Життєвий ритм. Розпорядок дня підлітків.
Ви дізнаєтеся про:
- біологічні ритми та їх вплив на організм людини;
- необхідність дотримання режиму дня школяра та їх орієнтовну структуру;
- необхідність збереження власно життя і здоров’я, їх важливість для всього суспільства;
- сон, його значення для здоров’я, типи людей відповідно до сну і нічної роботи.
Правильно спланована робота – це один крок до успіху.
Народна мудрість
Що таке біологічні ритми?
Жителі Землі, спостерігаючи за ростом і розвитком істот у рослинному і тваринному світі, пізнаючи свій організм, прийшли до висновку, що ритмічність характерна для всього живого. Людина є частиною природи, а тому в її житті, як і в природі, все повинно відбуватися ритмічно. Під впливом центральної нервової системи всі системи і органи людини функціонують узгоджено, послідовно і ритмічно. Їх комплексна діяльність забезпечує життєво важливу єдність організму з довкіллям, а ритмічність природних явищ істотно впливає на процеси в організмі людини.
Всередині кожного живого організму ніби поміщено особливий годинник, якому підпорядковуються всі його дії. Рослина лише в певний час розквітає, птах висиджує пташенят у певну пору року. З року в рік змінюються пори року, чергуються ніч і день, в певний час з'являється північне сяйво...
Ці явища вивчає одна з важливих наук - хронобіологія. Певним біологічним ритмам підпорядкований і організм людини. Є люди, які можуть краще працювати з раннього ранку, а інші, навпаки, досягають успіхів у пізні, а той у нічні години.
Протягом тисячоліть основою праці й відпочинку стала семиденна міра: шість днів праці, а сьомий день - відпочинок. Однак давно помічено, що в середині тижня більшість людей трудиться продуктивніше, ніж на початку чи наприкінці.
Організм людини підпорядкований багатьом ритмічним змінам, має
певні спалахи й спади активності. Кожній людині треба вивчити свій
біологічний годинник і відповідно до нього планувати свою діяльність.
Особливо важливо дотримуватися життєвого ритму, правильного чергування праці і відпочинку, харчування ієну, фізичних навантажень і розслаблень.
Біоритми властиві кожній людині, вона успадковує їх від предків. Найголовніший біологічний ритм — це ритм сну та неспання.
Що таке сон?
Для працездатності людини виключно важливе значення має якість, кількість і регулярність сну. Недосипання призводять до погіршення пам'яті, зниження здатності зосередитися, до негативного настрою і інших психічних розладів. Навпаки, регулярний, достатній і здоровий сон сприяє працездатності психіки. Нічого немає дивного в тому, що І.П. Павлов називав сон "рятівником" нервової системи, Шекспір—"бальзамом душі", а Арістотель—"слугою життя". Зміни сну і неспання відносяться до найбільш яскравих ознак добового ритму. За дуже великих навантаженнь люди можуть спати навіть під часу бігу. Відсутність сну або недостатній сон протягом довгого часу може викликати хворобливі зміни, наприклад, захворювання серця, судин і навіть бути причиною смерті.
Для досягнення здорового сну необхідно дотримуватися певних правил:
- приміщення повинно бути прохолодним, затемненим і добре провітреним;
- вечеря легка і обов'язково за дві години до сну;
- малі психічні навантаження (наприклад, перегляд перед сном детективів, конфлікти і т. ін.).
Які є групи людей по відношенню до сну?
Люди поділяються на так званих «жайворонків», «сов» та «голубів». «Жайворонки» рано лягають спати й рано прокидаються, вони активні вранці. «Сови» найчастіше засиджуються до пізньої години, їх важко вчасно вкласти спати, натомість вранці вони прокидаються повільно й через силу. «Голуби» найкраще пристосовуються до звичайного, середнього режиму й до змін навколишніх умов. Але, незалежно від того, «сова» ви чи «жайворонок», до школи потрібно прийти вчасно.
Тому важливо дотримуватись режиму дня!!!
Що таке режим дня?
Режим дня створює умови для зміцнення здоров'я й підвищення працездатності. При правильному й суворому дотриманні режиму виробляється певний ритм життя всього організму. Це покращує його можливості й дозволяє найефективніше виконувати різні види робіт. Окрім того, виховується організованість, воля й дисциплінованість.
Режим дня вважається правильним, якщо забезпечує достатньо часу для необхідних елементів життєдіяльності і протягом всього періоду неспання сприяє високій працездатності. Правильно організований режим дня створює бадьорий настрій, інтерес до навчальної і творчої діяльності, ігор, сприяє нормальному розвитку підлітка.
При побудові режиму дня необхідно передбачати наступні основні компоненти:
- різні види діяльності, їх оптимальну протяжність,
- раціональне чергування і регулярність;
- відпочинок з максимальним перебуванням в умовах відкритого повітря;
- регулярне харчування;
- гігієнічно повноцінний сон.
Режим дня дитини повинен передбачати час для самообслуговування, гігієнічних процедур. Учні повинні мати вільний час, який вони можуть використати для творчої діяльності за власним вибором.
Це сприяє утворенню певних звичок. Учні, які дотримуються розпорядку дня, краще працюють під час навчальних занять, швидше засинають і менше втомлюються.
У добовому часі учнів важливо виділити такі основні компоненти:
- навчальні заняття в школі і вдома,
- сон,
- позашкільні заняття (музика, читання художньої і науково-популярної літератури, заняття іноземними мовами тощо),
- самообслуговування,
- виконання правил особистої гігієни,
- вживання їжі,
- перебування на свіжому повітрі,
- заняття фізкультурою і спортом.
Бажано дотримуватися таких принципів організації життєвого ритму:
- Рівномірність і ритмічність у роботі, що є запорукою успішної працездатності.
- Поступове включення в роботу.
- Послідовність і системність діяльності.
- Правильне чергування праці й відпочинку.
- Заміна одних форм праці іншими для зменшення втоми.
- Систематичність вправ, що забезпечує високу працездатність, зміцнює навички.
- Піклування суспільства, колективу про працю кожного.
Тож будьте бадьорі!
Дотримання режиму дня – запорука гарного здоров’я. Відпочинок і сон – це не лінощі, а необхідна складова твого життя.
Підлітковий вік — це час кардинальних фізіологічних змін. У віці 9-13 років відбувається ряд різних фізичних і емоційних змін, пов’язаних зі статевим дозріванням. У цей період тіло дівчинки- та хлопчика-підлітка зазнає значних змін. Крім того, змінюється ставлення до миру і дружби. Зміни не обходять стороною й емоційну сферу. Щоб період підліткового віку пройшов для дитини найменш болісно, її слід навчити дотримуватичя правильного розпорядку дня. Завдяки цьому Ваша дитина з легкістю впорається зі змінами, залишаючись при цьому здоровою і щасливою.
Звичка дотримуватися правильного режиму дня охороняє підлітків від різних хвороб, допомагає їм рости фізично міцними, працьовитими, життєрадісними. Хоча більшу частину трудового дня підліток проводить у школі або в іншому навчальному закладі, важливо, щоб придбані там навички закріплювалися вдома.
Відсутність режиму погано позначається на зростаючому організмі, зменшується працездатність, знижується успішність, поступово можуть з’явитися ознаки розладу здоров’я.
У основі правильно організованого режиму дня підлітка лежить певний ритм, чітке чергування окремих видів занять. При виконанні в певній послідовності, в один і той же час, окремих елементів режиму дня в центральній нервовій системі створюються певні «звички», які полегшують перехід від одного виду діяльності до іншого. Тому необхідно строго дотримуватися певного часу підйому та відходу до сну, приготування домашніх завдань, прийомів їжі, тобто дотримуватися певного, встановленого режиму дня. Цьому основному положеню повинні бути підпорядковані всі елементи режиму.
Режим дня дітей і підлітків має багато спільних рис, оскільки ґрунтується на розкладі шкільних і позашкільних занять. Ранній підйом, гігієнічні процедури, сніданок, уроки, обід, відпочинок, виконання домашнього завдання, прогулянка, вечеря, сон — основа щоденного режиму дітей та підлітків. Відмінність лише в кількісних показниках.
Приблизний розпорядок дня підлітка може виглядати наступним чином:
Ранковий підйом — 6:30-7:00;
Гімнастика, ранковий туалет, гігієнічні процедури — 7:00-7:15;
Сніданок — 7:15-7:30;
Заняття в школі — 8:00-13:00;
Прогулянка або відпочинок — 13:00-14:00;
Обід — 14:00-15:00;
Відвідування гуртків або секцій — 15:00-17:00;
Виконання домашніх завдань — 17:00-19:00;
Вечеря — 19:00-19:30;
Вільний час або виконання домашніх обов’язків — 19:30-21:30;
Гігієнічні процедури — 21:30-22:00;
Сон — 22:00-7:00.