Історія кафедри

прикладної математики

Кафедра прикладної математики заснована в 2019 р. внаслідок об’єднання кафедри математичного аналізу і диференціальних рівнянь та кафедри прикладної механіки та комп’ютерних технологій. Таким чином, її історія складається з історій кожної з цих кафедр.

Кафедра математичного аналізу і диференціальних рівнянь

Кафедру математичного аналізу і теорії функцій (МАТФ) було засновано у січні 1966р.

Першим завідувачем кафедри був член-кореспондент АН УРСР Г.Д. Суворов. Суворов Георгій Дмитрович (1919 — 1984) народився у місті Саратов. Закінчив у 1941 році фізико-математичний факультет Томського державного університету. У 1951 р. Г.Д. Суворов захистив кандидатську, а в 1961 р. докторську дисертацію. Основні роботи Георгія Дмитровича (а їх понад 80, з них 5 монографій) присвячені вивченню властивостей конформних і квазіконформних відображень. Йому належить заслуга у створенні нового метода дослідження метрико-геометричних властивостей плоских і просторових відображень різноманітних класів.

З 1966 р. Г.Д. Суворов завідує відділом теорії функцій Донецького Інституту прикладної математики і механіки АН УРСР. Одночасно Георгій Дмитрович стає організатором і першим завідувачем кафедри математичного аналізу і теорії функцій Донецького державного університету. У Донецьку Георгій Дмитрович залучив багатьох молодих математиків до роботи над проблемами геометричної теорії функцій, з його ініціативи і під його керівництвом раз у два роки проводилися Всесоюзні колоквіуми з теорії квазіконформних відображень. Серед учнів Г.Д. Суворова 14 кандидатів наук (серед них В.Ф. Галло, В.П. Луференко, О.В. Іванов, Ю.В. Помельников та інші), чотири з них (Б.П. Куфарєв, В.М. Міклюков, В.І. Кругліков, І.С. Овчинников) стали докторами наук. Становленню кафедри в ті роки допомагали молоді вчені, які приїхали з різних університетів України і Росії: В.І. Білий, В.Я. Гутлянський, Е.Б. Мураєв, А.Г. Руткас, Р.М. Тригуб, Е.Р. Цекановський. Активну участь приймали і викладачі Донецького педінституту: доц. Я.О. Мірошниченко, ст. викл. Д.М. Чаусовський, асс. В.Ф. Галло.

В 60-80-х роках співробітники кафедри і відділу «Теорії функцій» ІПММ АН України плідно співпрацювали у п’яти спільних наукових семінарах:

• Теорія конформних і квазіконформних відображень (керівник — Г.Д. Суворов)

• Теорія наближень функцій комплексної змінної (керівник — В.І. Білий)

• Геометрична теорія функцій (керівник — В.Я. Гутлянський)

• Теорія операторів (керівник — Е.Р. Цекановський)

• Аналіз Фур’є та теорія наближень функцій (керівник — Р.М. Тригуб)

У 1970 році Д.М. Чаусовський (1925 — 1975) стає наступником Г.Д. Суворова на посаді завідувача кафедри математичного аналізу і теорії функцій. Чаусовський Давід Маркович після закінчення у 1951 році фізико-математичного факультету Донецького педагогічного інституту працював на кафедрі вищої математики цього інституту, а потім на кафедрі математичного аналізу і теорії функцій Донецького державного університету з моменту її заснування. У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Застосування характеристичних функцій лінійних операторів до дослідження лінійних систем на графах». Завідувач кафедри МАТФ з 1970 р. по 1971 р.

У 1971 році завідувачем кафедри МАТФ стає Е.Р. Цекановський. Цекановський Едуард Романович народився в 1937 р. у м. Одеса. Після закінчення інституту з 1959 р. навчався в аспірантурі Харківського інституту радіоелектроніки під керівництвом проф. М.С. Лівшиця. У 1964 р. захистив кандидатську (Харків, ФТІНТ), а в 1992 р. докторську дисертацію (Інститут математики НАН України, м.Київ). Наукові інтереси: спектральна теорія несамоспряжених операторів, теорія систем. У Донецьку Е.Р. Цекановський організував і був керівником наукового семінару з теорії лінійних операторів (з 1968 р. по 1992 р.). Дев’ять учасників семінару захистили кандидатські дисертації. Серед них: М.М. Маламуд, Ю.М. Арлінський, В.О. Деркач, О.П. Філімонов, Н.І. Радбель, С.В. Білий. Е.Р. Цекановський є автором понад 80 наукових робіт. З 1998 р. він -професор Ніагарського університету (США).

З 1973 р. до 1985 р. кафедрою завідував доцент Луференко Владислав Петрович(1943-1995). Народився в 1943 р. в м. Анжеро-Судженськ Кемеровської області. В 1965 р. закінчив математичний факультет Томського державного університету. З 1965 по 1968 р. навчався в аспірантурі ДонДУ під керівництвом Г.Д. Суворова. В 1971 р. захистив кандидатську дисертацію. Наукові інтереси: геометричні властивості конформних і квазіконформних відображень.

В період з 1985 по 1991 рік кафедру математичного аналізу і теорії функцій очолював Ю.О. Палант (1935 — 1999). Палант Юрій Олександрович народився у Харкові, кандидатську дисертацію по теорії операторів захистив у 1968 р. під керівництвом М.Г. Крейна. З 1971 р. працював у Донецькому університеті. Юрій Олександрович опублікував понад 200 робіт з трьох наукових напрямків: теорія операторів, гідроекструзія, евристичні методи в навчанні математиці. Багато часу і сил Юрій Олександрович приділяв питанням навчання математиці студентів і школярів (керуючі тести, евристика, посібники з математики для вступників до вишів). Підготував 4-х кандидатів педагогічних наук.

В 1991 р. кафедру МАТФ очолив професор, доктор фіз.-мат. наук Р.М. Тригуб. Тригуб Роальд Михайлович народився у 1936 р. у м. Березники Пермської обл. Після завершення у 1958 р. Дніпропетровського державного університету навчався в аспірантурі під керівництвом професора О.Ф. Тімана. Кандидатську дисертацію захистив у 1963 р. (ХДУ). Працював у Сумському філіалі ХПІ. З 1969 р. доцент, а з 1990 р. по теперішній час — професор кафедри МАТФ ДонНУ. 12 років завідував кафедрою (1991-2003 рр.). Наукові інтереси: аналіз Фурьє, теорія наближення функцій. Отримав відповіді на питання: С.Н. Бернштейна і О.О. Гельфонда про порядок апроксимації констант і гладких функцій поліномами з цілими коефіцієнтами, Р. Салема — про сумовність рядів Фурьє методом середніх арифметичних з лакунами, Р.Е. Едвардса — про характеристику мультиплікаторів рядів Фурьє на спектрі та інші. У 1989 р. захистив докторську дисертацію «Сумовність рядів Фурьє та деякі проблеми теорії наближень» (Інститут математики НАН України, м. Київ). Під керівництвом Р.М. Тригуба більш ніж 35 років працює науковий семінар, який було започатковано в 1969 р. спільно з В.І. Білим. 13 учасників семінару захистили кандидатські дисертації, серед них Е.С. Бєлінський, І.Р. Ліфлянд, Ю.Л. Носенко, В.П. Заставний, Вал.В. Волчков, Віт.в. Волчков, О.В. Товстоліс. Р.М. Тригуб є автором понад 80 наукових робіт. У 2004 році у видавництві Kluwer опублікована його монографія «Fourier Analysis and Approximation of Functions» (співавтор — Е.С. Бєлінський).

В 1993 р. Р.М. Тригуб запросив на кафедру В.О. Деркача, а в 1994 р. і М.М. Маламуда, які на той час працювали в Макіївському Інженерно-Будівельному інституті і в Донецькому політехнічному інституті відповідно, що дозволило зберегти науковий напрямок семінару по теорії операторів. На базі цього наукового напрямку у 1994 р. було створено 2 нових семінари, в рамках яких з 1998 р. по 2010 р. захищено 1 докторську (В.О. Деркач) і 10 кандидатських дисертацій.

В період з 2003 по 2011 рік кафедру математичного аналізу і теорії функцій очолює доктор фіз.-мат. наук, проф. В.О. Деркач.

З вересня до грудня 2011 року обов’язки завідувача кафедри виконував канд. фіз.-мат. наук, доцент В.І. Пайков. З грудня 2011 року і до серпня 2013 року кафедру очолював доктор фіз.-мат. наук, проф. Віталій Володимирович Волчков.

Кафедра диференціальних рівнянь та диференціальної геометрії

В 1966 р. у штатному розкладі Донецького університету з’явилась кафедра диференціальних рівнянь під назвою «Кафедра диференціальних рівнянь та диференціальної геометрії».

Засновником кафедри та її першим завідувачем був відомий радянський математик академік АН УРСР Ярослав Борисович Лопатинський (1906-1981). Він завідував кафедрою з 1966 по 1971 роки. Саме Лопатинський отримав фундаментальні результати в теорії еліптичних систем рівнянь із приватними похідними та крайових задач для цих систем. Це багато в чому визначило напрям розвитку даної галузі математики і принесло Лопатинському всесвітнє визнання. В останні роки Я.Б. Лопатинський захоплено працював над питаннями можливості розв’язання «майже всюди» загальних нелінійних та лінійних еліптичних крайових задач.

Наступником Я.Б. Лопатинського на посаді завідувача кафедри став в 1971 році Олег Іванович Панич (1924-1986), який очолював її до 1982 р.

Далі завідувачем кафедрою з 1983 по 1999 роки був доцент Валерій Леонідович Мельников. Його наукові дослідження були присвячені крайовим завданням для лінійних рівнянь другого порядку параболічного типу з комплексним параметром, дослідженню залежності рішень таких завдань від параметра, поводженню рішень при розширенні області. Також В.Л. Мельников займався дослідженнями вироджених лінійних систем звичайних диференціальних рівнянь. Був отриманий клас сингулярних систем, для яких існує матриця Дезіна.

З 1999 по 2005 роки кафедру очолював академік НАН України, професор Ігор Володимирович Скрипник, який одночасно був директором Інституту прикладної математики і механіки НАН України. Це сприяло тісній взаємодії кафедри та інституту в педагогічній і науковій діяльності. І.В. Скрипник докладав багато зусиль для формування Донецької математичної школи з теорії нелінійних диференціальних рівнянь з приватними похідними. Сьогодні ця школа є провідною в Україні. Вона має значні наукові досягнення, відомі у всьому світі. І.В. Скрипник був натхненником і організатором однієї з найбільш важливих в СНД конференцій з нелінійним диференціальним рівнянням, яка регулярно проводиться Інститутом прикладної математики і механіки з кінця 70-х років. Останнім часом ці конференції мають міжнародний статус і привертають увагу відомих зарубіжних математиків.

З 2005 по 2009 роки обов’язки завідувача кафедри виконував учень І.В. Скрипника доцент Василь Миколайович Тишлек. Першими співробітниками кафедри були академік АН УРСР І.І. Данилюк, доцент Є.І. Матросова, доцент Н.І. Бакієвич, доцент М.С. Волошина, доцент А.І. Прокопенко, професор М.А. Бородін, ст. викладач А.І. Прохорова, доцент Є.І. Марковська, доцент А.І. Марковський, доцент М.А. Скрипник, академік НАН України І.В. Скрипник, доктор фіз.-мат. наук Д.Я. Карпенко, доцент М.Д. Іванович, доцент А.І. Зінченко, доцент Т.М. Агапова, ст. викладач А.А. Муратова.

З середини 70-х років склад кафедри стабілізувався. На кафедрі працювали: доцент Є.І. Матросова, доцент А.І. Прокопенко, доцент М.А. Скрипник, доцент М.Д. Іванович, доцент А.І. Зінченко, доцент В.Л. Мельников, доцент Л.М. Ковальова, доцент І.П. Слєпцова, професор І.В. Скрипник (за сумісництвом).

З жовтня 2009 року по лютий 2011 року виконуючим обов’язки завідувача кафедри був професор Гольцев Аркадій Сергійович, переведений з кафедри прикладної механіки і комп’ютерних технологій.

З лютого 2011 року і до серпня 2013 року виконуючим обов’язки завідувача кафедри був доцент Лиманський Дмитро Володимирович.

З 2015 року виконуючим обов’язки завідувача кафедри математичного аналізу та диференціальних рівнянь призначено доцента, доктора фізико-математичних наук Сохацького Федора Миколайовича.

З 2018 року виконуючим обов’язки завідувача кафедри математичного аналізу та диференціальних рівнянь призначено кандидата фізико-математичних наук Горбань Юлію Сергіївну.

Кафедра прикладної механіки і комп’ютерних технологій

Кафедра фактично створена в 1968 році, коли ректором Донецького університету весною 1968 року став доктор технічних наук професор Шевляков Юрій Андрійович. На початок 1968/1969 навчального року це був колектив учнів Шевлякова Ю.А., який до того завідував кафедрою теоретичної механіки Дніпропетровського державного університету. Разом із своїм вчителем до Донецька переїхали кандидати фізико-математичних наук Чехов Валерій Миколайович та Шевченко Володимир Павлович, кандидат технічних наук Перехрест Володимир Іванович. В грудні приїхав співробітник лабораторії Дніпропетровського університету Гусар Микола Миколайович. Йому було доручено організувати лабораторію кафедри.

Зразу ж визначились два основні напрямки наукової роботи кафедри. Перший був пов’язаний з науковими інтересами проф. Шевлякова А.Ю. та його учнів – це теорія оболонок. Другий напрямок – динаміка руху судин що наповнені рідиною, та питання гідропружності – очолив Перехрест В.І. Ці два наукові напрями і сьогодні є основою фундаментальних наукових досліджень, що вже 50 років успішно проводяться співробітниками кафедри у межах власних наукових досліджень, та при виконанні держбюджетних наукових тем.

З самого початку своєї роботи кафедра налагодила зв’язки з науковими установами Донецька: Інститутом прикладної математики і механіки АН УРСР(ІПММ), Інститутом гірничої механіки і гірничої кібернетики ім. Федорова, Фізико-технічним інститутом АН УРСР, Інститутом механіки АН УРСР (м. Київ), Донецьким вугільним інститутом. Одразу ж почав працювати науковий кафедральний семінар для викладачів та аспірантів університету. Частими доповідачами семінару були провідні вчені Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Києва. Проводились і сумісні наукові семінари з кафедрою теорії пружності та обчислювальної математики.

За ініціативою проф. Шевлякова Ю.А. при кафедрі було засновано видання науково-технічного збірника «Теоретична та прикладна механіка» відповідальним редактором якого став доцент Перехрест В.І. Перший випуск збірника вийшов з друку у 1970 році українською мовою.

Також у 1970 році в історії кафедри відбулася визначна подія – завідувачем кафедри був призначений доцент Шевченка В.П., який безперервно очолює кафедру до нашого часу.

Співробітники кафедри завжди відігравали велику роль в житті не лише математичного факультету, але й університету загалом.

В 1971 році завідуючого кафедрою Шевченка В.П. призначили деканом математичного факультету.

В цьому ж році почав працювати сумісний науковий семінар кафедр теоретичної і прикладної механіки, теорії пружності і обчислювальної математики та ІПММ НАН УРСР.

В 1975 році завідувача кафедри Шевченко В.П. було призначено проректором з навчальної роботи університету.

У вересні 1979 року доцента кафедри Величко П.М. було призначено деканом факультету.

Видатною подією не лише кафедри, а й факультету став захист докторської дисертації завідувачем кафедри Шевченком В.П. у 1982 році. Це був другий результативний захист докторської дисертації з фізико-математичних наук на математичному факультеті університету. У 1986 році Шевченка Володимира Павловича було призначено ректором Донецького державного університету. Цю посаду він обіймав до 2010 року.

В 1994 році в університеті відкрито «Лабораторію комп’ютерних технологій» завідувачем якої призначено доц. кафедри Цванга В.А. Лабораторія успішно функціонувала багато років, і у 2003 році була перетворена на «Центр інформаційних і комп’ютерних технологій».

Згодом, зважаючи на всебічний розвиток інформаційних технологій та їх використання у наукових та прикладних дослідженнях, поширення наукових інтересів на галузь IT, було прийнято рішення о перейменуванні кафедри на «кафедру прикладної механіки і комп’ютерних технологій».

Восени 2014 року у зв’язку із захопленням будівлі університету незаконними проросійськими озброєними формуваннями, кафедра разом із Донецьким національним університетом перебазувалася до Вінниці, де продовжує свою наукову та навчально-педагогічну діяльність.

З 2019 року виконуючим обов’язки завідувача об’єднаної кафедри прикладної математики став доктор фізико-математичних наук, професор Деркач Володимир Олександрович.