Основними причинами девіантної поведінки називають такі чинники:

• біологічні (несприятливі анатомічні або фізіологічні особливості здоров’я дитини);

• психологічні (психологічні патології, нервово-психічні недуги тощо);

соціально-психологічні (неправильне виховання в сім’ї, навчальному закладі, негативний вплив з боку оточуючих тощо).

Методи роботи з дітьми з девіантною поведінкою

Успішність роботи з дітьми з девіантною поведінкою залежить від грамотності та досвіду педагога. Робота передбачає не тільки взаємодію з дітьми, але і співпраця з батьками, класним керівником (вихователем) і іншими педагогами навчального закладу. Особливості роботи з девіантною поведінкою полягають у тому, що існує ряд правил, дотримання яких значно підвищення ефективності роботи:

· приймати дитину такою, якою вона є;

· при пред’явленні дитині вимог, необхідно враховувати не тільки власні педагогічні бажання і прагнення, але і на можливості дитини;

· розширення кругозору дитини;

· включення дитини в спільну діяльність з іншими дітьми колективу, важливо коректно акцентувати увагу на значущості дитини у виконанні завдання (вирішення задачі, вирішення ситуації тощо);

· ігнорування неістотних проявів агресивності, не фіксувати на них не лише свою увагу, але і увагу інших дітей;

· при роботі з дитиною з девіантною поведінкою проявляти терпіння;

· не лінуватися пояснювати дитині складні і незрозумілі для нього моменти, навіть якщо він запитує кілька разів;

· заохочувати за нормальне і хорошу поведінку.