Embedded Files
Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому
Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому
Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому
(методичні рекомендації)
Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у кожної з них свій термін. Одна з небезпек – це тонкий лід. Він може підвести нас восени, взимку і навесні. Щоб цього не трапилось, треба дотримуватись правил безпеки.
Ознайомлення з правилами безпечної поведінки на льоду:
Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.
Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.
Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.
Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.
Перед переходом водойми льодом необхідно спочатку (якщо можливо) знайти стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
Забороняється виходити на лід за таких умов:
– якщо поруч теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;
– у випадку швидкої течії річки у цьому місці;
– за наявності вмерзлих у лід дошок, палок та інших предметів;
– у випадку різного забарвлення льоду;
– поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
– обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу – під снігом лід завжди тонший;
– під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.
– особливо обережно спускайтеся з берегів: лід може нещільно з’єднуватись із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Візьміть з собою палицю для того, щоб перевірити міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з’являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки прийшли. Причому, перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.
Лижникам перед виходом на лід рекомендується зняти петлі лижних палиць з рук і лямку рюкзака з одного плеча, а також розстібнути кріплення лиж. Ці приготування забезпечать свободу рухів у разі несподіваного провалу під лід. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан. Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно. Пробийте ополонки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду (рекомендується відстань між ними 5м). треба мати на увазі, що лід складається з двох шарів: верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину можна лише знявши спочатку верхній прошарок неміцного льоду.
Безпечним вважається лід:
– для одного пішохода – зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 см;
– для влаштування катка – не менше 12 см (масове катання – 25 см) ;
– масова піша переправа може бути організована при товщині льоду не менше 15см;
– для переправи вантажного автомобіля – 30-35см, трактора – 40-60 см.
Час безпечного перебування людини у воді:
– при температурі води 24°С час безпечного перебування становить 7-9 годин;
– при температурі води 5-15°С – від 3,5 годин до 4,5 годин;
– температура води 2-3°С являється смертельною для людини через 10 -15 хв;
– при температурі води менше 2°С – смерть може настати через 5-8 хв.
Способи рятування на льоду
Якщо ви провалились на льоду:
– необхідно зберігати спокій, не панікувати і не метушитися,треба голосно покликати на допомогу;
– позбавлятися слід тільки від того одягу, який вас тягне вниз. У будь-якому випадку постарайтеся залишити на собі головний убір, голова повинна бути максимально захищена, нехай навіть і мокрим головним убором;
– не намагайтеся відразу ж видертися на лід. Підніміться на поверхню в місці провалу і прийміть у воді горизонтальне положення, відведіть ноги назад, а не під себе, щоб тіло не склалося вдвічі під льодом. Остерігайтеся гострого льоду;
– вибиратися на лід необхідно з тієї сторони, з якої ви провалилися;
– не намагайтеся вибратися на лід тільки за допомогою рук;
– широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою, якщо можливо, переберіться до того краю ополонки, де течія не захопить вас під лід. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювались до вас і врятувались;
– пристосуйтеся і постарайтеся переміститися усім тілом на лід, або обережно перекиньте одну ногу, а потім іншу;
– намагайтеся не обламувати крайки льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне – пристосувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори;
– вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітись, будьте обережні до самого берега, а там, не зупиняйтеся, поки не опинитесь в теплі, максимально захистіть голову і одягніть щось на ноги.
Температура тіла в холодній воді буде швидко падати, тому намагайтеся це зробити якомога швидше.
Способи рятування іншої людини, яка провалився на льоду
– негайно крикніть йому, що йдете на допомогу, при можливості приверніть увагу інших людей та зателефонуйте «101»;
– наближатись до ополонки можна лише повзком, широко розкинувши руки. Буде краще, якщо ви можете підкласти під себе лижі, дошку, фанеру – збільшуючи площу опори – і повзти на них, до самого краю підповзати не можна, інакше у воді опиняться двоє, згодяться і паски або шарфи, будь-яка дошка або жердина, санки, лижі зможуть врятувати людину. Кидати, зв’язані паски або шарфи треба за 3-4 м;
– якщо ви не один, тоді взявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому;
– діяти в цей час треба швидко і рішуче: потерпілий швидко заклякає у холодній воді, мокрий одяг тягне його вниз;
– подавши постраждалому підручний засіб рятування, треба витягти його на лід і повзком вибиратися з небезпечної зони;
– на березі викликайте «швидку медичну допомогу»;
– потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення (прогрітий намет або кабіна автомобіля), по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні;
– по можливості, потерпілого швидко переодягніть в сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;
– не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;
– по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;
– дайте попити теплої води, якщо є – чаю.
– потерпілому ні в якому разі не давайте спиртне «для зігріву». Спиртне в даному випадку провокує різке некероване зниження внутрішньої температури тіла.
УВАГА! НЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ!
НЕбезпечні знахідки:
Як поводитись при виявленні невідомих предметів?
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
Отож:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Google Sites
Report abuse