2024-2025 н.р.
2 квітня - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ
Другого квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню. Також до цього свята приурочують проведення Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги.
Дитяча література, як жанр, з’явилася не так вже давно. Перші книжки для дітей були написані тільки в XVII столітті, а до тих пір розважальні та повчальні історії передавалися виключно з вуст в уста. Колискові пісні, казки, народні оповідання – становили початки дитячої літератури, що нині активно розвивається та збагачується неперевершеними історіями.
21 березня - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.
Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.
Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ― Не люблю віршів всіляких поетів!‖, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов’язково знайшов би собі поетів до душі.
20 березня – Всесвітній день казки
«Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно» – кажуть старі люди. Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Гортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки – то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а потім розважають.
19 березня - 95 років від дня народження
Ліни Василівни Костенко
(народилась в 1930)
26 лютого - День кримського спротиву російській окупації
24 лютого - Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну
Під надуманим приводом захисту російськомовного населення від уявних утисків та обмежень, кремль насправді поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Водночас ця агресія виявилася викликом міжнародному світовому порядку, створеному після Другої світової війни, порушила загальну стабільність у Європі та стала глобальною загрозою для світової безпеки.
Сучасна російсько-українська війна розпочалася де-факто ще десять років тому, у лютому 2014 року, коли російська федерація підло скористалася тим, що в Україні після Революції Гідності мали місце тимчасовий вакуум державної влади та деморалізація частини силового блоку.
21 лютого - Міжнародний день рідної мови
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні
Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності.
Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності.
Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
19 лютого - День Державного Герба України
16 лютого - День єднання України
16 лютого українці відзначають досить молоде державне свято - День єднання. Його заснував президент Володимир Зеленський 2022-го на тлі попереджень про можливе повномасштабне вторгнення в нашу країну.
Взимку 2022 року розвідки західних союзників попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть вказували дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в таке жахливе майбутнє - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Водночас народ був схвильований небезпечними перспективами. Для підняття духу та, щоб зменшити психологічний тиск у суспільстві, глава держави встановив нове свято, покликане нагадати, що сила та міць українців саме в єднанні. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
11 лютого - Всесвітній день безпечного Інтернету
Кожного другого вівторка лютого у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.
ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ:ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТ
Що треба знати про безпечний інтернет-серфінг: 10 порад від DW
Цього дня 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів одного із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Унаслідок геноциду, організованого нацистами, загинуло понад шість мільйонів євреїв. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Це були не лише люди однієї національності, а й представники різних культур, релігій і соціальних верств.
У резолюції ООН від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату, зазначено, що: «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, і буде завжди слугувати усім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…».
Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахи війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ми боремося за свою свободу і незалежність, за право жити у мирі та демократії.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати міжнародній спільноті про поняття колективної безпеки в сучасному світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор – загроза насправді існує для всіх.