Сьогодні змінюється сам споживач інформації. Утверджується новий тип грамотності, новий тип освіченої людини. А бібліотеки завжди працювали на розвиток грамотності і освіченості. Тому недопустимо пасивно спостерігати за якісною зміною ситуації.

Основний бібліотечний ресурс уже набув цифрового характеру, а можливий читач став віддаленим. Далі все залежатиме від того, зуміє чи не зуміє бібліотека залишитися масово затребуваною на нових просторах перетину нових типів носіїв і нових типів споживачів інформації. Тут для бібліотеки двері в майбутнє – відчинені або зачинені.

Як бібліотеці стати врівень з ними, а то й вище? У першу чергу, необхідно цілеспрямовано реалізувати переваги, особливо притаманні бібліотекам:

• наявність саме в бібліотеках фонду, що загалом представляє всю писемну спадщину України;

• багатий історичний досвід інформаційного обслуговування;

• функціонування вже готової та історично випробуваної інформаційної – бібліотечної мережі;

• усталені традиції широких міжнародних інформаційно-бібліотечних зв’язків.

Як бачимо, бібліотеки мають солідні переваги у конкуренції з іншими інформаційними структурами. Спираючись на них, і потрібно шукати нові форми і методи нарощування бібліотечного конкурентоздатного потенціалу. Основним полем конкуренції між інформаційними структурами за вплив на людей стає ділянка взаємостосунків інформацієдавця і інформацієкористувача. У нашому випадку – комунікація бібліотеки і читача. Правда, традиційне поняття «читач» збіднює характеристики того, хто сьогодні звертається до бібліотеки за послугами, і тим самим задає неповноту обслуговування.