичному розвитку. У суспільстві немає інших засобів, крім Ф.к. і спорту, за допомогою яких можна було б готуватися до виробництва. Регулярні фізичні вправи впливають на продуктивність роботи, сприяють високій творчій активності людей, зайнятих розумовою та фізичною працею, удосконаленню низки необхідних якостей: глибини мислення, комбінаторних здібностей, оперативної, зорової та слухової пам’яті, сенсомоторних реакцій. Ф.к. є важливим чинником зниження захворюваності й травматизму на виробництві, оберігає організм працівника від перевантаження, перенапруги, перевтоми і протягом усього робочого дня підтримує високий рівень працездатності без шкоди для здоров’я. Ф.к. та спорт необхідні для всіх людей, а не тільки для тих, у професіях яких потрібна особлива фізична сила або особливі розумові зусилля. Сучасні умови життя (як на виробництві, так і в побуті) призводять до неухильного зниження рухової активності людини, яка тягне за собою зниження тренованості організму, розумової та фізичної працездатності, зниження опірності організму людини до різного роду захворювань. Це можливо за умови різноманітності змісту, форм і способів діяльності людини і їхнього оптимального об’єднання в процесі її культурного розвитку. У процесі культурного розвитку людина послідовно діє в трьох напрямках: засвоює культуру, виступаючи об’єктом її впливу, в цей же час формується людська особистість, розвиваються її здібності. У процесі творчої діяльності людина створює нові культурні цінності, виступаючи в цьому випадку як суб’єкт культурної творчості (пошук нових шляхів, засобів, раціональних методів фізичного виховання й т.п.). Зрештою, Ф.к. інтегрується в суті самої особи, що функціонує в культурному осередку як конкретний носій культурних цінностей, поєднуючи в собі загальне, властиве культурі в цілому, і особисте, привнесене в культуру на основі індивідуального життєвого досвіду, рівня знань, світогляду і т.п. Специфічною основою змісту Ф.к. є раціональна рухова активність людини як фактор її підготовки до життєдіяльності через оптимізацію фізичного стану. Вона дозволяє за допомогою своїх специфічних засобів і методів розкривати потенційні фізичні можливості людини. Діяльність у сфері Ф.к. має і матеріальні, і духовні форми вираження. Впливаючи на біологічну сферу людини комплексом засобів і методів, вона неминуче впливає на інтелектуальну, емоційну, духовну сфери особистості з огляду на єдність і взаємозумовленість функціонування матеріального й духовного в людині. З матеріальною культурою Ф.к. пов’язана процесом рухової діяльності, що є її головним змістом, який матеріалізується у фізичних якостях людини. Крім того, вона опирається на матеріальну базу (спортивні прилади, інвентар, майданчики, зали, спортивні палаци, басейни та ін.). З духовною культурою Ф.к. пов’язана наукою, спортивною етикою, естетикою. Таким чином, характеризуючи Ф.к., необхідно розглядати різні аспекти: діяльнісний аспект, що містить доцільну рухову активність у вигляді різних форм фізичних вправ, спрямованих на формування необхідних у житті рухових умінь і звичок, розвиток життєво важливих фізичних здібностей, оптимізацію здоров’я та працездатності; предметно-ціннісний аспект представлений матеріальними (матеріально-технічні засоби) і духовними (наукові знання, методи) цінностями, створеними суспільством для забезпечення ефективності фізкультурної діяльності; результативний аспект характеризується сукупністю корисних результатів використання Ф.к., які виражаються у володінні людиною її цінностями, надбанні нею високого рівня фізичної дієздатності; функціонально-забезпечувальний, представлений всім тим дорогоцінним, що створюється та використовується суспільством як спеціальні засоби, методи та умови їхнього застосування, котрі дозволяють оптимізувати фізичний розвиток і забезпечити певний рівень фізичної підготовленості людей. Найсуттєвішим результатом повноцінного використання Ф.к. є виховання готовності людини взяти на себе відповідальність за власний фізичний стан і здоров’я. Термін «Ф.к.» використовується і в інших, вужчих значеннях, напр. «особиста Ф.к.», «шкільна Ф.к.», «лікувальна Ф.к.», «виробнича Ф.к.» і т.п. Основні сфери і напрямки впровадження Ф.к. передбачені Законом України «Про фізичну культуру і спорт». Показниками стану розвитку Ф.к. є: рівень здоров’я, фізичного розвитку й підготовленості різних верств населення; ступінь використання Ф.к. в різних сферах діяльності; рівень розвитку системи фізичного виховання; рівень розвитку самодіяльного масового спорту; рівень забезпеченості кваліфікованими фахівцями; рівень упровадження у Ф.к. досягнень НТП; відображення явищ Ф.к. у творах мистецтва і літератури; матеріальна база; рівень спортивних досягнень.