Запобігання домашньому насильству
Пояснювальна записка
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
„Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі
на період до 2023 року”
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Домашнє насильство та насильство за ознакою статі є одним із проявів порушення прав людини та основною перешкодою до ґендерної рівності.
З метою запобігання та протидії цьому негативному явищу Україна взяла на себе зобов’язання виконання низки міжнародних документів, зокрема, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Декларації ООН про викорінення насильства щодо жінок, Пекінської декларації, Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, стратегії гендерної рівності Ради Європи до 2022 року.
Приєднавшись у 2011 році до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), Україна підтвердила свої наміри дотримуватись норм міжнародного права при здійсненні заходів для запобігання насильству стосовно жінок та дівчат, чоловіків та хлопців, громадян похилого віку.
Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок за результатами розгляду 8-ї періодичної доповіді України про реалізацію Конвенції ООН про ліквідацію дискримінації щодо жінок у 2017 році висловив стурбованість з приводу високої поширеності домашнього насильства, офіційні показники якого не відображають реальних масштабів цього явища, відсутністю статистичних даних з розбивкою за статтю, віком та відносин між постраждалою особою та злочинцем, а також обмеженою кількості притулків для постраждалих від насильства, у тому числі для жінок і дівчат з інвалідністю.
Щороку від насильства в Україні потерпає близько 100 тисяч осіб. Серед них 90% жінок. Зокрема, за даними Мінсоцполітики у 2017 році зареєстровано 96 245 звернень щодо домашнього насильства, з них 85 340 – від жінок, 10 366 – від чоловіків, 900 – від дітей.
У 2017 році органами внутрішніх справ взято на облік з приводу вчинення домашнього насильства 66 966 осіб.
Домашнє насильство є однією з найбільш гострих соціальних проблем, від якої страждають як жінки, так і чоловіки. Найбільш вразливими є жінки та діти. У групі підвищеного ризику потрапляння у ситуацію насильства знаходяться особи з інвалідністю, похилого віку, внутрішньо переміщені особи, жінки з сільської місцевості.
Насильство негативно впливає як на фізичне, так і на психічне здоров’я постраждалих та може призвести до інвалідності чи летальних випадків, як внаслідок нанесення тяжких тілесних ушкоджень, не сумісних із життям, так і внаслідок суїцидів.
95% шлюбів, які розпадаються, розпадаються саме через домашнє насильство.
Постраждалі від домашнього насильства, переважно жінки, не можуть належним чином виконувати свої батьківські обов’язки, внаслідок чого зростає рівень соціального сирітства.
Насильство щодо жінок та дівчаток негативно впливає на їх репродуктивне здоров’я, внаслідок чого знижується рівень народжуваності та збільшується кількість новонароджених дітей з вадами здоров’я.
Збройний конфлікт в східних областях України підвищує ризики випадків домашнього насильства в сім’ях учасників бойових дій, постраждалих на посттравматичний синдром.
Виникають загрози насильства щодо чоловіків, які здобули інвалідність через каліцтво під час бойових дій
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою Програми є зниження поширеності домашнього насильства та насильства за ознакою статі, розбудова системи запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі відповідно до міжнародних стандартів та Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству” в умовах децентралізації.
Досягнення мети передбачається шляхом:
забезпечення ефективної координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на національному та місцевому рівнях, включно з об’єднаними територіальними громадами;
надання постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі своєчасних, якісних усіх необхідних соціальних послуг шляхом затвердження стандартів надання соціальних послуг та визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
забезпечення покарання винних у вчиненні домашнього насильства та насильства за ознакою статі та здійснення контролю за належністю розслідування фактів домашнього насильства;
забезпечення діяльності спеціально уповноважених органів, інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, визначених Законом України „Про запобігання та пртидію домашньому насильству”, та безперешкодного доступу до них усіх потребуючих допомоги;
забезпечення підготовки фахівців з числа суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, за сферами дії Законів України „Про запобігання та пртидію домашньому насильству”, „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” та інших законодавчих актів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі;
розробки та реалізації інформаційної стратегії запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, що включатиме формування у населення нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки; інформування постраждалих основними місцевими мовами про можливості одержання допомоги на місцях; інформаційно-просвітницькі кампанії, освітні та корекційні програми, спрямовані на потенційних і фактичних постраждалих та злочинців; інформування про форми та прояви домашнього насильства та насильства за ознакою статі, включаючи сексуальні домагання, насильство в Інтернеті та у громадському просторі, його причин та наслідки тощо; інформаційні інструменти щодо ролі чоловіків у запобіганні насильству щодо жінок та дівчат;
забезпечення збору необхідних даних про домашнє насильство та насильство за ознакою статі та проведення досліджень щодо форм насильства, з якими стикаються діти та вразливі групи жінок і чоловіків (з інвалідністю, похилого віку, внутрішньо-переміщені, учасники бойових дій, молодь, маргіналізовані групи, бездомні, наркозалежні, постраждалі від торгівлі людьми).
3. Правові аспекти
Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року розроблена на виконання п. 359 Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 244-р.
Нормативно-правове забезпечення державної політики щодо запобігання домашньому насильству та насильству за ознакою статі включає Конституцію України, Закони України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, інші закони України та міжнародні акти, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту акта здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг видатків, необхідних для реалізації проекту акта, уточнюється щороку під час складання проекту державного бюджету на відповідний рік з урахуванням його реальних можливостей.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект акта потребує погодження із Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством освіти і науки, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку та торгівлі, Державною службою статистики та обласними державними адміністраціями.
Потребує проведення правової експертизи в Міністерстві юстиції України.
6. Регіональний аспект
Проект акта потребує погодження обласних, Київської міської держадміністрацій.
61 . Запобігання дискримінації
Проект акта не містить положень з ознаками дискримінації і не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.
7. Запобігання корупції
Проект акта не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Проект акта обговорено під час двох засідань міжвідомчої робочої групи за участю міжнародних та громадських організацій.
Проект акта розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства соціальної політики України.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект акта не стосується соціально-трудової сфери та не потребує погодження Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні.
Проект акта стосується прав осіб з інвалідністю та потребує погодження з Всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект акта не є регуляторним.
101. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація акта не впливає на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Виконання Програми забезпечить:
- зниження рівня домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
- захист прав постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
- зростання довіри громадян до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, у зв’язку з цим, збільшення звернень громадян з приводу такого насильства;
- зростання кількості злочинців, притягнених до відповідальності з приводу домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
- задоволення потреби постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі жінок, дітей, громадян похилого віку, жінок і чоловіків з інвалідністю та інших вразливих груп у загальних і спеціалізованих службах підтримки постраждалих осіб, визначених Законом України „Про запобігання та пртидію домашньому насильству”;
- спеціальної підготовки фахівців з числа суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, що підвищить якість надання послуг;
- підвищення рівня обізнаності населення у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, руйнацію негативних стереотипів та формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки та зростання ролі чоловіків у протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі;
якісного збору, обробки та аналізу даних щодо домашнього насильства та насильства за ознакою статі, що дозволить здійснювати моніторинг здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашнього насильства та насильства за ознакою статі.