75 років Перемоги
День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України
Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 75 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат на українських землях, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів українців.
8 та 9 травня 2019 року Україна, разом з усім світом, відзначає День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України.
Визволення міста Харкова
3 серпня 1943 р. почалась Белгородсько-Харківська наступальна операція. Її розпочали війська Воронезького та Степового фронтів разом із частинами та з'еднанням Південно-Західного фронту. Кодова назва операції «Полководець Рум'янцев». Мета операції й створення умов для звільнення Лівобережної України.
5 серпня було звільнено Белгород і Орел, 7 серпня Богодухів, Козачу Лопань та Золочів.
10 серпня 1943 р. командуючий Степовим фронтом Iван Степанович Конев дав наказ оволодіти Харковом.Операція вимагала розгрому угруповання ворота на підступах до Харкова, щоб не допустити втрат серед жителів міста та руйнування житлових будинків і промислових підприємств.
10 серпня радянські війська зайняли Ков'яги і перерізали залізничні та шосейні шляхи Харків-Полтава. У середині серпня всі армії, які вели наступ, підійшли до зовнішньої межі укріплень Харкова. 3 11 по 17 серпня в районі Богодухова йшли жорстокі бої.
22 серпня 1943 р. ворог почав відводити свої війська з околиць Харкова. Щоб не дати змоги відійти ворогові, І.С. Конев віддав наказ про нічний штурм Харкова. Усю ніч на вулицях Харкова йшли жорстокі бої. Уранці воїни вийшли по Сумській вулиці на пл. Дзержинського (нині пл. Свободи). Над Держпромом було піднято червоний прапор.
23 серпня 1943 р. війська Степового фронту разом з військами Воронезького та Південно-Західного фронтів визволили Харків. 20 вересня 1943р. було повністю звільнено Харківську область. Харків перебував під окупацією з 25 жовтня 1941 р. по 23 серпня 1943 р. з місячною перервою в лютому-березні 1943 р. Із двох років окупації 17 місяців по Харківщині проходила лінія фронту, протягом п'яти місяців велися активні бойов дії. Усього місто було окуповано 641 день.
Увічнення пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни
Населення Харківщини пам'ятае і довго буде пам'ятати ті дні, коли вирішувалась доля рідного краю, пам'ятати тих, хто віддав життя за майбутне свого народу. Немає жодного міста й села, де б не було увічнено подвигів героїв війни. Багато пам'ятників в Харкові.
У жовтні 1977 р. в Лісопарку було відкрито Меморіальний комплекс Слави, зведений на честь воїнів Радянської Армії,партизан, підпільників, усіх, хто віддав життя в боях із фашизмом за свободу й незалежність Батьківщини.
У 1970 р. на території Харківської юридичної академії ім. Ярослава Мудрого було відкрито пам'ятник студентам і викладачам Харківського юридичного інституту, полеглим у Велику Вітчизняну війну 1941-1945 р.
У 1980 р. біля асровокзалу був встановлений обеліск пілотам
цивільного повітряного флоту, які загинули в період Великої
Вітчизняної війни.
Вулицю імені 23 Серпня прикрашає величний пам'ятник Воїну-визволителю, встановлений в 1981 р.
У 1995 р. на початку проспекту ім. Маршала Жукова було встаповлено пам' ятник Георгію Костянтиновичу Жукову - полководцю,Маршалу Радянського Союзу. чотири рази нагородженому Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу. На честь Г. К. Жукова названо одну зі станцій Харківського метрополітену.
У 1999 р. біля стін Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відкрито надзвичайно проникливу скульптурну композицію, присвячену студентам-добровольцям, які на початкувійни встали на захист Батьківщини та ціною свого життя зупинили загарбників. Серед студбатовців був і видатний український письменник О. Гончар.
Імена героів увічнені
в назвах проспектів та вулиць Харкова:
маршалів Г. К. Жукова, I. С. Конева, П. С. Рибалка, генерала Людвіга Свободи, полковника I. О. Танкопія, майора Е. Б. Ахсарова, офіцерів та рядових О. А. Дерев'янка, А. В. Добродецького, П. С. Кандаурова, П. М. Широніна, першого іноземця Союзу Героя Радянського надпоручика Отакара Яроша та ін.