Стоп булінг!

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі, рідко – у ЗДО.

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

Булінг може виявлятися у багатьох формах.

Він може бути:

  • Фізичним (завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності);

  • Словесним (обзивання, глузування);

  • Соціальним (розповсюдження пліток, чуток);

  • Письмовим (написання записок, образливих знаків);

  • Електронним (розповсюдження образливих чуток, коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів і сайтів соціальних мереж).

Булінг може виникати як компенсація за невдачі:

  • у навчанні;

  • суспільному житті;

  • відтиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих;

  • при недостатній увазі з боку дорослих;

  • як крайній засіб, коли дитина вичерпала всі інші можливості для задоволення своїх потреб;

  • у випадках, коли діти протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо у своєму оточенні.

Окрім того, причинами булінгу може бути:

  • помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима;

  • бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків;

  • бажанняпривернутиувагувпливовихдорослих;

  • нудьга, здирство;

  • часто діти вважають знущання способом стати популярними, керувати та мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися;

  • булінг у дитячому середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між дітьми за вищий статус у групі, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю свого мікросоціуму.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу.

Ось кілька порад про це:

  • Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.

  • Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.

  • Цікавтеся у дитини, як пройшов їхній день у садочку, школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про своє середовище, своїх друзів і проблеми.

  • Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають.

  • Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.

  • Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.

  • Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають у дома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або говорите неправду про когось, вона буде чинити так само.

  • Підтримуйте освітні програми, боріться з булінгом.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

  • Дитина стає замкнутою.

  • Втрачає друзів.

  • Гірше вчиться.

  • Втрачає інтерес до занять, які раніше любила.

  • Її одяг порваний або забруднений.

  • Вона приходить додому із синцями.

  • Просить більше кишенькових грошей.

Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж вона сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем.

Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

  • Порозмовляйте з вихователем дитини, не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника. Якщо вихователь нічого не зробить, зверніться до директора.

  • Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.

  • Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.

  • Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.

  • Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

Якщо кривдником є ваша дитина

Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших, але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не означає, що дитина буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти їй змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми одногрупниками.

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

  • Не співчуває іншим.

  • Цінує агресивність.

  • Любить командувати.

  • Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.

  • Часто свариться із братами й сестрами.

  • Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

  • Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.

  • Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, що страждає хтось інший.

  • Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім’ї.

  • Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.

  • Запитайте у вихователя або практичного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у дошкільному закладі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів. Запитайте у них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.

  • Запитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, якізнущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім’ї.