В

Вавілов Юрій Митрофанович

1934, м. Алгінск Красноярського краю – м. Кишинів (Молдова).

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1957).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з боротьби (1957).

Працював: завідувач кафедри (1962–1963); старший викладач (1964–1968) кафедри боротьби і важкої атлетики Львівського державного інституту фізичної культури.

Основні праці: К вопросу о физической и волевой подготовки борца. Газета «Радян. спорт» 1959; О психологической и морально-волевой подготовке борца. Рукопись доложена на научной конференции института. 1959; О волевой подготовке борца. Рукопись. 20 листов м/п. 1961.

Вартовник Валентина Олександрівна

23.05.1955, Ставропольський край, Росія.

Закінчила: Ставропольське училище культури за спеціальністю «хореографія» з відзнакою (1973–1976); Краснодарський державний інститут культури (1976–1980).

Працювала: вчитель хореографії в СЗШ № 72 (1981–1983); педагог-репетитор Народного ансамблю танцю «Радість» (1983–1991); завідувач хореографічно-театрального відділу (1991–1993) Центру творчості дітей та юнацтва Галичини (1991–1993); методист вищої категорії та керівник першої в Західній Україні школи народного танцю; художній керівник і головний балетмейстер-постановник ансамблю танцю «Серпанок» (від 1993); доцент кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (від 2014).

Напрями наукових досліджень: народно-сценічний танець; засоби хореографії для формування правильної постави; навчальні програми для дітей з народно-сценічного танцю.

Голова методичного об’єднання хореографів Львівщини (від 2005); член оргкомітету Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Сурми звитяги» (від 2000). Під керівництвом Вартовник В. О. ансамбль «Серпанок» здобув звання «Зразковий художній колектив» (1998) та «Народний художній колектив» (2004). Ансамбль є лауреатом I премій та володарем «Гран Прі» міжнародних, всеукраїнських та обласних фестивалів-конкурсів хореографічного мистецтва.

Державні нагороди і почесні відзнаки: «Відмінник освіти України» (1991); Заслужений працівник культури України (2000); Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2005); Відзнака Міністерства освіти і науки України нагрудний знак «Софія Русова» (2009); Почесні грамоти Міністерства освіти України (2007, 2009); Почесні грамоти та Подяки Львівської облдержадміністрації (2008, 2013-2015); Почесне звання «Ветеран праці» (2015); Подяки державного центру позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України (2015, 2016, 2018); Медаль «Князь Лев» УО ДГП ЛМР (2018); Почесна Грамота Верховної Ради України (2019).

Автор понад 20 науково-методичних праць і розробок.

Основні праці: Навчальні програми з хореографічного мистецтва для позашкільних навчальних закладів: зб. програм. Львів, 2013; Орієнтовні навчальні програми та методичні рекомендації з хореографії (з досвіду роботи школи народного танцю «Серпанок» Центру творчості дітей та юнацтва Галичини). Львів, 2008; Навчальна програма художньо-естетичного напряму «Ансамбль» школи народного танцю «Серпанок». Львів, 2017; Сутність педагогічної майстерності майбутнього педагога дитячого хореографічного колективу: зб. наук.-метод. ст. «Теорія і методика мистецької освіти» Всеукр. наук.-практ. конф. «Мистецька освіта України у сучасних вимірах». Ніжин: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, факультет культури і мистецтв імені О. Ростовського, 2018; Застосування засобів хореографії в профілактиці та корекції опорно-рухового апарату дітей»: зб. Всеукр. наук.-практ. конф. «Взаємодія хореографічного мистецтва і спорту в освітньому процесі: досвід, проблеми, перспективи», Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2019.

Василишин Іван Павлович

26.12.1934, с. Тарасівка Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 31.03.2021, м. Львів, похований на Голосківському кладовищі.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1962).

Спортивна діяльність: учасник студентських ігор УРСР (1962, Київ, 4 місце), студентських ігор СРСР (1962, Тбілісі, 7 місце). Учасник Спартакіади УРСР серед СКіКФК (1963, Кривий Ріг, 7 місце). Майстер спорту СРСР (1963); Старший тренер збірної команди України (1990–1992). Очолювана ним команда виграла Ювілейну X Спартакіаду народів СРСР у загальному заліку та звання чемпіонів в чотирьох вагових категоріях (1991). Суддя міжнародної категорії (1995). Особисто підготував 104 майстри спорту та 10 майстрів спорту міжнародного класу. Серед його учнів 5 заслужених тренерів України (Мартинюк Ярослав (2006), Латишевський Володимир (1999), Послушний Ігор (1994), Попіл Сергій (2009), Пекар Лев (1992) та заслужений тренер Білорусі Травін Олександр (1984)).

Працював: старший лаборант, викладач кафедри боротьби і важкої атлетики (1962–1964); тренер з важкої атлетики Львівської районної ради СТ «Локомотив» (1964–1977); старший викладач кафедри боротьби і важкої атлетики (1977–1989), старший тренер Львівської обласної школи вищої спортивної майстерності за сумісництвом (1992–2015), доцент кафедри атлетичних видів спорту Львівського державного університету фізичної культури (1989–2014).

Напрями наукових досліджень: історія розвитку важкої атлетики у Львівській області.

Організаційно-управлінська діяльність у громадських організаціях фізкультурно-спортивної спрямованості: член президії ФВАУ (1991–1992); голова Федерації важкої атлетики Львівської області (1988–2001).

Державні нагороди та відзнаки: Заслужений тренер України (1987); Медалі «Ветеран труда» (1985) та «Высшая школа СССР» (1987); Премія МОН СРСР за I місце з важкої атлетики серед спортивних вузів (1987); Медаль НОК України «За вагомий внесок в олімпійський рух України» (2004); Почесна відзнака й медаль ФВА України «За вагомий внесок у розвиток важкої атлетики України» (1995); Відзнаки Федерації важкої атлетики України «110 років важкій атлетиці України» (2005), «120 років важкій атлетиці України» (2015); «Відмінник освіти України» (2008); Багаторазово нагороджувався почесними грамотами і подяками Мінмолодьспорту України, Львівської обласної державної адміністрації, Управління ФКіС ЛОДА, ФВАУ.

Автор, співавтор понад 50 науково-методичних праць та довідника «Важка атлетика Львівщини (1912–2012)».

Основні праці: Зависимость спортивного результата от технического мастерства высококвалифицированных тяжелоатлетов. Ужгород, 1991; Російсько-українсько-англійський словник та розмовник з важкої атлетики: для студ. та асп. ІФК. Львів, 1992 (співавт.); До питання розвитку жіночої важкої атлетики в Україні. Львів, 2009 (співавт.).

Васильчук Анатолій Леонідович

23.02.1949, с. Шершні Коростенського р-ну Житомирської обл.

Закінчив: Львівське технічне училище (1964–1967); спортивний факультет Львівського державного інституту фізичної культури (1971–1975); аспірантуру ДЦОЛІФК (1980–1981); курси біоенергетичного масажу (1986); магістерський курс із психотроніки та біомагнітології при Міжнародній асоціації народних цілителів (1992, Київ) та курси мануальної терапії доктора медичних наук, професора В.Х. Шаргородського (1992, Київ); Міжнародну академію психоенергосугестивних наук під керівництвом академіка А.В. Ігнатенка (1999, Прага).

Спортивна діяльність: Виступав на чемпіонаті Збройних сил СРСР з гімнастики (1971); майстер спорту з гімнастики (1971).

Працював: електромонтер на заводі «Автонавантажувач» (1967–1969); майстер науково-дослідного проектно-технологічному інституту АТС (1969); викладач кафедри спортивної гімнастики та акробатики (1975–1980), асистент (1980–1987), старший викладач (1988–1989), доцент (1990–1992) кафедри анатомії, біомеханіки та спортивної метрології Львівського державного інституту фізичної культури; заступник директора зі спортивної роботи Львівського вищого училища фізичної культури (1992–1994); працює в Чеській республіці (від 1994).

Кандидат педагогічних наук (1986).

Напрями наукових досліджень: еніоанатомія, розвиток тонкоматеріальних тіл та інтелекту, духовності та пси-феноменальних здібностей еніоанатомічними, еніопсіанатомічними, еніопсіфеноменальними, еніопсихічними, еніопедагогічними та еніодуховними технологіями.

Член редколегії наукового збірника «Здоровий спосіб життя» та «Феномен людини. Здоровий спосіб життя» (від 2004). Шеф-редактор чеського наукового журналу «Eniologie ćloveka» (від 2014).

Державні та галузеві нагороди і відзнаки: медаль «Флагман освіти і науки України» (2018), орден «Науковець року 2019», орден «Гордість нації» (2020), пам'ятний знак «На честь 65-річчя Товариства «Знання» України» (2019), почесні грамоти першого Президента України Леоніда Кравчука, Президента України Віктора Ющенка, Союзу педагогів Грузії (2018), Міжнародної програми «Науковець року – 2019», Львівської обласної організації Товариства «Знання» України (2019).

Автор близько 1000 наукових праць, серед яких 22 монографій, 9 винаходів.

Основні праці: Атлас функціональної анатомії тонкоматеріальних тіл людини. Львів, 2003; Атлас біолокації людини. Львів, 2009; Enioanatomie jemnohmotnэch tмl иlovмka: monografie. Skalica, 2009; The Enioanatomy of Chakras: monograph. Skalica, 2013; Еніоанатомія тонкоматеріальних тіл людини (навч.-метод. посіб.). Львів, 2015.

Василюк Петро Андрійович

18.05.1945, м. Львів.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1968–1972).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з боксу (1967). Підготував срібного призера Ростислав Зауличний XXV Літніх Олімпійських ігор (1992) в складі Об’єднаної команди з боксу.

Працював: викладач кафедри фехтування, боксу та східних одноборств (1994–1995) Львівського державного інституту фізичної культури.

Державні відзнаки: Заслужений тренер УРСР з боксу (1992).

Васільков Гелій Антонович

07.10.1927, м. Ленінград – 18.10.2020, м. Тель-Авів, Ізраїль.

Закінчив: Державний інституті фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта з відзнакою, Ленінград, нині Санкт-Петербург (1945−1949).

Працював: старший викладач (1953–1961), доцент (1961–1966), завідувач кафедри гімнастики (1966–1971), професор кафедри теорії, методики, історії та організації фізичної культури і спорту (1971–1981), професор кафедри теорії, методики та організації фізичної культури (1981–1989), завідувач кафедри методики та організації фізичної культури (1990–1993), декан факультету заочного навчання (1976–1993) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: проблеми основної гімнастики; теорія і практика фізичного виховання дошкільнят і школярів різного віку.

Кандидат педагогічних наук (1953), доцент (1961), професор (1989).

Державні нагороди та відзнаки: медалі «За доблесну працю» та «Ветеран праці» (1984) почесні знаки «Відмінник фізичної культури та спорту» та «За відмінні успіхи у роботі».

Автор понад 150 наукових та науково-методичних праць.

Основні праці: Пути улучшения работи по спортивной гимнастике с новичками–мальчиками младшего возраста (канд. дис.), 1953; Сто комплексов производственной гимнастики, 1960; Преподавание гимнастики в V–VIII классах, 1963; Гимнастика в режиме дня школьников, 1976.

Вацеба Оксана Михайлівна

02.02.1966, м. Івано-Франківськ.

Закінчила: педагогічний факультет (1984–1988) та аспірантуру (1990–1993) Львівського державного інституту фізичної культури; докторантуру (2000–2003) Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Спортивна діяльність: виступала у складах жіночих команд майстрів з баскетболу «Сталь» (Дніпропетровськ) та «ДБК» (Львів).

Працювала: викладач Івано-Франківського технікуму (нині – коледжу) фізичного виховання (1988–1990); викладач (1993–1994), старший викладач (1995–1996), доцент (1995–1998) кафедри народознавства, завідувач (1998–1999) кафедри теорії і методики фізичного виховання, проректор з наукової роботи (1996–2000, 2003–2008), заступник декана (1994–1995), декан (1994–1996) факультету спорту Львівського державного університету фізичної культури; заступник начальника управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації (2009–2018); заступник директора Львівського училища фізичної культури (від 2018).

Кандидат педагогічних наук (1994), професор (2004).

Підготувала 11 кандидатів наук.

Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій (1997–2000) у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; учений секретар спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій (2000–2006) Львівського державного університету фізичної культури; член спеціалізованої вченої ради (2009–2011) Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Громадська діяльність: депутат Львівської міської ради (1986–1988); голова регіонального відділення Олімпійської академії України (від 1991); член редколегії журналу «Фізичне виховання в школі» (Київ) (1998-2009); член виконкому відділення НОК України у Львівській області (від 1995); член трьох комісій НОК України – «Олімпійська освіта та культура», «Закордонне українство», «Осередки НОК України»; голова обласної федерації фігурного катання на ковзанах (від 2017); член правління Львівської обласної організації «Просвіта» (від 2005); член Львівського обласного відділення товариства зв'язків з українцями поза межами України «Україна-Світ» (2004); член (від 2001) Міжнародної ради здоров'я, фізичного виховання, рекреації, спорту і танцю (ICHPER-SD).

Державні та відомчі нагороди й відзнаки: «Відмінник освіти України» (1997), Заслужений працівник фізичної культури і спорту (2016).

Автор, співавтор понад 200 наукових праць, у тому числі монографій, підручників та посібників.

Основні праці: Нариси з історії західноукраїнського спортивного руху. Івано-Франківськ, 1997; Вступ до спеціальностей галузі «Фізичне виховання і спорт» (підручн.). Харків, 2005. (співавт.); Унікальна українська чемпіонка Марія Ковач // Фізичне виховання в школі, №3, 2006; Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті (навч. посіб.). Тернопіль, 2008. (співавт.); Сівач зерна добра на рідній ниві (вступна стаття) // Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка (альбом). Львів, 2014; Карпатський Лещетарський Клуб як символ спортивного руху Галичини // Гуманітарні дисципліни у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: (зб. наук. статей). Львів, 2016. Випуск 5.

Ващишин Марія Ярославівна

04.01.1973, м. Сколе , Львівської обл.

Закінчила: юридичний факультет (1989–1994) та аспірантуру Львівського національного університету імені Івана Франка (1994–1997).

Працювала: асистент (2000–2001), старший викладач (2001–2003), доцент (від 2003) кафедри трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка; за сумісництвом доцент кафедри гуманітарних дисциплін Львівського державного університету фізичної культури імені І. Боберського (від 2009).

Напрями наукових досліджень: правове регулювання формування та функціонування національної екологічної мережі; правовий режим земель сільськогосподарського призначення; проблеми теорії аграрного права.

Кандидат юридичних наук (2000), доцент (2007).

Підготувала 4 кандидатів юридичних наук.

Автор, співавтор понад 110 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Правове регулювання туристичної діяльності: навч.-метод. посібник. Львів, 2014; Основи права України: навчальний посібник / Львів: 2016; Конституційні засади охорони довкілля України та Швейцарії / The Constitutional basis of the environmental protection of Ukraine and Switzerland // Visegrad journal of human rights. 2016. №3; Національна екомережа як стратегія екологічного управління // The Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. 2019. №67.

Величкович Микола Романович

18.11.1972, м. Львів.

Закінчив: історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1989–1994); аспірантуру Львівського державного інституту фізичної культури (1996–1999).

Працював: радник з молодіжних питань Львівського регіонального фонду «Молода Україна» (1994–1995); інструктор 2 категорії відділу роботи з молоддю, фізичної культури і спорту виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів (1995); спеціаліст I категорії Департаменту соціального обслуговування і захисту населення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів (1995–1997); викладач кафедри фехтування, боксу і східних одноборств (1999–2005), старший викладач (2005-2014), старший викладач за сумісництвом (2014–2020), доцент (від 2020) кафедри фехтування, боксу та національних одноборств Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського; заступник Міністра внутрішніх справ України (2014); народний депутат України 8-9-го скликань, перший заступник голови Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (2014–2019).

Напрями наукових досліджень: індивідуалізація підготовки кваліфікованих спортсменів-одноборців; український рукопаш гопак як вид спорту та засіб фізичного виховання.

Громадська діяльність: голова Первинної профспілкової організації працівників Львівського державного університету фізичної культури (2006–2015); член Центрального комітету профспілки працівників культури України; заступник керівника Громадського об'єднання «Самооборона Майдану» (2013-2014); Президент Всеукраїнської громадської організації Федерації українського рукопашу гопак (2005).

Державні, галузеві та громадські нагороди й відзнаки: медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (2015); Заслужений працівник фізичної культури (2019).

Автор, співавтор близько 20 наукових праць.

Основні праці: Український рукопаш гопак (навч. посіб.) Львів, 2003; Український рукопаш гопак у системі національних одноборств. Вінниця, 2016 (співавт.); Класифікація базової техніки українського рукопашу гопак. Київ, 2016.

Виноградський Богдан Анатолійович

18.07.1968, м. Стаханів Луганської обл.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1985–1991) та аспірантуру цього ж вишу (1993–1996); докторантуру Національного університету фізичного виховання і спорту (2003–2006).

Спортивна діяльність: призер українських та міжнародних змагань («Золота осінь – 1986»). Майстер спорту СРСР зі стрільби з лука (1987).

Працював: інструктор-методист (1991–1992) СК «Карпати» НВО «Електрон»; методист (1992–1993) Львівського державного училища фізичної культури; викладач (1993–1997); старший викладач (1997–2000); доцент (2000–2006); проректор (2000–2001) з наукової роботи; начальник (2002–2003) науково-дослідного центру, завідувач (від 2006) кафедри стрільби та технічних видів спорту; директор (2008–2010) науково-дослідного інституту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: теорія і методика підготовки висококваліфікованих спортсменів; моделювання складних біомеханічних систем у спорті; інструментальні комплекси контролю біомеханічних параметрів спортсменів; фізична активність і якість життя людини; інноваційні засоби удосконалення рухових дій людини у фізичному вихованні та спорті.

Кандидат педагогічних наук (1997), доцент (2000), доктор наук (2013) з фізичного виховання і спорту, професор (2014).

Головний редактор єдиного в Україні фахового електронного видання у галузі фізичного виховання і спорту «Спортивна наука України» (2013), а також член редакційних колегій ще трьох наукових видань: «Фізична активність, здоров’я і спорт» (2010), «Молода спортивна наука України» (2010) та міжнародного наукового видання «ScienceRise» (2014).

Член спеціалізованої вченої ради ЛДУФК із захисту докторських дисертацій.

Член-кореспондент (2013) Української технологічної академії відділення «Сучасні біомеханічні технології».

Ініціатор, організатор та директор (від 2010) першого в Україні при вищому навчальному закладі Університету третього віку.

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (1999); Подяки Міністерства освіти і науки України (2015) та НОК України (2011); Почесна грамота Державного комітету з питань фізичної культури і спорту (2003).

Автор біля 180 наукових та методичних праць, серед яких монографії, посібники, науково-методичні рекомендації, патенти на відкриття, авторські свідоцтва, наукові праці у провідних міжнародних журналах, що належать до відомих бібліографічних баз даних.

Основні праці: Моделювання складних біомеханічних систем і його реалізація в спорті (моногр.). Львів, 2007; Відновлення у спорті (моногр.). Львів, 2011 (співавт.); Спортивна стрільба з лука: основи й удосконалення спеціальної підготовленості (моногр.). Львів, 2012; Influence of leisure-time physical activity on quality of life of Ukrainian students (co-author) // Journal of Physical Education and Sport. 2017. Vol. 17, is. 3. (Scopus); Теорія і методика стрільби стендової: навч. посіб. (співавт.). Львів, 2020. 84 с.; Life Quality in Iraqi Children and Adolescents Living in Areas of Armed Conflict (co-author) // Society. Integration. Education : Proceedings of the International Scientific Conference. 2020. Vol. 6. (Web of Science).

Вишневецький Сергій Михайлович

26.08.1971, м. Ходорів Львівської обл.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1991–1995) та магістратуру цього вишу (2004).

Спортивна діяльність: кандидат у майстри спорту з карате (1998); володар чорного поясу з шотокан карате-до за версією SKIF (I Дан (2001)); бронзовий призер кубку України з карате-до SKIF (1997); брав участь у підготовці триразової призерки Кубку Світу Катерини Кривої (2013-2015), чемпіонки Європи (2017) в особистій та командній першості; був старшим стюардом UEFA на Євро – 2012; член Української федерації карате (від 2011); член Львівського обласного осередку ВГО «Українська федерація карате» (від 2011); суддя національної категорії з карате (від 2012); тренер збірної команди університету (від 2003) та збірної команди України з карате (від 2005).

Працював: тренер-викладач ДЮСШОР СКА (1999–2001); викладач кафедри фехтування, боксу та східних одноборств (1997–2006), старший викладач (2006–2014), викладач кафедри фехтування, боксу та національних одноборств (від 2014) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: система моніторингу підготовленості спортсменів на різних етапах тренувального процесу (діагностика, моделювання, прогнозування); індивідуалізація підготовки спортсменів у спортивних одноборствах.

Автор, співавтор 12 наукових та методичних праць.

Основні праці: Спеціальна працездатність спортсменів-каратистів (версія WKF), Одеса, 2011; Дослідження мотивації та готовності до ризику на змаганнях в одноборствах. м. Житомир 2017 (співавт.); Аналіз динаміки показників функціонального стану ЦНС кваліфікованих спортсменів-каратистів на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань з куміте. Харків 2018 (співавт.).

Вільчковський Едуард Станіславович

19.01.1935, м. Нижній Тагіл, Свердловська область

Закінчив: Київський державний інститут фізичної культури (1956); аспірантуру педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди (1961–1964)

Працював: вчитель фізичної культури СШ №3 (1956–1959); вчитель педагогічного училища (1959–1961); викладач педагогічного інституту ім. Сковороди (1964–1965); директор навчально-методичного кабінету фізичного виховання (1965–1969), старший науковий співробітник (1969–1973) Міністерства освіти; доцент (1973–1982) кафедри педагогіки Центрального інституту удосконалення вчителів; доцент (1982–1991), професор (1991–1995) кафедри дошкільної педагогіки Педагогічного інституту Києва; завідувач лабораторії фізичного виховання Інституту педагогіки АПН України (1995–1997); головний науковий співробітник лабораторії фізичного виховання інституту проблем виховання АПН України (1998–1999); професор кафедри педагогіки та психології (2000–2002), кафедри теорії і методики фізичного виховання (2002–2007) Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку; фізичне виховання дітей дошкільного віку та учнів загальноосвітньої школи, поліпшення їх фізичного розвитку; підготовка та перепідготовка дошкільних працівників на вчителів фізичної культури; розробка державних програм, системи тестів і нормативів оцінки фіз. підготовленості населення України; теоретико-методологічні основи фізичного виховання та оздоровчої фізичної культури.

Кандидат педагогічних наук (1966), доктор педагогічних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент АПН України (1995), член академії соціальних і педагогічних наук (1996).

Підготував 3 докторантів, 12 кандидатів наук.

Відомчі та громадські відзнаки: Грамота Державного комітету України у справах сім’ї та молоді за вагомий внесок у розвитку фізичної культури і спорту України (2004); Грамота ВАК України за активну участь у підготовці та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (2006).

Автор, співавтор понад 300 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі: навч.-метод. посібн. Київ, 2001; Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: навч. посібн. для студентів дошкільних ф-тів вищ. пед. навч. закладів. Суми, 2004; Організація рухового режиму дітей у дошкільних закладах: навч.-метод. посібн. Тернопіль, 2008; Застосування колового тренінгу на заняттях з фізичного виховання та спорту: навч. посібн. 2012; Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: навч. посіб. Київ, 2016.

Віхляєв В’ячеслав Михайлович

10.01.1938, с. Вольне, Омської обл., Росія.

Закінчив: залізничний технікум трудових резерів (1955–1959); Київський державний інститут фізичної культури (1965).

Спортивна діяльність: брав участь у підготовці збірної команди СРСР з гірськолижного спорту до зимових Олімпійських ігор у Лейк-Плесіді; підготував трьох майстрів спорту СРСР.

Працював: викладач (1965–1967), старший викладач (1967–1989) кафедри лижного спорту, старший викладач (1989–1992), доцент (1992–1996) кафедри зимових видів спорту, старший викладач кафедри сезонних видів спорту (1996–1998) Львівського державного інституту фізичної культури.

Автор, співавтор 15 наукових праць.

Основні праці: Состояние аппарата внешнего дыхания у горнолыжников. Алма-Ата, 1964; Прыжковые упражнения горнолыжников. Москва, 1984 (співавт.); Дозування навантажень циклічних вправ у підготовці лижників високого класу (тез.-реком. ІІ Регион. наук.-практ. конф.). Львів, 1991.

Власов Андрій Петрович

08.08.1962, м. Львів.

Закінчив: Львівський технікум радіоелектроніки (1977–1981); Львівський державний університет імені Івана Франка (1981–1986) та аспірантуру цього ж вишу (1988–1991); докторнатуру (2018–2020) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Спортивна діяльність: кандидат в майстри спорту СРСР з боксу.

Працював: наукові посади у Львівському державному університеті імені Івана Франка (1991–2005) та інституті прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України (2005–2007); завідувач відділу технічного забезпечення наукової та навчальної роботи (2007–2008), доцент кафедри інформатики та кінезіології (від 2008), директор науково-дослідного інституту (2015–2020) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: комп’ютерні та інформаційні технології у фізичному вихованні та спорті; метрологічне забезпечення спорту вищих досягнень; моделювання тренувальної та змагальної діяльності висококваліфікованих спортсменів.

Кандидат фізико-математичних наук (2005), доцент (2013).

Керівник комплексної наукової групи національної олімпійської збірної команди України зі стрільби з лука (від 2011).

Галузеві відзнаки: Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2016); Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2011).

Автор, співавтор 135 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Системний підхід і математичне моделювання біологічних та природних об’єктів і процесів // Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології. Науковий збірник, Львів, 2016. Вип. 23 (співавт.); Інформаційне забезпечення висококваліфікованих стрільців з лука // Теорія та методика фізичного виховання, 2017. № 1 (співавт.); Особливості моделювання біомеханічних та біологічних систем // Теорія та методика фізичного виховання, 2017. № 2. (співавт.); Gyroscope Accelerometry Utilization for Monitoring Movements during Sport Activity // Аbstract book of 6th International Conference on Science Culture and Sport «Using sports, culture, and social studies as means to rediscover lost values», Lviv-Ukraine 25-27 April, 2018 (співавт.); System Approach in Mathematical Modelling of Objects and Processes in Sport Activity // Аbstract book of 6th International Conference on Science Culture and Sport «Using sports, culture, and social studies as means to rediscover lost values», Lviv-Ukraine – 25-27 April, 2018 (співавт.).

Вовканич Андрій Степанович

31.08.1963, м. Львів.

Закінчив: біологічний факультет Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка (1980–1985).

Працював: інженер відділу регуляції обміну вуглеводів Львівського відділення інституту біохімії імені О. В. Палладіна АН УРСР (1985–1989); старший лаборант (1989–1993), викладач (1993–1997) кафедри анатомії і фізіології, вчений секретар Львівського державного інституту (від 2006 університету) фізичної культури (1993–2014), завідувач (1997–2014), професор (від 2014) кафедри фізичної терапії та ерготерапії, проректор з наукової роботи та зовнішніх зв’язків (від 2014) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: регуляція обміну глікопротеїнів; електроелюювання фракцій з поліакриламідного гелю; вплив на діяльність функціональних систем організму спортсменів різних спеціалізацій повторних статичних навантажень; механізми розвитку втоми під час статичних навантажень; підготовка кадрів у сфері фізичної реабілітації; особливості навчальних програм підготовки студентів зі спеціальності «фізична реабілітація»; адаптація навколишнього середовища до потреб неповносправних різних нозологій; фізична реабілітація неповносправних з розладами діяльності опорно-рухового апарату.

Кандидат біологічних наук (1996), доцент (2000), професор (2014).

Підготував 8 кандидатів наук.

Член редколегій: фахових наукових видань: журналу «Фізична активність, здоров’я і спорт», електронного видання «Спортивна наука України», збірника наукових праць «Молода спортивна наука України»; журналів: «Medical Review» (Польща), «International Journal of Science Culture and Sport», «Gaziantep University Journal Of Sport Science» (Туреччина). Офіційний рецензент «American Journal of Educational Research».

Державні, галузеві та громадські нагороди й відзнаки: Заслужений діяч науки і техніки України (2016); відзнаки Міністерства освіти і науки України: «Відмінник освіти України» (1999), «Петро Могила» (2006), «За наукові досягнення» (2011); Грамоти НОК України у Львівській області (2001), Національного комітету спорту інвалідів України (2006); Подяка НАІУ (2016); Грамоти Львівської обласної державної адміністрації (1996, 2016); Почесні грамоти Львівської обласної державної адміністрації (2000, 2006); Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2002).

Автор, співавтор понад 100 наукових і навчально-методичних праць, серед них 2 монографії, 2 навчальні посібники, методичний посібник, 2 довідники.

Основні праці: Методичний посібник до лабораторних занять по фізіології. Львів, 1990 (співавт.); Інструктивні матеріали по догляду за хворими з травмою спинного мозку. (монографія). Львів, 2000; Довідник для студентів ЛДУФК, які навчаються за європейською кредитно-трансферною системою (ECTS). Львів, 2006. (співавт.); Вступ у фізичну реабілітацію: матеріали лекційного курсу (навч. посіб.). Львів: 2008; Вступ до фізичної реабілітації. (навч. пос.). Львів, 2013; Тиреоїдна патологія та вагітність: етіопатогенез, клініка, діагностування, лікування, реабілітація. (монографія) (співавт.). Львів, 2020.

Вовканич Любомир Степанович

19.06.1971, м. Львів.

Закінчив: біологічний факультет (1988–1993) та аспірантуру (1994–1997) Львівського державного університету імені Івана Франка; стажувався у Division of Life Sciences Kings' College London (1996–1997).

Працював: інженер (1997–1999), молодший науковий співробітник (1999–2000), науковий співробітник (2000–2002) НДЛ кафедри фізіології людини та тварин Львівського державного університету імені Івана Франка; викладач (2000–2001), старший викладач (2001–2002), доцент (2002–2004), завідувач (від 2004) кафедри анатомії та фізіології Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: вплив катіонів металів на процеси дихання, транспорту іонів кальцію та неспецифічну проникність внутрішньої мембрани мітохондрій; показники зовнішнього дихання, серцево-судинної, центральної нервової та м'язової системи, фізичної працездатності, аеробних та анаеробних можливостей спортсменів.

Кандидат біологічних наук (1999), доцент (2004).

Підготував одного кандидата наук, 12 магістрів.

Галузеві відзнаки: Почесна грамота МОН (2011); Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2016).

Автор, співавтор більш ніж 200 наукових навчально-методичних праць, серед них 3 монографії, 8 навчальних посібників, 12 методичних посібників та довідників для студентів.

Основні праці: Взаємодія катіонів металів з Са²⁺-транспортними центрами Са²⁺-помпи плазматичної мембрани секреторних клітин шлункових залоз // Укр. біохім. журн., 2003, Т. 75, №2, (співавт.); Особливості сенсомоторних реакцій спортсменів різних спортивних спеціалізацій // Фізична активність, здоров'я і спорт, 2015, № 2 (співавт.); The interrelationship between performance parameters and variables of respiratory function of orienteers // Journal of Physical Education and Sport, 2015, 15(3) (співвавт.); Effect of interval hypoxic and hypercapnic exercises on the respiratory function of orienteers // Journal of physical education and sport, 2016, 16 (2) (співавт.); Відмінності ергографічних та електроміографічних показників виконання динамічних субмаксимальних навантажень спортсменами різних спеціалізацій // Фізична активність, здоров'я і спорт, 2016, №4(26) (співавт); Оцінювання композиції м’язових волокон спортсменів з використанням максимальних статичних навантажень // Спортивна наука України, 2017, № 1 (77) (співавт.).

Волжанін Сергій Дмитрович

21.07.1956, м. Львів.

Закінчив: геодезичний факультет (1973–1978) та аспірантуру (1980–1984) Львівського політехнічного інституту.

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР зі стрільби з лука (1985).

Працював: інженер, молодший науковий співробітник науково-дослідних лабораторій Львівського політехнічного інституту НИЛ-18 і НИЛ-57 (1978–1985); провідний інженер центру автоматизації і механізації в секторі автоматизованих систем управління і систем автоматизованого проектування Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту сірчаної промисловості (1985–1986); викладач кафедри анатомії і біомеханіки (1986–1989), старший викладач (1989–1994) кафедри теорії і методики фізичної культури, доцент кафедри теорії і методики підготовки спортсменів (1994), доцент (1995–1997), старший викладач (1997–1999) кафедри біомеханіки та спортивної метрології, старший викладач (1999) кафедри теорії і методики олімпійського та професійного спорту Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: автоматизована обробка вимірювальної інформації.

Кандидат технічних наук (1985).

Керівник КНГ збірної команди України зі стрільби з лука (1990-ті рр.).

Автор, співавтор понад 40 наукових праць.

Основні праці: Экспериментально-теоретическое исследование биомеханики стрельбы из лука // Проблемы биомеханики спорта: тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Москва, 1987 (співавт.); Продольный изгиб свободного стержня при импульсивном нагружении // Вибрационная техника: тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Тбилиси, 1987 (співавт.); Биомеханика системы «спортсмен-лук-стрела» (співавт.) // Teз. докл. 1-й Bсepocc. конф.-ярмарки «Биомеханика на защите жизни и здоровья человека». Н.Новгород, 1992. Т.2; The Program Complex on the Internal Ballistics of an Arrow (співавт.) // Biomechanics for Protection the Human Health and Life. Moscow, 1992.

Волков Леонід Іванович

10.06.1922, с. Лушнікове Тельменського району, Алтайського краю (Росія).

Закінчив: Казанське вище танкове училище (1941–1942).

Працював: служба у лавах Збройних сил СРСР (1941–1971); доцент кафедри інженерної педагогіки Львівського ордена Леніна політехнічного інституту (1971–1975); завідувач (1975–1982) кафедри педагогіки і психології Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: Стресогенні реакції у спортсменів; дослідження відновних реакцій у бігунів на середні дистанції після тренувальних занять; соціально-психологічні основи формування інтересів, потреб і мотивів занять фізичною культурою; особливості поведінки людини в умовах психологічних стресів; ергономіка.

Кандидат психологічних наук (1970); доцент (1972).

Основні праці: Комплексная система управления качеством подготовки специалистов физической культуры и спорта. Вып. 2; Организационная и учебно-методическая работа: метод. реком. Львов, 1981. 91 с.(співавт.); Социально-психологические основы формирования интиресов, потребностей и мотивов занятий физеской культуры: отчет о НИР, Москва, 1983.

Волошин Іван Миколайович

20.06.1934, с. Плав’я-Вадрусівка Сколівського р-ну Львівської обл. – 04.10.2020, м. Львів.

Закінчив: Стрийське педагогічне училище (1952); географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1957–1962); аспірантуру Одеського державного університету ім. І. І. Мечнікова (1967−1971).

Працював: директор школи та учитель у с. Хітар та Жупани (1952–1954); служба у війську (1954–1957); лаборант ґрунтознавчої експедиції науково-дослідного сектору (1962); інженер ґрунтознавчої експедиції (1962–1964), старший інженер ґрунтознавчої експедиції (1964–1965) науково-дослідного сектору Львівського державного університету імені Івана Франка; начальник загону Карпатської комплексної ландшафтної експедиції (1965–1966); старший інженер ґрунтознавчого наукового-дослідного сектору (1966–1967), молодший науковий співробітник проблемної науково-дослідної лабораторії географії ґрунтів і охорони ґрунтового покриву (1971–1972), старший викладач (1972–1977), доцент кафедри фізичної географії (1977–1980), доцент кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів (1980–1984), доцент кафедри фізичної географії (1984–1989) Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова; доцент (1989–1997), професор (1997–2009) кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка; завідувач кафедри туризму (2009–2020) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: геохімічна оцінка міських урбосистем, грунтово-рослинного покриву при автомагістральних смуг; закономірності розсіювання техногенних політантів; методика оцінки показників еволюційних, еволюційно-руйнівних, коеволюційних процесів у довкіллі; дослідження рекреаційно-туристських ресурсів України, зокрема Волинського Полісся, складаня картосхем геопросторової організації рекреаційно туристських об’єктів та ресурсів Західного регіону України.

Кандидат географічних наук (1972), доцент (1979), доктор географічних наук (1997), професор (2001).

Член Наукового товариства ім. Шевченка (1995) та Львівського відділення Українського географічного товариства (1989), почесний член Українського товариства ґрунтознавців (2005).

Державні нагороди та відзнаки: Відзнака президії ВР ССР (1987); медаль президії ВРУ (2017).

Автор, співавтор понад 300 наукових та наукових-методичних праць.

Основні праці: Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: колективна монографія. Луцьк, ЛНТУ, 2017. 448 с.; Tourist map of rivne region in Ukraine as a means for activating tourist flows Lviv state university of physical culture // 18-th international multidisciplinary scientific geoconference SGEM 2018 / Volume 18 informatics, geoinformatics and remote sensing / issue 2.3 Photogrammentry and remote sensing cartography and GIS / 2 Jule – 8 July 2018; Методичні рекомендації для підготовки та захисту магістерських робіт студентів спеціальності 242 «Туризм» денної та заочної форм навчання. Львів, 2018. 38с.; The geospatial distribution of catholic sacral buildings within Volyn Oblast in Ukraine. // 17-th international multidisciplinary scientific geoconference SGEM 2017 / Volume 17 informatics, geoinformatics and remote sensing / issue 23 Photogrammentry and remote sensing cartography and GIS / 29 June – 5 July 2017; Геопросторове поширення гірськолижних центрів Карпат // Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: колективна монографія. Видання п’яте. Луцьк, 2019.; Свідоцтво на авторське право № 87858 з курсу Туристичні ресурси України з атласом мандрівок, 2019.

Вонсовський Андрій Броніславович

18.03.1962, м. Львів.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1979–1983).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з легкої атлетики (1986).

Працював: викладач кафедри легкої атлетики (1990–1995) Львівського державного інституту фізичної культури.

Основні праці: Інформаційно-методичний бюлетень Федерації легкої атлетики Львівської області 2005: Інформаційно-довідкове видання (співавт.) Львів, 2005; Формування особистості студента-спортсмена: взаємозв’язки навчання та спорту // Матеріали ІІІ регіон. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми організації ФВ студ. та учн. молоді Львівщини». Львів, 2005 (співавт.).

Воронін Денис Михайлович

19.04.1982, м. Львів.

Закінчив: спортивний факультет Львівського державного інституту фізичної культури (1998–2002); аспірантуру Львівського державного університету фізичної культури (2005–2008).

Спортивна діяльність: чемпіон України з легкої атлетики серед юнаків (1997, 1998); чемпіон України серед юніорів (1999).

Працював: старший викладач кафедри фізичної реабілітації Відкритого міжнародного університету розвитку людини (2003–2004); старший викладач (2004–2009), доцент (2009–2013) кафедри здоров’я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету; доцент кафедри легкої атлетики (2011–2014) Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: фізична реабілітація осіб з церебральним паралічем, порушеннями мозкового кровообігу, постави, остеохондрозами, сколіозами, невралгіями; реабілітація хірургічних хворих; підготовка кваліфікованих бігунів на короткі дистанції, стрибунів у довжину, багатоборців; вдосконалення швидкісно-силової підготовки легкоатлетів.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2009), доцент (2011).

Автор, співавтор більше ніж 50 наукових і навчально-методичних праць, серед них один навчальний посібник з грифом МОН України, 6 методичних посібників.

Основні праці: Іпотерапія в фізичній реабілітації дітей віком 6-10 років з церебральним паралічем (канд. дис.). Львів, 2009; Фізична реабілітація неповносправних дітей. Методичні вказівки. Хмельницький, 2010; Фізична реабілітація при захворюваннях нервової системи: навчальний посібник. Хмельницький, 2011; Системы организации физической реабилитации при хронических нарушениях мозгового кровообращения. Минск, 2013; The kinematic characteristics of high qualifications woman long jumpers, 17^th international scientific congress. Pekin, 2013.