Merry Christmas

Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.

А коли ж з’явилася новорічна ялинка? Звичай прикрашати деревце був відомий ще у стародавніх греків, проте саме ялинки почали прикрашати стародавні германці, вшановуючи таким чином дух лісу. Першу письмову згадку про ялинку знаходимо в хроніці міста Штрансбурга від 1605 року, де описано, що городяни ставлять ялинку в домівках і прикрашають її кольоровими паперовими квітами, яблуками, цукром. Згодом через Голландію, Чехію, Польщу цей звичай перейшов і до нас.

Перші новорічні ялинки у Польщі, відтак і в Галичині почали встановлювати в ХІХ ст., перейнявши цей звичай у німецьких переселенців-євангелістів. Проте й до цього часу на Різдво будинки прикрашали ялинковими гілочками. У цьому сенсі більш правильно називати святкову ялинку різдвяною, а не новорічною, адже встановлювали її саме напередодні Різдва. Ялинки прикрашали відповідно до статків. Розглядаючи в музеях надзвичайної краси та витонченості європейські новорічні прикраси, варто пам’ятати, що далеко не всі могли собі дозволити таку розкіш. Навіть родини середнього достатку прикрашали ялинку яблучками, горішками у фользі, саморобними прикрасами з соломи, яєчної шкаралупи, кольорового паперу. Кульки робили навіть із газет, обгортаючи їх фольгою. А вже цукерки чи медівнички – то були найбільш бажані ялинкові прикраси для малечі. Дуже урочисто виглядали свічечки на ялинці. До свічок виготовлялися спеціальні лапки, щоб ялинка не загорілася.