Техніка "Звільнення від небажаних емоцій"
або
10 КРОКІВ ДО СПОКОЮ.
.Увійдіть у стан рівноваги (дихання, м’язова релаксація тощо)
.Сконцентруйтесь на проблемній ситуації. Пригадайте ситуацію, яка викликає неприємні емоції.
.Визначте емоцію, яку переживаєте у зв’язку з цією ситуацію, від якої хочете звільнитися. Оцініть інтенсивність емоції за 10-бальною шкалою. Ще раз подумайте, чи насправд іхочете відпустити емоцію? Як почуватиметеся, якщо ця емоція зникне? Якщо готові попрощатися з емоцією, переходьте до наступних кроків.
.Прислухайтесь до фізичних відчуттів у тілі. Що ви відчуваєте (порожнечу, холод, задерев’яніння, тиск, напругу, спазм, відчуття важкості, серцебиття, змінене дихання тощо) і де (уголові, горлі, грудях, животі, спині, руках, ногах...)?
Наприклад, тиск в грудній клітці, спазм у шлунку, клубок у горлі тощо.
.Які асоціації, образи пов’язані з цими тілесними відчуттями (камінь, палка, змія, їжак тощо).
.Відокремте ваше «Я» від емоції. Емоція є лише частиною вас, належить вам, від неї можете звільнитися. Коли відчуєте, що «Я» – це «Я», а емоції – це лише емоції, якими ваше «Я» може управляти, тоді з’явиться можливість відпустити їх.
.Відпустіть емоцію на свободу. Просто відпустіть. Виберіть найбільш прийнятний для себе спосіб:
Продихайте емоцію, спостерігаючи за образом. Уявляйте собі, ніби з потоком дихання на видиху образ поступово покидає вас і ваше тіло. Або трансформуйте образ з негативного в позитивний: міняйте форму (закругляйте гострі кути, згладжуйте виступи), забарвлення (агресивні кольори перефарбовуйте в спокійні, створюйте гармонійну колірну гамму), робіть його легким, теплим, приємним на дотик, таким, що приносить вам задоволення. Поверніть змінений вами образ в себе і розчиніть його в глибинах свого організму. Відчуйте, як змінилися ваші переживання.
Починайте переживати свої емоції. Нехай вони заповнять ваше тіло і розум. Якщо це горе, можете заплакати, гнів – відчуйте, як «закипає кров», змінюється дихання і напружуєтьсятіло. Переживіть свої почуття тае моції. Переживайте і спостерігайте. Будьте в контакті з диханням. Відчуйте, як змінюються ваші переживання.
Висловіть емоцію в русі (наприклад, протанцюйте її під музику).
Висловіть емоцію мовою малюнку або в іншій творчій діяльності.
. Перевірте результат. Критерій, ознака звільнення від емоції: фізичне і емоційне полегшення. Ви можете відчути, ніби тягар впав з плечей; раптову хвилю холоду по тілі; чи стало смішно. Така реакція означає, що накопичена емоційна енергія звільнилася.
.Виміряйте знову інтенсивність емоції за 10-бальною шкалою. Повторюйте техніку дотих пір, поки інтенсивність не зменшиться до найменшої цифри.
. Похваліть себе. Скажіть щось таке: «Я це зробив/ла!», «Я – молодець!».
«Візерункові камінці спокою»
(арттерапевтична техніка саморегуляції)
Інколи наше життя складне та дуже хаотичне. Неможливо зрозуміти, що робити далі, а думки не тримаються купи, а змішуються зі страхом та втомою. І зрозуміти їх майже неможливо.
Саме в такому випадку я хочу запросити вас символічно зібрати свої камінці спокою через процес створення візерунків. Знаєте, як то кажуть: «Інколи час збирати каміння», а нам зібрати камінці, щоб збудувати власний спокій.
Що я пропоную? Уявіть, що всі наші хвилювання в думках чи емоціях, а інколи й у тілесних реакціях, ще ніби камінчики, що можна зібрати як досвід і зобразити їх на папері, намагаючись усе символічно зібрати з внутрішнього простору. Їх форма може бути різна, і розмір також.
Робіть це вільно та без поспіху, як кажуть, усвідомлено. А потім, коли нам вдалося їх зібрати, надаємо їм кольору для спокою і наповнюємо візерунками.
Це ніби поступове перепрограмування хаосу у спокій, енергії, яка майже руйнувала, в ту, що створює потенціал для усвідомлених дій.
Гарна рефлексивна практика. Сама так себе приводжу до ладу в ці складні історичні часи.
Вчимо дитину вирішувати конфлікти
Прості, але дієві кроки для правильної поведінки в конфліктних ситуаціях. Можна змінити трохи питання, адаптувати їх до віку дитини, але загальний напрямок залишається однаковим для всіх вікових груп.
Розповідайте дитині про те, що завжди можна вирішити конфлікт мирним шляхом: «Я впевнена, що якщо ми подумаємо, то знайдемо спосіб, щоб всі отримали те, чого хочуть".
Допоможіть дитині розібратися з тим, що вона відчуває, визначте разом її емоції: «Ти виглядаєш незадоволеним. Я думаю, ти незадоволений, і при цьому ще тобі сумно і прикро, що ти не можеш приєднатися до гри ».
Ставте навідні запитання та визначте, чого дійсно дитина хоче: «Ти говориш, що твоєму другові краще піти. А мені здається, ти сердишся, що він взяв твою машинку ».
Поясніть дитині, який у іншої людини може бути погляд на те, що відбувається, і навчіть ставити себе на місце іншого. Запитайте: «Як ти думаєш, що відчуває інша людина, опинившись в такій ситуації?». Запропонуйте їй поцікавитися в іншого учасника конфлікту про його почуттях і як він бажає, щоб розвивалися події.
Разом проговоріть можливі рішення. Нехай запропонує свої варіанти.
Дайте дитині можливість вибрати кращий з тих, що ви визначили як можливі «мирні» рішення конфлікту, нехай зробить кроки для його реалізації. Побудьте поруч, поки дитина буде імплементувати обраний варіант, щоб у разі потреби прийти на допомогу.
Читайте книги, казки і якщо в них є конфлікт - обговорюйте як він вирішився і як можна було по-іншому зробити. Наприклад, казка К.Д. Ушинського «Два козлика». Проговоріть, що компроміс у деяких випадках - теж гарне рішення конфлікту.
МАНДАЛОТЕРАПІЯ
Процес створення «мандали» сприяє розвитку творчих здібностей; підвищує самооцінку, сприяє формуванню «Я-концепції» і підвищенню упевненості в собі, створює сприятливі умови для розвитку здатності до саморегуляції.
1. Накресліть коло.
2. Потім, почавши з центру, заповніть зображенням увесь його внутрішній простір.
3. Намалюйте що-небудь в центрі кола, на деякий час зосередьтесь на цій частині зображення, і вона підкаже вам, що намалювати далі.
4. У процесі роботи можна зробити акцент, що кожна робота унікальна, що учасники створюють те, що не існувало ніколи раніше.
5. Після завершення малювання, як правило, пропонується дати назву своїй роботі і описати свої почуття й асоціації, які пов'язані з малюнком і процесом його створення.
Формуємо у дитини копінг.
Модифікована техніка Джудіт Делоз'є
Копінг - це стратегії подолання, способи впоратися зі стресом, з кризою, складними ситуаціями.
Коли дитина замикається в собі, не слухає і не чує дорослого; погоджується, а потім робить по своєму - це несвідомий захист. Коли дитина злиться, конфронтує, вигадує як виправити ситуацію, чи просто здається, поступається, йде на компроміс - це стратегії. Коли копінгів не вистачає, особистість заростає захисними механізмами. Як панцир ці захисту закриває Я людини від навколишнього світу. Вона іде в фантазій і віддаляється від реальності. Людині тоді легше вигадати собі друга, ніж створити реальні відносини. Або нафантазувати собі досягнення, ніж щодня вкладатися і заробляти їх реальною працею. Копінг-стратегії, навпаки, допомагають особистості формувати контакт зі світом. Захист думає тільки про себе, а копінг може брати до уваги реакцію інших людей на свої дії.
По суті копінг - це набір стратегій. І дитину можна навчити цим стратегіям. Краще зробити це за допомогою гри, вправи.
З маленькою дитиною 3-5 років, можна пограти в пісочниці. Для неї важлива наочність і тілесна включеність в процес. Можна з іграшками у рольовій грі. Або через малюнок.
З дитиною постарше - можна просто пофантазувати.
Отже, у дитини є проблема. Вона не хоче вчити уроки (дуже актуальна тема сьогодні!)
Позначимо цю проблему як "Дракон".
Беремо картинку дракона і поміщаємо в центрі.
Можна надати дитині кілька варіантів картинок з драконом. І подивитися, який він цей дракон буде, реально страшний, багатоголовий або добренький і миленький ... Це буде метафорично про те, наскільки проблема складна для дитини. Далі вибудовуємо навколо дракона персонажі, які метафорично відображатимуть якийсь погляд на проблему (якусь модель поведінки - копінг).
Невинний. Можна назвати його для дитини "Я ні при чому".
Це той, хто ніби "не винен", тобто не відповідає за ситуацію. Це проблема не його, і відношення до цієї проблеми він як би зовсім ніякого не має. Це може бути позицією безвідповідальності. А може бути позицією здорового погляду на речі: здатністю розподіляти відповідальність. Невинний не знає, що дракон існує. Або не хоче з ним зустрічатися усвідомлено. Якщо ми говоримо про те, що проблемою у нас є - не зроблені уроки, тоді це про уникнення відповідальності. Школа - це початок дорослого життя. Це перша робота дитини, за яку вона несе відповідальність. Якщо робота не виконується - значить, дитина не може отримувати деякі блага. Там ми можемо підготувати дитину до дорослого життя. Ми пропонуємо побути в цій ролі дитині. Можна доторкнутися до картинки і відчути, Як бути на цьому місці? Які відчуття? Думки? Почуття? Ви можете розібрати в цьому місці, що заважає не помічати "своєї роботи", чому Невинний вирішив, що навчання це не його завдання? Що буде, якщо він все-таки візьметься за цю роботу?
Наступний персонаж Сирота. Можна назвати його Бідна овечка.
Це стан безпорадності. Коли ресурсів не вистачає. Коли мало підтримки, знань, здібностей, щоб вирішити задачу. Сирота повністю поглинений драконом. Дракон на нього тисне, лякає, нищить. У цьому місці теж можете дати дитині відчути цю позицію. Зрозуміти свої почуття в цьому місці. І розібратися, чого не вистачає овечці, щоб почати вчити уроки? Що їй може допомогти? Як?
Альтруїст. Для дитини я б назвала його Добряк.
Цей персонаж дає іншим те, що не може взяти сам. Допомагає зробити те, що не може сам. Така позиція зовсім незрозуміла для дітей молодше 5 років. Тільки молодший дошкільник починає розуміти, що у інших є потреби і може проявляти турботу, увагу до інших людей. Але ми дорослі дуже часто зловживаємо цим копінгом. Коли задоволення не є для нас досяжним, ми можемо почати отримувати його через інших. Завалювати дитину іграшками, загодовувати близьких, рятувати друзів .. Загалом копінг досить корисний, якщо не захоплюватися. Дитині, можна запропонувати відчути цей копінг, уявити, якби вона допомогла іншій дитині навчитися вчитися, що б вона зробила? Як би вона допомагала? Що б вона порадила цій дитині?
Наступний - Мандрівник.
Мандрівник уникає зустрічі з драконом. Але я пропоную назвати цей копінг - Жартівник. За допомогою жартів, гумору ми можемо подолати сильні переживання, захистити себе, підтримати іншого.
Запропонуйте дитині уявити себе цим персонажем і пожартувати на неприємну тему ...
Далі - Воїн. Він готовий битися, злитися, відстоювати себе.
Воїн відрізняється тим, що завжди вміє спрямувати свою енергію агресії в конструктив. Якщо його ображають в школі - знайде спосіб відстояти себе. Якщо немає змоги зробити уроки - знайде спосіб, щоб виходило. У енергіях цього персонажа дитина може позлитися, висловити свою злість і знайти рішення своєї проблеми.
Мудрець. Це найцікавіший персонаж. Він може пофілософствувати на проблемну тему, зрозуміти її сенс, налаштувати себе на позитив і відпустити негативні переживання. У цьому місці можна поміркувати, що насправді відбувається. Може не вистачає планування, може ваша дитина поспішає і робить багато помилок ... може боїться помилок і тому не хоче взагалі братися за справу.
Таким чином, побувавши в кожній ролі, дитина дізнається і навіть відчує, що є кілька способів справлятися з труднощами. Чим більше у вашої дитини буде таких способів, тим більше шансів знайти найбільш підходящий до ситуації копінг і вирішити проблему.
Що необхідно дитині для благополуччя?
Діти потребують від своїх батьків найелементарнішого – часу і турботи. Це основа їх розвитку. Ваша дитина виростає такою, якою ви її виховуєте. Розгляньмо, що саме дитина повинна отримати від батьків сповна.
На всіх дітей впливає навколишнє середовище, у якому вони зростають. Розвиток дитини залежить від того, як організоване її життя і хто навколо неї. Саме це робить її людиною. Якщо батьки заохочують дитину, вона вчиться впевненості. Якщо батьки вчать дитину чесності, вона стає справедливою. Якщо дитина росте в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе. Якщо дитина зростає в безпеці, вона вчиться довіряти. Якщо батьки вчать дитину ділитися, вона виростає щедрою. Якщо дитина росте в атмосфері прийняття та дружелюбності, вона вчиться любити й робити навколишній світ кращим.
Коли у вас вперше з'являється дитина, ви хочете дати їй усе найкраще: купуєте найдорожчі іграшки, одяг та інші речі. Але чи так усе це потрібне вашій дитині? Зрозуміло, їй необхідні певні речі, але не вони головне. Натомість любов, прихильність і увага мають головну роль у зростанні й розвитку дитини. Ваші турбота та прихильність створюють для дитини відчуття безпеки, яка дасть їй змогу на повну силу розкрити свій потенціал, досліджуючи навколишній світ. Розгляньмо кілька чинників, що мають важливе значення в розвитку дитини.
Безумовна любов
Хоч це й очевидно, однак безумовна любов необхідна кожній дитині. Безумовна любов – то не тільки прояви любові, це щось більше. Така любов повинна пронизувати кожні ваші дію, дотик та слово. Любов – це суть усіх взаємин, і саме вона допомагає вашій дитині довіряти вам і почуватися в безпеці. Тому важливо, щоб ви дали зрозуміти дитині, що ви її любите незалежно від її поведінки. Це допоможе вам створити сильний емоційний зв'язок із дитиною. Вона не має думати, що ваша любов залежить від її поведінки.
Турбота й задоволення потреб
Крім емоційної підтримки, яку ви даруєте своїй дитині, ви повинні задовольнити її базові потреби. Спробуйте зрозуміти їх на основі дій і голосу дитини. Так ви зможете визначити, наприклад, коли вона голодна.
Ще одна важлива потреба дитини – сон. Поки дитина спить, клітини її мозку оптимально працюють, створюючи нейронні зв'язки, необхідні для навчання й розвитку мислення. Тому переконайтеся, що дитина достатньо спить.
Також слід приділяти увагу харчуванню дитини, оскільки воно забезпечує дитячий організм поживними речовинами, необхідними для її здорового розвитку. У перший рік життя дитини головним інгредієнтом її харчування повинно бути грудне молоко.
Захист і безпека
Діти не почуваються в безпеці, коли батьки про них не піклуються, не задовольняють їх потреби, не виявляють достатньо любові. Почуття безпеки дає дитині змогу довіряти вам. Коли дитина почувається захищеною, вона знає, кому може довіряти в тих чи інших ситуаціях. Це створює сильну прихильність між вами й дитиною, що сприяє її благополуччю в майбутньому.
Крім емоційної безпеки, дитині також необхідна фізична безпека. Ви повинні подбати про те, щоб квартира, у якій ви живете, була безпечною для дитини. Але цього недостатньо: дитина завжди має перебувати під вашим наглядом, щоб мати можливість досліджувати навколишній світ, не ризикуючи завдати собі шкоди. Якщо ви працюєте, вам необхідно скористатися послугами досвідченої й турботливої няні. Головне, щоб вона щиро любила дітей. Із такою нянею дитина буде рости щасливою.
Взаємодія
Взаємодія з тими, хто навколо, – це те, до чого дитина прагне в ранньому віці. Розмовляйте з дитиною змалечку, навіть якщо ви вважаєте таке заняття безглуздим. Воно допоможе їй розвинути мовленнєві навички.
Кожна нова взаємодія з дитиною знайомить її з новою, раніше невідомою інформацією й забезпечує сенсорну стимуляцію, необхідну для розвитку її мозку. Щоденні ігри з дитиною, які вважаються найпопулярнішою формою взаємодії, допоможуть їй почуватися в безпеці. Також це найкращий спосіб показати дитині свою любов.
Ще один спосіб взаємодії з дитиною – це читання вголос. Це заняття стимулює уяву дитини, розвиває її мовні навички. Дитина проживає у своїй уяві сюжети книг, які їй читають.
Наснага
Дитина може почати хвилюватися у випадках, коли в неї недостатньо навичок для тих чи інших ігор або занять. Однак вона в змозі розвинути необхідні навички, а це сприятиме її загальному розвитку. Заохочуйте її розв’язувати нові завдання, не забувайте хвалити за успішне виконання попередніх завдань. Хваліть її або обіймайте. Це не тільки надихне дитину засвоювати нові навички, а й навчить оцінювати свої сили.
Дисципліна
Важливо дати дитині стільки свободи, скільки їй необхідно. Але водночас ви маєте навчити її розуміти межі дозволеного. Привчити дитину до дисципліни – не означає сварити її або карати за необдумані вчинки. Це означає ознайомити її зі встановленими правилами, виявляючи при цьому до неї свою любов. Навчаючи дитину дисципліни, ви дасте їй один з основних інструментів, необхідних для життєвого успіху. Переконайтеся, що ви теж дотримуєтеся всіх правил, яких вчите своїх дітей. Завдяки цьому дитина буде дотримуватися їх, не відчуваючи дискомфорту.
Отже, якщо ви вважаєте, що для щастя дитині необхідні дорогі іграшки й екзотичне оформлення дитячої кімнати, то помиляєтеся. Дитина потребує чогось більшого, ніж дорогі речі. Запорука щастя дитини – це любов батьків. Обійми, дотики, посмішка, заохочення й ігри з дитиною – то прояви любові до дитини. І цього вона потребує значно більше, ніж матеріальних речей.