Історія бібліотеки

   Впродовж багатьох століть бібліотеки відігравали важливу роль у просвітницькому житті суспільства, були осередками духовного і культурного розвитку народу.

На бібліотечній карті України чільне місце займають і публічні бібліотеки Чигиринщини, головними завданнями яких є задоволення інформаційних потреб населення та популяризація широкого спектру знань, накопичених людством.   

Своїми витоками історія бібліотечної справи на Чигиринщині сягає 1894 року, коли у місті була відкрита перша громадська бібліотека. Правила користування бібліотекою були викладені у її статуті. Зокрема, у ньому зазначалося, що читачам, які є членами бібліотеки, «на дом выдается две книги, в числе коих может быть один номер периодического издания без залога, без платы». «Не член библиотеки может получить из библиотеки на дом одну книгу (или один номер периодического издания) за плату ежемесячно 30 копеек…». Серед відвідувачів бібліотеки переважали представники середнього класу, більшість становили чоловіки.

Уже станом на 1 січня 1926 року в Чигиринському районі у бібліотеках сільбудів та хат-читалень налічувалося 2903 книги, постійних читачів – 4706 осіб. Тут проводилися голосні читання, лекції, діяли читацькі гуртки. Таким чином, разом із закладами просвіти бібліотеки відігравали значну роль у масовій ліквідації неписьменності.

В 1930-і роки спостерігається стрімкий розвиток мережі бібліотек району. В 1939 році їхній загальний книжковий фонд становив близько 60 тисяч книг, з них у районній бібліотеці – 11750 примірників. Обслуговувала вона 1674 читачі.

Трагічними для історії бібліотек району стали часи Великої Вітчизняної війни, коли майже все їхнє надбання було знищене. І лише наприкінці 1944 року, після визволення Чигирина, районна бібліотека для дорослих відновила свою діяльність. Становлення та розвиток бібліотечної справи на Чигиринщині у повоєнний період тісно пов’язані з ім’ям заслуженого працівника культури України Євдокії Петрівни Кузьменко, уродженки села Галаганівки, яка очолювала районну бібліотеку для дорослих до листопада 1954 року.

З кінця 1940-х – до середини 1950-х років тривав процес створення приклубних бібліотек. Так, у серпні 1951 року відкрилися Трушівська, Топилівська, Красносільська, Суботівська, Головківська, Матвіївська, Вершацька бібліотеки. З 1 вересня 1953 року розпочала роботу бібліотека в селі Худоліївці, з 1 вересня 1954 року – в селах Галаганівці та Чмирівці, з жовтня 1954 року – в селі Бужині. На цей рік припадає також організація Стецівської, Вітівської, Тарасо-Григорівської бібліотек. До середини 1960- років приклубні бібліотеки було перейменовано в сільські.

У 1950-х роках у передмісті Чигирина діяла потужна МТС, книгозбірня якої послужила базою для створення міської бібліотеки.

Районна бібліотека для дітей відкрила двері у 1947 році, про що свідчать перші записи в облікових документах книжкового фонду. Очолила бібліотеку Лариса Сергіївна Чуй-Чуєнко. Подальше успішне керівництво продовжили Костенюк Любов Захарівна, заслужений працівник культури України Дубова Ольга Петрівна, Семенова Ольга Костянтинівна.

У 1970-х роках організація бібліотечної справи в Україні зазнає істотних структурних змін. Саме на цей період припадає процес формування районних централізованих бібліотечних систем.

Рішенням районної ради народних депутатів № 132 від 20.04.1977 року мережу бібліотек Чигиринського району було реорганізовано в централізовану бібліотечну систему, до складу якої увійшло 37 бібліотек: районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, 34 сільських бібліотеки, 1 міська бібліотека. Об’єднаний книжковий фонд бібліотек на 1 січня 1978 року становив 450421 примірник документів, кількість читачів – 40738. У центральній бібліотеці почали функціонувати відділи: обслуговування, комплектування та обробки літератури, організації і використання єдиного книжкового фонду, організаційно-методичної роботи. Було сформовано колектив у складі 64 осіб на чолі з директором Тетяною Павлівною Яценко.

У зв’язку з розширенням територіальних меж населених пунктів у 1990-х роках відкрито бібліотеку-філію в селищі енергетиків Чигиринської ДРЕС (нині с. Орбіта) та міську бібліотеку-філію № 2.

Вагомий особистий внесок у справу становлення централізованої бібліотечної системи Чигиринщини здійснив заслужений працівник культури України Микола Маркіянович Кучман, який протягом 29 років очолював районний відділ культури. Його трудовий шлях і нині є взірцем відданості й любові обраній професії.

Централізація дала великий поштовх у розвиток бібліотечної галузі району. Це було успішне десятиріччя з усіх напрямків діяльності. Відповідно до програми матеріального забезпечення бібліотеки отримали сучасне обладнання, кожну з них оснащено технічними засобами: телевізорами, програвачами, діапроекторами. Цей період позначився також позитивними зрушеннями в комплектуванні книжкових фондів. Щорічні надходження нових книг у бібліотеки району становили 32–35 тисяч примірників. На новий рівень було поставлено нестаціонарне обслуговування 8 віддалених населених пунктів.

Поряд з усталеними формами роботи, такими як літературні і тематичні вечори, круглі столи, вечори запитань і відповідей, вікторини, прем’єри книг, обговорення книг тощо, в бібліотечне життя активно входять інновації. Добре зарекомендували себе виставки-діалоги, виставки-роздуми, виставки-дискусії, виставки однієї книги. Водночас, постійну аудиторію мали такі масові заходи як Шевченківські і Симоненківські читання.

В центрі роботи сільських бібліотек-філій у той час було обслуговування працівників тваринницьких ферм і механізованих загонів, інформаційне забезпечення спеціалістів народного господарства.

Одним із пріоритетних напрямків у діяльності бібліотек стає краєзнавство. Велика увага приділяється формуванню та наповненню місцевими матеріалами краєзнавчих куточків під назвами: «Краю мій, улюблена земля над Тясмином», «Всі дороги ведуть в Чигирин», «Земля Богдана і Тараса», «Іменем Богдана теж в народі славна Чигиринська рідна сторона», «Славний літопис Чигиринського краю», «Ми народилися тут, тут наше коріння» та ін.

Великого поширення набула така форма популяризації нових видань як презентації. Так, центральна бібліотека постійно презентувала збірки місцевого поета О. Петриченка за участю самого автора. Зокрема, таких як «Тебе не забува моя родина», «Пісні посію в людську долю», «Вони з нашого роду», «На життєвих дорогах», «Подих древності». У дружбі поет був також і з бібліотечними установами району, тому його твори і сьогодні займають почесне місце на книжкових полицях.

Все більшу популярність у роботі завойовують клуби за інтересами, любительські об’єднання, які згуртовують активних талановитих людей.

      Постійну підтримку надає бібліотекам наш земляк, доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, академік Академії наук вищої освіти України Лазуренко В.М. Саме завдяки йому бібліотеки отримують краєзнавчі видання, у тому числі й авторські книги, які є глибоким джерелом до вивчення історії краю. Вагомою є робота Валентина Миколайовича з організації наукових та культурно-освітніх заходів у районі. 

      Ми пишаємося тим, що у свій час бібліотеку особисто відвідали відомі письменники і поети: Дмитро Павличко, Микола Негода, Павло Матюхін, Роман Коваль, Сергій Носань, Олександр Солодар. Вони подарували свої твори або надіслали їх з автографом на адресу нашого закладу.

      Тісній співпраці з громадськістю покликані посприяти всесвітньовідомі бібліотечні програми «Бібліотека під парасолькою» та «Буккроссинг», які знайшли відгук серед мешканців і результативно діють у нашому місті.

      Підсумовуючи основні віхи діяльності бібліотек Чигиринщини, варто назвати тих, завдяки чиїм професійним зусиллям тривав невпинний розвиток бібліотечної справи у районі.

      Вирішення нагальних питань бібліотечної галузі забезпечували начальники відділу культури і туризму районної державної адміністрації: заслужений працівник культури України Кучман М.М., Сергієнко Т.М., заслужений працівник культури України Совгира Г.М., Романенко Г.О., Нечитайло В.М. Нині розвитком культури в районі опікується Гузніна Л.В.

З пошаною та вдячністю називаємо тих, хто трудився в бібліотечних установах з притаманною їм професійністю, натхненням, творчим запалом. Це Кондратенко Т.І., Коцуренко Т.М., Кобильник Г.С., Мироненко О.Д., Запорожець О.В., Чаплинська М.Я., Шльончак Г.О., Максименко Н.П., Чоботко Л.Л., Брюховецька О.М., Панченко В.Є., Квак В.С., Полоз О.І., Стусенко О.М. А також згадуємо всіх тих бібліотекарів, хто в різні роки своєю працею вніс добрі починання на бібліотечній ниві. Це Орлова Г.Я., Левченко Ф.Ф., Іванченко Г.О., Балаш М.Г., Пухальська К.Т., Берестовський С.К., Кобиляцька К.Т., Буценко М.Т.

Наш час ставить перед книгозбірнями важливі завдання на перспективу, і колектив Публічної бібліотеки Чигиринської міської ради готовий плідно та творчо працювати задля їх успішної реалізації.