Корисна інформація

Що треба знати про діабет: типи, симптоми, ускладнення

Діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну (гормону, який регулює рівень цукру (глюкози) у крові) або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 422 мільйони людей у ​​всьому світі хворіють на цукровий діабет, а 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням. 

Кількість випадків і поширеність діабету зростають протягом останніх кількох десятиліть.

Є три основні типи діабету:

• Діабет 1 типу, інсулінозалежний.  Виникає, коли організм не виробляє достатньо інсуліну, щоби поглинати цукор (глюкозу) зі спожитої їжі, і не може перетворити його на енергію. Є хронічним станом.

• Діабет 2 типу. Виникає, коли організм не виробляє або не використовує інсулін повною мірою. Це найпоширеніший тип діабету.

• Гестаційний діабет. Його діагностують у період вагітності. Хоча він може спостерігатися і протягом певного часу після народження дитини.

Причини виникнення діабету 1 типу вивчені недостатньо, тому запобігти захворюванню майже неможливо. Водночас, достеменно відомо, що більшість випадків діабету 2 типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності. Йому можна запобігти у 80% випадків.

Якими є ознаки захворювання? 

Серед симптомів діабету: 

• надмірне сечовиділення;

• спрага;

• постійне відчуття голоду;

• втрата ваги;

• постійне відчуття втоми;

• погіршення зору.

Діабет із часом призводить до серйозних пошкоджень серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервів. Дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2-3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. 6,2% смертей у світі пов’язано з діабетом.

Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їхнього інфікування та пізніше – ампутації.

Ураження сітківки очей – діабетична ретинопатія виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти.

Діабет є основною причиною ниркової недостатності.

Більше про діабет можна дізнатися на сайті Мисливці за діабетом. «Мисливці за діабетом» – це інформаційна кампанія Центру громадського здоров’я України та україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», спрямована на скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні. Кампанія реалізовується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва.

Кофеїн – найбільш поширений і доступний психостимулятор у всьому світі. Природними джерелами цієї сполуки, яка належить до класу метилксантинів, є боби, листя та плоди більш як 60 рослин. Смажені кавові зерна та листя чаю є основними джерелами кофеїну / теофіліну в раціоні сучасної людини. Кофеїн також міститься в горіхах коли, какао-бобах, йерба мате та ягодах гуарани. Найчастіше кофеїн є складником кави (71 %), безалкогольних напоїв (16 %) і чаю (12 %). Протягом останніх двох десятиліть цей асортимент збагатився енергетичними напоями, спортивними напоями з кофеїном, соками і водами із вмістом кофеїну. Крім того, кофеїн також міститься в какао і шоколаді (теобромін), а також деяких анальгетиках і дієтичних добавках. Через величезну популярність кофеїн, зазвичай, вважається безпечним, а тривале споживання не розглядається як медична проблема. Однак очевидно, що ця сполука має багато властивостей, які асоціюються зі зловживанням наркотичними речовинами.

Більшість людей регулюють споживання кофеїну відповідно до об’єктивних і суб’єктивних ефектів, спричинених метилксантинами. Однак досягнення бажаного результату суттєво відрізняється кількістю споживаного кофеїну серед різних людей. Визнано, що на фармакокінетику кофеїну впливає безліч факторів, таких як вік, стать, гормональний профіль, функціональний стан печінки, наявність надмірної ваги, шкідливих звичок (паління) та особливості харчування.

Токсичні ефекти кофеїну є продовженням його фармакологічного впливу. Найсерйозніші з них, пов’язані з ЦНС, включають судоми та марення. Інші надважливі симптоми з боку серцево-судинної системи варіюють від помірного збільшення частоти серцевих скорочень до більш серйозних серцевих аритмій. Незважаючи на розвиток толерантності відносно багатьох фармакологічних ефектів кофеїну, це явище може бути нівельоване на тлі перенасичення ферментних систем і зміни профілю біотрансформації за нелінійним типом. Вказане може відбуватись в умовах передозування або фармакокінетичних міжлікарських взаємодій. 

Метаболізм кофеїну та інших метилксантинів відбувається за участі CYP1A2 Р450 (перетворює близько 95 % кофеїну). Метилксантини вирізняє широкий профіль міжлікарських взаємодій. Ряд препаратів, у тому числі певні селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (зокрема флувоксамін), антиаритмічні засоби (мексилетин), антипсихотики (клозапін), псоралени, ідроциламід і фенілпропаноламін, бронходилататори (фурафілін і теофілін) і хінолони (еноксацин) є сильнодіючими інгібіторами вказаного ізоферменту. Таким чином, фармакокінетичні взаємодії на рівні CYP1A2 можуть викликати токсичні ефекти під час одночасного прийому кофеїну та деяких лікарських засобів, які застосовуються при серцево-судинних патологіях, захворюваннях ЦНС (надмірне споживання кофеїну з їжею також спостерігалося у психіатричних пацієнтів), шлунково-кишкових, інфекційних, респіраторних і шкірних розладах. 

Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority) на основі огляду літератури щодо впливу кофеїну на центральну нервову та серцево-судинну систему було визначено безпечні рівні споживання кофеїну. Зокрема, дорослим рекомендовано обмежити споживання кофеїну за один раз до 200 мг (приблизно дві звичайні чашки кави по 125 мл) і до 400 мг протягом дня. Вагітним жінкам не слід перевищувати 200 мг кофеїну на день, а для дітей і підлітків безпечна межа становить 3 мг/кг на день.

За матеріалами:

Nehlig А. (2018) Interindividual Differences in Caffeine Metabolism and Factors Driving Caffeine Consumption. Pharmacol. Rev., 70(2): 384-411. doi: 10.1124/pr.117.014407.

Carrillo J.A., Benitez J. (2000) Clinically significant pharmacokinetic interactions between dietary caffeine and medications. Clin. Pharmacokinet., 39(2): 127-53. doi: 10.2165/00003088-200039020-00004.