ЗМІСТ

1. Загальні положення

ІІ. Моніторинг якості освіти

ІІІ. Основні рівні внутрішньої системи забезпечення якості освіти

ІV. Критерії оцінювання освітнього середовища

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів позашкільної освіти

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної    діяльності педагогічних працівників

VІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

VIII. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

IX. Прикінцеві положення

1. Загальні положення 

1.  Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в комунальному закладі «Березівський міський центр дитячої та юнацької творчості» (далі – положення про ВСЗЯО) визначає основні принципи, процедури та індикатори забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі, а також розподіл повноважень щодо забезпечення якості освіти між учасниками освітнього процесу.

  Положення розроблене відповідно до Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти (Наказ Державної служби якості освіти України від 29.09.2021 № 01-11/66), Статуту закладу та інших нормативно-правових документів, що регламентують діяльність закладів позашкільної освіти.

2. Положення про ВСЗЯО спрямоване на забезпечення якості позашкільної освіти та освітньої діяльності в закладі, запровадження та постійне удосконалення системи внутрішнього забезпечення якості освіти в закладі, досягнення позитивної динаміки якості надання освітніх послуг здобувачам позашкільної освіти шляхом забезпечення відповідності освітньої діяльності вимогам та потребам зацікавлених сторін, а також узгодження функціонування освітньої та управлінської ланок у освітній діяльності закладу. 

3. Основні завдання ВСЗЯО:

• оновлення навчально-методичної і науково-методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням освітньої програми, навчального плану, якістю знань, умінь та навичок у вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг змісту та якості освіти та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу;

• створення необхідних умов для підвищення професійного рівня педагогічних працівників закладу;

• моніторинг управління ресурсами та процесами; 

• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів; 

• експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників; 

• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення недоліків;

• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень педрад, методичних рад, оперативних нарад; 

• аналіз виконання  наказів у закладі.

4.  Функціонування ВСЗЯО в ЦДЮТ здійснюється на таких принципах:

принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості визначеній меті якості освітнього процесу;

принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

врахування освітніх потреб і очікувань – орієнтація на потреби та очікування вихованців закладу (дитиноцентризм), а також врахування потреб батьків та вимог суспільства;

органічної єдності заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом, що є природною і невід’ємною складовою діяльності закладу;

відповідальності та взаємозалежності – функціонування і розвиток закладу освіти визначається співвідношенням і вдосконаленням освітньої діяльності; взаємозв’язок усіх внутрішніх чинників і складових діяльності закладу освіти, добровільність прийняття рішень та обов’язковість їх виконання;

відкритості і прозорості – відкритий доступ до інформації та процесів, що відбуваються у закладі, якість їхньої освітньої діяльності та якість освіти;

довіри – позитивні взаємини між усіма зацікавленими сторонами, порядність та доброзичливість один до одного;

підтримки культури якості – спільне досягнення мети щодо забезпечення якості освіти та формування відповідно зорієнтованої системи цінностей та принципів.

5. Складовими внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЦДЮТ є чотири напрями: 

• освітнє середовище; 

• система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

• система педагогічної діяльності;

• система управлінської діяльності. 

6. Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: 

• інформаційно-аналітична;

• контрольно-діагностична;

• колективно-регулятивна;

• стимулююча. 

7. Система внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає контроль за: 

• виконанням Законів України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»; 

• якістю методичного забезпечення в освітньому процесі; 

• реалізацією освітньої програми закладу, навчальних планів та навчальних програм, дотриманням розкладу занять; 

• реалізацією права здобувачів позашкільної освіти закладу на одержання якісної освіти;

•  веденням документації педагогами закладу; 

• організацією дитячого самоврядування; 

• профілактикою булінгу та мобінгу серед учасників освітнього процесу центру; 

• дотриманням Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку закладу; 

• дотриманням вимог законодавства з охорони праці, цивільного захисту та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу; 

• виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

•  станом методичної роботи; 

• раціональним використанням наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій; 

• іншими питаннями в рамках компетенції адміністрації закладу. 

8. Методи контролю за діяльністю керівника гуртка: 

• анкетування; 

• тестування; 

• моніторинг; 

• спостереження; 

• вивчення документації; 

• відвідування і аналіз навчальних занять та виховних заходів; 

• бесіда зі здобувачами освіти; 

• аналіз результатів освітньої діяльності здобувачів освіти. 

9. Організація перевірки з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів: 

• визначення мети контролю; 

• визначення об’єктів контролю; 

• складання плану контролю; 

• інструктаж учасників; 

• вибір форм і методів контролю; 

• констатація фактичного стану справ; 

• об’єктивна оцінка цього етапу; 

• висновки, що випливають з оцінки; 

• рекомендації або пропозиції з удосконаленням освітнього процесу або усунення недоліків; 

• визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль. 

Директор КЗ «Березівський міський ЦДЮТ» забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та разом методистами здійснює контроль за її діяльністю. 

10. Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу.

11. За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ проводяться: 

• засідання педагогічної ради, наради при директорові, робочі наради з методистами  та педагогічним колективом; 

• результати перевірок можуть враховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників. 

12. Колегіальним органом, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури ВСЗЯО є педагогічна рада.

13. Директор КЗ «Березівський міський ЦДЮТ» за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення: 

• про видання відповідного наказу; 

• про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу; 

• про проведення повторного контролю із залученням певних консультантів; 

• про заохочення працівників; 

• про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

• інші рішення в межах своєї компетенції. 

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією Центру самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи) міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

ІІ. Моніторинг якості освіти 

1. Завдання моніторингу якості освіти. 

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться адміністрацією Комунального закладу «Березівський міський центр дитячої та юнацької творчості» та включає: 

• систему контролю за освітнім процесом у закладі; 

• систему неперервного і тривалого спостереження та оцінювання стану освітнього процесу; 

• аналіз чинників впливу на результативність участі у масових заходах різних рівнів; 

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учасників освітнього процесу.

2. Основними формами та показниками моніторингу є:

• самооцінювання та взаємооцінювання діяльності педагогів, 

• здобувачів позашкільної освіти, адміністрації; 

• внутрішня оцінка діяльності адміністрацією та членами відповідної комісії (згідно наказу по закладу); 

• аналіз рівня кількості призерів та переможців всіх етапів масових заходів (конкурси, проєкти, виставки, симпозіуми, фестивалі, акції тощо);

• перевірка документації; 

• опитування, анкетування; 

• відвідування навчальних занять, організаційно-масових та виховних заходів;

• аналіз професійного самовизначення випускників закладу. 

Самооцінювання здійснюється кожні два роки і є комплексним за основними напрямами роботи закладу.

3.  Критеріями моніторингу є:

• об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього 

• процесу); 

• систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності); 

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість  

• оцінювання, шляхи перевірки результатів;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами); 

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості);

• дотримання вищезазначених принципів. 

4. Очікувані  результати: 

• отримання даних щодо стану освітнього процесу в ЦДЮТ; 

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень. 

5. Підсумки моніторингу: 

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах; 

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на педагогічних радах, засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорові тощо; 

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи. 

6.  Показниками опису та інструментів моніторингу якості освіти визначено: 

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний та кількісний склад, професійний рівень працівників закладу; 

• контингент здобувачів позашкільної освіти; 

• результати творчої діяльності здобувачів позашкільної освіти; 

• педагогічна діяльність; 

• управлінська діяльність; 

• освітнє середовище; 

• стан охорони праці та безпеки життєдіяльності та цивільного захисту в закладі; 

• формування іміджу закладу. 

ІІІ. Основні рівні внутрішньої системи забезпечення якості освіти

1. Здобувачі освіти, яким надають якісні освітні послуги, педагогічну та психологічну підтримку під час освітнього процесу, формування у них компетентностей відповідно до освітньої програми центру.

2. Керівники гуртків та батьківська рада закладу забезпечують реалізацію освітньої програми, на даному рівні формується якість освіти.

3. Структурно-освітні підрозділи (відділи), що здійснюють освітню діяльність, впровадження та адміністрування освітньої програми, здійснюють щорічний моніторинг, вивчають потреби здобувачів освіти та їхніх батьків.

4. Структурно-управлінські підрозділи (атестаційна комісія, педагогічна рада, адміністрація), здійснюють реалізацію заходів щодо забезпечення якості освіти, розроблення, апробацію, схвалення, затвердження документів, процедур, проєктів, програм для забезпечення освітнього процесу закладу.

5. Директор, педагогічна рада здійснюють розробку та формують стратегії розвитку закладу, політики забезпечення якості освіти, освітньої програми закладу та конкретних дій та заходів, що відображено у щорічному плані закладу.

ІV. Критерії оцінювання освітнього середовища

1. Однією з важливих умов для освітнього процесу є безпечне та комфортне освітнє середовище. 

2. Освітнє середовище – сукупність об'єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об'єктів, необхідних для успішного функціонування освітнього процесу. Це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні.

3. Освітні ресурси здійснюють необхідне забезпечення для реалізації програми: матеріально-технічне (обладнання, спеціальні приміщення, навчальна література, методичні матеріали тощо), функціонування веб-сайту закладу та постійне оновлення інформації на ньому, надання консультативної допомоги учасникам освітнього процесу (педагогічна, науково-методична, дослідницька).

4. Навчальні програми з позашкільної освіти, за якими здійснюється освітній процес здобувачів позашкільної освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

5. Центр планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

6. Матеріально-технічна база закладу пристосована для надання якісних освітніх послуг: відповідає санітарним нормам, вимогам правил пожежної безпеки, дотриманню норм з охорони праці. 

7. Заклад повністю підключений до мережі Internet, має електронну пошту tatjana.klepanchuk@gmail.com та власний сайт https://sites.google.com/view/berezivka-cdut/

8. Комунальний заклад «Березівський міський ЦДЮТ» за потреби утворює інклюзивні та спеціальні групи та інші організаційні форми для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

• доступність – створення необхідних умов для реалізації програми інклюзивного навчання та можливості вільного доступу до освітнього середовища закладу;

• забезпечення освітнього простору – створення належних умов для здобуття позашкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб в умовах інклюзивного навчання;

• програми інклюзивного навчання розробляються індивідуально відповідно до фізичних і психологічних особливостей дитини.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів позашкільної освіти 

5.1. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів позашкільної освіти. 

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень здобувача позашкільної освіти. 

Результати освітньої діяльності здобувачів позашкільної освіти на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. 

Результатом навчання здобувачів позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, творчої і соціальної компетентностей. 

Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей знань; основ характеристики явищ і процесів суспільного життя; набуття знань морально-психологічних якостей, способів організації змістовного дозвілля. 

Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних вмінь і навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію. 

Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності проявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні. 

Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України. 

5.2. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня творчих досягнень здобувачів позашкільної освіти. 

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів позашкільної освіти в ЦДЮТ включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання має бути прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу. 

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів позашкільної освіти повинна: 

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до результатів; 

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати; 

• заохочувати вихованців апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку чи відгук; 

• розвивати у здобувачів позашкільної освіти впевненість у своїх здібностях і можливостях; 

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності. 

Система оцінювання неможлива без інформування здобувачів позашкільної освіти про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

5.3. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів позашкільної освіти є: 

• діагностуюча і коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у гуртківців під час навчання, виявлення прогалин у знаннях здобувача позашкільної освіти та внесення педагогом певних коректив; 

• стимулюючо-мотиваційна – розвиває відповідальність у здобувачів позашкільної освіти, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості; 

• виховна – формує у гуртківців вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка. 

5.4. Індикатори оцінювання досягнень здобувачів позашкільної освіти закладу: 

• частка здобувачів позашкільної освіти, що брали участь у заходах на рівні закладу, міському та обласному рівнях; 

• частка здобувачів позашкільної освіти, які брали- участь у заходах міжнародного та всеукраїнського рівнів; 

• частка творчих колективів, що мають почесні звання; 

• частка здобувачів освіти, які продовжили навчання за відповідним напрямом, спеціальністю або обрали відповідну професію. 

5.5. Оцінювання знань, вмінь, навичок вихованців базується на рівневій технології оцінювання. 

В основу оцінювання навчальних досягнень такої технології покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній і високий). 

Рівень – сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває здобувач позашкільної освіти, визначається за такими показниками: 

• початковий (репродуктивний) – відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми, вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням; 

• середній – вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками; 

• достатній – вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ, змісту програми; вміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій та вмінь, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь вихованців повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча інколи бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях; 

• високий рівень – знання здобувача позашкільної освіти є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вихованець уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Він вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога. 

5.6. Рівневі показники оцінювання знань вихованців, це є перший показник ефективності роботи здобувачів позашкільної освіти. 

Участь вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка та їх досягнення – це другий показник роботи здобувачів позашкільної освіти. 

Результати навчання здобувачів позашкільної освіти визначені прогнозованим результатом, визначеним для кожного гуртка його навчальною програмою. 

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної 

діяльності педагогічних працівників 

6.1. Педагогічна діяльність педагогів закладу передбачає:

• оформлену належним чином навчальну документацію, журнал моніторингу досягнень навчальних результатів здобувачів освіти тощо;

• участь педагогічних працівників у заходах професійного розвитку, у т.ч. підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу, участь у фахових конкурсах та інше;

• участь педагогічного працівника у педагогічній раді, методичних об’єднаннях різного рівня, семінарах;

• проходження атестації педагогічними працівниками;

• проведення організаційно-масової роботи в закладі та громаді.

6.2. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів позашкільної освіти. 

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність згідно з річним планом роботи. Планування розробляється керівником гуртка самостійно. 

Навчально-тематичний план, навчальна програма з позашкільної освіти повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу. Обсяг запланованих годин за навчально-тематичним планом повинен відповідати навчальній програмі. 

Навчально-тематичний план – це результат роботи керівника гуртка, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Керівник гуртка сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. 

Навчально-тематичні плани затверджуються директором закладу, погоджуються методистом. У кінці навчального року керівники гуртків самостійно аналізують виконання навчального плану.

6.3. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є: 

• освітній рівень педагогічних працівників; 

• забезпечення якості освітнього процесу (виконання навчальних планів та навчальних програм, систематичність відвідуваності навчальних занять вихованцями, згідно нормативів наповнюваності навчальної групи; стан ведення документації, необхідної для реалізації освітнього процесу); 

• організація інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи (наявність навчально-методичного забезпечення освітнього процесу; наявність інформаційно-методичних матеріалів, оприлюднення фахової інформації на сайті закладу); 

• використання сучасних освітніх підходів, інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; 

• співпраця з батьками здобувачів позашкільної освіти, забезпечення постійного зворотнього зв'язку; 

• участь педагогічних працівників у заходах професійного розвитку (наявність документів про підвищення кваліфікації; дотримання вимог чинного законодавства під час проведення атестації; організація та проведення майстер-класів, семінарів, конференцій; частка педагогічних працівників, які мають відзнаки, нагороди, звання).

6.4. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів позашкільної освіти. 

Процес навчання не може спиратися лише на передачу знань і навичок від педагога до здобувача позашкільної освіти. Керівники гуртків мають вчити вихованців умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні наскрізні змістові лінії. 

Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні та розвитку наскрізних умінь здобувачів позашкільної освіти здійснювати через: 

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу визначити також як методичну проблему, над вирішенням якої працюють керівники гуртків у міжатестаційний період. 

2. Планування роботи керівника гуртка. У навчально-тематичних планах, навчальних програмах керівників гуртків мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння здобувачами позашкільної освіти ключовими компетентностями. 

3. Вивчення роботи керівників гуртків шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття, з метою визначення доречності та ефективності оволодіння вихованцями ключовими компетентностями. Форми і методи, які використовуються педагогом на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи вихованців. 

6.5. Педагогічні працівники створюють або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо). 

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками: 

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять; 

• додаткові інформаційні матеріали для проведення занять; 

• тестові завдання для перевірки знань; 

• практичні і проєктні завдання для роботи вихованців під час проведення навчальних занять та вдома; 

• завдання для самостійного опрацювання здобувачами позашкільної освіти; 

• навчальні програми; 

• навчально-тематичні плани; 

• електронні освітні ресурси (презентації, відеоматеріали) для дистанційного навчання; 

• інші інформаційні ресурси. 

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси керівник гуртка може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи тощо), на рівні міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів. 

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації педагога, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації педагога. 

6.6. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою .

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків передбачених чинним законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання та тарифікаційні розряди оплати праці. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника у порядку, встановленому законодавством. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу позашкільної освіти впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин. 

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихованців та колег педагога, який атестується тощо. 

6.7. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти. 

Успішна участь педагога в інноваційній діяльності є показником його високої кваліфікації. Результати цієї діяльності можна використовувати у процесі атестації педагогічного працівника. Результатом інноваційної роботи є виступи педагогів на конференціях і семінарах, оприлюднені публікації з тематики роботи. 

6.8. Критерії підготовленості педагогів закладу позашкільної освіти. 

ІІІ – низький рівень: 

• педагог не вміє оцінювати свою педагогічну діяльність; на низькому рівні володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не використовує в своїй роботі наукові та практичні досягнення; не може застосовувати свої знання в практичній діяльності; 

• педагог недостатньо обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти й виховання, погано орієнтується в питаннях інноваційної педагогіки, не до кінця осягнув її методологічну основу; недостатньо знає досягнення вітчизняної і світової педагогіки, передовий досвід, не може виробити інноваційного стилю діяльності; 

• у педагога недостатньо сформовані вміння й навички педагогічної діяльності; він не може виробити інноваційний стиль діяльності, не може запроваджувати диференційно-діагностичну систему навчання. 

ІІ – середній рівень: 

• педагог інколи має труднощі у застосуванні знань на практиці, частково володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору інноваційної позашкільної педагогіки; не завжди вміє творчо використовувати наукові й практичні досягнення; 

• педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти і виховання, оволодів методикою виконання, але інколи має складнощі у визначенні їх головних завдань; знає досягнення інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід, але не завжди може застосувати їх у своїй діяльності; 

• у педагога в основному сформовані вміння і навички педагогічної діяльності, але інноваційний стиль роботи не вироблений; він має труднощі у використанні досягнень вітчизняної і світової педагогіки, запровадженні диференційно-діагностичної системи навчання. 

І – високий рівень: 

• педагог застосовує знання на практиці, володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики; вміє оцінювати свою діяльність у контексті інноваційної позашкільної педагогіки; творчо використовує наукові й практичні досягнення; 

• педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти, виховання, оволодів методикою проведення занять; розуміє значення досягнень інноваційної вітчизняної і світової наукової та народної педагогіки, передового педагогічного досвіду; 

• у педагога сформовані вміння й навички педагогічної діяльності, вироблений інноваційний стиль роботи, він здатний використовувати досягнення вітчизняної педагогіки, запроваджувати диференційно-діагностичну систему навчання. 

6.9. Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань здобувачів позашкільної освіти, а також участю вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка, та їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках тощо. 

VІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання 

управлінської діяльності 

7.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в ЦДЮТ визначає стратегію управління в закладі позашкільної освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою накопичення інформації та забезпечення прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу. 

7.2. Управління процесом забезпечення якості освіти в ЦДЮТ регулюється внутрішніми нормативно-правовими документами (Статутом, положеннями, рішеннями, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти. 

7.3. Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає: 

• ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітнього процесу; 

• призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; 

• навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти; 

• формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах і в цілому; 

• формування політики та цілей у сфері забезпечення якості освітнього процесу (на перспективу, навчальний рік тощо); 

• визначення видів діяльності у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти; 

• удосконалення системи аналізу і прийняття підсумкових рішень. 

7.4. Критерії оцінювання управлінської діяльності директора та методистів центру: 

• установчі документи відповідають чинному законодавству; 

• планування роботи центру відповідає основним його діяльності; 

• керівник та методисти закладу аналізують реалізацію планів роботи, коригують у разі потреби; 

• структура закладу, мережа гуртків, інших організаційних форм відповідає Статуту та освітній програмі закладу; 

• динаміка розвитку мережі гуртків відповідно до типу закладу (за останні три роки); 

• ефективність кадрової політики;

• забезпеченість закладу педагогічними працівниками відповідно до штатного розпису; 

• відповідність кваліфікації, освітнього ступеня педагогічних працівників вимогам чинного законодавства; 

• прозорість та інформаційна відкритість закладу (оприлюднення інформації про заклад, фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів на власному сайті; інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється); 

• впровадження академічної доброчесності у закладі (директор та методисти закладу забезпечують реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидії фактам її порушення; частка педагогічних працівників, здобувачів освіти, які поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності).

VIII. Система та механізми забезпечення 

академічної доброчесності 

1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень. 

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (творчу) діяльність; 

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 

• об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами позашкільної освіти передбачає: 

• самостійне виконання навчальних завдань (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. 

IX. Прикінцеві положення 

1. Положення про ВСЗЯО вводиться в дію з наступного дня після його затвердження наказом директора.

2. Зміни та доповнення до цього положення можуть вноситися за ухвалою педагогічної ради закладу і вводитися в дію наказом директора. 

Відповідальність за актуалізацію цього положення та контроль за його виконанням несуть працівники закладу відповідно до їхніх функціональних обов’язків.