Профорієнтаційна робота

Профорієнтаційна робота Центру спрямована на організацію роботи з майбутніми випускниками шкіл та здобувачами освіти ЗП(ПТ)О.

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості. Компонентами профорієнтаційної роботи є професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Профорієнтаційна робота з учнями шкіл полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійного самовизначення учнів, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

Центр пропонує учням шкіл інформацію про професії, яким навчають у ЗП(ПТ)О:

  Пройдіть тести на профорієнтацію:

Як обрати професію до душі

https://pustunchik.ua/ua/checkyourself/tests-and-puzzles/test-na-professiu  

Професійно-діагностичний опитувальник (ПДО)

 http://proforientator.info/?page_id=5970

Тест Дж. Голланда для визначення професiйних типiв особистостi http://proforientator.info/?page_id=6016

1.        Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим паче, варто дізнатися якомога більше про майбутню професію. Не полінуйтеся та попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей закладів освіти.

2.   При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.

3.   Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто крім звичайного вузівського диплому має ще безліч умінь і знань.

4.   Не відвертайтеся від «непрестижних» професій, дотримуючись стереотипу про них, як про «чорну» і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й заробітна плата у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких «престижних» спеціалістів.

5.  Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до спеціалістів центрів зайнятості. Вам допоможуть зрозуміти, чи потрібна на ринку праці професія, яку ви обрали.

6.  Якщо ви взагалі не уявляєте, яку професію обрати, зверніться до фахівців центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором, враховуючи ваші потреби і здібності.

7.  Візьміть участь у профорієнтаційних заходах, що проводить служба зайнятості для учнівської молоді (ярмарок професій, марафон робітничих професій, ярмарок кар’єри тощо).

1.     Не намагайтесь нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Пам’ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватися. Не варто також змушувати нащадків йти вашим шляхом, навіть якщо у вашій родині усі до сьомого коліна були вчителями чи лікарями.

2.  Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.

3.  Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки – скористуйтеся послугами спеціаліста з профорієнтації центру зайнятості.

4.  Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже, коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху.

5.  Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді після закінчення школи дитина вже чітко визначиться, ким хоче стати.