Embedded Files
Хотя строительство стадиона и было начато в 1939-ом году, строительные работы были приостановлены с началом Второй Мировой а затем и Великой Отечественной Войны. После войны строительство продолжили и наконец после 12-ти летнего ожидания спортивная арена распахнула свои двери футбольной общественности республики. 16 сентября 1951-го года в 13 часов 30 минут дня состоялось торжественное открытие стадиона, в котором приняло участие 8.000 спортсменов, а также Первый секретарь ЦК Компартии Азербайджана Мирджафар Багиров, генералы, адмиралы, посланцы других советских республик
Офіційно спортивну арену будували менше п’яти місяців – з 1 квітня до 17 серпня 1963 року. Однак насправді активні підготовчі роботи на місці старого глиняного кар’єру тривали більше трьох років.
«Чотири роки тому тут був пустир, а сьогодні зусиллями робітничої молоді (на громадських засадах) створена перша черга спортивного комплексу і чудовий молодіжний парк», – писала газета «Львовская правда» у серпні 1963 року.
Проект розробили четверо львівських архітекторів – Ярослав Назаркевич, Лариса Скорик, Ярослав Порохнавець і Володимир Блюсюк.
Однак більшість робіт виконували вручну. Туди-сюди безперервно снували тисячі носилок, відер і знаменитих «комсомольських шуфель» – вдвічі більших від звичайних.
Студентів і учнів бракувало, тож до робіт масово залучали військових – солдатів строкової служби. Працювали навіть ув’язнені – щоправда, окремо і під особливим наглядом.
Page updated
Google Sites
Report abuse