ПРО ЗАКЛАД

Рекомендації як забезпечити якісне та безпечне харчування у закладах освіти під час воєнного стану.

Наразі актуальним постає питання зберігання харчових продуктів та продовольчої сировини в організованих дитячих колективах, на харчопереробних підприємствах, у закладах громадського харчування та вдома. Внаслідок терористичних російських ракетних обстрілів енергосистеми України зазнають чималі пошкодження, що спричинило довготривалу відсутність електроенергії або віялові відключення систем електропостачання.

Профілактика харчових отруєнь, зокрема в організованих дитячих колективах, та забезпечення дітей безпечним та якісним харчуванням є одним із важливих питань роботи закладу освіти в умовах воєнного.

Житомирське районне управління з врахуванням рекомендацій МОЗ та з метою недопущення ускладнень епідемічної ситуації, пов’язаної з споживанням харчових продуктів, які можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їх зберігання, пропонує громадянам вдома та суб’єктам господарювання, що здійснюють зберігання та/або реалізацію харчових продуктів (що потребують дотримання температурного режиму), завчасно підготуватися до відключення електроенергії та дотримуватись правил щодо безпечного зберігання таких харчових продуктів, а саме:

·        у холодильнику повинна дотримуватись температура +4°С або нижче, у морозильній камері – не вище - 4°С (холодильники слід забезпечити термометрами для контролю температурного режиму зберігання);

·        при відключенні електроенергії дверцята холодильника та морозильної камери необхідно тримати закритими,  щоб запобігти потраплянню теплого повітря, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 год. у холодильнику, 48 год. у повній морозилці, 24 год у напівпорожній морозильній камері;.

·        у разі відключення електроенергії понад 4 год  у холодильник необхідно помістити контейнери із замороженою водою, що допоможе утримати холод (за можливості необхідно придбати сухий або блоковий лід, який потрібно зберігати в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику);

·        харчові продукти, які швидко псуються, можна зберігати у термоконтейнері (термопакетах) з холодоелементами, а також у погребі чи підвалі в закритих ємностях;

·        не потрібно пробувати на смак їжу, яка зберігалась  без дотримання відповідних температурних умов, з метою перевірки її якості та безпечності (якщо виникли сумніви  щодо безпечності їжі, зокрема незвичний запах, колір, консистенція, текстура), краще її не споживати;

·        не підлягають подальшій реалізації продукти, що швидко псуються, якщо вони             зберігалися  в холодильнику при температурі вище 15 °C протягом 4 год  або більше (наприклад, м’ясо, птиця, морепродукти, молоко);

·        розморожені харчові продукти заморожувати повторно заборонено;

·        рекомендовано готувати страви у невеликій кількості, щоб їх спожити у день приготування і не залишати в холодильнику на наступний день;

·        заборонено залишати на наступний день заправлені салати, вінегрети, а також не рекомендовано вживати без належного температурного режиму зберігання паштети холодці, заливні страви, супи-пюре, супи молочні, соуси, млинці з м’ясом, сиром  кисломолочним, січені вироби з м’яса, птиці, риби, картопляне пюре, відварені макаронні вироби; охолоджені страви, які зберігались при дотриманні відповідних температурних умов, слід споживати лише після повторної термічної обробки              (кип’ятіння, смаження на плиті, в духовій шафі);

·        не рекомендується здійснювати закупку харчових продуктів, що швидко псуються, про запас ( слід робити запас лише тих харчових продуктів , які не потребують спеціальних температурних умов зберігання(крупи,концерви тощо)   

  Нагадуємо, що у технологічній документації настрави та вироби обов’язково враховуються вимоги Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету   Міністрів України № 305, та встановлено МОЗ вимоги щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.

Завідувач виробництва/кухар несе відповідальність за зберігання та використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід страв, якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, додержання правил особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку.

У бракеражному журналі готових страв, виготовлених закладом освіти самостійно та/або оператором ринку харчових продуктів,який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу(аутсорсинг),зокрема, зазначається дата; назва готової страви; вихід готової страви; час закінчення технологічного процесу приготування страви; термін придатності, який зазначається датою «вжити до»; готова страва доброякісна/недоброякісна; до видачі дозволено/не дозволено з проставленням підпису відповідальної особи; примітка (у разі заміни).

У разі встановлення недоброякісності харчових продуктів та/або готових страв, виявлення нестачі або надлишку харчового продукту та/або готової страви, складається акт бракеражу у трьох примірниках.

Наголошуємо, що при увімкнення сигналу «Повітряна тривога» необхідно діяти відповідно до алгоритму дій населення для вжиття заходів захисту. Першочергово необхідно закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори, загасити печі, вимкнути світло та виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій та Інструкцією закладу, та діяти за вказівками керівництва.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства

Житомирського районного управління

Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області

Профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії.

     Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є питна вода.

     Перевищення у воді гранично допустимих концентрацій різноманітних хімічних сполук може бути небезпечними для здоров’я та життя людини. Однією з таких хімічних сполук є нітрати. Нітрати у питній воді мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини, особливо небезпечні вони для дітей раннього віку (до 3 років), з чим безпосередньо пов’язане виникнення такого захворювання як водно-нітратна метгемоглобінемія.

     Водно-нітратна метгемоглобінемія – це захворювання, обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до порушення здатності його вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його.

     На водно-нітратну метгемоглобінемію хворіють, зазвичай, немовлята, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 50 мг/л). У немовлят основні симптоми хвороби проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Лікувати це захворювання можна тільки в умовах стаціонару. Гостре нітратне отруєння у дітей у 7-8% випадків закінчується смертю.

     Зазвичай метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязі та неглибокі індивідуальні свердловини).

     Децентралізовані джерела водопостачання мають нормативну зону санітарної охорони, це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. Водоносним горизонтом для таких питних джерел є ґрунтові води, які часто забруднюються поверхневими стоками від господарської діяльності людини, надвірних туалетів, вигрібних ям, відходів від утримання тварин, обробки полів азотовмісними добривами тощо. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.

     Зараз на якість води впливає ситуація, пов’язана із військовими діями. У повоєнний час, особливо на звільнених територіях, ситуація все ще може бути незадовільною.

     Важливим є те, що наявність нітратів не змінює органолептичні властивості води (смак, запах, каламутність, прозорість). Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах нецентралізованого водопостачання, Житомирське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області рекомендує:

     ! батькам, які мають немовлят та дітей віком до 3 років, – для питних потреб та приготування їжі (особливо дитячих сумішей, овочевих соків, дитячих напоїв тощо) категорично не використовувати воду з підземних джерел водопостачання, а використовувати фасовану бутильовану столову воду;

     ! по можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком – вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;

     ! дорослим не вживати воду з підземних джерел водопостачання, в якій вміст нітратів перевищує допустимі нормативи – не більше 50 мг/дм3; для питних цілей вживати тільки доочищену та фасовану столову воду;

     ! власникам колодязів дотримуватись вимог чинного законодавства при облаштуванні та експлуатації приватного колодязя, а саме:

     ⦁ колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами;

     ⦁ індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50м від джерел можливого забруднення (вбиральні, вигрібні ями, мережі каналізації, тваринницькі майданчики та ін.);

     ⦁ стінки колодязів повинні бути щільними, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові й талі води);

     ⦁ дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см; для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують коловорот з міцно прикріпленим «журавлем» і відром загального користування;

     ⦁ навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини; колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер;

     ⦁ територію поблизу колодязя необхідно утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.

     Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.

     Двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі з наступним лабораторним контролем ефективності проведеного заходу.

     ! з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива;

     ! у разі виникнення ознак інфекційних захворювань чи отруєнь терміново звертайтесь за медичною допомогою.

     Якщо ви вживаєте воду із колодязя чи джерела – перевірте її на рівень нітратів. Це можна зробити в будь-якій хімічній лабораторії, яка атестована на визначення хімічних показників, у тому числі на визначення рівня нітратів у питній воді.

     Не забувайте, дослідження питної води на вміст нітратів може вберегти ваше здоров’я та здоров’я ваших дітей!

Бережіть себе і своє здоров’я. Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Житомирського районного управління ГУДПСС в Житомирській області.