Історія школи

Школа у с. Аркадіївка була побудована у 1880-1881 роках як церковно-приходська. Нею постійно опікувалась сім'я поміщика Кочубея.

Першим учителем був піп Олександр Іванович Філіпович. Допомогав йому церковний староста: селянин Василь Карпович Герасименко. Школа була побудована окремо від церкви, але бібліотека розміщувалась у приміщенні церкви. У церковно-приходській школі діти навчались три роки, вивчаючи Закон Божий, слав'янську мову, граматику, арифметику.

У 1912 році у селі було вже дві церковно-приходські школи, бібліотека, існував церковно-приходський хор, що налічував біля 30 учасників.

Після закінчення такої школи навчання можна було продовжити у гімназії, яка знаходилася у м. Прилуки. До 1918 року гімназію закінчили два жителі села – Драга Михайло Сергійович та Назарок Настасій Сергійович.

До самої колективізації дітей у селі продовжував навчати батюшка, але крім нього, працювало ще і двоє учителів. У двох школах на той час було 4 класи. Учні двох класів навчалися до обіду, а інших двох після обіду.

У 1930 році церква була закрита і в 1937 році у її приміщені організовано клуб.

До 1930 року у селі, крім школи, працював лікнеп. Комсомольці та дві піонервожаті ходили по хатах, де не було школярів, та вчили людей грамоті.

У 1930 році було побудоване нове приміщення школи, яке знаходилось на місці сучасної школи. Організатором будівництва був Соболь Микола Петрович, який працював директором школи з 1930 року до початку війни і був розстріляний фашистами у 1942 році за зв'язок з партизанами.

У довоєнні часи школа працювала як чотирирічна і налічувала сім класів. Чотири роки навчання були обов'язкові. Проте, існував ще й п’ятий клас , але щоб навчатись у ньому необхідно було здавати іспити.

У школі учням давали гарячі обіди, тому майже всі діти села ходили на заняття і в молодші класи налічували до 40 школярів. На той час дітей навчали такі учителі: Пономаренко О.О., Чміль І.О., Штефан П.Я., Кочова О.Г., Дідик І.П., Фесан В.К., Хмельницький І.П.

Окрім школи у селі під час голодомору 1931-1932 років був організований інтернат для місцевих учнів, у яких померли батьки. Інтернат розташувався у чотирьох хатах розкуркулених селян. Дітей одягали та годували. Вони жили у інтернаті до 18 років. Тому своє існування інтернат припинив коли всі його учні досягли відповідного віку.

Починаючи з 30-х років у селі функціонували комсомольська та піонерська організації, були також і жовтенята.

Хоч школа працювала до війни регулярно, але була велика кількість дітей які у зимовий період залишалися вдома, оскільки не було в що одягтися та взутися, щоб відвідувати школу.

У 1937 році було репресовано і одного із учителів школи – Чміля Івана Панасовича, який додому не повернувся і подальша доля його не відома.

У роки Великої Вітчизняної війни школа у селі не працювала. Навчання відновилося лише у 1945 році коли відкрилась чотирирічна школа.

З 1947 року вона стала семирічною. Так навчання продовжувалося до 1959 року, коли було відкрито 8 клас. До 1982 року діти закінчували 9 і 10 класи у сусідньму селі Середівка.

У 1982 році у с. Аркадіївка школа стала десятирічною, проте отримала назву «Середівська середня школа», а у с. Середівка залишилась Аркадіївська початкова школа. Така плутанина з назвами існувала аж до 1986 року коли школи роз'єдналися і все стало на свої місця.

До 1986 року учні навчалися у двох старих приміщеннях, розташованих на вулицях Щорса та Леніна, а у 1986 році побудовано нове приміщення триповерхової сучасної школи.

На базі навчального закладу у 1990 році створено історико-краєзнавчий музей. Музей носить звання "Зразковий" і налічує понад 2000 експонатів українського народного побуту.

У 2003 році Аркадіївська середня школа перейменована у Аркадіївську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. У 2008 році при школі почала працювати дошкільна група і загальноосвітня школа була реорганізована у Аркадіївський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» . З січня 2022 року створена Аркадіївська гісназія.

За весь час існування школи нею керували такі директори:

1. Соболь Микола Петрович - 1930-1941рр.

2. Мартинюк Катерина Іванівна - 1945-1953рр.

3. Товмаш Степан Петрович - 1953-1971 рр.

4. Плетень Павло Іванович - 1971-1974 рр.

5. Коровник Павло Аркадійович - 1974-1981 рр.

6. Шевченко Вітольд Іванович - 1981-1985 рр.

7.Шипко Григорій Григорович - 1985-1986 рр.

8. Юрченко Володимир Григорович - 1986 рік

9. Маруженко Микола Самсонович - 1986-1987 рр.

10. Дзядевич Анатолій Олександрович - 1987-1989 рр.

11. Тимченко Олександр Миколайович - 1989-1991 рр.

12. Шаховська Валентина Іллівна - 1991-1993 рр.

З 1993 року і по даний час директором працює Жлобина Лідія Іванівна.