Акровірші

Розсипала зима сніги

І в кригу ріки закувала...

Заснуло все : ліси, луги,

Дерева листя поскидали.

Всі зірку першу в небі ждуть,

Ясніють вікна в кожній хаті,

На стіл кутю смачну несуть,

А там є скатерті багаті.

Навколо столу увесь рід:

І дітлахи й батьки їх милі.

Частує всіх вусатий дід,

Коли зоря на небосхилі.

А за вікном подвір'я все

Залите сяйвом з неба ясним...

Колядки всім Різдво несе.

Ой, як співають їх прекрасно!..

Вгорі яскраво зірка сяє,

А всі Ісуса прославляють!

Закрутила завертіла у танку,

А перлини заховала в тайнику.

В кригу швидко закувала річку й став,

І сніжок дірки на полі залатав.

Рукавами по садочку повела -

Юна вишня, ніби цвітом зацвіла.

Хутро кидала, за комір і у вуха

А зоветься ця дивачка…

Сипле, сипле волохатий,

Неквапливий і кудлатий,

Іскри хвилями лягають,

Гнучкі рифи вирізають.

- Сипле, сипле та біліє,

Ніжно–ніжно вітер віє,

І пушинки вальс кружляють,

Жмутки мрій в замет жбурляють.

Обійма стежки-доріжки

Кроків слід, де стали ніжки.

Хто лютує і регоче?

У мою хатину хоче…

Розвіває сніжні гори,

Тупотить від непокори.

Обіймає білим пухом,

ВИхваляється кожухом,

Наче снігова перина,

А зоветься…. (Хуртовина)

Затрусило борошном,

Або білим маревом,

Мело всі стежиночки,

Ех, яка пора…

Тільки вітер вовчиком,

І той завиває знов,

ЛЬодом покривається снігова гора…

Хитра пані так охоче

У віконце нам гуркоче

Розкидає всюди сніжки

До саней впрягає віжки

Егоїстка бешкетує

ЛИше льодом все гаптує

Цілу ніч ніхто не спить

Як хурделиця курИть.