КАРАЮЧИ, ПОДУМАЙ «А НАВІЩО?!»

1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю - ні фізичному, ні психічному. Більш того, покарання повинно бути корисним.

2. Якщо є сумніви, карати чи не карати – не карайте. Навіть якщо зрозуміли, що ви м’які, довірливі і нерішучі. Ніякої « профілактики» ніяких покарань «на всяк випадок».

3. За один раз – це одне. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, а не по одному - за кожний вчинок. Салат із покарань – це блюдо не для дитячої душі!

Покарання – не за рахунок любові, щоб не сталося, не лишайте

дитину без нагоди і любові, на яку вона заслуговує.

4. Строк давності. Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням, деякі батьки карають дитину за погані вчинки, коли вже пройшов час, забуваючи про те, що навіть в суворих дорослих законах приймається до уваги строк давності правопорушень.

5. Покараний – побачений . Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута, як не було. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

6. Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина , покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви неправі, покарання буде діяти тільки в протилежний бік.

7. Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитина повинна боятися, не гніву вашого, а вашого засмучення.